Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
політекономія тема 2.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
294.91 Кб
Скачать

1. Поняття «прогрес» походить від лат. Слова, що означає рух вперед, поступальний розвиток суспільства по висхідній лінії, від менш досконалих до більш досконалих форм.

Економічний прогрес - поступальний розвиток усієї економічної системи, кожного її елемента і підсистеми, на основі якого відбувається соціальний прогрес.

Конкретніше прогрес технологічного способу виробництва виражається в переході від способу виробництва, заснованому на ручній праці, до способу виробництва, що базується на машинній праці, а від нього – до технологічного способу виробництва, основою якого є автоматизована праця. Рух уперед у межах виробничих відносин концентровано виявляється у еволюції типів і форм економічної власності: від індивідуальної до колективної ( в різних її видах і ступенях зрілості), від колективної - до державної та наддержавної (або інтегрованої) форми власності. Прогрес організаційно – економічних відносин виражається у вдосконаленні процесу управління підприємством, маркетингових досліджень тощо. Прогрес господарського механізму передбачає еволюцію ринкових важелів управління економікою, поступових перехід до раціонального поєднання державних і ринкових важелів, а згодом до наднаціональних форм і методів управління економікою в межах регіональних об’єднань.

Економічний прогрес – основа суспільного прогресу, елементами якого (крім економічного) є прогрес правовий, політичний, національний, культурний, духовний та ін. загалом такий рух уперед виражається в послідовній зміні суспільно – економічних формацій. Загальною тенденцією історичного розвитку є поступових перехід від суспільних систем, зумовлених природними факторами (географічним середовищем, кількістю населення), до складніших систем, прогрес яких забезпечується зростанням кількості факторів і джерел розвитку. Так, за сучасних умов якісно новими факторами суспільного, зокрема економічного, прогресу в багатьох країнах є НТР, інформаційна революція, дух народу, енергія й активність нації, національна психологія та свідомість людей.

Основні критерії економічного прогресу.

Результатом економічного прогресу є реальні досягнення в процесі економічного зростання, які слугують визначальними критеріями соціально – економічного прогресу.

Критерії економічного прогресу – ознаки, показники, на основі яких обґрунтовується оцінка сутності, утому числі якості, поступального розвитку економічної системи і головної продуктивної сили – людини.

Суспільний спосіб виробництва формується зі структурних елементів, тому економічний прогрес має різні критерії виміру.

Продуктивні сили є змістом суспільного способу виробництва, відносини економічної власності – суспільною формою, а визначальним у співвідношенні цих категорій є зміст, тому найзагальніший критерій економічного прогресу – розвиток продуктивних сил. Це зумовлено тим, що змістом продуктивних сил є ставлення людини до природи в процесі праці. Від рівня їх розвитку залежить обсяг створюваних матеріальних і духовних благ, а отже, життєвий рівень населення.

Залежно від структури всієї системи продуктивних сил відбувається конкретизація найвищого, узагальнюючого критерію. Тому слід розрізняти такі критерії економічного прогресу:

-         рівень розвитку людини, зокрема робочої сили, засобів праці, науки, форм і методів організації виробництва, використовуваних людьми сил природи, інформації.

Так, рівень розвитку робочої сили визначається її загальноосвітньою та професійною підготовкою, ступенем розвитку розумових здібностей тощо. Рівень розвитку засобів праці характеризується продуктивністю, здатністю замінювати працю людини та іншими показниками.

Оскільки головна продуктивна сила – людина – водночас є і продуктивною силою , і носієм виробничих відносин, суб’єктом відносин економічної власності, то головний критерій суспільного способу виробництва – розвиток людини, її потреб, інтересів, цілей. З цього погляду відмінність між різними способами виробництва полягає в тому, що у деяких із них економічний прогрес підпорядковується переважно розвитку лише певного класу (навіть окремої верстви, прошарку0, а в інших прогрес продуктивних сил може підпорядковуватися розвитку більшості населення. Ця мета реалізується в дії основного економічного закону.

Сутністю людини є вся сукупність суспільних відносин (економічні, юридичні) у поєднанні з природною складовою, тому розвиток людини – головний критерій усього суспільного прогресу. Особа повинна розвинути всі свої сутнісні сили, здібності не лише в економічній системі, а й у сфері соціальних, політичних, культурних відносин.

Фактори, що належать до продуктивних сил, групуються залежно від рівня технічної озброєності праці, розвитку науково – технічного прогресу, глибини спеціалізації, кооперації праці, інтенсивності, ступеня розвитку сутнісних сил людини, її здібностей тощо. Тому К. Макрс називав першим економічним законом закон зростання продуктивності праці, який є вираженням економії часу, що відображає найзагальнішу основу й внутрішню логіку економічного прогресу, джерела і способів підвищення ефективності виробництва.

Змістом закону економії часу є економія життєвої та уречевленої праці, оскільки цей закон загальний (діє в усіх суспільних способах виробництва0. залежно від ступеня розвитку технологічного способу виробництва, передусім системи продуктивних сил, економію робочого часу зумовлюють зміни в кожному з елементів цієї системи (засобах праці, предметах праці, робочій силі, науці, формах і методах організації праці, інформації, використовуваних людьми силах природи). Щодо основної продуктивної сили така економія залежить від рівня освіти, кваліфікації, розвитку творчих здібностей людини, її психологічного , емоційного стану тощо.

Безпосереднього впливають на економію живої та уречевленої праці заходи, спрямовані на перехід від відсталих, відживаючих форм економічної власності до нових, прогресивніших форм. Так, перехід багатьох підприємств у власність трудових колективів і США зумовив автоматичне зростання продуктивності праці на 15-20 %. З цього погляду прогресивною формою власності є та, яка сприяє скороченню живої та уречевленої праці на одиницю створюваного товару або послуги.

Внаслідок дії закону економії часу, підвищення продуктивності праці зростає додатковий продукт. Це створює умови для розширеного відтворення речових і особистісних факторів виробництва, всієї системи продуктивних сил, для збільшення вільного часу, розвитку культури, мистецтва, отже, для здійснення не лише економічного, а й соціального прогресу, для вдосконалення всієї системи суспільних відносин. Тому важливим критерієм економічного прогресу, який конкретизує його попередні критерії, є зростання додаткового продукту, збільшення багатства суспільства.