Заняття 1.

Тема. Джерела та історіографія історії України

Мета: З’ясувати в загальному наскільки багатою є джерельна база з історії України та рівень розвитку цієї науки, стан збереження

Терміни: історія, політика, ідеологія, допоміжні історичні дисципліни, джерелознавство, історіографія, археологія, археографія, етнографія, антропологія, фольклористика, лінгвістика, архіви, музеї, історична наукова школа, наукова концепція.

Форма заняття: семінар

План семінару

1. Поняття «історичні джерела» та їх видова класифікація. Загальний стан джерельної бази з історії України.

2. Розвиток спеціальних історичних дисциплін в Україні.

3. Розвиток української історичної науки. Видатні історики України (Можна підготувати розповідь лише про одного із визначних істориків із обов’язковим зазначенням його наукового доробку).

Література

• Загальні курси історії України (особливо Д. Дорошенка) і довідкова література.

• Навчальні курси про спеціальні історичні дисципліни.

• Методичка: Вітчизняна історія в системі підготовки спеціалістів вищої кваліфікації. Конспект вступної лекції. Укладач Ткачук І. Х. – Хм., 2001.

• Дорошенко Д. І. Огляд української історіографії. – К.:Українознавство, 1996.

• Яковенко Н. Вступ до історії. – К., 2007 (особливо розділи 1, 8).

• Статті про визначних українських істориків у виданнях їхніх праць або в «Українському історичному календарі» чи інтернеті.

Можна підготувати реферативний виступ або анотацію по любій журнальній статті або книзі зі списку літератури, чи з наступних тем:

1. Здобутки української археографії (або іншої спеціальної історичної дисципліни).

2. Козацькі літописці.

3. Наукові здобутки Михайла Грушевського (чи іншого визначного українського історика).

.

Заняття 2

Тема: Етногенез і атрибутика українського народу.

Мета: з'ясувати в загальному як історична наука пояснює походження українців та поглибити знання про назви, національні і державні символи України.

Терміни: атрибутика, етногенез, автохтонність, етнонім, етимологія, семантика, символ (національний, державний), гімн, прапор, геральдика, вексилологія.

Форма: колоквіум

Питання на колоквіум

1. Що таке етнос і етногенез?

2. Хто такі ідноєвропейці і слов'яни? Як українці пов'язані зі слов'янами?

3. Як сучасна наука трактує походження українців?

4. Коли, де і в якому контексті вперше зустрічаються назви «Русь» («Росія»), «Україна», «Мала Русь»? Перерахуйте версії щодо їхнього походження, які з них домінують?

5. Приведіть аргументи, що назва «Русь» стосувалася спершу і тривалий час лише території України.

6. Чому нашу назву «Україна» не можна трактувати як похідну від поняття «приєднана окраїна певної держави»?

7. Доведіть, що «Україна» була самоназвою нашої землі з досить давнього часу.

8. Чому в 1992 році в якості державних символів були затверджені саме знак Володимира Великого і синьо-жовтий прапор, а не інші ?

9. Що Вам відомо про історію державного гімну України?

Література

• Основний список (особливо курс Н. Яковенко)

• Довідкова

• Чупира В. В. Проблема етногенезу українського народу. - Хм.: ХНУ, 2007 (є і в модульному середовищі)

• Сергійчук В. І. Доля української національної символіки. – К.: Знання, 1990

• Тищенко К. Етномовна історія прадавньої України. – К.: «Аквілон-Плюс», 2008

• Шелухін С. Україна – назва нашої землі з найдавніших часів. – Дрогобич: «Бескид», 1992 (або альманах «Хроніка-2000». – 1992. – Вип.1).

• Півторак Г. Звідки ми і наша мова. – К.: Наукова думка, 1993.

• Статті в журналах: «Народна творчість та етнографія»: 2000. – № 1 (Балушок), № 4; (Лобода, Бідзіля); 2002. – №1-2 (Балушок); 2003. – № 3 (Щепотьєв); 2003. – № 5-6 (Тищенко), 2005. – № 3 (про Трипільську культуру), №6 (Балушок, Сегеда), 2006. – №1, 3 (Тищенко); «Пам'ять століть»: 1996. – № 2 (Залізняк), альманах «Генеза». – 1995. – 1995. – №1; 1997. – №5 (Залізняк).

• Газети: «День». – 2011. - № 85, 90-91, 95-96, 100-101 (Півторак).

Можна підготувати реферативний виступ або анотацію по любій журнальній статті або книзі зі списку літератури, чи з наступних тем:

1. Назва «Русь» і теорія «давньоруської народності».

2. Павло Чубинський: людина і науковець.

3. Трипільська культура і етногенез українців.

Заняття 3

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського (ВКЛ)

Мета: Зрозуміти особливості життя української людності в Литовсько-Руській державі та значення соціально-структурних і правових змін.

Терміни: балти, Велике князівство Литовське, Литовсько-Руська державність, суспільні класи і стани, магнати, шляхта, міщани, канцелярська мова, статус, автономія, самоврядування, ідентичність, асиміляція, правова система, Кревська і Люблінська унії, цеховий устрій.

ПЛАН СЕМІНАРУ

1. Процес входження українських земель до складу ВКЛ.

