1. Установлення комуністичного режиму.

Угорщина протягом XX ст. двічі несла величезні матеріальні збитки та людські втрати — у результаті Першої та Другої світових війн. Спроба М. Хорті політичним маневром (на зразок румунського . короля Міхая) вийти з війни не вдалася. Угорщина була окупована німецькими військами, а при владі були поставлені угорські фашис­ти (салашисти). Угорщина до кінця війни залишалася союзницею Німеччини, а на її території точилися жорстокі бої.

У грудні 1944 р. на визволеній території був створений Угорський національний фронт незалежності, який у місті Дебрецен утворив Тимчасовий уряд. Він уклав перемир'я з країнами Антигітлерівської коаліції і оголосив війну Німеччині. 4 квітня 1945 р. Угорщина була визволена від фашистських військ.

Заходи Тимчасового уряду.

— Розпуск і ліквідація усіх фашистських партій та організацій.

— Відновлення багатопартійності.

— Установлення робітничого контролю на підприємствах.

— Початок аграрної реформи (конфіскація і розподіл земель по­міщиків і католицької церкви).

— Проголошення 1 лютого 1946 р. Угорщини республікою.

У країні відновили діяльність і були створені різні політичні партії. Найчисленнішою і впливовою була Партія дрібних сільських господарів (ПДСГ), яка на виборах 1945 р. набрала 57 % голосів, у той час як комуністи та їх союзники 15 %.

До підписання мирного договору в 1947 р. Угорщина перебувала під контролем Союзної контрольної ради.

Після відновлення повного суверенітету Угорщини комуністи зробили спробу досягти перемогу на виборах 1947 р. Ще в березні 1946 р. вони утворили лівий блок у складі Угорської комуністичної партії (УКП), Угорської соціал-демократичної партії (УСДП), На­ціонально-селянської партії (НСП), але на виборах у серпні 1947 р. набрали лише 22 % голосів. Не одержавши перемогу, комуністи розпочинають цілу кампанію пошуку і викриття «реакційних змов» і «контрреволюційних заколотів».

Такі звинувачення були висунуті проти керівників ПДСГ, у тому числі й голови уряду Ф. Надя. Це дало змогу комуністам, які об'єд­налися із соціал-демократами в Угорську партію трудящих (УПТ), прийти до влади.

Комуністи встановили один з найжорстокіших режимів.

Особливості побудови соціалізму.

— Лідер УПТ М. Ракоши вважав себе найбільш послідовним учнем Й. Сталіна і в усьому прагнув наслідувати його.

— Індустріалізація проводилась в особливо форсованому режимі під гаслом «Перетворимо Угорщину на країну чавуну і сталі», хоча відповідної бази в країні не було.

— Кооперування супроводжувалося пограбуванням селян, і на 1952 р. дві третини селянських сімей взагалі не мали запасів зерна.

— В Угорщині репресії досягли найбільшого розмаху. Із 9 млн. населення репресовані складали 1 млн. осіб. Проводились показові судові процеси. Перший з них відбувся у вересні 1949 р. проти мі­ністра закордонних справ Л. Райна та шести його співробітників. Проти них висунули звинувачення у державних злочинах: зв'язок з американськими і югославськими спецслужбами і державна зрада. Засуджені «зізналися» у скоєні злочину і всі семеро були страчені. Також ув'язнений був і майбутній керівник УПТ Я. Кадар.