Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кн_теор.комун.-Почепцов.doc
Скачиваний:
119
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
1.53 Mб
Скачать

11.2. Інформаційна асиметрія

у формуванні інформаційного простору

Інформаційна асиметрія є найбільш ефективним типом інформаційної дії, оскільки на неї не має відповідної відповіді опонент, або він робить неадекватну відповідь. Ми розглядали приклад з китайської історії, коли розкриті ворота міста, що мали символізувати силу, насправді відповідали слабкості. Тобто розглядаючи цю відповідь як знак, можна сказати, що в ній закладене порушення співвідношення форми і змісту. Обрана форма не відповідає реальній ситуації, а підштовхує опонента до іншої ситуації, більш вигідної для комунікатора.

Елементарними повідомленнями з порушенням інформаційної симетрії можна розглядати загадку і анекдот. Загадка має спеціально створену асиметричну форму, що повинна зупинити дію опонента на металінгвістичному рівні: він має відгадати елементарне слово. Тобто опонент зведений на ситуацію дитини, котра не знає значення слів, бо не володіє кодом. У шкалі від 0 до 1 форма загадки відповідає 1, у той час як її значення дорівнює 0. Звичайне використання слова має зворотне співвідношення: нульове значення форми, бо не вона несе комунікативну функцію. В загадці саме форма стає комунікативною. Загадки становлять жанр, що використовується людською цивілізацією з давніх давен.

Анекдот - не менш давній спосіб висловлювання, в якому гумор теж відповідає використанню інформаційної асиметрії. Функціонально анекдот (згадаймо радянську добу) реалізовувався на протидію офіційному повідомленню. Коли в офіційному дискурсі Л. Брежнєв моделювався як "мудрий генсек", то в анекдоті, навпаки, Л.Брежнєв був "дурним генсеком". Анекдот відповідає на намагання офіціозу вести свою інформаційну лінію. Це реакція на офіційну інтерпретацію дійсності, в результаті чого масова свідомість досягає необхідної компенсації, уводить свій варіант інтерпретації дійсності.

Пострадянський анекдот про нових росіян являє собою знову відповідь на офіційно продекларовану ринкову політику, яка породила цей новий соціальний клас. Ця відповідь опосередковано виражає невдоволення населення своїм соціальним станом. І це знову компенсація, бо багатший за мене моделюється як дурніший за мене, завдяки чому досягається якась збалансованість.

С. 291

Якщо ми візьмемо листівку, що застосовується в психологічній операції, то вона, експлуатуючи теми "смерті" чи "сім'ї", теж намагається надати компенсуюче рішення ситуації. Якщо офіціоз базується в площині, наприклад, відносин "громадянин - держава", генеруючи поняття патріотизму, то листівка звернена в неофіційну площину. Саме це робить її інформаційно асиметричною відносно до офіційної пропаганди. Загалом вона побудована на використанні іншого каналу, іншої тематики, навіть фізично, часто функціонує як перепустка до нової ситуації.

Повідомлення Бі-Бі-Сі чи Радіо Свобода теж були асиметричними, бо розповідали про ті події, які не висвітлювалися офіційними радянськими джерелами інформації. Однак і листівка, і повідомлення "вражого голосу" реально звернені до тих самих об'єктів, тільки задають їм нову інтерпретацію. Наприклад, війна розглядається не з позиції держави, а з позиції людини, її біологічних страхів, бажання вижити. Політичний анекдот знову веде мову про ті самі об'єкти, що й офіційний дискурс, але надає їм іншої інтерпретації.

Інформаційна асиметрія в анекдоті чи в загадці досягається за рахунок того, що одна реальна риса максимальним чином гіперболізується, витискуючи всі інші характеристики. Однотипно в листівці відбувається "гра" лише на одній характеристиці, до того же протилежній до тієї, що офіційно підтримується. Це порушення пріоритетів, що задаються офіційним дискурсом. Наприклад, вік генсека може бути вторинною характеристикою для офіціозу, але первинною для анекдоту.

Саме ця гіперболізація призвела до трагічних випадків в Угорщині 1956 p., коли відповідно до західного радіомовлення населення, що вийшло на вулиці, сподівалося на допомогу з боку західних військ, чого не сталося. Масова свідомість не здатна охоплювати подію в усій її складності, вона орієнтується на малу кількість характеристик.

