- •Поняття господарського права як галузі права та як галузі правової науки.
- •Предмет регулювання господарського права. Розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин.
- •Господарські правовідносини: поняття, ознаки та види.
- •Класифікація суб’єктів господарських правовідносин.
- •Методи господарського права.
- •Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства.
- •Напрями вдосконалення господарського законодавства.
- •Поняття та ознаки підприємництва.
- •Принципи здійснення підприємницької діяльності.
- •Некомерційне господарювання: поняття, ознаки, організаційно-правові форми здійснення.
- •Організація та управління господарською діяльністю.
- •Державна політика у сфері господарювання.
- •Методи державного регулювання економіки.
- •Правове регулювання ліцензування господарської діяльності.
- •Правове регулювання патентування підприємницької діяльності.
- •Загальні засади створення суб’єктів господарювання.
- •Порядок державної реєстрації суб’єктів господарювання.
- •Загальні засади припинення діяльності суб’єктів господарювання.
- •Поняття та ознаки суб’єктів господарського права.
- •Поняття та ознаки підприємства як організаційної форми господарювання.
- •Організаційна структура та управління підприємством.
- •Види та організаційно-правові форми підприємств.
- •Правове становище державних комерційних підприємств.
- •Правове становище казенних підприємств.
- •Правове становище комунального унітарного підприємства.
- •Правовий статус громадянина-підприємця.
- •Правове становище приватного підприємства.
- •Правове становище виробничого кооперативу.
- •Особливості правового статусу кредитних спілок у сфері господарювання.
- •Поняття та класифікація господарських товариств.
- •Органи управління господарським товариством, їх компетенція.
- •Права і обов’язки учасників господарського товариства.
- •Правове становище акціонерних товариств.
- •Правове становище товариства з обмеженою відповідальністю.
- •Правове становище товариства з додатковою відповідальністю.
- •Правове становище командитного товариства.
- •Правове становище повного товариства.
- •Поняття об’єднання підприємств, їх класифікація.
- •Функції та компетенція об’єднання підприємств.
- •Управління об’єднанням підприємств.
- •Правове становище господарських об’єднань.
- •Правове становище холдингових компаній.
- •Правовий режим майна суб’єктів господарювання.
- •Види майна та джерела формування майна суб’єктів господарювання.
- •Склад майна, що використовується у сфері господарювання.
- •Похідні від права власності правові титули майна суб’єктів господарювання.
- •Право оперативного управління.
- •Право господарського відання.
- •Право державної власності: поняття, зміст, правові форми реалізації.
- •Правові засади приватизації державного та комунального майна.
- •Поняття, ознаки корпоративних прав та загальні засади здійснення.
- •Управління корпоративними правами.
- •Поняття та види цінних паперів за законодавством України.
- •Державне регулювання ринку цінних паперів.
- •Поняття та соціально-економічне призначення банкрутства. Ознаки банкрутства.
- •Учасники провадження у справі про банкрутство.
- •Підстави порушення провадження у справах про банкрутство.
- •Стадії провадження у справах про банкрутство.
- •Розпорядження майном боржника як судова процедура у справі про банкрутство.
- •Мирова угода як судова процедура у справі про банкрутство.
- •Санація боржника як судова процедура у справі про банкрутство.
- •Ліквідаційна процедура у справах про банкрутство.
- •Черговість задоволення вимог кредиторів при банкрутстві.
- •Поняття та ознаки господарсько-правової відповідальності.
- •Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності.
- •Функції та підстави господарсько-правової відповідальності.
- •Поняття та класифікація господарських санкцій.
- •Підстави та порядок застосування господарсько-правових санкцій.
- •Оперативно-господарські санкції: види, порядок застосування.
- •Відшкодування збитків у сфері господарювання.
- •Адміністративно-господарські санкції: види, підстави застосування.
- •Поняття економічної конкуренції та монополізму.
- •Правові засади діяльності Антимонопольного комітету України.
- •Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку: поняття та прояви.
- •Недобросовісна конкуренція: поняття, види, відповідальність.
- •Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування та органів адміністративно-господарського управління та контролю: поняття, прояви.
- •Антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання.
- •Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання.
- •Поняття та види порушень у сфері економічної конкуренції.
- •Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
- •Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов’язань.
- •Виконання господарських зобов’язань. Поняття та критерії належного виконання господарських зобов’язань.
