8.8. Пропагандистський аналіз

Дж.Джовстт і В.О'Доннелл' цитують дві моделі пропагандистського впливу Т. Сміта: модель зміни джерела і модель легітимізації джерела. В моделі зміни джерела пропагандист розміщує своє повідомлення в іншому джерелі, звідки воно і потрапляє до отримувача інформації.

У моделі легітимізації джерела пропагандист розміщує своє повідомлення в легітимному для аудиторії джерелі для того, щоб потім використати його в своїх цілях, спираючись на нього як на чуже.

Модель легітимізації джерела

До цього можна додати модель збільшення впливу повідомлення, коли пропагандист бере повідомлення з іншого джерела, але надає йому набагато більшої уваги, ніж це було раніше.

Модель збільшення впливу повідомлення

Цей метод досить часто використовує пропаганда, наприклад, багато з вищенаведених ситуацій (типу загибелі корабля "Луізітанія") належать саме для цього типу.

191

Дж.Джоветт і В.О'Доннелл запропонували аналізувати пропаганду за такими 10 параметрами:

1. Ідеологія і цілі пропагандистської кампанії.

2. Контекст, в якому відбувається пропаганда.

3. Ідентифікація пропагандиста.

4. Структура пропагандистської організації.

5. Цільові аудиторії.

6. Медіа-техніки

7. Спеціальні техніки впливу

8. Реакція аудиторії на різні техніки.

9. Контрпропаганда.

10. Результати й оцінка.

Йдеться про об'єктивізацію процесу пропагандистського впливу, що потрібно як для питань аналізу, так і для питань розробки ефективних пропагандистських повідомлень.

8.9. З історії пропагандистських досліджень

Велика група тих, хто на сьогодні є класиком комунікативної науки у сфері пропагандистського впливу, сформувалися як науковці цього профілю під час другої світової війни, коли вони отримували фінансування від військових сил США на велику кількість досліджень. У той період була сформована досить потужна експериментальна наука, якій безперечно допомогло багате державне фінансування. Ще однією особливістю цієї групи дослідників було те, що майже всі вони були емігрантами, і саме військове замовлення дало їм можливість, якої в іншому випадку могло й не бути, або воно було б розтягнуто на десятиріччя, бо потрапивши до США, вони спочатку мали не такі великі університетські чи академічні позиції.

192

Поль Лазарсфельд (1901-1976) звів комунікативний процес до чотирьох складників, хто, що сказав, кому і з яким ефектом. Він

займався оцінкою впливу радіоповідомлень, тому під час війни отримав відповідне військове замовлення на цю тему. П. Лазарсфельд також запропонував такий інструментарій дослідження, як аналізатор програм і фокус-групи. Аналізатор фіксував те, що подобалося, або не подобалося аудиторії. Фокус-групи являють собою динамічне групове обговорення проблеми, аналіз чого дозволяє досліднику формулювати свої гіпотези, наприклад, про вплив повідомлень. П. Лазарсфельду також належить двоступенева модель комунікації, яка сьогодні стала основною. В ній між ЗМІ й аудиторією був введений проміжний рівень - лідерів громадської думки, обговорення з якими і спричинює зміни в масовій свідомості. Після початку війни П. Лазарсфельд запропонував своїм співробітникам вчити іспанську, думаючи, що після війни американській інтерес піде у Латинську Америку. Тут він помилився, бо план Маршалла був зорієнтований на Європу. В цілому гроші від військового відомства складали половину бюджету його дослідницького бюро, хоча Лазарсфельд скоріше пропонував нові методи дослідження, аніж давав конкретні результати по аналізу пропагандистських повідомлень.

Курт Левін (1890-1947) відкриває поняття gatekeeper — того, хто чатує на брамі, пропускаючи чи ні, використавши це поняття для аналізу того, як відбувається відбір новин. Це роблять редактори, керуючись власним відчуттям, що добре, що погане, після чого залишається десята частина і менше від того, що реально отримали ЗМІ на вході. К. Левін досить часто консультував з питань психологічної війни і пропаганди американське агентство, яке було перед створенням ЦРУ. Цікаво, що поняття gatekeeper теж виникло з військового замовлення, коли треба було привернути увагу населення До споживання субпродуктів. Аналіз показав, що група, яка просто прослухала лекцію на цю тему змінила своє відношення на 3 %, а коли в групі було проведене обговорення, в якому взяли участь всі, зміна відношення досягла 36 %: У цих експериментах К. Левін Розглядав домогосподарку теж як gatekeeper, яка дозволяє, або не Дозволяє тим чи іншим продуктам потрапити в сім'ю.

