Етика і психологія сімейного життя. Тема 5

ЛЕКЦІЯ 6

ТЕМА 5: ПОДРУЖНІ КОНФЛІКТИ

1. Поняття сімейного конфлікту та основні причини виникнення.

2. Класифікація конфліктів.

3. Характеристики типових конфліктів.

4. Способи виходу із конфлікту.

1. Поняття сімейного конфлікту та основні причини виникнення.

Конфлікт — це усвідомлене зіткнення, протиборство мінімум двох людей, груп, їх взаємно протилежних, несумісних потреб, що виключають одна одну, інтересів, цілей, типів поведінки, відносин, установок, істотно значимих для особистості і групи.

Конфлікти соціально обумовлені й опосередковані індивідуальними особливостями психіки людей. Вони зв'язані з гострими емоційними переживаннями — афектами, з дією пізнавальних стереотипів — способів інтерпретації конфліктної ситуації, і одночасно з гнучкістю і «винахідливістю» особистості або групи в пошуках і виборі шляхів конфліктної, тобто ведучої до посилення конфлікту, поведінки.

Чотири основні стадії у протіканні конфлікту як процесу:

• виникнення об'єктивної конфліктної ситуації;

• усвідомлення об'єктивної конфліктної ситуації;

• перехід до конфліктної поведінки;

• вирішення конфлікту.

Конфлікт стає реальністю тільки після усвідомлення протиріч, тому що тільки сприйняття ситуації як конфліктної породжує відповідну поведінку. Перехід до конфліктної поведінки — це дії, спрямовані на досягнення своїх цілей, і блокування досягнення протилежною стороною її прагнень і намірів. Істотно, що і дії опонента також повинні усвідомлюватися ним як конфліктні. Ця стадія зв'язана з загостренням емоційного тону взаємин.

Можливі два основних шляхи вирішення конфліктів:

- зміна об'єктивної конфліктної ситуації;

- перетворення її «образів», уявлень про суть і характер конфлікту, які є в наявності в опонентів.

Сімейні конфлікти зазвичай зв'язані з прагненням людей задовольнити ті або інші потреби або створити умови для їхнього задоволення без врахування інтересів партнера. Причин для цього дуже багато. Це і різні погляди на сімейне життя, і нереалізовані очікування і потреби, брутальність, неповажне відношення, подружня невірність, фінансові труднощі і т.д.

2. Класифікація конфліктів.

Класифікація конфліктів на ґрунті незадоволених потреб подружжя за В.А.Сисенко.

1. Конфлікти, незлагоди, що виникають на основі незадоволеної потреби в цінності і значимості свого «Я», порушення почуття достоїнства з боку іншого партнера, його неповажне відношення.

1. Конфлікти, незлагоди, психічні напруги на базі незадоволених сексуальних потреб одного або обох з подружжя.

2. Психічні напруги, депресії, конфлікти, сварки із - за незадоволеної потреби одного або обох з подружжя в позитивних емоціях: відсутність ласки, турботи, уваги, розуміння гумору, подарунків.

3. Конфлікти, сварки, зв'язані з пристрастю одного із подружжя до спиртних напоїв, азартних ігор і до інших гіпертро­фованих потреб, що приводять до неощадливих і не­ ефективних, а часом і марних витрат коштів сім’ї.

4. Фінансові розбіжності, що виникають на основі перебільшених потреб одного з подружжя в розподілі бюд­жету, коштів сім’ї, внеску кожного з партнерів у матері­альне забезпечення сім’ї.

5. Конфлікти, сварки, незлагоди через незадоволення потреб подружжя в харчуванні, одязі, у обладнанні домашнього вогнища і т.д.

6. Конфлікти в зв'язку з потребою у взаємодопомозі, взаємопідтримці, у співробітництві з питань поділу праці в сім’ї, ведення домашнього господарства, догляду за дітьми.

7. Конфлікти, незлагоди, сварки на ґрунті різних потреб і інтересів у проведенні відпочинку і дозвілля, різних хобі.

3. Характеристики типових конфліктів.

За ступенем небезпеки для сімейних уз конфлікти можуть бути:

безпечними — виникають при наявності об'єктивних труднощів, утоми, дратівливості, стану «нервового зриву»; раптово почавши, конфлікт може швидко завершитися. Про такі конфлікти часто говорять: «До ранку усі пройде»;

небезпечними — розбіжності виникають через те, що один з подружжя повинний, на думку іншого, змінити лінію поведінки, наприклад, стосовно родичів, відмовитися від якихось звичок, переглянути життєві орієнтири, прийоми виховання і т.п., тобто ставиться проблема, яка вимагає вирішення дилеми: уступати чи ні;

особливо небезпечними — приводять до розлучення.

Мотивації особливо небезпечних конфліктів.

1) Не зійшлися характерами — мотив «чисто» психологічний. 2) Подружні зради і сексуальне життя в шлюбі. 3) Побутове пияцтво й алкоголізм. Це традиційний мотив розлучень.

Виділяють декілька типових моделей поведінки подружжя в міжособистісних внутрішньосімейних конфлікта .

Перша — прагнення чоловіка і дружини самоствердитися в сім’ї, наприклад, у ролі глави. Друга — зосередженість подружжя на своїх справах. Третя — дидактична. Один з подружжя постійно повчає іншого: як треба поводитися, як треба жити й ін. Четверта — «готовність до бою». П'ята — «татусева донька», «мамин синочок». Шоста — заклопотаність.

4. Способи виходу із конфлікту.

Уникнути багатьох помилок дозволяє дотримання основних принципів спільного подружнього життя.

• Реально дивитися на протиріччя, що виникають до шлюбу і після його укладення.

• Не будувати ілюзій, щоб не розчаруватися, тому що дійсність навряд чи буде відповідати тим нормам і критеріям, які були заздалегідь сплановані.

• Не уникати труднощів. Спільне подолання важких ситуацій — прекрасна можливість швидше довідатися, наскільки обидва партнера готові жити за принципом двостороннього компро­місу.

• Пізнавати психологію партнера. Щоб жити в злагоді, треба розуміти один одного, пристосовуватися, а також уміти «догоджати» один одному.

• Знати ціну дріб'язкам. Невеликі, але часті знаки уваги більш цінні і значимі, ніж дорогі подарунки, за якими часом криється байдужість, невірність і ін.

• Бути терпимим, уміти забувати образи. Людина соромиться деяких своїх помилок і не любить згадувати про них. Не слід нагадувати про те, що порушило один раз взаємини і що варто було б забути.

• Уміти розуміти й угадувати бажання і потреби парт­нера.

• Не нав'язувати свої вимоги, оберігати достоїнство парт­нера.

• Розуміти користь тимчасової розлуки. Партнери можуть надоїсти один одному, а розлука дозволяє зрозуміти, наскільки сильно любиш свою другу половину і як її в даний час не вистачає.

• Стежити за собою. Неакуратність, безалаберність народжують ворожість і можуть викликати серйозні наслідки.

• Мати почуття міри. Уміння спокійно і доброзичливо сприймати критику. Важливо підкреслювати в першу чергу достоїнства партнера, а потім у доброзичливій формі указувати ­на недоліки.

• Усвідомлювати причини і наслідки невірності.

• Не вдаватися у відчай. Зіштовхнувшись із стресовою ситуа­цією у подружнім житті, було б невірно «гордо» розійтися і не шукати виходу. Але ще гірше зберігати хоча б зовнішню рівновагу шляхом принижень і погроз.