10.7. Інформаційні конфлікти

на рівні міфологій

Україна сьогодні стоїть на вістрі війни міфологій. Існує чіткий розподіл між поколіннями, які орієнтуються на різні міфи. Старші продовжують дивитися в бік так званого соціалізму, молодші - у бік так званого капіталізму. Але і той, і другий є символічними об'єктами, що не існують у реальній дійсності. Цікаво, що міфологічні машини працювали в тому і в цьому випадку однаково, породжуючи в одному випадку - рекламу, в іншому - соцреалізм. Але ці два варіанти символізму є однаковими ідеалізаціями, що не відповідають дійсності. Ми дивимося на відомого спортсмена біля мерседесу однаково як дивилися на Пашу Ангеліну на тракторі - все це варіант паралельних світів. Символічний світ має не так багато перетинів з нашим світом. Це ідеал, до якого нас штовхає суспільство. Павлик Морозов чи Зоя Космодем'янська мали лише відносне існування в житті пересічного громадянина. Але ті ж слова я можу сказати про світ кадилаків чи Лінкольнів, які теж ніколи в житті не потраплять до нього. Це і створює відповідні інформаційні конфлікти.

Міфи супроводжують всі суттєві соціальні дії. Америка вихована на міфі про жебрака, якій може стати мільйонером. Але це лише варіант всім відомої з давніх часів Попелюшки. Людина миттєво проходить декілька соціальних стадій, опиняючися там, де вона ніяк не може бути.

260

Америка породила ще один варіант цієї міфологічної схеми в фільмі "Pretty woman", де повія піднімається на найвищий суспільний рівень.

Ми будували БАМ, одночасно будуючи його міфологію. Горбачева Захід вважав спеціалістом з паблік рілейшнз, який маніпулюючи словами "glasnost" і "perestrojka", створив новий міф про СРСР. До речі, при цьому вдалося перемогти міф Рейгана про СРСР як про «імперію зла». Остання президентська кампанія в Росії показала, що виграш Б. Єльцина був побудований на боротьбі з тоталітарною міфологією, коли Г.Зюганова настійливо пов'язували з розстрілами і голодомором.

Міфи лікують суспільство. Том Кленсі своїми романами врятував Америку від в'єтнамського синдрому, повернувши повагу до військового. Але це було зроблено вже на новому рівні міфологізації: вперед виходила не лише сила, а й інтелект, як у романі "Ігри патріотів", де йдеться про роботу спецслужб у захоплюючому та романтичному світі.

Війна в Перській затоці почалася з війни міфологій: Саудівська Аравія віддрукувала буклет про свого шейха для кожного конгресмена, Кувейт провів пропагандистську роботу в США, щоб розповісти про себе, адже в іншому випадку важко було б запевнити громадську думку, що туди варто надсилати війська. Росія у випадку Чечні, програючи інформаційну війну, виробила нові правила роботи з населенням. У висновках урядової комісії з цього приводу говориться, що на рівні людської свідомості працюють лише міфи, тому оскільки чеченський міф вже вироблено, Росія має почати розробку "антиміфу". Підкреслимо ще раз, що слова ці написані в висновках урядової комісії.

Україна сьогодні відроджує давню міфологію, відкидає радянську і породжує нову. Йде потужна міфологічна робота. Як ретроміфологію можна розглядати повернення до князівської та козацької доби. Щоб підкреслити відчуження від Росії міфологізується історія і на перше місце виходять постаті Мазепи та інших, котрі в минулій міфології проходили в якості зрадників. Відбувається зміна, де місце міфології "Ленін - Партія - Комсомол" займає міфологія "УПА- Бандера-Пласт". Як породження нової міфології слід назвати підняття "європейськості" України. Ми в захопленні починали говорити, що ми одна з більших європейських країн, ми - центр Європи, почали виходити газети з відповідними європейськими назвами.

