1. Вплив науково-технічного прогресу на розвиток мжнародно-економічних відносин

2. Аналіз зовнішньої торгівельної діяльності України з Німеччиною

1. Вплив науково-технічного прогресу на розвиток мжнародно-економічних відносин

Науко́во-техні́чний прогре́с — це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи, це об'єктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності.

Для сучасних міждержавних відносин, зважаючи на поглиблення міжнародного поділу праці та інтернаціоналізацію економічного життя, питання зовнішньоекономічного співробітництва набуває пріоритетного значення.

Науково-технічна революція (НТР) прискорила процес інтернаціоналізації економічної діяльності. Економіки країн світу розвиваються не ізольовано, з епізодичним виходом на міжнародний ринок, а в постійній взаємодії суб'єктів господарювання як у межах країн, так і з відповідними суб'єктами інших держав світу.

Під впливом НТР міжнародні економічні відносини постійно розширюються, набирають масштабності та комплексності, із суто зовнішньоторговельних трансформуються у промислове та науково-технічне співробітництво. Співробітництво у сфері торгівлі, промислового виробництва, науки і техніки на стабільній великомасштабній, комплексній і довготривалій основі є об'єктивною потребою сучасного етапу розвитку цивілізації.

Міжнародні економічні зв'язки різняться як за предметним змістом, так і за суб'єктами. Термін "міжнародні економічні відносини" є узагальнюючим і охоплює торговельні, виробничі, науково-технічні, валютні, кредитні, транспортні, інвестиційні (наприклад, рух капіталу) та інші господарські зв'язки, що відбуваються на міжнародному рівні.

Науковий і технічний прогрес уперше почали зближатись в 16-18 століттях, коли мануфактурне виробництво,нестатки мореплавання і торгівлі зажадали теоретичного й експериментального рішення практичних задач.

Більш конкретні форми це зближення прийняло,починаючи з кінця 18 століття, у зв'язку з розвитком машинного виробництва,що було обумовлено винаходом Д. Уаттом парового двигуна. Наука і техніка почали взаємно стимулювати один одного,активно впливаючи на всі сторони життя суспільства,радикально преутворювати не тільки матеріальну,але і духоне життя людей.

Технічна революція на сучасному етапі розвитку світової економіки багато в чому визначає характер і зміст процесів, що протікаюсь як в окрмемих країгах і регіонах, так і у всій сфері міжнародних відносин. Саме сучасні технології визначають сьогодні рівень економісного становища окремих країн, ступінь участі в міжнародному поділі праці, положення у світовому співтоваривстві, здатність успішно вирішувати різні соціально-економічні проблеми.Тому потреба в технологіях випробують усі країни світу, не залежно від рівня їхнього економічного і технологічного розвитку.

Сучасні форми інформаційних, технічних, інтелектуальних обмінів приводять до швидкого поширення нових ідей і технологій, дл формування об'єднаного наукового потенціалу ведучих країн.Однак прогрес у науково-технічній сфері поряд з об'єктивними благами створює принципово нові погрози використання досягнень у цій області для міжнардної стабільності. Розвиті країни, що мають достатні фінансові ресурси для проведення досліджень у науково-технічній сфері і застосування їхніх підсумків, одержують можливість для інформаційної, політичної,економічної,культурної і військової експансії. Країни,нездатні звістки власну масштабну діяльність у науково-технічній сфері, і , початкцівці виявляити цікавість до закупівель таких коштів в інших країн, поступово попадають у залежність від імпорту закордонних технологій. Варто врахувати і те, що переважний упор на іноземну технологію звичайно обумовлює низький рівень творчої активності національних кадрів. З цих причин багато держав відчувають страх перед масштабним науково-технічним обміном, не бачачи можливості запобігти наслідку цих процесів для національних інтересів.

Міжнародний рух науково-технічних знань, що росте дуже швидкими темпами,- це ще один фактор інтернаціоналізації продуктивних сил. Характерна риса НТР на цьому етапі зростаюча інтернаціоналізація науки і науково-технічних знань.передача науково-технічних досягнень між окремими країнами відбувається насамперед шляхом обміну новою науково-промисловою продукцією, внесення прямих технічних інвестицій за кордоном і продажу патентів і ліцензій. Міжнародний рух науково-технічних знань розвивається і некомерційним шляхом. У цих цілях використовуються міжнародні нукові конференції, публікації нових науково-технічних досягнень, підготовка висококваліфікованих фахівців за кордоном і т.п. Головною формою міжнародного обміну науково-технічними досягненнями між капіталістичними країнами є продаж ліцензій. Це означає, що васник визначеного науково-технчного досягнення (винаходу, охоронюваного патентом) дозволяє іншій стороні користуватися їм за чи винагороду ха визначеними обов'язками.

