Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Mowoznawstwo.doc
Скачиваний:
37
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
690.18 Кб
Скачать

1. Фонетика

1.1 Практичні завдання до теми “Фонетика”

Вправа 1. Вимовте наведені нижче слова й установіть, якими акустичними ознаками розрізняються голосні і приголосні звуки (висота, сила, довгота, тон і шум, тембр).

Солод мороз, берег берез, казанпарам, мирний билина.

Вправа 2. Встановіть фонемний склад слів.

Черга, підземний, стільці, ґедзь, ящик, підживити, дріжджі, міст, з’їзд, синє, в’є, сядь, сюди, водиця, водиться.

Вправа 3. З’ясуйте, яка різниця у фонемному складі слів.

Вази − в’язи, пишу − пищу, буран − бур’ян, плющ − плюш.

Вправа 4. Які пари приголосних фонем розрізняються так само, як

/д/ і /т/; /н/ і /н’/; /т/ і /с/; /б/ і /д/; /з/ і /ж/; /д/ і /н/?

Вправа 5. Поясніть, чи є м’якість диференційною ознакою фонеми /j/, а твердість – диференційною ознакою фонем /ґ/, /к/ /х/, /г/.

Вправа 6. Поясніть, чим відрізняються за складом диференційних ознак фонема /д/ від фонеми /б/, а фонема /х/ від /с/.

Вправа 7. Визначте диференційні ознаки фонеми [с].

Сюди – суди, Сяни – сани, син – тин, сум – шум, сало – рало, соло –село, ситий – литий, сумка – гумка, сан – хан, сіл – зіл, сам – сум, сім – сом.

Вправа 8. Назвіть диференційні ознаки, які можна спостерігати у наведених парах слів.

Бір пір, бук сук, бар дар, дим зим, бук рук, джміль хміль, біла біля, рос. угол уголь, англ. sit seat [sit si:t], ship sheep [sip shi:p], sin sing [sin siŋ], кава ґава, жар цар, грати ґрати, син синь, шив мив, сам сом, сом сум, сіла села, біла била.

Вправа 9. Скільки різних фонем у словах?

Бура − буря; сину − синю; лак − ляк; буран − бур’ян.

Вправа 10. Однаковими чи різними фонемами починаються слова?

Сум − сюди, витер − вітер, рад − ряд, бив − біг, дух − дяк, курка − кюрі, так − тік.

Вправа 11. Визначте типові позиції для фонеми [у].

Тут, буря, всюди, у майстра, уряд, Умань, рагу, люлька, творю, брошура, кузня, торочу, везу, шоу, будь.

Вправа 12. Встановіть, у яких випадках сполучення літер дж, дз означають африкати, а в яких дві самостійні фонеми /д/ і /ж/; /д/ і /з/.

Догоджати, кукурудза, підзолистий, узгодження, джунглі, дзвоник, віджилий, саджанець, загороджений, дзеркало, дзенькіт, джаз, холоджу.

Вправа 13. Визначте голосні звуки за такими ознаками:

  1. Задній ряд, середнє піднесення, лабіалізований.

  2. Передній ряд, високо-середнє піднесення, нелабіалізований.

  3. Передній ряд, високе піднесення, нелабіалізований.

  4. Задній ряд, низьке піднесення, нелабіалізований.

  5. Задній ряд, високе піднесення, лабіалізований.

  6. Передній ряд, середнє піднесення, нелабіалізований.

Вправа 14. Визначте приголосні звуки за такими ознаками:

  1. Сонорний, передньоязиковий, зімкнений, носовий, пом’якшений.

  2. Шумний, дзвінкий, альвеолярний, щілинний.

  3. Шумний, глухий, губно-зубний, щілинний, твердий.

  4. Шумний, глухий, зубний, проривний, зімкнений

  5. Шумний, глухий, передньоязиковий, пом’якшений.

  6. Сонорний, передньоязиковий, дрижачий, твердий.

  7. Сонорний, щілинний, боковий, твердий.

  8. Шумний, дзвінкий, зубний, щілинний, твердий.

Вправа 15. Запишіть подані слова спрощеною фонетичною транскрипцією; назвіть усі звуки в цих словах.

Щука, бджола, дзижчить, яма, сіють, мідь, ллється, зілля, щавель, їжа, підземний, ґуля, джміль, б’ють, буря.

Вправа 16. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Поясніть усі випадки акомодації голосних, тобто пристосування їх до сусідніх приголосних.

Рама, день, летять, сюди, порадьте, нам, лють, пава, геть, кинь, джути, сум, тихий, бив.

Вправа 17. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Поясніть, якими ознаками розрізняються між собою алофони наголошених голосних фонем у поданих словах.

