8.3. Інформаційні війни (психологічні операції)

і національна безпека

Психологічні операції, як зазначалося, мають такі цілі по зміні поведінки аудиторії, які б служили національним інтересам того, хто породжує цю комунікацію. Тобто чітко зрозумілі загальні стратегічні настанови, якими керуються у питаннях інформаційних війн.

У. Швартау бачить як загальну мету створення національної інформаційної політики, а серед можливих цілей для інформаційної зброї такі рівні:

- особиста інформаційна війна, куди потрапляють різні види маніпуляцій з особистою електронною інформацією;

- корпоративна інформаційна війна, куди потрапляють ситуації атаки інформаційних систем компаній;

- глобальна інформаційна війна, де інформація розглядається як національний здобуток, за яким можуть полювати інші країни.

М. Вікерс розглядає можливості інформації у двох аспектах: зміни форми та паралізування. Перший варіант складається з маневрів для введення в оману супротивника, другий - з паралізування його центрів управління. Можливості всього цього пов'язані з втручанням до інформаційних систем супротивника.

За думкою Д. Маклауріна нерозрізнення стратегічних і тактичних психологічних операцій може призводити до зниження ефективності. У випадку стратегічних психологічних операцій є більший вибір можливостей. Помилковим він вважає використання в'єтнамськими пропагандистами в їхніх листівках проти американських солдат стратегічних концептів (типу "американських імперіалістів") у той час, як слід було наголошувати на питаннях виживання, які для солдата на фронті є більш важливими.

с.168

К.Лем вважає, що психологічні операції важче провадити в невійськових ситуаціях, бо виникає необхідність динамічного реагування на тактичні зміни. Після бойових дій у Сомалі необхідно було відразу дати американський погляд на події, у випадку жертв - висловити співчуття. Швидкі зміни ситуації вимагають таких же швидких змін у веденні психологічних операцій.

Інформаційні війни принципово змінюють стратегічні та тактичні принципи сучасної армії, без спирання на які є неможливим подальший розвиток військової доктрини. Хоча за класифікацією Дж.Купера ми ще не пройшли всі етапи впровадження нових інформаційних ідей і технологій. За інформаційною революцією повинні йти військово-технічна революція, революція у військових справах і революція в питаннях безпеки. Дії американських військ у війні в Перській затоці належать лише до першої категорії, інші ще не реалізовані. Надалі інформація й інформаційні технології насправді стануть новими джерелами національної могутності.

8.4. Асиметрична інформаційна дія

Постіндустріальні країни мають досить потужну інформаційну інфраструктуру, що одночасно робить їх сильнішими в галузі інформаційного впливу. Одночасно ці країни стають більш вразливими для інформаційної зброї. Країни аграрного ступеню розвитку не мають такої інфраструктури, тому є менш вразливими. Але вони можуть планувати і впроваджувати і свої власні дії для інформаційного впливу на постіндустріальні країни. Можна казати про асиметричний характер інформаційної зброї, що дозволяє, наприклад, терористам тримати в напрузі сучасне суспільство:

с.169

малій силі - велику. Саме про такий вплив (хоча і неінформаційний) писав К. Малапарте. Його основна ідея полягає у тому, що на дії держави можна відповідати лише в неадекватному їй полі, завдяки цьому знімаючи її переваги. Можна навести такий приклад з китайських стратегом, коли місто, не маючи змоги захиститись від війська, що наближалося, відкрило свою браму і щось там почали прибирати. Військо зупинилося і обминуло місто, бо полководець подумав: мабуть, в них сильне військо, коли вони нас не бояться. Неадекватна дія принесла перемогу проти сильного супротивника. Симетрична відповідь принесла б лише поразку. В цьому випадку дія мала інформаційний характер. Тобто ми можемо сформулювати таке правило: чим сильніший супротивник, тим більш асиметричною має бути інформаційна дія, що ведеться проти нього.

