Тема 7. Графіка .Відео-ряд.
План.
Дещо з історії графічного мистецтва.
Значення графіки як виду мистецтва.
Оригінальні графічні техніки.
Друкована графіка. Гравюра.
Книжкова ілюстрація та види прикладної графіки.
Дещо з історії графічного мистецтва.
Графічне мистецтво є одним з найвідоміших серед образотворчих мистецтв. Перші контурні й силуетні зображення тварин і людей на стінах печер первісної людини були суто графічними. Орнаментика на побутових речах та зброї доби неоліту та бронзового віку також є зразками графічного мистецтва.
Мова графіки порівняно з мовою живопису більш скупа і лаконічна, має більше умовностей. У графіці основними засобами зображення є лінія, штрих, крапка, контраст білого і чорного. Для виконання графічних творів використовують олівець, вугіль, туш, сангіну, соус та інші матеріали. Це відрізняє графіку від живопису, в якому вдаються до розмаїтої палітри фарб. З бігом часу образотворчі можливості графіки розширювалися й удосконалювалися До них віднесли й ті види гравюри та літографії, у техніці яких вживаються кольори, щоправда, які мають допоміжне значення.
Можливості застосування графіки досить широкі. Види й форми її дуже різноманітні: станковий та учбовий рисунок, естамп (усі види гравюри та літографії), книжкова ілюстрація та орнаментика, журнальний та газетний рисунок, плакат, афіша, торговельна реклама та етикетка, грошові знаки й поштова марка та листівки. Все це графічні твори, з якими ми повсякденно зустрічаємось, оскільки графіка є найбільш демократичним видом мистецтва.
Можна припустити, що рисунок був найбільш давнім видом образотворчого мистецтва, якщо згадати наскальні рисунки первісної людини. Звичайно, рисунок розвивався паралельно із скульптурою і прикладним мистецтвом і здебільшого складав їхню органічну і необхідну частину. Високі зразки рисунка дав нам античний вазопис, основу якого складали лінія і силует (пляма).
Як самостійний вид мистецтва рисунок існує з кінця ХУ – поч. ХVІ ст. Раніше до нього ставилися як до підсобного, підготовчого матеріалу під час роботи над картиною, скульптурою, фрескою, гобеленом. Потім він набув самостійного художнього значення, як й інші станкові види мистецтва.
В процесі історичного розвитку в рисунок (так як і у друковану графіку) активно став проникати колір і до графіки стали відносити і рисунок кольоровими крейдяними паличками – пастель, і кольорову гравюру, і живопис водяними фарбами – акварель, і гуаш.
У найбільших музеях світу бережливо зберігаються як швидкі начерки, так і скрупульозно пророблені довготривалі малюнки, що найчастіше є прообразами майбутніх картин і монументальних розписів. При багатьох музеях тепер існують спеціальні сховища – кабінети графіки.
Якщо у живописця в руках ціла палітра фарб, то художник-графік, як правило, користується одним кольором, що створює особливі труднощі. Графік знаходиться в «умовному» світі, що не має кольору і користуючись скупими засобами створює тим не менш трепетну і живу картину світу.
Рисунок, виконаний художником в одному примірнику – твір унікальний. Друкована графіка дозволяє відтворювати рисунок у великій кількості примірників. Основним видом друкованої графіки є гравюра (на дереві, металі, камені). Найбільш раннім засобом гравірування, який став застосовуватись у ХУ ст. у Західній Європі і у ХVІ ст. в Росії та Україні, була гравюра на дереві (ксилографія). Пізніше починають застосовуватись й інші гравірувальні техніки.
Зараз більшість друкованих графічних технік з великим успіхом може замінити комп'ютер (як чорно-біле, так і кольорове зображення). «Видатні» умільці вміють навіть гроші «друкувати» за допомогою цієї новітньої техніки.
2.Значення графіки як виду мистецтва.
З творами графіки людина стикається протягом всього життя. Рисунки і гравюри, що мають самостійні, закінчені за задумом твори мистецтва, шрифт у книзі і на плакаті, книжкові ілюстрації, плакат, поштові марки, журнальні і газетні карикатури, упаковки для різних товарів, різноманітні етикетки, театральні і кіноафіші, дорожні і товарні знаки і навіть ділові бланки установ – все це твори станкової і прикладної графіки.
Що ж таке графіка? Саме слово «графіка» походить від грецького слова «графо» -- «пишу», «креслю», «малюю».
Отже, графіка – це передовсім рисунок, лінійне, строге мистецтво, засноване на сукупності чорного і білого, причому білим є сам папір, а чорним – і олівець, і вугіль або якийсь інший «сухий» матеріал, що фарбує.
Рисунок може бути відтвореним у багатьох примірниках за допомогою різних технік, як рукотворних, так і машинних. Тому графіку можна розділити на два види:
безпосередній рисунок на папері;
друкована графіка.
Оригінальні графічні техніки.
Рисунок
Що таке рисунок?
Малювання – один з найдавніших видів творчості, який прийшов з епохи палеоліту. Первісна людина, створюючи наскальні зображення тварин, продряпуючи прикрашання на виробах з кістки або каменю, користувалась одним з основних художніх засобів, притаманних малюнку, -- лінії. Проте поняття малюнка, початок його історії як особливого виду мистецтва відноситься до більш пізнього часу – до часу винаходу паперу. На Далекому Сході – до ІІ ст. до н.е., а на європейському континенті – до ХІ-ХІІ ст. Великий художник епохи Відродження Мікеланджело писав свого часу: “Рисунок – це джерело і душа всіх видів зображення і корінь кожної науки”.
Рисунок – це передовсім зображення на аркуші паперу, поле якого є складовою частиною композиційної побудови в малюнку. Співвідношеннями розмірів чистого поля паперу і зображення, розподілом форм і об’ємів, іноді намічених кількома швидкими лініями, рисувальник створює ілюзію простору, реальності, яка набуває того ж ступеню переконливості, що і в живопису.
Матеріали, якими малюють художники, відрізняються великим різноманіттям. Розрізняють дві групи технік: “суху” і “вологу”. До першої відносяться рисунки олівцем, вуглем, сангіною і пастеллю, до другої – малюнки пером і пензлем з використанням рідких фарбових речовин, таких як туш, бістр, сепія та акварель. Кожна техніка створює свій художній і кольоровий ефект. Нерідко художник, досягаючи потрібного враження, сполучає у малюнку кілька технік.
За своїм характером і призначенням рисунок може бути то швидким начерком, що фіксує миттєві враження художника, то початковим ескізом композиції майбутньої картини, то абсолютно закінченим твором, що отримує право на самостійне життя.