Лань − лан; стань − стан; лак − ляк; лоно − льон; Дон − донь; долу − долю; сад − сядь; ос − ось; лук − люк.

Вправа 18. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Вкажіть випадки комбінаторних і позиційних модифікацій голосних. Опишіть характер кожної зміни.

Льодок, доля, плюс, взяти, голубка, хитрий, веселий, ллється, хек, вам, дядько, мить, село, минати, кожух, гончар, стань, середа, Пилип, Пилипка.

Вправа 19. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Поясніть випадки позиційних модифікаційних приголосних.

Вставай, сум, зайвий, співаю, вовк, баран, бував, кум, вмивався, кінь, йдіть, взувся, взувайся, корінь.

Вправа 20. Розмежуйте слова, записані фонетичною і фонематичною транскрипціями.

Дол'а, шчаст'а, виешневиĭ, шчас'тц'а, веис'іл':а, шелест, беиж:ал'існиĭ, міс'ачноjі, збіл'шеин'іĭ, с'міjуц':а, набираjет'с'а.

Вправа 21. Запишіть фонетичною та фонематичною транскрипцією слова. Визначити кількість букв, звуків, фонем.

  1. Мовлення, яблунька, найвищий, джоуль, відзначав, зжовкнути, підспівував, подзенькує, ніяковість, переджнив’я.

  2. Життєвий, кольє, бджільництво, ясність, лук’янівський, принісши, піддзьобок, заїжджий, відчиняти, тьмяний.

Вправа 22. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Виділіть усі випадки чергування приголосних внаслідок асиміляції за місцем і способом творення. Як відбита асиміляція на письмі?

З джазом, зчеплення, зштовхнути, безчинство, принісши, журишся, відвізши, не мучся, на ключці, у діжечці, тчемо, коротший, ворітця, ліщина, льотчик, звідсіля, відчай, копитце, над джерелом.

Вправа 23. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Поясніть випадки регресивної і прогресивної асиміляції за м’якістю. Виділіть живі чергування і випадки асимілятивного м’якшення без чергування. У яких словах асиміляція не відбувається?

Без ціни, після, розсідлати, український, пізні, цвіт, віконця, корисні, людський, роздягальня, цвіль, кузня, могутній.

Вправа 24. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Поясніть, якими причинами зумовлені фонетичні чергування приголосних у поданих словах.

Коротший, розжеврівся, молотьба, дно, спітнілий, пісня, дьоготь, вокзал, багатший, з життям, зшиток, легко, миєшся, зважся, у бочці, дужці, галузці, галушці, в казці, польовий.

Вправа 25. Відбийте свої спостереження щодо ознак асиміляції у таблиці, позначивши знаком + відповідні ознаки:

П – повна

Ч – часткова

К – контактна

Г – за глухістю

Дз – за дзвінкістю

М – за м’якістю

Ств. – за способом творення

Мтв. – за місцем творення

Пр – прогресивна

Р – регресивна

Книжка, боротьба, зцілити, зшити, розписка, з сином, розділ, ворітця, стіна, у юшці.

Приклад

Транс

крипція

П

Ч

К

Г

Дз

Ств

Мтв

Пр

Р

М

зшити

/ш:ити/

+

+

+

+

+

Вправа 26. Поясніть, як з’явилися в просторіччі сучасної української мови слова:

Дохтор, дирехтор, дилектор, бонба, молошниця, пшенишний, конбайн, транвай, конпот, дохтур, калідор, реворвер, вельблюд, Григолій.

Вправа 27. Порівняйте слова і визначте характер фонетичних змін, що відбулися в українській мові.

Отчизна – вітчизна, обід – гобід, Умань – Гумань, антена – гантена, Оля – Голя, індик – гіндик, Олесь – Лесь, Опанас – Панас, огород – город, давньоруськ. ръжавий – іржавий, мъгла – імла.

Вправа 28. Визначте, які звукові зміни відбулись (можуть відбутися) у словах.

Радісний, життя, нагідки, тарілка, гострий, мінералогія, ідея, Пилип, рушник, проїзний, імла, долоня.

Вправа 29. Доберіть до кожного слова спільнокореневе, де літери о, е, що стоять у відкритому складі, можуть чергуватися з і в закритому складі.

Овес, Київ, пагони, корені, соколи, воля, шестеро, семи, вечори, осені, печі, покоси, радості, бойовий, воли, коні, нога, камені, братова, корова, полоти, киселик.

Вправа 30. Визначте, які звуки можуть чергуватися у запропонованих словах.

Вечір, сидіти, чотири, віз, Харків, боєць, чернетка, око, бік, дух, котити, допомога, критика, колега, круг, увага, слух, відро, озеро, книга.