261

Така різка зміна під час життя одного покоління майже неможлива. Тому політична боротьба насправді стае в нас боротьбою міфологій. Слід підкреслити, виходячи з цього, такс правило, з яким слід рахуватися всім політикам: міфи не вмирають. Якщо раніше казали "Ленін жив, Ленін живе, Ленін буде жити", то для великої частини суспільства цей міф буде продовжувати своє життя, що б сьогодні не казали проти. Тому не треба дивуватися святкуванню Жовтневої революції в наступні роки.

Саме цей аспект заважає активному породженню нових міфів. Одночасно Україна втратила на сьогодні досить суттєві важелі з впровадження своїх міфів - кіно і літературу. Національна ідея, до розробки якої закликають як Президент України Л.Кучма, так і президент Росії Б.Єльцин, має лягати на відповідні "транспортні засоби", які б несли цю міфологію "в маси" найефективніше. До речі, Росія опинилася в більш вигідному становищі, бо вона зберегла як міфологію царської доби, так і радянську міфологію. Україна їх відкинула і тому повинна відбудовувати цей міфологічний палац із самого початку.

Одночасно слід підкреслити: Україна має займатися творенням своєї міфології. Якщо цього не буде, Україна буде спущена на "міфологічне дно", як це відбувається сьогодні. В очах міжнародної громадської думки ми постаємо країною третього світу, де процвітають корупція, криміналітет, занепад. Виходячи з цього, можна формулювати таке правило: Неактивний об'єкт відштовхується на найгірше місце в міфологічних схемах. І це на сьогодні стає місцем України. Навіть якби реального Чорнобиля не було, світова громадськість все рівно розшукала б його для свого власного гарного самопочуття на теренах України. Адже ти можеш вважатися найпершим лише тоді, коли є хтось, хто буде найостаннішим.

Якщо на цьому шляху нас чекає не Міністерство міфів України, то все одно міфологічна робота має йти. Міфологічні схеми досить важливі для сучасного світу. Наприклад, якщо США говорить про погляд на світ як про "global village", то це дозволяє втручатися в справи інших країн, саме виходячи з цієї міфологічної схеми, бо всі ми, мовляв, живемо на одній вулиці.

Населення України знаходиться під потужним потоком інших міфологій, які створюють враження про неможливість нашого поступу вперед. Ми "маємо те, що маємо". Засоби масової інформації

262

продовжують створювати враження, що Захід знаходиться в принциповому позитивному полюсі, ми - в принципово негативному. Колись в пресі промайнула інформація, що західнонімецькі діти люблять слухати розповіді про те, що дідуся якось покусали бджоли. Отже, навіть діти не почувають себе комфортно у виключно повчальному контексті, де вони займають найгірше місце. Тому породжуючи власну міфологію, слід частіше показувати, що Захід теж мав негативний досвід на своєму шляху. Це дасть зовсім інший психологічний досвід, змінивши міф про постійного двієчника - Україну, в якого нічого не виходить, на звичайний процес зросту.

Міф вкорінений в минуле. Там знаходяться всі його силові лінії. Але він і лише він дає принципову можливість рухатися вперед. Адже масова свідомість може йти тільки туди, де вона вже почуває себе як вдома. Таке відчуття може дати лише міф. "В міфологізованих схемах минуле реалізується як набагато живіше і привабливіше, ніж сучасне. Цим пояснюється емоційне відношення масової свідомості до історичних подій. В міфологізованому минулому знаходяться і основні мотивації деяких партій та рухів...".І дійсно, ми маємо не лише партії, які звернені в минуле. Навіть вся модель "державотворення" періоду Л. Кравчука базувалася на ідеї відродження, тобто було принципово звернене у минуле. В результаті на сьогодні на деякі свята ми можемо зустріти на вулицях Києва не тільки січових стрільців, а й запорізьких козаків.

Інформаційні конфлікти цього типу найважче піддаються розв'язанню, адже різні міфології не можуть змагатися між собою на раціональному рівні. Вони діють на рівні підсвідомості.