DRU_9

Державне регіональне управління ( ХУУП)

Практичні завдання № 9 студента 2 групи та 2 курсу Дениса Качеровського

До семінару 9 - 10 :

Практичне № 9

Параметри аналізу	Сутність проблеми	Варіант розв’язання
Система державного управління економічною сферою
Функції системи	не можна ігнорувати ту обставину, що надто активне й тривале втручання держави в економіку може бути шкідливим. Особливо, якщо таке втручання є багаторічною, стійкою традицією і ґрунтується на монополії державного управління	треба враховувати, що потрібно поступово звужувати сфери адміністративно-правового регулювання економічних відносин та змінювати форми державного впливу на зв'язки суб'єктів, що господарюють
Структура системи	Існують прогалини в законодавстві України щодо регулювання економіки	Є необхідність: Розробки Концепції розвитку законодавства, правових засад зовнішньої і внутрішньої політики, норм національного публічно-правового законодавства відповідно міжнародним правовим нормам, запровадження попередньої правової експертизи законопроектів, стимулювання створення ринкової інфраструктури, розробки засад антимонопольної політики, регіональної економічної політики, податкової політики; підкреслена важливість розробки єдиної державної програми створення спеціальних (вільних) економічних зон, вдосконалення бюджетного процесу, розробки засад середньо- та довгострокового (стратегічного) планування, регулювання банківської діяльності, вдосконалення регламенту Верховної Ради, вдосконалення фінансової основи діяльності органів місцевого самоврядування, упорядкування діяльності органів виконавчої влади на регіональному та місцевому рівнях.
Методи управління	Для реальної економіки характерні ситуації, коли одночасно мають місце і вади ринку, і вади державного втручання. При цьому послабити вплив одних вад найчастіше можна лише посилюючи вплив інших.	слід зіставляти наслідки впливу вад ринку й держави, щоб визначити оптимальну форму та межу державного регулювання.
Інші параметри	невідповідність між обсягом доходів місцевих бюджетів і реальними потребами у фінансуванні поточних видатків; неврахування обсягів наявних фінансових ресурсів місцевих бюджетів у нормативах фінансової забезпеченості; відсутність стимулів для органів місцевого самоврядування щодо збільшення доходів місцевих бюджетів; домінування поточних видатків місцевих бюджетів над видатками розвитку; недостатній рівень фінансування делегованих повноважень виконавчим органам місцевих рад; неврахування формулою щодо трансфертів особливостей ряду територіальних громад; залежність органів місцевого самоврядування від центрального уряду в ухваленні рішень щодо доходів і видатків;	Створення реальних альтернативних можливостей для конкуренції підприємств державного та недержавного секторів економіки, створенні альтернативних систем матеріально-технічного забезпечення, ринку цінних паперів та ресурсів, зміні системи планування державного сектору економіки, зміні системи державного замовлення — переведення його на засади встановлення реальних прав та обов'язків державних органів-замовників та виробників.
Висновок	На сьогоднішній день існує безліч невирішених проблем у сфері державного регулювання економіки, які потрібно вирішувати, проаналізувавши усі сфери державної політики стосовно економіки.	Будь-який суб'єкт зобов'язаний дотримуватися правил економічної поведінки, встановлених державою. Держава видає закони про захист прав власності, обмежує монополізм і деякі види економічної діяльності, припиняє недобросовісну конкуренцію тощо. Держава в свою чергу повинна вдосконалити законодавчу базу управління економікою, звернути більшу увагу на інтереси громадян.
Система державного управління соціальною сферою
Функції системи	стурбованість викликає недостатня захищеність прав людини в умовах переходу до ринку, необхідність певної адаптації значного прошарку населення (пенсіонерів, працівників невисокої кваліфікації тощо)	Впровадження державою функцій, в ких основна увага буде звернена на захист прав населення та вдосконалення існуючих.
Структура системи	нерозвиненість колективної громадської самосвідомості на місцевому рівні („відчуття громади”), що призводить до послаблення участі територіальних громад у вирішенні питань місцевого значення; значні диспропорції у соціальному розвитку територіальних громад за основними показниками; розрив між реальними проблемами населення (зайнятістю, освітою, соціальним забезпеченням, медичним обслуговуванням тощо) та політикою місцевої влади;	Заходи держави щодо підвищення громадської свідомості, залучення територіальних громад до регулювання соціальної сфери держави.
Методи управління	у разі загострення практично будь-якої соціальної проблеми, керівні органи прагнуть взяти в свої руки всі важелі прямого втручання в хід вирішення даної проблеми, ігноруючи часом більш тонкі, непрямі методи регулювання, не піклуючись про пошук нових, нетрадиційних шляхів виходу з важкої соціальної ситуації, а то й просто не звертаючи уваги на першопричину даної соціальної проблеми.	Пошук держави нових методів щодо регулювання соціальної сфери, залучення до цього процесу громадський організацій, проведення соціальних опитувань щодо ефективності тих чи інших методів регулювання соціальною сферою.
Інші параметри	відсутність дієздатних механізмів участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, а також влади у розбудові громадянського суспільства, побудові відповідальних комунікацій між владою і суспільством.	Це мусить супроводжуватися створенням адекватної незалежної фінансово-економічної бази місцевого самоврядування.
Висновок	Актуальною проблемою є раціоналізація структури апарату управління (створення нових структурних підрозділів, ліквідація старих, їх злиття тощо).	Процеси державотворення в Україні вимагають дальшого підвищення якості державного керівництва соціально-культурним будівництвом, формування на основі найсучасніших досліджень стилю цього керівництва розвитку методів управління з врахуванням специфіки цієї сфери суспільних відносин.

3