- •Переднє слово
- •Види навчально- та науково-дослідної роботи
- •Робота над рефератом відбувається з дотриманням такого порядку:
- •Оцінюють реферат, використовуючи такі критерії:
- •Оформлення списку використаної літератури
- •Виконання курсової роботи передбачає:
- •Курсова робота має таку структуру:
- •Структура вступу курсової роботи молодшого спеціаліста:
- •Структура вступу курсової роботи бакалавра:
- •Структура вступу курсової роботи спеціаліста:
- •Завдання дослідження:
- •4. Основна частина
- •Основні етапи роботи над курсовою роботою
- •Захист роботи
- •Титульний аркуш курсової роботи
- •Роль самостійних робіт у формуванні пізнавальної самостійності школярів
- •Оформлення змісту курсової роботи
- •Оформлення змісту курсової роботи
- •Оформлення змісту курсової роботи
- •Основні вимоги до оформлення науково-дослідної (реферату, курсової та дипломної) роботи
- •Правила оформлення позатекстових посилань
- •Структурні особливості дипломної роботи
- •Дипломна робота містить у собі такі структурні елементи:
- •5. Список використаної літератури
- •Відзив керівника. Рецензія. Захист випускної роботи
- •У рецензії рецензент обов’язково відзначає:
- •Захист дипломної роботи
- •Зберігання дипломної роботи
- •Орієнтовний обсяг робіт
- •Наукова стаття
- •Тези наукової доповіді
- •Приклад оформлення статті
- •Традиції селища та школи як системоутворюючий компонент формування здорового способу життя
- •Приклад авторської довідки
- •Зразок оформлення тез
- •Традиції селища та школи як системоутворюючий компонент формування здорового способу життя
- •Приклад заповнення анкети-заявки Анкета-заявка
- •«Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє»
- •Характеристика методів педагогічних досліджень
- •3.1 Методи опитування
- •За змістом анкети можуть належати:
- •За своїми функціями питання анкети можуть бути:
- •За формою анкети бувають:
- •Запитання анкети повинні задовольняти такі вимоги:
- •Виділяють такі види анкетування:
- •Принципи складання анкети
- •Орієнтовна модель анкети
- •Вимоги до методу бесіди:
- •Правила складання запитань для інтерв’ю:
- •3.2. Метод експертних оцінок
- •3.3. Вивчення документів
- •3.4. Вивчення шкільної документації і результатів діяльності учнів
- •3.5. Методи, які використовуються на емпіричному і теоретичному рівнях
- •Аналіз і синтез бувають:
- •3.6. Моделювання
- •Предмет і методи порівняльно-педагогічних досліджень
- •Додатки
- •3.Тематика курсових (дипломних) робіт
- •4. Керівництво курсовими (дипломними) роботами
- •5. Послідовність виконання курсової (дипломної) роботи
- •6. Підготовка до захисту та захист курсової (дипломної) роботи
- •7. Зберігання курсових (дипломних) робіт
- •Розділ 2. Експериментальна перевірка впливу системи методів навчання та підвищення якості знань, умінь і навичок
- •2.1 Визначення показників первісного рівня якості знань (повноти, глибини, міцності)
- •Якість знань учнів 2-б класу (експериментальний)
- •Якість знань учнів 2-г класу (контрольний)
- •2.2. Підвищення якості знань молодших школярів у процесі використання методів навчання
- •2.3. Порівняльний аналіз результатів експериментальної роботи в експериментальному та контрольному класах
- •Якість знань учнів 2-б класу (експериментальний)
- •Якість знань учнів 2-г класу (контрольний)
- •Висновки
- •Додаток в постанова
- •15.01.2003 N 7-05/1
- •Види навчально- та науково-дослідної роботи студентів
ЗМІСТ
Переднє слово (М.О. Семенова)………………..…….… |
4 |
Види навчально- та науково-дослідної роботи ……………………………………………………….. |
8 |
Реферативний виклад матеріалу (Т.Ф. Новицька)……….. |
8 |
Курсові роботи (В.І. Одарченко)…………………………….. |
16 |
Дипломні роботи (І.П. Репко)………………………………... Наукова стаття (О.О. Осова)………………………………….. Тези наукової доповіді (О.О. Осова)………………………….
|
37 52 55 |
Характеристика методів педагогічних досліджень (С.Б. Беляєв, Т.Ф. Новицька, В.І. Одарченко, І.О. Степанець)…………………………….. |
66 |
Методи опитування ……………………………………... |
66 |
Метод експертних оцінок …………………………….... |
75 |
Вивчення документів…………………………………….. |
77 |
Вивчення шкільної документації і результатів діяльності учнів…………………………………………… |
78 |
Методи, які використовуються на емпіричному і теоретичному рівнях……………………………………... |
78 |
Моделювання |
83 |
Педагогічний експеримент ……………………………. |
85 |
Предмет і методи порівняльно-педагогічних досліджень (М.О. Семенова)……………………………. |
91 |
Додатки А. Положення про курсові та дипломні роботи………. |
98 |
Б. Приклад застосування методів математичної статистики у педагогічному дослідженні………… В. Постанова про підвищення вимог до фахових видань, внесених до преліку ВАК України (від 15.01.2003 N 7-05/1) |
103 115 |
Переднє слово
Вельмишановний колего!
