Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
T 18 Ital Renessans.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
43.9 Mб
Скачать

Тема 18. Відродження в Італії – Відео

План.

І. Раннє Відродження

  1. Архітектура.

  1. 1) Філіппо Брунеллескі.

2) Леон Альберті.

  1. Скульптура.

1) Лоренцо Гіберті.

  1. 2) Донателло.

  2. 3)Інші скульптори.

  1. Живопис.

1) Мазаччо.

2)Інші живописці.

3) Сандро Ботічеллі.

У 15 ст. мистецтво Італії зайняло панівне місце у художньому житті Європи. Основи гуманістичної світської (тобто не церковної) культури були закладені у Флоренції. Це місто тоді називали “квіткою Італії, суперницею славного міста Риму, від якого вона утворилась і велич якого наслідує”. Політична влада належала тут купцям і ремісникам, особливий вплив на міські справи мали кілька найбагатших родин. Вони постійно суперничали одна з одною. Ця боротьба закінчилась наприкінці 15 ст. перемогою банкірського дому Медичі. Його глава, Козимо Медичі, став негласним правителем Флоренції. До двору Козимо Медичі (а потім і його внука Лоренцо, прозваного Розкішним) стікались письменники, поети, вчені, архітектори, художники.

В архітектурі тоді стався справжній переворот. У Флоренції розгорнулось широке будівництво, на очах змінювало вигляд міста.

1. Архітектура.

Філіппо Брунеллескі (1377-1446)

Був уродженцем Флоренції, є родоначальником ренесансної архітектури Італії, одним із творців наукової теорії перспективи (будував споруди на основі точних математичних розрахунків). Різнобічно обдарований, отримав гуманістичну освіту, спочатку працював як скульптор і брав участь (але не виграв) у конкурсі 1401 р. на кращий проект бронзових рельєфів для дверей флорентійського баптистерію.

Рання будівля Бренеллескі – купол собору Санта-Марія дель Фьйоре у Флоренції; це взірець блискучого пластичного (просторового) й інженерного рішення. Брунеллескі потрібно було перекрити без зведення лісів величезний прогін купола (діаметр основи 42 м). Зодчий винайшов надзвичайно складну для свого часу конструкцію: легкий пустотілий купол мав подвійну оболонку і каркас із восьми ребер, який опоясували кільця. Грандіозний купол, вкритий темно-червоною черепицею, зв’язаний міцними білими ребрами і увінчаний витонченим біломармуровим світловим ліхтарем, урочисто ширяє над містом як величний образ Флоренції.

Ф.Брунеллескі. Купол кафедрального собору Санта-Мария дель Фьоре. XV ст.. Флоренція.

Ф.Брунеллескі Купол кафедрального собору Санта-Мария дель Фьоре. XV ст.. Флоренція.

Вулиці середньовічної Флоренції були вузькими (настільки, що один вершник міг займати всю дорогу, і перехожим приходилось втискатися в стіни) і темними (над першими поверхами надбудовувались другі, що виступали над ними). Люди Середньовіччя боялись порожнього простору. Вулиця була для них не місцем для прогулянок, а дистанцією, котру необхідно було якомога швидше подолати. Природно, будівлі при такому ставленні до простору міста росли не вшир, відкриваючись з усіх сторін, а вгору, пригнічуючи людину своїм громаддям (такими є всі готичні собори). Нові містобудівні ідеї з’явились лише на початку XY століття. Гуманісти мріяли про такий вигляд міста: «Всередині вулиці прямі й широкі, всі відкриті і мають виходи... Вулиця починається від одних воріт і веде прямо до інших, утворюючи діаметр всієї території міста, і має довжину в дві милі або біля того», «І як добре буде, коли під час прогулянки на кожному кроці поступово будуть відкриватися все нові сторони будівель». Проте першим ренесансним архітекторам приходилось будувати, виходячи з існуючих — середньовічних — умов. І не судилось було їм побачити, які плоди принесли їхні зусилля: майже всі архітектурні шедеври, зведення котрих вони розпочали, були закінчені вже не ними.

Одночасно із зведенням купола архітектор побудував у 1421-1444 рр. перше в історії ренесансного громадянського зодчества приміщення дитячого притулку – Оспедалє дельї Інноченті (Виховний будинок) (що у перекладі з італ. означає “шпиталь і притулок безвинних”). Шпиталь прикрасив невеличку флорентійську площу Санта-Аннунціатат. Гуманне призначення будівлі відбилось на її привітливому, спокійному зовнішньому вигляді. Двоповерховий фасад протягнувся по одному з боків площі. Його нижній поверх відкривається 9-ю арками на струнких витончених колонах, під арками розташувались 9 прямокутних вікон. Невисокі сходи майже у всю широту фасаду ніби запрошують ступити під склепіння арок. Продуманий чіткий план, прекрасні легкі пропорції, прості форми пронизаного світлом і наповненого повітрям фасаду складають враження рівноваги й гармонії. Пізніше, у 1463-1466 рр., проміжки між арками були прикрашені кольоровими керамічними медальйонами і рельєфними роботами флорентійського скульптора Андреа делла Роббіа. Рельєфи зображують сповитих немовлят.

У будівлі Брунеллескі виражено одну з головних особливостей ранньої ренесансної архітектури: призначена для людей, вона за масштабами розмірна людині, наближена до її реального зросту на відміну від готичних будівель з їхніми високими склепіннями.

Створення композиції, яка орієнтувалась на єдиний центр і увінчувалась куполом, хоч і не було винаходом архітектури Відродження, але стало однією з її головних тем як втілення найвищої досконалості Всесвіту.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]