Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Філософія Лекції за темами 5-6.doc
Скачиваний:
65
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
491.52 Кб
Скачать

Питання для самоконтролю

  1. Дайте загальну характеристику філософії Нового часу.

  2. У чому суть обгрунтованого Ф. Беконом індуктивного методу пізнання?

  3. Розкажіть про класичний механістичний матеріалізм Т. Гоббса.

  4. Розкажіть про дедуктивний метод пізнання Р. Декарта.

  5. Які основні положення філософії Б. Спінози?

  6. У чому виявився ідеалізм і агностицизм Дж. Берклі і Д. Юма?

Література

Антология мировой философии. Т.3. – М., 1971.

Введение в философию: учебник для вузов. В 2-х ч. ч.1 / под общ. ред. И.Т. Фролова. – М.: Политиздат, 1989.

Лешкевич Т.Г. Философия. Вводный курс. – 2-е изд., дополненное. – М.: “Контур”, 1998.

Мир философии: книга для чтения: в 2-х т. М: Политиздат, 1991.

Спиркин А.Г. Философия: учебник. – М.: Гардарики, 1999.

Таранов П.С. Анатомия мудрости: 120 философов. В 2-х т. т.1. – Симферополь: Реноме, 1997.

Філософія: навчальний посібник / І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко, І.В. Бойченко та ін. / під ред. І.Ф. Надольного. – К.: Вікар, 1999.

Философия: учебник / под. ред. проф. В.Н. Лавриненко. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Юристъ, 1998.

Шаповалов В.Ф. Основы философии. От классики к современности: учеб. пособие для вузов. – М.: “ФАИР Пресс”, 1998.

Тема 7. Філософія Просвітництва

  1. Соціально-історичні передумови філософії Просвітництва.

  2. Філософія французького Просвітництва і матеріалізм XVIII віку.

  3. Трактування людини в філософії Просвітництва.

1. Соціально-історичні передумови філософії Просвітництва

XVIII вік в історії думки не випадково називають епохою Просвітництва: наукове знання, що раніше було надбанням вузького кола вчених, тепер розповсюджується вшир, виходячи за межі університетів і лабораторій в світські салони Парижа і Лондона, стаючи предметом обговорення серед літераторів, що популярно викладають останні досягнення науки і філософії. Упевненість в потужності людського розуму, в його безмежних можливостях, в прогресі наук, що створює умови для економічного і соціального благоденствія – ось пафос епохи Просвітництва.

Оптимізм Просвітництва був історично зумовлений тим, що воно виражало настрої міцніючої буржуазії, що підіймалася. Саме поява на історичній сцені буржуазії з її мирськими, практичними інтересами пояснює той пафос, з яким просвітники воювали проти метафізики. “…Скинення метафізики XVIII віку, – писав К. Маркс, – може бути пояснено впливом матеріалістичної теорії XVIII віку лише остільки, оскільки саме це теоретичне обгрунтування знаходить собі пояснення в практичному характері тогочасного французького життя. Життя це було направлене на безпосередню дійсність, на мирську насолоду і мирські інтереси, на земний мир. Антитеологічній, антиметафізичній, матеріалістичній практиці повинні були відповідати антитеологічні, антиметафізичні, матеріалістичні теорії. Метафізика практично втратила всяке довір’я”1.

У Франції плеяда просвітників була представлена Ж. Ламетрі, Д. Дідро, П. Гольбахом, Ф. Вольтером, Ж.Ж. Руссо, у Англії філософія Просвітництва знайшла своє вираження в творчості Дж. Локка, Дж. Толанда, А. Коллінза. У Німеччині носіями ідей стали Г. Лессінг, І. Гердер, молодий І. Кант.

Критика середньовічної схоластики, апеляція до розуму замість авторитету і традиції, почата в XVII віці, були продовжені і поглиблені в XVIII сторіччі, яке усвідомлювало себе як епоху розуму і світла, відродження свободи, розквіту наук і мистецтва, що наступила після більш ніж тисячолітньої ночі середньовіччя. Однак, є тут і нові акценти. По-перше, в XVIII віці значно сильніше підкреслюється зв’язок науки з практикою, її суспільна корисність. По-друге, критику, яку в епоху Відродження і в XVII віці філософи і вчені направляли, головним чином, проти схоластики, тепер звернена проти метафізики. Услід за Ньютоном в науці, а за Локком – в філософії, почалася різка критика картезіанства як метафізичної системи, яку просвітники звинуватили в прихильності до умоглядних конструкцій, в недостатності уваги до досвіду і експерименту. Просвітники апелюють не просто до розуму, а до розуму наукового, який спирається на досвід і вільний не тільки від релігійних забобонів, але і від метафізичних зверхдосвідчених “гіпотез”.