- •Забезпечення належного виконання господарських зобов’язань.
- •Припинення господарських зобов’язань.
- •Поняття та ознаки, функції господарського договору.
- •Класифікація господарських договорів.
- •Зміст господарського договору.
- •Форма господарського договору.
- •Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів.
- •Правове регулювання оренди у сфері господарювання.
- •Правове регулювання лізингу у сфері господарювання.
- •Біржова торгівля: засади правового регулювання, види бірж, основи їх правового статусу.
- •Правове становище товарної біржі.
- •Правове становище фондової біржі.
- •Поняття та види професійної діяльності з торгівлі цінними паперами.
- •Зовнішньоекономічна діяльність: поняття, види, суб’єкти.
- •Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності.
- •Правове становище підприємства з іноземними інвестиціями.
- •99.Спеціальні (вільні) економічні зони.
-
Поняття господарського права як галузі права та як галузі правової науки.
Господарське право як галузь права - це система правових норм, що регулюють господарські відносини, в які вступають учасники господарських відносин, зокрема суб’єкти господарювання, в процесі здійснення господарської діяльності.
Учасниками господарських відносин є фізичні особи-підприємці, юридичні особи, які є підприємцями, ЮО, які не займаються підприємницькою діяльністю (благодійні фонди, казенні підприємства, політичні партії), ЮО, які не ведуть господарську діяльність, а управляють нею (господарські відомства, господарські міністерства, господарські об’єднання).
У юридичній науці питання про господарське право як галузь права є дискусійним. Сформувалися три основні позиції:
1) негативна (Братусь, Матвєєв, Косак): господарське право не самостійна галузь права, а поєднання цивільно-правових та адміністративно-правових норм, що діють у сфері господарювання.
2) позитивна (Мамутов, Побірченко): визнання господарського права самостійною галуззю права, яка не має нічого спільного з іншими галузями.
3) господарське право є комплексною галуззю права, в якій зібрані правові норми різних галузей права, які регулюють господарські відносини (Толстой, Алєксєєв).
Господарське право як галузь права слід відрізняти від науки господарського права.
Наука господарського права вивчає історію становлення, розвитку господарського права, системи правового регулювання господарських відносин в Україні та за кордоном, виявляє загальні закономірності та тенденції, прогалини правового регулювання господарських відносин, виробляє рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання господарського права.
-
Предмет регулювання господарського права. Розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин.
Предметом є сукупність суспільних відносин, що регулюються нормами господарського права.
Господарські відносини становлять предмет господарського права.
Зміст предмета господарського права можна визначити за допомогою двох таких понять як «організація господарської діяльності» та «здійснення господарської діяльності».
Відповідно до Господарського кодексу господарська діяльність – це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Сукупність господарських відносин, які складаються між суб'єктами господарювання, їхніми контрагентами, органами управління в процесі організації і здійснення господарської діяльності — виробництва і реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг — становить предмет господарського права.
В економіці функціонують різні відносини, пов'язані з господарською діяльністю.
Держава здійснює загальне управління економікою, тому у центрі й на місцях діють органи державної виконавчої влади — міністерства, державні комітети, місцеві державні адміністрації. У сфері господарювання складаються управлінські відносини між цими органами і суб'єктами господарювання. Ці відносини регулюються адміністративним правом, тобто є адміністративними правовідносинами.
Відносини щодо організації її застосування, оплати праці, часу праці і відпочинку, гарантій та компенсацій регулює трудове право. Хоч і наймана праця застосовується в процесі господарювання.
Процес господарювання також включає володіння, користування природними ресурсами, а відносини щодо природокористування регулюють земельне, водне, гірниче, лісове право.
Суб'єкти господарювання є платниками податків, зборів та інших платежів, формують з прибутку і використовують власні фінансові ресурси тощо. Отже, вони є суб'єктами фінансових правовідносин.
Також у процесі господарювання виникають майнові відносини між суб’єктами господарювання та споживачами, такі відносини будуть цивільно-правовими.
Отже, всі ці відносини не є господарськими, і, відповідно до ГКУ, не належать до господарських відносин: трудові відносини; фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів; майнові, особисті немайнові відносини, які врегульовані ЦКУ; земельні, гірничі, лісові, водні відносини, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу; адміністративні відносини за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.