Взагалі система інформування населення повинна мати як офіційні, так і неофіційні канали впливу. "7 днів" (УТ-1) В.Долганова "згоріли" на намаганні поєднати два варіанти в одному, хоча відокремлено вони конче потрібні. И.Сталін, наприклад, чітко вимагав створення такої асиметрії, коли запропонував переорієнтувати "Літературну газету" або створити при ній неофіційне телеграфне агентство. За спогадами К.Симонова думки Й. Сталіна були такими: "Ви повинні зрозуміти, що ми не завжди

С. 292

можемо офіційно висловлюватися про те про що нам хотілося б, такі випадки бувають у політиці, і "Літературна газета" має допомагати нам в цьому". І в іншому місці: "ми, можливо, запропонуємо вам, щоб ви створили при "Літературній газеті" своє власне, неофіційне телеграфне агентство для отримання і розповсюдження неофіційної інформації". По суті йдеться про джерела породження саме асиметричної інформації. І вже пізніше такс агентство було створено - ним стало АПН. До речі, ця книжка К.Симонова теж була видана

АПН.

Сталін був майстром створення асиметричних ситуацій. К.Симонов згадує свої відчуття, коли Сталін на одному з пленумів ЦК виступив з промовою, де просив звільнити його з посади генерального секретаря. Він згадує переляк Маленкова, який вів це засідання. "Обличчя Маленкова, його рухи, його виразно підняті в гору руки були прямим благанням до всіх присутніх терміново і рішуче відмовити Сталіну в його проханні. І тоді, заглушаючи слова, що вже доносилися з-за спини Сталіна: "Ні, просимо залишитися!", або щось у цьому дусі, зал загудів словами: "Ні! Не можна! Просимо залишитися! Просимо взяти своє прохання назад!".

Звичайне спілкування направлено на зняття інформаційної асиметрії, бо в результаті знання джерела і отримувача інформації зрівнюються. У випадку пропагандистського впливу інформаційна асиметрія спеціально підтримується і підсилюється. Взагалі дестабілізаційні процедури намагаються створювати дисбаланс, завдяки якому автономні частини системи виштовхуються на власний варіант поведінки, що стає несистемною. Звичайною поведінкою в цьому плані виглядає роботи засобів масової комунікації, які надають усім єдиний варіант інтерпретації події. Мода як соціальний інститут теж має на меті створення уніфікованих тенденцій одягу.

Інформаційна дія в цьому випадку може вести до неприйнятної поведінки автономної частини з погляду великої системи. Це може

бути:

а) стимуляція нової поведінки,

б) призупинення старої поведінки.

С. 293

Досить важливим елементом збільшення ефективності стає невербальна підтримка вербальної дії. Це може бути поєднання типу "листівка + бомбардування". Невербальні дії мають більший вплив на поведінку, ніж дії вербальні. Багатоканальний вплив ефективніший за моноканальний.

Інформаційна асиметрія дозволяє будувати специфічні схеми впливу. В досьє на Т.Дяченко, що зберігалося в Кремлі, даються, наприклад, такі поради: "При роботі з Тетяною Борисівною необхідно використовувати дану схему - при подачі їй інформації про те, що вона несамостійна і цілком підконтрольна батькові, Тетяна відразу ж починає конфліктувати з Борисом Миколайовичем і робити "самостійні" вчинки, Ідо їй потрібно акуратно "підказувати" і підтримувати її комплекс у стадії постійної легкої образи на батька. У цьому випадку ми одержуємо сильний важіль впливу". Завдяки інформаційній асиметрії у вигляді "нової" інформації включається характеристика, яка починає породжувати інші типи поведінки.

Роль інформаційної асиметрії збільшується ще й тому, що пропагандистська комунікація реально зміщується у сферу, де є слабкі місця у супротивника. Під час "холодної війни", наприклад, Захід прийняв рішення спрямувати зусилля не в ідеологічну площину протистояння, а в демонстрацію іншого рівня життя, що в результаті виявилося правильною стратегією.

