Варіант 1

1. Що вам відомо про Гомера? у чому сктність «гомерівського питання»?

В античній літературі є 9 біографій Гомера. Стародавні греки склали чимало легенд про Гомера.За однією з них, батьком Гомера був бог ріки Мелета, матір’ю – німфа Кретеїда. Однак ці біографії сповнені фантастичним, казковим матеріалом, на основі якого дуже важко робити певні наукові висновки. Загальна думка всієї античності про Гомера зводилась до того, що це був старий та сліпий співак, котрий інспіруючись Музою, вів кочовий, мандрівний спосіб життя і сам створив багато поем. Сьогодні дослідники виявили, що Гомер був уродженцем одного із містколоній Малої Азії, тобто Іонії, що його поеми були створені десь у VIII ст. до н.е. До середини VI ст. до н.е. поеми Гомера не були записані і усно передавалися від покоління до покоління. Такий образ народного співця зустрічається майже в усіх народах. До кінця 18ст. привалювала загальна думка про те, що Гомер – це одноосібний автор “Іліади” та“Одіссеї”. Наприкінці 18ст. нім вчений Ф.Вольф довів чисто народне походження поем Гомера, а самого Гомера вважав одним з авторів, що найбільш плідно працював надстворенням обох поем. Чимало філологів продовжували наполягати на одноосібному авторстві поем, розуміючи цю одноосібність вельми різнобічно. Але у багатьох виникає сумнів: чи міг один автор створити і запам’ятати в умовах, коли зовсім не було писемності, такі великі твори? Завдяки філологічній роботі сьогодні можливий глибокий аналіз чудових творів античності. Що ж до авторства – одноосібного або колективного, то питання це лишається відкритим і називається «гомерівським питанням», тобто питанням про автора та про обставини виникнення гомерівського епосу.

2. Охарактеризуйте образи Одісея та Пенелопи («Одісея» Гомера).

Ідеальною постає перша в світовій літературі шлюбна пара – Одіссей та Пенелопа. Одіссея навіть не можуть втримати чари богинь та обіцянка безсмертя – так він рветься до Пенелопи, образ якої є втіленням ідеальної, люблячої і вірної дружини. Не зупиняє Одісея і той факт, що він прижив з Цірцеєю сина. Пенелопа, зі свого боку, упродовж 20-ти років-витримує облогу найславетніших женихів Ітаки, лишається вірною своєму чоловікові.

Образ Одіссея втілює ідеальні постаті: воїн, мудрець, цар, мандрівник, патріот, кохаючий чоловік. Такий ідеал якнайкраще віддзеркалює гомерівську епоху – перехід від родового,общинного ладу до полісу. Саме за цих умов необхідний був мудрець і воїн – перший аби досягнути гармонійного життя свого полісу, другий щоб захистити його або, в інших випадках, виступити проти ворогів. Цар-господар Одіссей майстер на всі руки – він чудово збиває собі пліт, добре знається в хатньому господарстві, корабельній справі, мисливстві… Словом він найкращий і тому цар. Одіссей демократичний і справедливий із своїми товаришами по мандрам і зброї. Одісей мандрівник мандрує не з власної волі, а з волі, точніше з кари богів. Тому його мандри значною мірою є втіленням ідеї повної залежності смертного від волі богів. Патріотизм Одіссея різко урельєфнюється в сценах протиставлення грецького, цивілізованого життя та “варварського”, не грецького. В цих же сценах постає ідеал Гомера щодо оптимальної суспільної будови, ідеального полісу.

Не померкне ніколи зворушлива постать Пенелопи – один з найчудовіших образів жінки в усій світовій літературі. Це образ вірної, незрадливої дружини, мудрої господині, доброї матері й наставниці єдиного улюбленого сина. Пенелопа в своїй поведінці керується більше розумом, аніж почуттями. Тому поет і називає її розумною. Наприклад, дізнавшись, що той нужденний жебрак, котрий прибув у її дім, - Одіссей, якого вона чекала двадцять років, вона на радощах не кидається відразу в обійми, а перевіряє, піддає цю людину іспитові: адже вона не впізнала чоловіка, бо двадцять років страждань, спричинених війною та довгими блуканнями героя, змінили його зовнішність. Упевнившись, що перед нею її коханий чоловік, вона втішається щастям, про яке мріяла півжиття. Одіссей і Пенелопа обоє виявляють велику силу волі й витривалість. Треба зазначити, що образ Пенелопи не був цілковито придуманим Гомером, він лише увібрав у себе те уявлення про жінку, яке було розповсюдженим у Давній Греції. Справа у тому, що давньогрецька цивілізація — чоловіча цивілізація, в якій жінці відводилася дуже скромна роль.