Зміст

Вступ 3

1 Призанчення характеристики системи 5

2 Огляд існуючих рішень 7

2.1 Інформаційні системи підприєств 7

2.2 Огляд варіантів побудови інформаційної системи для торгівельного підприємства 12

2.3 Комп’ютерна мережа торгівельного підприємства та варіанти її побудови 15

3 Розробка інформаційної системи підприємства та побудова локальної мережі 21

3.1 Побудова віртуальної локальної мережі 21

3.2 Побудова загальної структури інформаційної системи 30

4 Проектування бази даних інформаційної системи 35

4.1 Проектування інфологічної моделі 35

5 Розрахунок витрат 47

6 Охорона праці 50

6.1 Організація експлуатації систем освітлення та контролю стану освітлення робочих місць 50

6.2 Надання першої допомоги при термічних та хімічних опіках 55

6.3 Розрахувати природне освітлення приміщення 60

7 Економічна частина 66

7.1 Обгрунтування обраного варіанту 66

7.2 Огляд можливих рішень 68

7.3 Розрахунок економічної частини 71

8 Оцінка надійності програмних засобів 82

Висновки 87

Список використаної літератури 89

Вступ

Основу сучасного, інноваційного світу становлять інформаційні технології. Поширення інформаційних технологій охопило майже увесь світ. Вони виявилися надзвичайно корисними, оскільки вони дають можливість обмінюватися інформацією досить швидко та з належною безпекою.

Інформаційна система – це сукупність інформаційних та технічних засобів для забезпечення та обробки інформації з метою її зберігання, поширення та обробки.

Інформаційні системи досить довго знаходять широке застосування у діяльності людини. Пов’язано це з тим, що для існування людства необхідна передача знань. Основною інформаційною системою можна вважати мережу Internet, хоча ще кілька десятків років тому таку функцію виконували бібліотеки. У наш час фактично кожна інформаційна система використовує комп’ютерні технології. Інформаційні системи включають в себе: технічні засоби обробки даних, програмне забезпечення і відповідний персонал. Чотири складові частини утворюють внутрішню інформаційну основу: засоби фіксації і збору інформації, засоби передачі даних і відповідних повідомлень, засоби збереження інформації, засоби аналізу, обробки і представлення інформації. Різноманітність інформаційних систем надалі тільки зростає. Наразі можна виділити такі, як проектуючі, управляючі, діагностичні, наукового пошуку, а в залежності від сфери використання – адміністративні, виробничі, економічні, навчальні, медичні, криміналістичні, військові, екологічні.

Кожне підприємство прагне мати свою інформаційну систему, яка б дала можливість швидко та зручно розпоряджатися товарами та послугами, як для працівників, так і для користувачів, покупців. Централізовану інформаційну систему можна забезпечити за допомогою засобів збору, зберігання та передачі інформації, таких як комп’ютери, сервери та безпосередньо засобами зв’язку такими як локальна мережа та відповідними апаратними засобами.

Комп’ютерна мережа – це сукупність комп’ютерів та інших пристроїв зв’язаних каналами передачі даних.

Комп’ютерні мережі забезпечують спільний доступ до даних. У мережі виділяють комп’ютери, на яких розташовують великі масиви даних, а користувачі інших комп’ютерів одержують доступ до цих даних. Це дає можливість, наприклад, людям які працюють над одним проектом, використовувати дані, створені іншими, тобто працювати над проектом одночасно.

Комп’ютерні мережі також дозволяють у короткі терміни розв’язувати складні задачі (прогнозування стихійних лих, проектування та аналіз периметрів у фізиці, тощо). Спільне використання даних та швидкий обмін ними.

У централізованих мережах виділяється один потужний комп’ютер, який називається – сервер. Він виконує основні функції з організації роботи мережі.

Інформаційна система з відповідно побудованою локальною мережею значно спрощує роботу, як з забезпеченням випуску продукції та її безпосереднім продажем та зберіганням.