Новини, як вважають спеціалісти, підтримують розподіл сил у суспільстві, що вже склався. Це стосується, в першу чергу, офіційних новин. Неофіційні новини, навпаки, намагаються розгойдувати цей розподіл. Наприклад, заради цього створюється повідомлення про корупційність верхів суспільства, що використовуються як у політичній боротьбі, так і в пропаганді на супротивника у військовому протистоянні При цьому слід враховувати довготривалі і короткотривалі цілі. На сьогодні, наприклад, країни СНД втратили стратегічні інтерпретації дійсності, які давалися власними романами чи фільмами, бо виробництво власної продукції в цій сфері реально призупинено. Але неможливо жити чужими інтерпретаціями, звідси випливає ностальгія за старим кіно. З іншого боку, ми перебільшуємо іноземний вплив у сфері короткотривалих

С. 294

інтерпретацій, адже вони даються вже на західними, а власними ЗМІ, які мають всі можливості для вироблення власного погляду на ситуації, що відбуваються.

Інформаційна асиметрія може пояснити любов ЗМІ до надзвичайних ситуацій (землетрусів, повені, голодомору). З одного боку, такі надзвичайні події ідеально затирають минулі повідомлення з громадської свідомості, рятуючи нашу пам'ять. З іншого, надзвичайна подія завжди є проявом асиметричності, бо не є передбачуваною, а саме це відповідає сутності новин як таких.

Інформаційна асиметрія складає основний елемент інформаційної боротьби, формуючи інформаційний простір будь-якої держави. Офіційні повідомлення, які є передбачуваними і отже симетричними, потрапляють на екран у зв'язку з принципово асиметричним положенням влади, яка сама задає пріоритети повідомлень. Таким чином, асиметричність досягається на іншому рівні. Як визначають дослідники мас-медіа, преса і телебачення виступають у вторинній ролі, первинна роль є у влади, яка може визначити ту чи іншу подію як загрозливу для суспільства. Мас-медіа лише розширює і поширює ці уявлення, що задані з боку влади. Дослідницька група з Університету Глазго стверджує, що мас-медіа "систематично організовані таким чином, щоб представляли картинку світу, яка слугує репродукції відношень домінування, що існують у суспільстві". Новини при цьому розглядаються як вибіркова інтерпретація подій.

Англійські дослідники, розглядаючи висвітлення кризових подій в пресі, вийшли на наступні дванадцять характеристик (вісім основних факторів і чотири, пов'язаних з культурою):

1. Частота - чим більше частота події збігається з частотою новин, тим більша вірогідність того, що вона буде розглядатися як новина.

2. Амплітуда - відповідний рівень, наприклад, насильства потрібен для того, щоб воно розглядалося як новина.

3. Неоднозначність - чим менша неоднозначність, тим більша

вірогідність бути поміченим.

4. Релевантність - подія має бути культурно релевантною, щоб бути поміченою в якості новини.

С. 295

5. Збігання - чим подія є очікуванішою,бажаною, тим скоріше вона стане новиною.

6. Корективою до останніх двох факторів є несподіваність: подія повинна бути рідкісною і несподіваною, щоб бути новиною.

7. Якщо подія стала новиною, вона буде залишатися новиною, навіть при спаданні амплітуди.

8. Композиція - новини компонуються так, щоб створювати баланс між різними повідомленнями.

Багато з цих характеристик акцентують саме інформаційну асиметрію. Чотири культурні фактори, що виокремлюють новину, є наступними:

1. Елітні нації скоріше стають предметом новин.

2. Елітні прошарки суспільства скоріше стають предметом новин.

3. Чим більше подія персоналізована, тим більша вірогідність для неї стати новиною.

4. Чим більше подія негатизована, тим більша вірогідність для неї стати новиною.

Телебачення має свої додаткові вимоги: подія має бути драматичною, привабливою, розважальною.

З усього цього видно розрізнення між реальною подією і символічною новиною. Інформаційна асиметрія базується при цьому на можливості висвітлення події, виходячи з різних її аспектів, створюючи різні види новин. Наприклад, як ми вже казали, війна може інтерпретуватися або з патріотичних, або з сімейних позицій. У першому випадку будуть сильнішими офіційні джерела, в другому - неофіційні. Тому саме асиметричність дозволяє якщо не перемагати сильнішого, то завдавати йому серйозної шкоди, бо вона завжди знаходить слабкі місця в "обороні" супротивника.