193

Карл Ховланд (1912-1961) брав участь у дослідженнях бойового духу армії. В деякі періоди дослідження такого типу були заборонені, наприклад, в травні 1941 за сім місяців до того, як США вступили в другу світову війну. В дослідженнях, наприклад, було встановлено, що піхота має найгірший імідж серед військ і щоб врятувати від цього солдат пропонувалося заснувати спеціальні значки наступу, шукати інші шляхи мотивації солдата.

Основним, що вивчав Ховланд, було відношення та його зміна. Велика робота в цьому напрямку була проведена з аналізу кінопродукції, за допомогою якої Пентагон намагався, наприклад, тренувати 15 мон цивільних. 1942 р. для випуску фільмів на тему "Чому ми воюємо" був запрошений відомий голлівудський режисер Френк Капра. Було зроблено сім п'ятдесятихвилинних фільмів, які й тестував К. Ховланд. Мінусом цього аналізу є те, що повідомлення вже було фіксованим і вони нічого не могли змінити. Аналіз міг показати, наприклад, що після перегляду фільму 41 % глядачів хотів воювати, у той же час як у контрольній групі ця цифра була біля 38 %.

Дослідження довіри до джерела повідомлення демонстрували її зв'язок зі зміною відношення. Так, наприклад, виявилися такі закономірності, які демонструють дві таблиці:

Таблиця 11

Теми повідомлень та джерела, використані при дослідженні

Тема повідомленя	Джерело високої довіри	Джерело малої довіри
Антигістамінні ліки: чи треба продавати їх без рецептів?	"Журнал біології та медицини"	Журнал А (кольо­рове масове ви­дання)
Атомні підводні човни: чи може практично атомний підводний човен збудований в наші часи?	Роберт Оппенгеймер, ві­домий вчений з Манхеттенського проекту	російська газета "Правда"
Нестача сталі: чи винна в цьому металургійна про­мисловість?	"Бюлетень національного планового комітету"	Журналіст А
Майбутнє кінотеатрів: чи відбудеться зменшення кінотеатрів за розвитку телебачення?	Журнал "Fortune"	Журналіст В

194

Залежно від довіри до джерела збільшувалося чи зменшувалося

число тих, хто змінював свої погляди.

Таблиця 12

Залежність зміни поглядів від джерела отримання інформації

Відсоток тих, хто змінив свої погляди, отримавши текст
Тема повідомлення	Джерело високої довіри	Джерело малої довіри
Антигістаміни	23	13
Атомні підводні човни	36	0
Нестача сталі	23	-4
Майбутнє кінотеатрів	13	17
Середнє	23	7
Різниця між двома середніми	16	7

Карл Ховланд з групою вивчали також спирання на страх при побудові повідомлень. Виявилося, що сильне спирання залишає аудиторію в стані емоційного збудження, тому не слід робити цього. Вивчення подачі аргументів "за" і "проти" показало, що для аудиторії з низьким рівнем освіти не слід давати негативні аргументи, коли ж аудиторія має вищу освіту, їй слід подавати два види аргументів, тоді це збільшує ефективність впливу.

Одним з перших дослідників пропаганди в США був Гарольд Лассвелл (1902-1978), який за допомогою квантитативних методів вивчав пропаганду в першій світовій війні. Саме йому належать перші праці в галузі контент-аналізу. Під час другої світової війни він вів контєнт-аналіз пропагандистських повідомлень як з боку союзників, так і з боку супротивників. Він підготував 60 співробітників, що робили контент-аналіз 39 іноземних газет.

Науковий аналіз пропаганди, започаткований на матеріалі першої світової війни, отримав суттєве експериментальне продовження під час другою світової війни. І саме цей дух покладання на об'єктивне тестування, на широкомасштабні дослідження, закладений тоді, можна побачити в сучасних розробках на цю тему.

С. 195

Розділ 9

ПСИХОЛОГІЧНІ / ІНФОРМАЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