Мінародна торгівля ліцензіями розвивається більш швидкими темпами, чим сама міжнародна торгівля. Найдільший експортер ліцензій - США,імпортери - ФРН і Японія. Основна частина нових технологій спрямовується в нові, найдільш прогресивні галузі, якими є електротехнічна, хімічна, металургійна і машинобудівна промисловості. Науково-технічні відносини між країнами, що стали інтегральною і дуже значною складовою частиною міжнародних економічних і політичних відносин, є чинником, що викликає технічну, економічну і політичну залежність від найбільш світових експортерів ліцензій і технологій.

Виникнення і реалізація нових технологій продовжую залишатися важливими факторами, що впливають на міжнародну торгівлю, експорт і імпорт капіталу - на їхній обсяг, структуру, якість і ціну.

Немаловажливий вплив на міжнародній обмін науково-технічними досягненнями мають військово-політичні аспекти, що не слід недооцінювати в загальному аналізі проблеми. Стає очевидним, що розробка нових науково-технічних досягнень і міжнародний обмін ними будуть впивати як на розвиток окремих національних економік. так і на всю область міжнародних економічних і політичних відносин.

Отже, науково-технічний прогрес представляє собою покращення умов і способів виробництва, зростання продуктивності праці за рахунок використання нової техніки і технологій виробництва, що веде до підвищення показників національного доходу, а отже, і рівня життя населення країни.

2. Аналіз зовнішньої торгівельної діяльності України з Німеччиною

Співробітництво на регіональному рівні між Україною та ФРН активно почало розвиватися наприкінці 80-х рр. У цей час федеральні, землі, міста та громади ФРН почали розвивати контакти з республіками та містами колишнього СРСР, що насамперeд було пов'язано з політичними змінами всередині СРСР.

У 90-х роках процес розширення партнерських відносин набув нової динаміки. Сьогодні близько 20 міст Німеччини підтримують партнерські відносини з їх українськими партнерами – містами-побратимами. З географічної точки зору найбільш жваво розвиваються контакти із землями Баварія та Баден-Вюртемберг. Наповненою конкретним змістом співпраця між містами-побратимами робить суттєвий внесок у побудову дружніх відносин між Німеччиною та Україною.

В Україні традиційно представлені майже усі найбільш потужні промислові підприємства Федеральної землі Північний Рейн - Вестфалія (ПРВ). Серед найбільш відомих – BASF, Bayer, Henkel – хімічна промисловість, Thyssen-Krupp AG - чорна металургія, машинобудування, МЕТRO – оптова та роздрібна торгівля.

В українському експорті переважають в основному такі товарні групи, як чорні метали та вироби з них, котли, електричні машини та устаткування, текстильний одяг, насіння та плоди олійних рослин, хімічна продукція тощо.

В експорті ПРВ в Україну значну частку займають прилади та апарати, електричні машини та промислове устаткування, фармацевтичні та хімічні товари, полімери та пластмаси тощо.

.

Стан торговельно-економічних відносин та інвестиційної діяльності між Україною та Німеччиною

У 2011 році за обсягами зовнішньоторговельних операцій між Україною та країнами світу Німеччина знаходиться на другому місті (після Російської Федерації), а її частка становить 5,6 %. При цьому, частка Німеччини у зовнішньоторговельних операціях України з країнами Європи становить 17,6 %.

За 2011 рік порівняно із 2010 роком обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Німеччиною збільшився на 40 % і склав 9,5 млрд. дол. США.

Експорт товарів та послуг з України до ФРН збільшився на 18 % та становив 2,2 млрд. дол. США.

Імпорт товарів та послуг з ФРН до України зріс на 48 % і склав 7,3 млрд. дол. США.

Сальдо двосторонньої торгівлі товарами та послугами у 2011 році для України негативне та становить 5,1 млрд. дол. США.

Стан двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та фрн

дані Держстату України, млрд. дол. США

	2006	2007	2008	2009	2010	2011	+/-
ЗТО	6	8,2	10,1	5,8	6,7	9,5	40%
Експорт	1,5	2	2,4	1,6	1,8	2,2	18%
Імпорт	4,5	6,2	7,7	4,2	4,9	7,3	48%
Сальдо	-3	-4,1	-5,3	-2,6	-3,1	-5,1	-

У 2011 році за обсягами двосторонньої торгівлі товарами між Україною та країнами світу Німеччина знаходиться на другому місті (після Російської Федерації), а її частка становить 5,7 %. При цьому, частка Німеччини у двосторонній торгівлі товарами України з країнами Європи становить 18,8 %.