Непередбачуваний варіант поведінки справляє більш суттєве враження на співрозмовника, краще фіксується в пам'яті. Л.Замятін згадував про різкий тон М.Тетчер в одній з бесід з М.Горбачовим: "Зараз вона нагадувала розлютовану тигрицю, що захищала своє заповідне поле. Але, може бути, прем'єр просто перевтомилася, втратила контроль над собою, виявилася в полону емоцій? Ні, звичайно. Пізніше помічник Тетчер Пауел у довірчій формі сказав

С. 296

мені: "Наша леді розіграла бесіду саме так, як і хотіла її розіграти". Не сумніваюся: якби Тетчер не була великим політичним діячем, вона цілком могла б стати акторкою. Втім, вона такою і була - у політиці". Все це говорить про активне використання саме інформаційної асиметрії, в тому числі, у міжнародних переговорах.

Саме такі несподівані характеристики становлять найбільшу цінність при аналізі людини. Наприклад, М. Федоренко згадує: "Незвичайний шум в американській пресі викликала оцінка Шлезінгером діяльності державного секретаря Діна Раска. Вона з'явилася справжньою сенсацією, оскільки виходила від людини не просто з вашингтонських "коридорів влади". Відповідно до твердження Шлезінгсра, президента Кеннеді "все більш гнітив опір Раска приймати рішення". Подібні "асиметричні" характеристики стають справжніми індикаторами людини, дозволяють прогнозувати її поведінку, що теж є необхідним елементом в міждержавних відносинах. Наприклад, той же Федоренко пише в зв'язку з Діном Раском, що Кеннеді взагалі не міг змінювати своїх помічників. А це вже є однією з характеристик, що дозволяє аналізувати державного діяча.

Для пропагандистських цілей інформаційна асиметрія завжди знаходить своє місце, оскільки в кожному суспільстві існує протиставлення офіційної і неофіційної ідеології. Це, що стосується пропаганди на супротивника. В системі внутрішньої пропаганди, наприклад, у випадку виборчої боротьби, теж існує інший кут зору на події, який відразу починає породжувати інший тип інформації. Ця інформація теж принципово асиметрична, адже інша сторона її не використовує. Єдиним методом запобігання цьому є видача як негативної, так і позитивної інформації для своєї аудиторії для створення відповідного імунітету. При цьому негативна Інформація має йти з відповідними контр-аргумєнтами. Поява її ж з боку супротивника в цьому випадку вже не буде мати страшних наслідків. Колишній Радянський Союз не враховував цього, створивши для себе величезну інформаційну прогалину, що дозволяла пропагандистам з іншого боку досить вільно користуватися інформаційною асиметрією.

С. 297

Інформаційним простір сучасного суспільства формується завдяки роботі декількох потужних інформаційних джерел. Якщо при цьому виникає інформаційна асиметрія, яка кимось може бути використаною, спіндоктор намагається виправити цю ситуацію. Спеціалізацією спіндоктора і є виправлення негативного висвітлення тієї чи іншої події в новинах. Білий дім, наприклад, сам породжує необхідні новини, щоб потенційно привертати увагу масової свідомості саме до своєї інтерпретації подій, що мають місце. Це потенційне зайняття місця в списку новин, щоб його не зайняв хтось інший.

Слід також відзначити, що не всі політичні актори отримують однакове висвітлення в мас-медіа. Дії когось отримують повне висвітлення, дії іншого замовчуються. Назвемо це асиметрією висвітлення. Сюди ж можна віднести намагання виключно позитивного чи виключно негативного висвітлення того чи іншого політичного актора, що особливо загострюється в період перевиборної боротьби. При цьому з'являється проблема автоматизації сприйняття, бо відбувається зникнення інформаційної асиметрії в сенсі звикання до одного типу інтерпретації. Наприклад, Г.Зюганов завжди подається негативно по ОРТ чи П.Симоненко по УТ-1. Будь-яке автоматичне сприйняття не дозволяє користуватися інформаційною асиметрією.

Особливістю справжніх новин є відповідна збалансованість, яка й знімає автоматизм сприйняття і збільшує довіру до інформаційного джерела. При цьому це не порушує технологічності: наприклад, 70 % новин Бі-Бі-Сі це відображення подій, що були заплановані заздалегідь. Взагалі технологія створення новин полегшує ситуацію тим, що розміщує журналістів в місцях масового породження новин типу парламенту.

Новина - це тимчасове створення інформаційної асиметрії. Коли вона стає відомою усім, новина наступного дня викреслює новину дня минулого, підтримуючи принцип інформаційної асиметрії.

298