Природа

1.Значення позакласних уроків в поч.Шк.Види і зміст,форми

Позакласна робота – це гурткова робота поза шкільною програмою. Кожна форма входить в систему шкільної освіти і забезпечує засвоєння матеріалу учбового предмету. Форми доповнюють одна одну і забезпечують вирішення освітніх, виховних та розвивальних завдань. бмаль часу, відведеного на вивчення природознавства, обмеженість безпосереднього наближення дитини до природи зумовлюють необхідність систематичної позакласної роботи в усіх класах початкової школи. Важливою умовою організації позакласної роботи є врахування психологічних особливостей дітей. Дітям 6-9 річного віку властива допитливість. Ці малі «чомучки» цікавляться всім: хочуть знати про небо і землю, сонце і зорі, воду і повітря, рослини і тварини, їх цікавить праця і стосунки між людьми у її процесі. Це період їх бурхливого розвитку.Позакласна робота сприяє вирішенню основних завдань школи. Як зазначають В. Пакулова і В. Кузнєцова, головними її напрямами є:

— розширення й поглиблення знань, умінь і навичок, передбачених програмою, розвиток самостійності, творчих здібностей, інтересу до вивчення природознавства, формування у дітей бережливого ставлення до природи;

— виявлення найпростіших закономірностей;

— встановлення зв'язків і залежностей між окремими елементами та явищами природи;

— розширення уявлень дітей про єдність природи;

— забезпечення застосування знань на практиці (на навчально-дослідній ділянці, географічному майданчику, в куточку живої природи тощо)

Найголовнішою умовою організації позакласної роботи є керівна роль учителя. Завдання вчителя полягає в тому, щоб формувати в дітей стійкий інтерес до природи, захоплення різноманітними дослідженнями. Щоб зацікавити молодших школярів, учитель має досконало знати природу рідного краю і бути готовим відповісти на будь-яке запитання дитини. Разом з тим він повинен багато чого вміти: спостерігати, аналізувати результати спостережень і використовувати їх у своїй навчальній роботі; проводити найпростіші польові дослідження, складати гербарій рослин, виготовляти колекції корисних копалин, гірських порід, ґрунтів, комах; проводити досліди з рослинами, тваринами, правильно планувати й обробляти пришкільну ділянку, організовувати догляд за тваринами.За своїм змістом, формами організації та методами проведення позакласна робота з природознавства різноманітна. Вчені-методисти (Т. Байбара, В. Горощенко, І. Степанов, Л. Нарочна та інші) виділяють такі види позакласної роботи: індивідуальна, групова, масова.На думку О. Біди, особливостями позакласної роботи є: добровільна участь учнів у різних заходах;зміст занять не обмежується рамками програми;методи і форми занять засновані на творчій діяльності та інтересах учнів

2.Еколгічне виховання учнів

Екологічне виховання - складова частина морального виховання. Тому під екологічним вихованням розуміється єдність екологічної свідомості та поведінки, гармонійного з природою. На формування екологічної свідомості впливають екологічні знання і переконання. Екологічні уявлення формуються у молодших школярів в першу чергу на уроках природознавства Знання, приведені до переконання, формують екологічну свідомість. Екологічне поведінка складається з окремих вчинків (сукупність станів, конкретних дій, умінь і навичок) і відношення людини до вчинків, на які впливають цілі і мотиви особистості (мотиви у своєму розвитку проходять такі етапи: виникнення, насишеніе змістом, задоволення). По суті екологічного виховання є дві сторони: перша - екологічну свідомість, друга - екологічне поведінку, в цій роботі розглянуто тільки формування екологічної свідомості. А екологічне поведінка формується з роками і не стільки на урок, скільки у позакласної та позашкільної діяльності. Мета екологічного виховання - формування відповідального ставлення до навколишнього середовища, що будується на базі екологічної свідомості. Це передбачає дотримання моральних і правових принципів природокористування та пропаганду ідей його оптимізації, активну діяльність з вивчення та охорони природи своєї місцевості. Сама природа розуміється не тільки як зовнішня по відношенню до людини середовище - вона включає в себе людину. Зміст екологічного виховання включає в себе систему норм (заборон і розпоряджень), які випливають з ціннісних орієнтацій, принципово відрізняються від пануючих.  З традиційної точки зору світ існує для людини, яка виступає мірою всіх речей, мірою ж природи є її корисність. Тут, на доступному учням рівні, розглядаються зв'язки між неживою і живою природою, між різними компонентами живої природи (рослинами, тваринами), між природою і людиною. Через пізнання даних зв'язків і відносин учні вивчають навколишній світ і в цьому їм також допомагають екологічні зв'язку. Їх вивчення дозволяє школярам придбати основи діалектико-матеріалістичного світогляду, сприяє розвитку логічного мислення, пам'яті, уяви, мови. Постійна увага вчителя до розкриття екологічних зв'язків значно підвищує інтерес учнів до предмета. При описовому ж вивченні курсу інтерес у школярів поступово знижується, це відбувається неминуче, навіть у тому випадку, якщо вчитель привертає цікаві факти, загадки, прислів'я і т.д., оскільки теоретичний рівень матеріалу залишається, по суті, незмінним. Якщо ж при вивченні природознавства розкриваються різноманітні і досить складні зв'язки, що існують в природі, теоретичний рівень матеріалу підвищується, пізнавальні завдання, поставлені перед учнем, ускладнюються і це сприяє розвитку інтересу. Вивчення екологічних зв'язків, сприяє підвищенню екологічної культури школярів, виховання відповідального ставлення до природи. Без знання екологічних зв'язків важко уявити можливі наслідки втручання людини у природні процеси. Без цього неможливо повноцінне екологічне виховання школярів. У курсі природознавства можна виділити три рівні вивчення природи.  Перший рівень: об'єкти природи розглядаються в їх окремо, без акцентування уваги нас зв'язки між ними. Це важливий рівень, без якого вивчення наступних рівнів буде складно, але їм не можна обмежуватися.  Другий рівень: об'єкти природи розглядаються в їх взаємного зв'язку. Наприклад, вивчається, чим харчуються різні тварини, будуються ланцюга харчування. Третій рівень: розглядаються вже не просто предмети природи, а процеси.