Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Хмельницький торговельно-економічний коледж

Спеціальність: 5.03051001 Товарознавство та комерційна діяльність,

5.03050702 Комерційна діяльність,

5.03050801 Фінанси і кредит,

5.03050802 Оціночна діяльність,

5.05170101 Виробництво харчової продукції

Дисципліна: „Всесвітня історія”

Лекція №30/13

Тема: «ВІДЛИГА» (1953-1964)

План.

1. Лібералізація суспільно-політичного життя. М.Хрущов.

2. Спроби економічних реформ.

3. Зміни у зовнішній політиці.

Рекомендована література

1. Алексєєва Ю.М., Вертегел А.Г., Казаков О.О. Всесвітня історія.: Навч. посібник. К.: Каравела, 2007. С.187-189.

2. Віднянський С.В. Всесвітня історія. Новітня історія.: Навч. посібник. для 11кл.- К.: Дієз-продукт, 2005. С.103-108

3. Всесвітня історія: 1939-1998:Навч.посібник для 11кл.// Авт.-упоряд.: Я.М.Бердичівський, Т.В.Ладиченко, І.Я.Щупак.-К.: А.С.К., 2000. С.216-227

4. Кучер В.І., Майборода О.М. Всесвітня історія. Новітній період (від початку ІІ світової): Підручн. для 11кл. К.: Ґенеза, 2005. С. 158-166

5. Ладиченко Т. Всесвітня історія.К. 2003, С.145-152.

6. Опорний конспект лекцій. Хм.2008

Основні поняття і терміни: Тоталітарний режим, «відлига», лібералізація, десталінізація, «холодна війна».

Основні дата: 1949 р.— створення Ради економіч­ної взаємодопомоги (РЕВ); вересень 1949 р.— повідомлення ТАРС про випробування атомної зброї в СРСР; жовтень 1952 р.- XIX з'їзд ВКП(б), зміна назви партії на КПРС; 5 берез­ня 1953 р.— смерть Й. Сталіна; вере­сень 1953 р.— обрання М. Хрущова першим секретарем ЦК КПРС; тра­вень 1955 р.— утворення Варшав­ського договору (ВД); лютий 1956 р.- XX з'їзд КПРС, початок десталінізації; червень 1957 р.— спроба усунути М. Хрущова від влади; 4 жовтня 1957 р.— запуск в СРСР першого в світі штучного супутника Землі; вересень 1959 р.— візит М. Хрущова до СІЛА; 12 квітня 1961 р.— перший політ людини в космос; 1962 р.— Карибська криза

Особистість: Й. Сталін, Г. Маленков, Л. Берія, Л. Каганович, М. Хрущов, В. Молотов, Ю. Гагарін

Лібералізація суспільно-політичного життя. М.Хрущов.

По смерті Сталіна життя Радянського Союзу суттєво не змінювалося. Проте почали виникати надії на поліпшення суспільної та моральної атмосфери. Тривалі роки репресій, постійного страху втомили людей. У Кремлі поступово переконувалися у неминучості змін в управлінні країною.

Головна хвиля терору та великих чисток минула, але сталінська концепція загострення класової боротьби залишалася актуальною. Апарат репресій працював на значних обертах, виявляючи все нових "ворогів народу". Сталін готував чергову "чистку", в тому числі у своєму найближчому оточенні, спираючись виключно на секретаріат КПРС та органи МВС-МДБ. Однак здійснити цей задум йому не вдалося: у березні 1953 р. він помер, залишивши по собі страшну пам'ять про мільйони вбитих, замордованих і скалічених людей.

Не менш тяжкий спадок сталінщини — тоталітаризм. Він виріс з монополії на владу більшовицької партії і характеризувався повним контролем держави над усіма сферами життя суспільства. Його економічну основу становила так звана суспільна, а фактично державна власність на засоби виробництва, контрольована партійною, радянською і господарською бюрократією; союзними міністерствами і відомствами, які нехтували національними інтересами України, повністю підпорядкувавши її людський, природний та економічний потенціал інтересам центрального уряду. Ця система відзначалася масовим терором і наявністю потужного репресивного апарату; монополією однієї партії на засоби інформації, думку, слово, істину; політикою денаціоналізації України, перетво­рення української культури у "провінціальний додаток" до російської (М. Гру шевський).

Смерть Сталіна не означала смерті ані сталінізму, ані тоталітаризму, які пустили в суспільстві глибоке коріння.

Альтернативними програми розвитку СРСР після смерті Й. Сталіна стали

Програма Л. Берії (голова МВС)

• Виступав проти культу особи Й. Сталіна. Припинення видання повного зібрання творів Й. Сталіна.

• Амністія 1,2 млн. осіб.

• Припинення «справи лікарів».

• Ставив під сумнів ефективність колгоспної системи.

• Обмеження асигнувань на воєнно-промисловий комплекс.

• Повернення до політики «коренізація» в Україні, Білорусії, Литві.

• Виступав за порозуміння з лідерами національно-визвольних рухів у західних районах СРСР.

• Зменшення ролі партійних органів.

• Виступав за об’єднання ФРН і НДР. Нормалізація відносин з Югославією

Програма Г. Малюнкова (голова Ради міністрів)

• Скасування культу особи Сталіна, лібералізація існуючого режиму.

• Колективне керівництво країною, хоча фактично мав необмежену владу.

• Реабілітація незаконно репресованих.

• Розвиток легкої, харчової промисловості та сільського господарства; інтенсифікація виробництва.

• Зменшення ролі партійних органів. Недопущення світової війни в умовах існування ядерної зброї.

Програма М. Хрущова (секретар ЦК КПРС )

• Скасування культу особи Й. Сталіна, лібералізація існуючого режиму.

• Реабілітація незаконно репресованих, у тому числі й репресованих народів.

• Розширення прав союзних республік.

• Децентралізація управління економікою.

• Прийняття курсу на розгорнуте будівництво комунізму.

• Зміцнення партійного апарату. Повне зрощування партійного державного апаратів.

• Скорочення армі

• .

• Зняття міжнародної напруги.

• Підтримка національно-визвольних рухів у країнах, що знаходились у колоніальній залежності.

У березні фактично, а у вересні офіційно першим секретарем ЦК КПРС став М. Хрущов. У союзних республіках почалися значні кадрові зміни, перестановки у керівництві. У червні 1953 р. пленум ЦК КПУ звільнив з посади першого секретаря ЦК Л. Мельникова, звинувативши його в русифікації вищої школи і дискримінації місцевих кадрів у Західній Україні. Ініціатором змін у Радянському Союзі виступив новий керівник Компартії М. Хрущов, який вважав за необхідне розкрити народу правду про сталінські часи. Завдання були складним, оскільки у свідомості людей Сталін ще залишити незаперечним авторитетом, майже надлюдиною.