Асиметричність інформаційної зброї можна побачити, наприклад, в ситуації впливу на супротивника, коли намагаються змусити його здатися в полон. Солдат у цій ситуації отримує набагато більше підтримуючих його дії пропагандистських повідомлень, і лише одне повідомлення у вигляді листівки може вивести його на інші дії: проти масової пропаганди може спрацювати лише асиметрична інформаційна дія. Але вона повинна мати інший якісний варіант, що дозволяє перемогти систему впливу іншої сторони.

Однотипне асиметрично породжував інформацію, приміром, блазень, на чиї витівки було важко не реагувати його королю. Але в цьому випадку поведінка блазню була запрограмована на асиметрію. Взагалі будь-яке повідомлення має сенс саме завдяки своїй асиметричності. Звідси відомий вислів: коли собака вкусив людину, це не новина, новина - це коли людина вкусила собаку.

Асиметричність можна побачити в теорії карнавалу М. Бахтіна, коли в середньовіччі були періоди "зворотної поведінки": блазень ставав королем, виникала можливість критики короля, бо король переходив на позиції блазня. До речі, Ф. Фукуяма серед причин, що призвели до розвалу СРСР, називав неможливість легітимного висловлювання негативних оцінок. Успішність інформаційної зброї, можна вважати, полягає в ступені її асиметричності.

с.170

Асиметричність інформаційної зброї особливо виявляється в негативних контекстах. Це може бути, наприклад, звинувачення чи спростування, на які сучасне суспільство реагує достатньо неадекватно. Ми звикли породжувати позитивні контексти і не вміємо працювати з негативними контекстами, які завжди становлять труднощі. Наприклад, було такс замовлення для однієї з фірм Санкт-Петербурга: розробити етикетний варіант відмови у спонсорстві. Давати гроші - завжди приємніше, ніж відмовити у цьому, тому саме останнє завдання потребує спеціальної мовної підготовки.

Породження негативних контекстів вимагає особливого вміння, тому потребує окремої спеціалізації. В американському комунікативному просторі існує професія спіндоктора (spindoctor), одним із завдань якого якраз є виправлення ситуації, коли вона починає набувати не тієї форми в мас-медіа. Або він робить свою роботу ще до того, як подія відбулася, щоб запобіїти неправильному висвітленню її в ЗМІ.

Д. Уоттс, цитуючи інших дослідників, нараховує п'ять видів "спину", тобто "викручення" ситуації заради того, щоб вона набула потрібної форми:

- до-спін - підготовка перед подією;

- після-спін - наведення блиску на подію;

- торнадо-спін - намагання спрямувати інтерес; до чогось що реально не викликає такий інтерес;

- контроль кризи - менеджмент подій, що виходять з-під контролю;

- зменшення втрат - менеджмент подій, що вже вийшли з-під контролю, щоб зменшити подальші втрати.

Спіндоктора працюють як частина медіа-команди. Наприклад, саме спіндоктора готували "каяття" Б.Клінтона в 1998 р. з приводу його зв'язків з Монікою Левінскі. В результаті цього виступу населення зняло своє негативне відношення до Б. Клінтона. Виступ американського президента відбувся лише тоді, коли населення вже готове було вибачити його, вважаючи слова "каяття" достатніми для цього.

В історії американського президентства був виступ Р.Ніксона 30 квітня 1973 р., де він відводив від себе звинувачення у випадку "уотергейта". Відводив невдало, бо внаслідок цього виступу

с.171

американська більшість прийняла рішення про провину президента. Однією з причин цього було те, що публіка зреагувала не лише на текст, а й на невербальний його виклад, який передавав збудження і провинну американського президента. Але у Ніксона був вдалий виступ, який теж став відповіддю на звинувачення, 23 вересня 1952 р., коли його звинуватили в наявності таємного виборчого фонду. Переглянувши цей виступ через багато років, можна зробити такі висновки. Виступ Ніксона носив досить людській, неофіційний за обговорюваними темами характер, наприклад, він сказав, що його діти отримали у подарунок цуценя кокер-спаніеля Чекерса, але він не може його віддати, бо це дитячий подарунок. Ця доповідь, до речі, залишилися в історії на ім'я цього песика, який помер через 12 років після неї 1974 р. 48.9 % потенційної телевізійної аудиторії почули цей виступ, що тривав півгодини.

