Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Документ Microsoft Word.docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
161.27 Кб
Скачать
  1. Поняття господарського права як галузі права та як галузі правової науки.

Господарське право як галузь права - це система правових норм, що регулюють господарські відносини, в які вступають учасники господарських відносин, зокрема суб’єкти господарювання, в процесі здійснення господарської діяльності.

Учасниками господарських відносин є фізичні особи-підприємці, юридичні особи, які є підприємцями, ЮО, які не займаються підприємницькою діяльністю (благодійні фонди, казенні підприємства, політичні партії), ЮО, які не ведуть господарську діяльність, а управляють нею (господарські відомства, господарські міністерства, господарські об’єднання).

У юридичній науці питання про господарське право як галузь права є дискусійним. Сформувалися три основні позиції:

1) негативна (Братусь, Матвєєв, Косак): господарське право не самостійна галузь права, а поєднання цивільно-правових та адміністративно-правових норм, що діють у сфері господарювання.

2) позитивна (Мамутов, Побірченко): визнання господарського права самостійною галуззю права, яка не має нічого спільного з іншими галузями.

3) господарське право є комплексною галуззю права, в якій зібрані правові норми різних галузей права, які регулюють господарські відносини (Толстой, Алєксєєв).

Господарське право як галузь права слід відрізняти від науки господарського права.

Наука господарського права вивчає історію становлення, розвитку господарського права, системи правового регулювання господарських відносин в Україні та за кордоном, виявляє загальні закономірності та тенденції, прогалини правового регулювання господарських відносин, виробляє рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання господарського права.

  1. Предмет регулювання господарського права. Розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин.

Предметом є сукупність суспільних відносин, що регулюються нормами господарського права.

Господарські відносини становлять предмет господарського права.

Зміст предмета господарського права можна визначити за допомогою двох таких понять як «організація господарської діяльності» та «здійснення господарської діяльності».

Відповідно до Господарського кодексу господарська діяльність – це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Сукупність господарських відносин, які складаються між суб'єктами господарювання, їхніми контрагентами, органами управління в процесі організації і здійснення господарської діяльності — виробництва і реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг — становить предмет господарського права.

В економіці функціонують різні відносини, пов'язані з господарською діяльністю.

Держава здійснює загальне управління економікою, тому у центрі й на місцях діють органи державної виконавчої влади — міністерства, державні комітети, місцеві державні адміністрації. У сфері господарювання складаються управлінські відносини між цими органами і суб'єктами господарювання. Ці відносини регулюються адміністративним правом, тобто є адміністративними правовідносинами.

Відносини щодо організації її застосування, оплати праці, часу праці і відпочинку, гарантій та компенсацій регулює трудове право. Хоч і наймана праця застосовується в процесі господарювання.

Процес господарювання також включає володіння, користування природними ресурсами, а відносини щодо природокористування регулюють земельне, водне, гірниче, лісове право.

Суб'єкти господарювання є платниками податків, зборів та інших платежів, формують з прибутку і використовують власні фінансові ресурси тощо. Отже, вони є суб'єктами фінансових правовідносин.

Також у процесі господарювання виникають майнові відносини між суб’єктами господарювання та споживачами, такі відносини будуть цивільно-правовими.

Отже, всі ці відносини не є господарськими, і, відповідно до ГКУ, не належать до господарських відносин: трудові відносини; фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів; майнові, особисті немайнові відносини, які врегульовані ЦКУ; земельні, гірничі, лісові, водні відносини, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу; адміністративні відносини за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.