1Призанчення характеристики системи

Інформаційна систем повинна забезпечувати отримання та збереження інформації про відповідну продукцію, яка випущена на даному підприємстві та надавати можливість замовлення продукції за допомогою мережі Internet, а також надавати певні дані з приводу місця виготовлення самої продукції. Дана інформаційна система має виконувати функції своєрідного інтерфейсу між підприємством та його оточенням, таким як: партнери, клієнти, постачальники. Структурована інформація повинна надати користувачам отримати достатню інформацію про підприємство, його діяльність. Такий спосіб передачі повідомлень потенційним клієнтам ефективніший за звичайні засоби комунікації: пошту, телефон, факс. За допомогою таких обов'язкових елементів, як інтерфейс або навігація, клієнт може самостійно вибрати необхідну для вивчення інформацію. Сайт є доповненням до рекламної кампанії, забезпечуючи можливість зворотного зв'язку й інтерактивної роботи з даними підприємства.

Інформаційна система повинна надавати можливість отримання інформації про відповідну продукцію та зберігати цю інформацію безпосередньо в базу даних з можливістю видалення та коректування для відповідних користувачів (адміністраторів).

Розроблена інформаційна система має бути оформлена у вигляді веб-сайту.

У відповідності до представлених функцій необхідно:

Розробити архітектуру мережної інформаційної системи малого торгівельного підприємства.

Розробити логічну структуру мережі малого торгівельного підприємства з можливістю розширення та мінімальними витратами.

Спланувати відповідну базу даних, яка б охарактеризувала усі параметри виробленої продукції, з можливістю замовлення продукції безпосередньо через мережу Internet.

Розробити алгоритми роботи бази даних з можливістю корегування доступу для різних категорій користувачів, та видалення,зміни, додавання інформації для певних категорій.

Розробити алгоритм адміністрування та безпеки, тобто алгоритм авторизації та контролю прав доступу.

Розробити алгоритм оповіщення при помилках та виняткових ситуаціях.

Розробити відповідне програмне забезпечення за основі мови програмування PHP та за допомогою системи управління базами даних MySql.

2 Огляд існуючих рішень

2.1 Інформаційні системи підприєств

Для прийняття певних управлінських рішень потрібна обробка величезних масивів інформації. Терміни обробки інформації зазвичай досить короткі, тому саме від швидкості прийняття рішень залежить ефективність управління підприємством. Саме для вирішення проблеми ефективності та організації підприємств створюються інформаційні системи.

Інформаційна система підприємства – це комплекс технічних та організаційних рішень, що накопичують інформацію про стан справ на підприємстві, що охоплює технічні, фінансові, виробничі, логістичні, кадрові та інші процеси підприємства та об’єднує усі ці ланки в єдиний управлінський інформаційний комплекс.

Інформаційна система існує на протязі усього життєвого циклу підприємства, незалежно від рівня автоматизації обліку на підприємстві, оскільки операції обліку усіх процесів, що проходять на підприємстві супроводжуються документально. Існування інформаційної системи підприємства обумовлене фактом створення підприємства , що відразу створює та впро­ваджує певну, не завжди досконалу, інформаційну систему. При необхідності зміни інформаційної системи чи її удоскона­лення здійснюється дослідження особливостей діяльності підпри­ємства, проектування нової інформаційної системи, її реа­лізація та впровадження, коли знову починається експлуа­тація інформаційної системи підприємства. В процесі звичайної експлуатації інформаційна система повинна обслуговуватися як працівниками підприємства, так і працівниками сторонніх органі­зацій для забезпечення керівництва підприємства та інших корис­тувачів достовірною інформацією. Коли обслуговування ін­формаційної системи стає занадто складним або неекономічним, тоді виникає питання про її удосконалення й розпочинається коло розробки та впровадження змін до інформаційної системи. Значні витрати на обслуговування чи удосконалення інформаційної системи можуть призвести до відмови від її вико­ристання та обумовити необхідність розробки нової інфор­маційної системи для підприємства, оскільки без інформа­ційної системи підприємство не може існувати. Безумовно, що припинення існування самого підприємства припиняє існу­вання і його інформаційної системи.