Вправа 31. Вкажіть, у якому рядку в усіх словах можливе чергування приголосних при словозміні і словотворенні.

  1. Садити, світити, вчити, дерти, вимірювати.

  2. Бігти, кришити, ломити, терти, упирати.

  3. Дробити, оформлювати, стерегти, брати, везти.

  4. Берегти, їздити, кликати, мести, жити.

  5. Мостити, пекти, ловити, любити, ходити.

Вправа 32. Вкажіть, у якому рядку в усіх словах можливе чергування голосних при словозміні і словотворенні.

  1. Гатити, водопій, сон, мох, шелест.

  2. Особа, пшоно, череда, вовк, студент.

  3. Голова, слово, осінь, Канів, день.

  4. Стояти, сім, джерело, тінь, берег.

  5. Вітер, женити, сторона, колгосп, рот.

Вправа 33. Запишіть тексти фонетичною і фонематичною транскрипцією. Визначте всі фонетичні явища, охарактеризуйте їх.

1. Спочатку дорога в’ється гребенем Беєвої гори, потім стікає в рівний одноманітний степ. Вгорі чисте, по-весняному лунке небо; крикне ворон – і бринить його крик довго-довго, і не в силах загасити його степова безвість. Полетить вгору, гойдається у сліпучих потоках сонця, в ніжній синяві крила миє, даленіє чорною цяткою, доки й зовсім не щезне (Г.Тютюнник).

2. Зеленіє обабіч дороги перша ніжна весняна травичка, молодесенька, тендітна, ще не налита густим соком; дикі груші, що стоять на пагорбах, ще тільки брунькуються, ще не випустили свого листя, гілки їх чорні, ніби викувані із заліза. Але струмлять по них весняні соки, вже вирує приховане від людських очей життя (Г.Тютюнник).

3. Розбуджена свіжим весняним повітрям, гіркуватим присмаком свіжо-зеленої землі, невтомним щебетанням жайворонка у високості, трубним криком журавлів, відчуває людина устремління пригорнути весь світ: і вона робиться добрішою, відвертішою, співчутливішою, довірливішою, тому що є щось чарівне і до щему в серці хвилююче в природі цього року (Г.Тютюнник)

4. Справжнє почуття, хоча ні на кого й не зважає, проте й не ображає нікого, скоріш воно викликає симпатію, зацікавленість і приваблює, як усе прекрасне, що зустрічається, на жаль, не так і часто в житті (О.Гончар).

5. Він чує, ніби той голос, та пісня ллється на нього зверху, з того листя; йому здається, що співає кожен листок, вимовляє навіть слова, і ті слова, той голос тихесенько сиплються йому на лице, на руки й на груди, на саме серце (І.Нечуй-Левицький).

6. Коли лежиш у полі лицем до неба і вслухаєшся в многолосу тишу полів, то помічаєш, що в ній є не земне, а небесне. Мокрий сніг, легко падаючи, як цвіт вишні од вітру, лягав на землю й засипав Соломію, але вона не звертала на те уваги (М.Коцюбинський).

Вправа 34. У поданих словах рискою покажіть фонетичний складоподіл та морфемне членування.

Зразок:

        1. фонетичний складоподіл

        1. морфемне членування

пов-чав

по-вч-а-в

Казка, тісто, прийдешній, борозна, передумови, вітерець, віжки, підростати, перегляд, під’їзд, спецодяг, дріжджі, збирати, дитячий, мандрівка, помітний, співучасник, життєдайний, зібрання, приїздити, заздрю, вістря, засклений, купівля, горластий, оббігти, молоддю.

Вправа 35. Поділіть слова на склади, дайте їм загальну характеристику.

Голубка, осипається, виткані, посвітлішав, мандрівка, пройшли, мохнатий, окраса, напівпритомна.

Вправа 36. Складіть слова з таким розташуванням складів:

1) 1 склад – неприкритий, відкритий, 2 склад – прикритий, відкритий, 3 склад – прикритий, відкритий;

2) 1 склад – неприкритий, відкритий, 2 склад – прикритий, відкритий, 3 склад – прикритий, закритий, 4 склад – прикритий, відкритий;

3) 1 склад – прикритий, напіввідкритий, 2 склад – прикритий, відкритий, 3 склад – прикритий, відкритий;

4) 1 склад – напівприкритий, відкритий, 2 склад – прикритий, напівзакритий;

5) 1 склад – прикритий, закритий, 2 склад – прикритий, відкритий, 3 склад – прикритий, напівзакритий;

6) 1 склад – неприкритий, відкритий, 2 склад – прикритий, закритий, 3 склад – прикритий, напівзакритий, 4 склад – прикритий, закритий.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]