Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
магист (1).doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
196.61 Кб
Скачать

1.4. Магістерські роботи

Першим кроком у світову науку є отримання студентом академічного ступеня магістра.

«Магістр» - слово латинського походження (magister). Воно означає «наставник», «керівник», майстер своєї справи, визнаний спеціаліст у певній діяльності [1].

У Стародавньому Римі слово «магістр» означало титул деяких посадових осіб, наприклад, магістр вершників. У Візантії «магістр» - це високий придворний титул, а у Західній Європі в середні віки – голова духовно-лицарського католицького ордену.

Пізніше під поняттям «магістр» стали розуміти вчену ступінь на філософських факультетах західноєвропейських університетів.

У Російській імперії вчений ступінь магістра було започатковано спеціальним імператорським указом у січні 1803 року. Такий ступінь уводився на всіх університетських факультетах, окрім медичного. У 1819 році було розроблено і затверджено «Положення про присвоєння вчених ступенів», яке, зокрема, встановлювало чіткий порядок здачі екзаменів, публічний захист магістерської дисертації.

Починаючи з другої половини ХІХ століття, магістерські дисертації почали друкуватися у «Вчених записках» і повідомленнях університетів, а також у журналах за фахом наук. Захист дисертацій проходив на засіданні ради факультету, в якому дозволялось брати участь усім бажаючим, тобто був публічним.

Для захисту магістерської дисертації призначались два офіційних опоненти, як правило, з числа професорів даного факультету. Після доповідей опонентів могли виступити всі запрошені на захист. При особливо видатних достоїнствах магістерської дисертації факультет міг клопотати про присудження магістранту одразу ступеня доктора наук. При вступі на державну службу магістри наук отримували право на чин ІХ класу, могли подавати прохання щодо зарахування до потомствених почесних громадян. Магістри отримували такі ж академічні знаки, як і доктори, тільки не золоті, а срібні. Таким чином, ступінь магістра досить високий науковий статус, а самі магістерські дисертації носили характер серйозних наукових праць.

Після революції 1917 року існуючі на той час учені ступені були відмінені. Однак, 1934 року їх було відновлено, окрім магістерських. Останні почали присуджуватися в Україні тільки з 1993 року.

У структурі вищої освіти України ступінь магістра йде за ступенем бакалавра та спеціаліста і передує ступеню кандидата наук. Ступінь магістра є не науковим, а академічним, оскільки він відображає передусім освітянський рівень випускника вищої школи й свідчить про наявність у нього умінь і навичок, які властиві починаючому науковцю.

Законом України «Про вищу освіту» від 2002 р. зазначено, що магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі.

Ступінь магістра присуджується по завершенню навчання з відповідної освітньо-професійної програми, успішного складання державного іспиту, захисту магістерської роботи.

Магістерська робота - це самостійна науково-дослідна робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту й отримання академічного ступеня магістра, а також – це випускна кваліфікаційна робота наукового змісту, що відображає хід та розробку обраної теми, відповідає сучасному рівню розвитку освіти та науки, є перспективною для подальшого наукового дослідження [4, с.5].

Підготовка магістерської роботи повинна визначити вміння студента [6]:

  • використовувати набуті в процесі навчання теоретичні знання, практичні навички для вирішення проблеми, що досліджується;

  • критично аналізувати літературні та наукові джерела;

  • застосовувати сучасні методики наукових досліджень;

  • узагальнювати статистичні та інші фактичні матеріалі;

  • пропонувати оптимальні рішення в конкретних ситуаціях;

  • використовувати обчислювальну техніку для аналітичної обробки даних, результатів експерименту тощо;

  • робити висновки та вносити пропозиції, що мають теоретичне та практичне значення;

  • уміти узагальнювати не тільки позитивний досвід з питань, з питань, що досліджуються, а й розпізнавати слабкі місця, негативні явища, протиріччя.

Написання магістерської роботи є своєрідним підсумком, творчим звітом студента про теоретичні та практичні знання, вміння і навички, які він отримав за період навчання в академії.