В процесі розробки інформаційного забезпечення визначається:

склад інформації (перелік інформаційних одиниць, необхідних для розв’язання комплексу завдань);

структуру інформації та закономірності її перетворення, тобто правила формування документів;

характеристики руху інформації (обсяг та інтенсивність потоків, маршрути руху, часові характеристики);

характеристики якості інформації в цілому ( систему кількісних ознак значущості, повноти);

уніфіковану систему первинної інформації;

масиви інформації, що використовуються для розв’язання задач управління.

Характерні ознаки сучасних інформаційних систем:

масштабність інформаційної системи, яка розподілена на значній території;

робота в гетерогенному інформаційному середовищі;

багатоплатформинне обчислення;

розподілені обчислення за допомогою клієнт-серверної архітектури.

Забезпечення розподіленої роботи і віддаленого доступу є обов’язковою вимогою до інформаційних систем. Сучасні інформаційні системи мають задовольняти певні вимоги:

використання клієнт-серверної архітектури з можливістю застосування більш промислових СУБД;

організація безпеки за допомогою різноманітних методів контролю і розмежування доступу до інформаційних ресурсів;

підтримка розподіленої обробки інформації;

модульний принцип побудови з програмно-незалежних блоків;

можливість розширення за рахунок відкритих стандартів;

використання інтелектуальних технологій;

Щодо ручного проектування, традиційні підходи до побудови інформаційних систем базуються на ідеї того,що на початку проекту складно визначити весь обсяг даних і які аналітичні задачі будуть розв’язуватися кінцевими користувачами. Наприклад, методологія Oracle DWM FT (Datawarehouse Method Fast Track - метод створення сховищ даних "високошвидкісна траса") виходить з припущення, що розробники впродовж цілого життєвого циклу інформаційної системи будуть визначати і аналізувати вимоги до сховища даних. Заснована на DSDM (Dynamic System Development Method - метод розробки динамічних систем) ця методологія реалізує підхід RAD (Rapid Application Development - швидка розробка аплікацій).

Згідно DSDM і Oracle DWM FT, цикл проектування проходить через створення ряду прототипів до тих пір, поки не будуть задоволені вимоги кінцевих користувачів. Для того, щоб цей цикл не став нескінченним, розробка поділяється на 120-денні часові відрізки (timebox), за які можливо виконати чітко визначений сталий набір вимог (за аналогією із ящиком для іграшок toybox, в який неможливо помістити додаткові іграшки, якщо не витягнути деякі з тих, що там вже є). Розробники стверджують, що завдяки гнучкості і простоті використання інструментів Business Intelligence, створення прототипів не представляє труднощів. Проте, застосування такого підходу є виправданим IT-фахівцями, які не прагнуть розширювати свої знання в даній області.

Методологія RAD отримала в наш час широке застосування у сфері створення автоматизованих інформаційних систем. Вона охоплює всі етапи життєвого циклу інформаційних систем.

Основні принципи RAD полягають у наступному:

використовується спіральна модель розробки;

повне завершення робіт на кожному етапі життєвого циклу не є обов’язковим;

застосування CASE-засобів і засобів швидкої розробки додатків;

тестування і розвиток проекту здійснюється одночасно з розробкою.

Засоби RAD дають можливість реалізувати нову технологів створення інформаційних систем: об’єкти формуються як деякі діючі моделі (прототипи), функціонування яких узгоджується з користувачем, а потім розробник може переходити до остаточного формування додатків, не витрачаючи з виду загальної картини проектованої системи.

Серед основних засобів методології RAD слід назвати об’єктно-орієнтоване (візуальне) програмування. Перевага його в тому, що воно оперує стандартними інтерфейс ними об’єктами. До першої групи таких об’єктів можна віднести списки, вікна, тексти, які можна легко зв’язати з базами даних і відобразити на екрані монітора. Друга група об’єктів є стандартними елементами керування - кнопки, перемикачі, прапорці, меню, за допомогою яких здійснюється керування даними.

