Відродження в Італії – Відео Раннє вІдродження
1. Архітектура.
Філіппо Брунеллескі (1377-1446)
Був уродженцем Флоренції, є родоначальником ренесансної архітектури Італії, одним із творців наукової теорії перспективи (будував споруди на основі точних математичних розрахунків). Різнобічно обдарований, отримав гуманістичну освіту, спочатку працював як скульптор і брав участь (але не виграв) у конкурсі 1401 р. на кращий проект бронзових рельєфів для дверей флорентійського баптистерію.
Рання будівля Бренеллескі – купол собору Санта-Марія дель Фьйоре у Флоренції; це взірець блискучого пластичного (просторового) й інженерного рішення. Брунеллескі потрібно було перекрити без зведення лісів величезний прогін купола (діаметр основи 42 м). Зодчий винайшов надзвичайно складну для свого часу конструкцію: легкий пустотілий купол мав подвійну оболонку і каркас із восьми ребер, який опоясували кільця. Грандіозний купол, вкритий темно-червоною черепицею, зв’язаний міцними білими ребрами і увінчаний витонченим біломармуровим світловим ліхтарем, урочисто ширяє над містом як величний образ Флоренції.
Купол кафедрального собору Санта-Мария дель Фьоре. XV ст.. Флоренція.
Купол кафедрального собору Санта-Мария дель Фьоре. XV ст.. Флоренція.
Одночасно із зведенням купола архітектор побудував у 1421-1444 рр. перше в історії ренесансного громадянського зодчества приміщення дитячого притулку – Оспедалє дельї Інноченті (Виховний будинок) (що у перекладі з італ. означає “шпиталь і притулок безвинних”). Шпиталь прикрасив невеличку флорентійську площу Санта-Аннунціатат. Гуманне призначення будівлі відбилось на її привітливому, спокійному зовнішньому вигляді. Двоповерховий фасад протягнувся по одному з боків площі. Його нижній поверх відкривається 9-ю арками на струнких витончених колонах, під арками розташувались 9 прямокутних вікон. Невисокі сходи майже у всю широту фасаду ніби запрошують ступити під склепіння арок. Продуманий чіткий план, прекрасні легкі пропорції, прості форми пронизаного світлом і наповненого повітрям фасаду складають враження рівноваги й гармонії. Пізніше, у 1463-1466 рр., проміжки між арками були прикрашені кольоровими керамічними медальйонами і рельєфними роботами флорентійського скульптора Андреа делла Роббіа. Рельєфи зображують сповитих немовлят.
У будівлі Брунеллескі виражено одну з головних особливостей ранньої ренесансної архітектури: призначена для людей, вона за масштабами розмірна людині, наближена до її реального зросту на відміну від готичних будівель з їхніми високими склепіннями.
Створення композиції, яка орієнтувалась на єдиний центр і увінчувалась куполом, хоч і не було винаходом архітектури Відродження, але стало однією з її головних тем як втілення найвищої досконалості Всесвіту.
Ф. Брунеллескі. Оспедале дельт Інноченті (Виховний будинок) у Флоренції. Розпочатий у 1419.
Брунеллескі поклав початок створенню купольного храму на основі античного ордера. У 1421-1428 рр. він побудував бічну капелу церкви Сан-Лоренцо у Флоренції.
Використані Брунеллескі у цій споруді принципи отримали подальший розвиток у його знаменитій капелі Пацці (1429-1443) – справжній перлині раннього Відродження. Розташована у глибині вузького двору церкви Санта-Кроче, капела багатого флорентійського роду Пацці зустрічає того, хто входить, витонченим шестиколонним портиком з великим центральним арочним прогоном. Залита світлом невеличка, прямокутна в плані капела Пацці підкорює красою пропорцій, рівновагою частин, чистотою ліній. Площини перлинно-сірих стін ніби розкреслені виконаними з темно-сірого каменю смугами архітектурних тяг, прямокутниками, колами, дугами арок. Вбрання стін сприймається як елемент архітектури, що призводить до відчуття легкості і одухотвореності.