Серед раціональних аргументів Ніксон намагався розділити моральну помилку і юридичну. Він чітко перерахував, на що саме сенатор витрачає гроші, що їх отримує. Він перерахував все, що вони мають в сім'ї і скільки це їм коштує. Чітко підкреслив, що за весь час його дружина Пет не отримала ані цента з урядових грошей, хоча працювала як стенографістка.

Але основною рушійною силою цієї доповіді слід вважати її емоційний компонент. Ніксон розкрив всі свої грошові розрахунки до кожного цента. Він спирався на емоції своїх дітей і своєї дружини. Дружина сиділа трохи подалі і без жодного слова дивилася на свого чоловіка, камера демонструвала її, коли в цьому виникала потреба.

Ніксон розмовляв відкрито, дивлячись очі в очі, подекуди заглядаючи в текст. Одночасно він виступив проти демократів, які заявили, якщо немає грошей, нема чого йти на вибори. Ніксон у відповідь сказав, що не може погодитися з таким твердженням, що політика тільки для багатих людей. Він активно жестикулював, то однією рукою, то відразу обома. Навів як приклад лист одного з виборців, який надіслав йому чек на десять доларів. І це виглядало як його всенародна підтримка. Тим паче, що на початку цієї промови він говорив про те, що особисто на себе не витратив нічого. У цій промові Ніксон переміг, відвівши від себе всі звинувачення.

с.172

Асиметричні інформаційні дії мають більше шансів на успіх, бо їм не можна знайти відповідника. Наприклад, у випадку Ніксона раціональні обвинувачення були зняті емоційним контрвиступом, тобто реально в іншій площині. Асиметричність є єдиним варіантом виступу у випадку більш сильного супротивника. Для психологічної війни це стає нормою, бо в цьому випадку йдеться про породження комунікативного повідомлення, яке виступає як "одинак" проти пропагандистської армії супротивника.

Ще одним варіантом асиметричної інформаційної дії можна вважати демонстрації і маніфестації, які сьогодні широко використовуються для організацію впливу на владні структури через громадську думку. На них теж владні структури не мають змоги відповідати симетрично, тобто за допомогою такої ж власної демонстрації. Звідси випливає їхня принципова асиметричність. Порівняйте також поширений останнім часом на Україні варіант такої комунікативної дії, як голодування у вигляді протесту.

Можна вважати, що асиметричні інформаційні дії можуть стати можливими ще й завдяки тому, що супротивник може не "помітити" їх на стадії прийняття рішення, бо вони є захованими від нього. Один із таких варіантів виникає, коли дія опонента має місце всередині циклу для прийняття рішення - англійською: ООDА (ОЬsегvе - Огіеnt -Diсidе - Асt), українською: СОРД (Спостереження - Орієнтація Рішення - Дія). Дж. Макдональд вважає, що саме так діяли, наприклад, татаро-монголи, що могли зникати в нікуди і з'являтися невідомо звідки. Вони контролювали велику, навіть за сьогоднішніми мірками, територію, до речі, використовуючи для цього серед іншого пропаганду для збільшення страху серед населення. Взагалі, однією з особливостей інформаційної зброї є можливість її непомітного застосування, коли країна до останнього моменту може не побачити Цього спланованого з одного джерела впливу.

Асиметричність може спрацювати у специфічній моделі подання виступу політика по телебаченню, коли демонструється відсутність уваги до нього з боку аудиторії чи коли у фільмі коментарі журналіста

173

закриють реальний виступ політика. Це все теж породження інформації у несиметричній площині, можливості якої, як ми бачимо, є досить великими.