Метод RAD добре зарекомендував себе при створенні невеликих аплікацій. Проте, подібно до того, як при створенні складних систем транзакцій підприємства виникає потреба в перетворенні бізнес-процесів, так при створенні інформаційних систем виникає необхідність створення структури, що орієнтована на виконавця певної стратегії. Хоча розробники інформаційних систем будуть продовжувати інтерактивне проектування за принципом "Чого бажаєте?", сьогодні найперспективнішим є бізнес-орієнтований підхід, що базується на BSC (Balanced Scorecard - система збалансованих показників).

Підхід BSC із самого початку визначає бізнес аспекти аналізованих даних, що дозволяє проектувати інформаційно-аналітичну систему зверху-вниз паралельно із впровадженням на підприємстві MBO (Management objectives - управління, засноване на досягненні мети).

Сучасні засоби візуальної розробки додатків можуть бути розподілені на дві групи – універсальні і спеціальні. Серед універсальних систем програмування найбільш популярними є Java і C++. Серед спеціалізованих слід виділити Oracle та MySQL.

Ручне проектування може застосовуватися для розробки відносно невеликих баз даних. Але, якщо база містить десятки і сотні різноманітних таблиць, то виникають складності з організацією даних, зокрема встановленням зв’язків між ними. Для полегшення цього завдання за останні десятиліття у сфері технічних засобів програмування сформувався новий напрям CASE-технології (Computer-Aided Software/System Engineering - система автоматизованої розробки програм).

Можна виділити такі етапи створення і функціонування (життєвого циклу) для інформаційних систем Case-технології.

розробка концепції інформаційної системи;

розробка технічного завдання;

проектування;

реалізація;

впровадження в експлуатацію;

супровід.

На першому етапі проводиться обстеження об’єкта, вивчення форм вхідних та вихідних документів, методики розрахунків необхідних показників. Проводяться також науково-дослідні роботи, щодо оцінки реалізації вимог замовника: здійснюється підбір необхідних засобів моделювання процесів, які комп’ютеризуються, пошук відповідних програмних засобів, оцінка альтернативних проектів.

На цьому етапі розробник погоджує із замовником вимоги до інформаційних систем, її функції, необхідні витрати на розробку, терміни виконання. Завершується перший етап складання звіту про проведені роботи, на основі якого в подальшому буде розроблено технічний проект.

На другому етапі формується технічне завдання, яке є підставою для розробки інформаційної системи і приймання її в експлуатацію. Воно визначає основні вимоги до самої системи та процесу її розробки і розробляється для системи в цілому. Додатково можуть розроблятись технічні завдання на окремі частини інформаційної системи.

На третьому етапі розробляється концепція інформаційної бази, створюється інфологічна і атологічна моделі, формуються вимоги до структури інформаційних масивів, технічних засобів. Вказується характеристики програмного забезпечення, систем класифікації та кодування. Результатом даного етапу є комплект проектованої документації (технічний проект). В ньому вказується постановка задачі, алгоритм її розв’язання, описується інформаційне, організаційне, технічне та програмне забезпечення, тощо. Після затвердження технічного проекту розробляється робочий проект (внутрішній).

Одночасно з розробкою проекту створюються класифікатори техніко-економічної інформації на основі погодженої системі класифікації і кодування техніко-економічної інформації.

На четвертому етапі здійснюється розробка програмного забезпечення у відповідності з проектною документацією. Результатом цього етапу є готовий програмний продукт.

На п’ятому етапі проводиться перевірка програмного забезпечення на предмет відповідності вимогам, вказаним в технічному завданні. Дослідна експлуатація (тестування) дозволяє виявити недоліки, які можуть з’явитися при експлуатації системи. На цьому ж етапі проводиться підготовка персоналу до роботи в інформаційній системі. Навчання персоналу здійснюється або силами розробника, або за допомогою спеціальних курсів. Підготовлюється робоча документація, проходять приймальні випробування, і система здається в експлуатацію замовнику.

Шостий етап організовується на підставі гарантійних забов’язань розробника. У цей період здійснюється сервісне обслуговування системи, усуваються недоліки, які можуть бути виявлені при експлуатації, і завершуються роботи по даному проекту.

Всі етапи розробки і впровадження інформаційної системи повинні бути обумовлені у відповідних угодах між замовником і розробником, а також у технічному завданні.