Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
СПЗ_лекції.docx
Скачиваний:
148
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
136.33 Кб
Скачать

Лекція 13. Критерії планування.

1.Критерії короткотривалого планування.

Основна мета короткотривалого планування полягає в розподілі процесорного часу таким чином, щоб оптимізувати один чи декілька аспектів поведінки системи. Взагалі є багато критеріїв оцінки різних стратегій планування.

Найбільш поширені критерії можна класифікувати в двох напрямках. По-перше, їх можна поділити на користувацькі і системні. Користувацькі критерії пов’язані з поведінкою системи по відношенню до окремого користувача чи процесу. Наприклад, час відгуку в інтерактивній системі. Час відгуку представляє собою інтервал між передачею запиту і початком відповіді на нього. Його користувач відчуває безпосередньо, і тривалість інтервалу дуже цікавить його. Забезпечення якісного сервісу для користувачів можливе, якщо час відгуку має значення 2 с. В цьому випадку метою механізму планування є максимізація кількості користувачів, середній час відгуку для яких не перевищує 2 с.

Інший поділ критеріїв пов’язаний з продуктивністю і без неї. Орієнтовані на продуктивність критерії виражаються числовими значеннями. Критерії, які не пов’язані з продуктивністю безпосередньо, або якісні за своєю природою, або важко піддаються вимірюванню чи аналізу.

В табл. 13.1 наведено ключові критерії планування. Всі вони взаємозв’язані і досягти оптимального результату по кожному з них одночасно неможливо. Тому розробка стратегії планування представляє собою пошук компромісу серед різних вимог. Відносна вага кожного з критеріїв визначається природою і призначенням розроблюваної системи.

Табл. 13.1. Критерії планування

2.Використання пріоритетів.

В багатьох системах кожному процесу присвоєно деякий пріоритет, і планувальник завжди повинен серед процесів вибирати той, в якого пріоритет найбільший. На рис. 13.1 показано використання пріоритетів.

Закінчення процесу

диспетчер

При виборі процесу планувальник починає з черги процесів з найвищим пріоритетом(RQ0). Якщо в черзі є один або декілька процесів, процес для роботи вибирається з використанням деякої стратегії планування. Якщо черга RQ0 порожня, то розглядається черга RQ1 і т.д. Однією з основних проблем в такій схемі планування є те, що процеси з самим нижчим пріоритетом можуть дуже довго не запускатися, якщо постійно поступатимуть процеси з вищим пріоритетом. Якщо така поведінка небажана, то пріоритет процесу може знижуватися при його виконанні.

3.Альтернтитвні стратегії планування

В табл.13.2 представлена деяка інформація про різні стратегії планування.

Функція вибору визначає, який з готових до виконання процесів буде вибраний наступний для виконання. Функція може базуватись на пріоритеті, вимогах до ресурсів або характеристиках виконання процесів. В цьому випадку мають значення три величини:

w – час, витрачений до цього моменту системою (очікування і виконання);

l – загалний, витрачений до цього моменту на виконання;

s – загальний час обслуговування, який потрібен процесу, включаючи l (найчастіше ця величина оцінюється або задається користвачем).

Наприклад, вибір функції max[w] визначає стратегію “перший прийшов – перший обслуговується” (FIFO). Режим рішення визначає, в які моменти часу виконується функція вибору. Режим рішеня поділяється на дві основні категорії:

Витісняючі стратегії призводять до підвищених додаткових витрат в порівнянні з невитісняючими, але при цьому забезпечують кращий рівень обслуговування всієї множини процесів, бо усувають монопольне використання процесору на протязі тривалого часу одним з процесів.

Табл.13.2. Характеристики різних стратегій планування