При підготовці магістерської роботи студент повинен дотримуватись певних вимог [6]:

  • робота повинна бути написана державною мовою;

  • магістерську роботу кожен студент виконує індивідуально;

  • магістерська робота має бути науковою працею, яка присвячена вирішенню конкретної проблеми або комплексу проблем;

  • запропоновані нові рішення повинні бути аргументовані та порівнюватися з уже відомими рішеннями;

  • у магістерській роботі необхідно навести відомості щодо практичного застосування здобутих автором наукових результатів дослідження;

  • оформлення магістерської роботи має відповідати вимогам, що ставляться до робіт, поданих до друку;

  • при написанні магістерської роботи студент повинен посилатись на автора та джерело, звідки запозичений матеріал або окремі результати. У разі виявлення плагіату, свідомого зловживання авторськими правами іншого вітчизняного чи зарубіжного науковця, магістерська робота знімається з розгляду.

Рекомендується основні положення роботи відобразити в доповідях на наукових конференціях, семінарах, виступах у засобах масової інформації, що значно підвищує науково-теоретичний рівень роботи та позитивно оцінюється при захисті.

Підготовка магістерської роботи умовно поділяється на такі етапи:

  • установча лекція з методики підготовки магістерської роботи;

  • вибір і затвердження теми магістерської роботи;

  • подбір та вивчення літературних та інших джерел з теми дослідження;

  • розробка концепції та плану магістерської роботи, погодження їх з науковим керівником;

  • підготовка індивідуального плану-графіку написання магістерської роботи на весь термін навчання;

  • написання тексту магістерської роботи та її оформлення;

  • зовнішнє рецензування магістерської роботи;

  • підготовка відгуку наукового керівника;

  • захист магістерської роботи перед ДЕК.

Першим етапом підготовки магістерської роботи є вибір теми та її затвердження. Тематика магістерських робіт пропонується випускаючою кафедрою академії. Магістрант, порадившись з науковим керівником, обирає тему магістерської роботи. Слухачеві надається право запропонувати і свою тему, що відповідає його науковим та практичним інтересам, життєвому досвіду, схильностям та особистим здібностям.

Важливим аргументом на користь вибору тієї чи іншої теми може бути досвід минулої роботи студента, його творчий інтерес до теми не тільки при написанні магістерської роботи, а і в подальшому, наприклад, у процесі роботи над кандидатською дисертацією.

Обрана тема магістерської роботи розглядається на засіданні кафедри та за поданням завідувача кафедри затверджується наказом по академії.

З метою своєчасної якісної підготовки магістерської роботи призначаються наукові керівники, які постійно надають допомогу слухачам з усіх питань стосовно роботи, а саме:

  • в остаточному формулюванні теми, розробці її концепції, методики проведення дослідження;

  • щодо відбору та опрацювання необхідної літератури, довідкових та архівних матеріалів, інших джерел з теми магістерської роботи;

  • у складанні плану магістерської роботи, виборі об’єкта дослідження;

  • у виконанні та підготовці до захисту магістерської роботи.

  • у написанні завдань виконання магістерської роботи (див. Зразок К2)

До функцій наукового керівника також належать [13]:

  • аналіз та контроль організації роботи студентом;

  • проведення систематичних консультацій;

  • написання письмового відгуку на магістерську роботу.

Важливим елементом підготовки магістерської роботи є розробка студентом концепції дослідження, тобто свого розуміння суті обраної теми дослідження, її новизни та науково-практичного значення, визначення основних напрямків роботи, бачення автором можливих шляхів вирішення поставлених завдань, з’ясуванням своєї позиції з дискусійних питань обраної теми.

Концепція майбутнього дослідження розробляється й формується під час підбору і попереднього вивчення літератури, осмислення накопиченого фактичного матеріалу. Для реалізації концепції студентом складаються план магістерської роботи та графік її виконання.

План магістерської роботи має забезпечити її єдність і повинен складатися з 2-3 чітко сформульованих найважливіших питань (розділів), які розкривають суть обраної теми, основний її зміст. Назви розділів не повинні виходити за межі дослідження й повторювати назву самої роботи.

У терміни, визначені кафедрою, але не менше ніж один раз на кожні півмісяця, студент зобов’язаний звітувати перед своїм науковим керівником, який на підставі аналізу виконаної роботи фіксує послідовність роботи студента над магістерською роботою.