Тема6. Термін у системі професійного мовлення.

1. Термін і його ознаки. Термінологія як система.

2. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія.

3. Способи творення термінів.

4. Словники як джерело інформації. Роль словників у підвищенні мовної культури.

5. Абревіатури в діловому мовленні. Правила скорочування слів.

Література: 4, с.46–51, 5, 61-81, 131-143, 158-165; 6, с.120–165; 8, с.45–58.

1. Термін і його ознаки. Термінологія як система.

Термін – це слово чи усталене словосполучення, що чітко та однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття.

Від слова термін утворено слово термінологія, яке означає сукупність термінів з усіх галузей знання (або однієї галузі знання). Науку, що вивчає українську термінологію, називають термінознавством.

Характерні ознаки терміна:

• системність терміна;

• наявність дефініції;

• моносемічність в межах однієї предметної галузі;

• стилістична нейтральність.

Значення термінів зафіксовано в спеціальних словниках, довідниках, і відповідно їх потрібно вживати лише в тій формі та в тому значенні, які подано у словниках.

Термінологічна лексика є важливою категорією лексики кожної мови. Становлення української спеціальної термінології відбувалося у досить складних умовах, викликаних різними обмеженнями суспільного функціонування української наукової мови. Штучне гальмування її в різні періоди історичного розвитку позначилося на формуванні термінологічного словника.

Біля витоків творення української термінології стояли науковці І. Верхратський, В. Левицький, С. Рудницький, О. Курило, О. Огоновський, І. Пулюй та ін. Вони доклали багато зусиль до вироблення фахової термінології з різних наукових і технічних ділянок, прагнучи до того, щоб термінологія була „всеукраїнська і поєднувала елементи власне національного і міжнародного

При HAH України працює Комітет наукової термінології, який апробує суспільно-комунікативну вартість наукових термінів. Розв'язання термінологічних проблем має не тільки лінгвістичне, а й державне значення, оскільки наявність термінології є однією з обов'язкових умов розвитку науки, техніки, освіти.

Термінологія становить окрему підсистему в складі лексичної системи, „для неї характерний двосторонній зв'язок з лексичною системою, оскільки одночасно вона є й донором, і реципієнтом - збагачуючи певною мірою лексику, вона сама перебуває під впливом тих процесів, що відбуваються у лексиці загальнонаціональної мови". Кількість термінів з розвитком суспільства збільшується, оскільки вони перші фіксують соціально-економічні, державно-політичні, науково-технічні та культурні досягнення усієї людської цивілізації.

2. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія.

Терміни також поділяють на загальнонаукові та вузькоспеціальні.

Загальнонаукові терміни - це звичайні слова, які набули значного поширення, найменування предметів, якостей, ознак, дій, явищ, які однаково використовуються в побутовій мові, художній літературі, ділових документах. Такі терміни прості, доступні, зрозумілі, вони ніякого спеціального змісту не мають (ідея, гіпотеза, процес, формула, аналіз, синтез, закон, документ, охорона).

Міжгалузеві терміни (це терміни, які використовуються в кількохспоріднених або й віддалених галузях. Так, економічна наука має термінологію, спільну з іншими соціальними, природничими науками, наприклад: амортизація, екологічні витрати, санація, технополіс,приватна власність.

Вузькоспеціальні терміни - це слова чи словосполучення, які позначають поняття, що відображають специфіку конкретної галузі, наприклад, механічні: абсорбент, автоконвертор, адгезія, алгоритм, апроксимація, вібрація, віброгасник, віброгенератор, сублімація, гідропривод, демпфер, деформація, децибел, діаграма, дискретність, домкрат, індикатор; економічної: інвестиційні ресурси, комерційний банк, обіг коштів, прибуток-нетто, надком-пенсація тощо. Для цих термінів характерна семантична конкретність, однозначність.