За 2011 рік порівняно із 2010 роком обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною та Німеччиною збільшився на 41 % і склав 8,6 млрд. дол. США.

Експорт товарів з України до ФРН збільшився на 18 % та становив 1,8 млрд. дол. США.

Імпорт товарів з ФРН до України зріс на 49 % і склав 6,9 млрд. дол. США.

Сальдо двосторонньої торгівлі товарами у 2011 році для України негативне та становить 5,1 млрд. дол. США.

Стан двосторонньої торгівлі товарами між Україною та фрн

дані Держстату України, млрд. дол. США

	2006	2007	2008	2009	2010	2011	+/-
ЗТО	5,6	7,5	9	5,1	6,1	8,6	41%
Експорт	1,3	1,6	1,8	1,2	1,5	1,8	18%
Імпорт	4,3	5,8	7,2	3,9	4,6	6,9	49%
Сальдо	-3	-4,2	-5,3	-2,6	-3,1	-5,1

У 2011 році у структурі експорту товарів з України до ФРН традиційно переважали поставки наступних видів продукції:

- неблагородні метали та вироби – 28 %, в тому числі: чорні метали – 18 % та вироби з чорних металів – 5 %;

- машини, устаткування та механізми – 25 %;

- текстиль та текстильні вироби – 14 %;

- продукція хімічної промисловості – 8 %;

- продукція рослинництва – 6 %;

- деревина і вироби з неї – 5 %.

За підсумками 2011 року порівняно з 2010 роком при загальному збільшенні експорту до ФРН на 18 % (на 266 млн. дол. США) найпомітніше зросли обсяги експорту наступних видів продукції:

- машини і устаткування – на 23 % (на 84 млн. дол. США);

- продукти рослинного походження – у 2,1 рази (на 54 млн. дол. США);

- продукція хімічної промисловості – на 40 % (на 40 млн. дол. США);

- текстиль та текстильні вироби – на 12 % (на 27 млн. дол. США).

В той же час, зменшились експортні поставки чорних металів – на 8 % (на 27 млн. дол. США), транспортних засобів – на 23 % (на 5 млн. дол. США) та пластмас і каучуку – на 21 % (на 5 млн. дол. США).

Експорт товарів з України до фрн у 2010 – 2011 рр.

за даними Держстату України, млн. дол. США

		2010 р.		2011 р.
Розділ/ група		млн.дол	Питома вага, %	млн.дол	Питома вага, %	+/-, млн.дол	+/-, %
	Всього	1500	100	1765	100	266	18%
XV	Неблагородні метали та вироби	473	32	486	28	13	3%
72	чорнi метали	344	23	318	18	-27	-8%
73	вироби з чорних металiв	89	6	96	5	7	8%
74	мiдь i вироби з неї	14	1	29	2	15	112%
XVI	Машини, устаткування та механізми	365	24	449	25	84	23%
XI	Текстиль та текстильні вироби	223	15	251	14	27	12%
62	одяг та додаткові речі до одягу, текстильні	165	11	184	10	19	12%
61	одяг та додаткові речі до одягу, трикотажні	30	2	35	2	5	15%
VI	Продукція хімічної промисловості	101	7	141	8	40	40%
II	Продукти рослинного походження	50	3	104	6	54	107%
IX	Деревина та вироби з неї	70	5	87	5	17	24%
V	Мінеральні продукти	44	3	45	3	1	2%
XIV	Перли, діаманти	25	2	38	2	13	51%
IV	Продукція харчової промисловості	27	2	29	2	2	6%
X	Паперова маса з деревини	20	1	19	1	-1	-4%

У 2011 році у структурі імпорту товарів з ФРН до України переважали поставки наступних видів продукції:

- машини, устаткування та механізми – 32 %;

- продукція хімічної промисловості – 18 %;

- транспортні засоби – 15 %;

- пластмаси і каучук – 8 %;

- неблагородні метали – 6 %;

- харчова продукція – 4 %.

За підсумками 2011 року порівняно з 2010 роком при загальному збільшенні імпорту товарів з ФРН до України на 49 % (на 2,3 млрд. дол. США) найпомітніше збільшення імпорту продукції спостерігалось по наступних позиціях:

- машини і устаткування –у 2 рази (на 1,1 млрд. дол. США);

- засоби транспорту – майже на 63 % (на 396 млн. дол. США);

- продукція хімічної промисловості –на 27 % (на 266 млн. дол. США);

- пластмаси і каучук – на 21 % (на 97 млн. дол. США).

- неблагородні метали та вироби –на 30 % (на 93 млн. дол. США);

- перли, діаманти – у 2 рази (на 57 млн. дол. США).