2. Соціальна еволюція: князі, стани, зміна порядків.

3. Розвиток правової системи: Литовські статути, звичаєве право, магдебургія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Курси історії України Д. Дорошенка, Н. Полонської-Василенко, М. Брайчевського, а особливо Н. Яковенко.

2. Грушевський М.С. Історія України-Руси. – К.: Наукова думка, 1994. – Т.5.

3. Терещенко Ю.І. Україна в складі Литовського князівства та Польського королівства // Історія України. – 1997. – № 16 (додаток).

4. Русіна О. Про князівську традицію на Київщині у ХІІІ-XV ст. //Київська старовина. – 1997. – № 3/4.

5. Шабульдо Ф. Київське князівство Ольгердовичів в контексті української державності // Старожитності. – 1994. – № 1-2.

6. Шабульдо Ф. Україна в державотворчих процесах у Криму в кінці XIV – першій половині XVI ст. // Сучасність. – 1996. – № 5.

Можна підготувати реферативний виступ або анотацію по любій журнальній статті або книзі зі списку літератури, чи з наступних тем:

І. Битва біля Синіх Вод та її місце в історії Східної Європи.

Література:

1. Шабульдо Ф. Битва біля Синіх Вод: 1362: маловідомі та незнані сторінки // Український історичний журнал. – 1996. – № 4.

2. Історик Наталія Яковенко про українську шляхту (або – «про Люблінську унію»)

Література:

1. Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XІV до середини XVІІ ст. (Волинь і Центральна Україна). – К.: Наукова думка, 1994.

2. Яковенко Н.М. Україна аристократична // В кн. “На переломі: Друга половина XV – перша половина XVІ ст.” – К.: Україна, 1994. – С. 301-344 (серія “Історія України в прозових творах та документах”).

3. Яковенко Н. Здобутки і втрати Люблінської унії // Київська старовина. – 1993. – № 3(і її курс).

4. Яковенко Н. Латинське шкільництво і «шкільний гуманізм» в Україні кін. ХVІ – середини ХVІІ ст. // Київська старовина. – 1997. – № 1|2/

3. Магдебургія в Україні за новітніми дослідженнями.

Література:

1. Білоус Н. Магдебурзькі старожитності на Київщині у XV – пер. пол. XVІІ ст. // Старожитності. – 1993. – № 3-4, 5-6.

2. Делімарський Р. Магдебурзьке право в Києві. – К.: Соборна Україна, 1996.

3. Климовський С.І. До питання про “обмеженість” магдебурзького права //Український історичний журнал. – 1997. – № 4.

4. Русина О. Київська магдебурія: ювілейний комітет //Критика. –1999. – Ч.6.

5. Рубрика “До джерел” // Пам’ять століть. – 1999. – № 2.

6. Статті Делімарського Р. в журналі “Пам’ять століть”. – 1997. – № 4; 1999. – № 2.

Заняття 4.

Тема. Українсько-московський договір 1654 року

Мета: Розглянути існуючі наукові історико – правові оцінки причин, змісту і наслідків договору 1654 року в зіставленні з ідеологічними спекуляціями на цю тему.

Терміни: революція, козацька революція, Козацька Рада, універсал, Гетьманщина, історико-правова оцінка, протекторат, васальна залежність, персональна унія, інкорпорація, приєднання, об’єднання, возз’єднання, договірні статті, номінальна залежність.

Форма: колоквіум

Питання на колоквіум

1. Якою була політика Богдана Хмельницького стосовно Московського царства в 1648-1653 роках? Чому до 1654 року Москва не втручалася у події?

2. Що таке «Переяславський міф»? Перерахуйте чинники, які штовхали Б. Хмельницького до зближення саме з московським царем на початок 1654 року.

3. Який зміст рішень козацької ради в Переяславі в короткому формулюванні та як укладалися договірні статті?

4. Перелічіть існуючі в історичній літературі правові оцінки домовленостей 1654 року. Чому їх не можна трактувати як приєднання чи воз’єднання України з Росією?

5. Докажіть, що договірні сторони по різному розуміли суть і характер стосунків між ними після 1654 року.

6. Що таке Віленське і Андрусівське перемир’я та “Вічний мир» 1686 року? Чи виправдалися сподівання Б. Хмельницького на сприятливі наслідки Переяславських домовленостей?

7. Яку політику проводив Б. Хмельницький стосовно Москви після Віленського перемир’я?

Література

• Основний список (особливо курс Н. Яковенко)

• Переяславська Рада 1654 року (Історіографія та дослідження). – К.: «Смолоскип», 2003 (любий матеріал з цього збірника можна взяти для анотації)

• Смолій В. А., Степанков. В. С. Богдан Хмельницький. – К.: Либідь, 1993. – С. 354 – 366.

• Лисяк – Рудницький І. Історичні есе: В 2 т. – К.: Основи, 1994. – Т. 1. – С.71 – 83.

• Статті в журналах: «Український історичний журнал». – 1995. - № 4 (Горобець), № 5 (Яременко); «Сучасність». – 2004. - № 1 (Грабовський).

Можна підготувати реферативний виступ або анотацію по любій журнальній статті або книзі зі списку літератури, чи з наступних тем: