Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Природа.doc
Скачиваний:
70
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
141.82 Кб
Скачать

11.Спостереження.Види ,значення,вимоги

Спостереження – ведучий метод методики викладання природознавства. Спостереження – це безпосереднє сприйняття учнями об’єктів живої і неживої природи з метою формування правильних уявлень і понять, умінь і навиків. Спостереження дозволяють сформувати конкретні і образні уявлення і поняття про навколишню дійсність і на цій основі розвивати логічне мислення усну і писемну мову молодших школярів.По-друге сприяють формуванню основ наукового світогляду переконують дітей в постійній зміні і розвитку природних явищ, їх взаємозв’язку і закономірності всього, що відбувається в природі, матеріальності світу і єдності природи.Спостереження допомагає формувати одну із важливих якостей особистості – спостережливість, яка пов’язана з вихованням стійкої уваги, розвитку пам’яті. Допитливості, вмінням встановлювати зв’язки між природними явищами. Види спостереженьПрактичні методи навчання характеризуються тим, що вони включають різні види діяльності школяра. Це розробка плану, ознайомлення з об’єктами, осмислення завдання, практична робота, оформлення результатів, підведення підсумків.До практичних методів відноситься: спостереження. В І кл. спостереження повинні проводитися відповідно з навчально-виховними завданнями. Тому вчителю потрібно складати завдання для послідовного спостереження. На перших прогулянках дітей захоплює велика кількість вражень, різноманітність об’єктів, їх красота і невідомість. Тому роль вчителя заключається в тому, щоб зберегти ці яскраві враження і на основі цього навчити дітей бачити красу природи і різноманітність.В ІІ кл. дітей знайомлять з “Щоденником спостережень”, вчать читати умовні знаки, пояснює вчитель зміни характерні для рослин і тварин.В ІІІ кл. вивчають зміни погоди, і д-ті людей по сезонам. Учні порівнюють об’єкт спостереження їх на н/д ділянці.В ІV кл. спостереження за явищами природи проводяться комплексно, що дозволяє виявити характерні зміни рослин і тварин. Тому використовують пам’ятку.В ІV кл. ведуть спостереження за польовими культурами, починаючи весною і продовжують у літній час. З раннього дитинства діти зустрічаються з різноманітними явищами і предметами природи. Але оскільки увага і спостережливість у них не розвинені, то вони не розуміють значення природи в житті людини. Це приводить до неправильного розуміння об’єктів природи, іноді зневажливого ставлення. Тому з перших днів перебування дитини у школі вчитель повинен допомагати дітям пізнати навколишнє середовище, навчити оберігати і любити природу, в доступній форі розкрити складну систему взаємозв’язку предметів і явищ, формувати науковий світогляд, навчити розуміти красу природи, розвивати логічне мислення. Цієї мети можна досягти завдяки організації систематичних спостережень.

12.Види контролю знань на уроках природознавчтва

Методи контролю -- це способи перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів, які дозволяють здійснювати зворотний зв'язок у процесі навчання з метою отримання даних про успішність навчання, ефективність навчального процесу. З їх допомогою отримують систематичну, повну, оперативну й об'єктивну інформацію про навчальний процес та його результативність [Головною метою контролю є забезпечення ефективності фор мування знань, умінь, навичок учнів, використання їх на практиці, стимулювання навчальної діяльності учнів, формування у них прагнення до самоосвіти. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю школярів -- складова частина навчального процесу. Він є обов'язковою функцією управління навчально-виховним процесом на рівні керівників школи й вчителів. Отже, контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів сприяє:виявленню навчальних досягнень учнів, учня;розкриттю причин слабкого засвоєння учнями змісту освіти та вживанню раціональних заходів для ліквідації виявлених у результаті перевірки знань школярів недоліків як у роботі учнів, так і у роботі вчителів.Таким чином, систематичний контроль -- це умова руху вперед, тому що учень може мати уявлення про те, що він знає, що ним досягнуто, на що варто звернути увагу в подальшій роботі.Шкільний бал, як зазначає Ш.А. Амонашвілі, є також певним регулятором соціальних відносин у житті дитини, тому що формує відносини у класному колективі, з учителем, з батьками, риси учня як особистості .Об'єктами контролю у процесі початкового навчання є предметні компетентності, а саме: знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв'язки і відношення між ними;вміння та навички застосовувати засвоєні знання;досвід творчої діяльності; ціннісні ставлення . Навчально-перевірювальна функція контролю полягає насамперед у поліпшенні якостей знань та вмінь молодших школярів. Так, організація перевірки в логічній послідовності -- з одного боку, та вимога повноти й обґрунтування відповідей -- з іншого, забезпечують систематизацію і узагальнення засвоєного змісту. Спонукання дітей до використання результатів спостережень, прикладів з власного життя поглиблює і розширює їхні знання та вміння. Усне або письмове виконання перевірних завдань сприяє їх осмисленню, усвідомленню та закріпленню, застосуванню за зразком, за аналогією та у нових ситуаціях.

Перевірка сприяє більш глибокому засвоєнню програмового матеріалу, тобто в процесі слухання відповідей товаришів, доповнень учителя здійснюється систематизація знань, їх закріплення. Учень вчиться критично аналізувати відповіді однокласників. За місцем у навчальному процесі розрізняють поперед ній, поточний, періодичний, підсумковий види контролю.Попередній контроль – перед вивченням нової теми або на початку уроку, семестру для з'ясування загального рівня підготов ки учнів з предмета, щоб намітити організацію їх навчаль но-пізнавальної діяльності.Поточний контроль – спостере ження вчителя за навчальною діяльністю учнів на уроці. Метою його є отримання оперативних даних про рівень знань учнів і якість навчальної роботи на уроці, оптимізація управління навчальним процесом. Періодичний (тематичний) контроль – ви явлення й оцінювання засвоєних на кількох попередніх уроках знань, умінь учнів з метою визначення, наскільки успішно вони володіють системою знань, чи відповідають ці знання програмі. Різновидом періодичного є тематич ний контроль, що полягає у перевірці та оцінюванні знань учнів з кожної теми і спрямований на те, щоб усі належно засвоїли кожну тему. Така система дає змогу усунути еле менти випадковості при виведенні підсумкових оцінок, що трапляється, коли вчитель орієнтується лише на поточний контроль.

Підсумковий контроль здійснюється наприкінці семестру або навчального року. Підсумкову оцінку за се местр виставляють за результатами тематичного оціню вання, за рік — на основі семестрових оцінок.

Змістом перевірки рівня навчальних досягнень учня має бути не тільки виявлення суми засвоєних знань, умінь та навичок, а й сформованість компетенції, тобто загальної здатності, що ґрунтується на набутих завдяки навчанню знаннях, досвіді, цінностях, здібностях.