Ви є викладачем-початківцем або навчаєтеся у Харківському гуманітарно-педагогічному інституті, щоб стати педагогом, майстром своєї справи. А педагогіка – одна з найскладніших наук, тому що вона вивчає людину, її світ і можливості. Крім того, людина займається культуротворчою діяльністю – творить і ускладнює довкілля. Збільшується когнітивна (пізнавальна) складність світу, що ставить нові завдання перед студентами і підвищує вимоги до освітньої діяльності. Одним із провідних напрямів якісної перебудови освітньої системи є перехід від концепції підтримуючого навчання (підготовка спеціалістів у ВНЗ здійснюється на основі вимог сьогодення) до концепції випереджального навчання, яке орієнтоване на майбутнє, на ті умови життя і професійної діяльності, в яких випускник ВНЗ опиниться після його закінчення). Важливою умовою випереджального навчання є його тісний зв’язок з наукою.
Наука як філософська категорія – це творча діяльність, спрямована на отримання нового знання, і результат цієї діяльності: сукупність знань, що зведена в цілісну систему на основі певних принципів. Класична наука є сферою пізнавальної діяльності, що ґрунтується на припущенні існування реального світу, який не залежить від суб’єкту пізнання світу. Явища та процеси об’єкта пізнання підпорядковані закономірностям, що доступні пізнанню з допомогою почуттів та мислення. Однак у першій половині 20-ого століття відбулося шокуюче сучасників стирання граней між об’єктом і предметом дослідження. Науковцям довелося визнати залежність знання від його носія, від робочих гіпотез і процедур, тобто сам процес спостереження (дослідження) є подією, що включена у систему світових взаємодій, і чим вище вимоги до точності результатів, тим важче нехтувати впливом дослідника. Така парадигма (спосіб мислення, комплекс дослідницьких стратегій) нового наукового мислення отримала назву „некласичної”. Наука постнекласична – парадигма, що у другій половині 20-ого століття розмила грані між природничими та гуманітарними науками, доповнила науку класичну і науку некласичну.
Таким чином, наука – це спосіб пізнання реальності об’єктивної і реальності суб’єктивної, що ґрунтується на критичному мисленні та доведенні.
На початку 21-ого століття нові підходи до пізнання світу охопили і методологію педагогічної науки. Останнім часом термін „парадигма” і похідні від нього (парадигмальний, гуманістична парадигма тощо) все частіше використовується у педагогічній науці. Своєчасне звернення до цього терміну пов’язано з тим, що „парадигма”, як одна з фундаментальних категорій науки, відноситься не до об’єкту науки, а до самої наукової діяльності: парадигма – модель наукової діяльності як сукупність теоретичних стандартів, методологічних норм, ціннісних критеріїв.
Методологією педагогікиє система знань про основи і структуру педагогічної теорії, про принципи, підходи і способи добування знань, що відображують педагогічну дійсність, а також система діяльності з набуття таких знань і обґрунтованою програм, логіки і методів, оцінці якості дослідницької роботи.
Сьогодні соціальні, загальнокультурні, особистісні фактори, що визначають спрямування, проблематику, якість і ефективність педагогічних досліджень, знаходяться у полі зору педагогів. Науковців хвилюють проблеми підвищення ефективності педагогічних досліджень і реалізація досягнень науки у процесі навчання й виховання. Актуальним є також питання, як зробити дослідження більш вірогідним і результативним.
Освіта „вбудовується” в систему наукових досліджень. Тому навчатися сьогодні слід ґрунтовно й ефективно, наполегливо й самостійно, щоб не позбавити себе задоволення пізнавати істину. Для сучасного студента і викладача це – не лише безперервна навчально-пізнавальна, але й науково-дослідницька діяльність.
Навчально-пізнавальна діяльність студентів педагогічного інституту полягає у теоретичному осмисленні ними мети, завдань, що стоять перед педагогами, в оволодінні знаннями психолого-педагогічного спрямування з першого до випускного курсів згідно з державними навчальними програмами та вмінні самостійно здійснювати процеси навчання й самоосвіти. Навчальна діяльність (основна, додаткова і самоосвіта) є вихідною, вона забезпечує теоретичну, практичну й психологічну підготовку студентів для подальшого поглибленого оволодіння соціальним і культурним досвідом. Для оволодіння дослідницькими навичками викладач ставить перед студентами проблему, і ті вирішують її самостійно, висуваючи ідеї, перевіряючи їх, добираючи для цього необхідні джерела інформації, прилади, матеріали тощо. Дослідницькі завдання (спостереження, робота з науковою літературою, експеримент), що сприяють формуванню інтелектуальних умінь, у поєднанні з формуванням культури розумової праці (раціональний режим роботи, точність, акуратність, наполегливість, зосередженість, самоконтроль) сприяють розумовому вихованню.
У вищих навчальних закладах студенти мають залучатися до науково-дослідної діяльності, що регламентується Законом України „Про вищу освіту” (№ 2984-ІІІ від 17.01.2002). Стаття 54 п. 1 передбачає, що „особи, які навчаються у ВНЗ, мають право на участь у науково-дослідних, дослідницько-конструкторських роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, представлення своїх робіт для публікацій”.
Що стосується організації і управління науковою і науково-технічною діяльністю у ВНЗ, то стаття 62 проголошує „проведення наукової роботи як невід’ємної складової освітнього процесу у вищих навчальних закладах.
У нашому інституті навчально- та науково-дослідна робота студентів регламентується „Положенням про курсові та дипломні роботи“ (див. дод. А).
Науково-дослідна діяльність студентів ґрунтується на їхній успішній навчально-пізнавальній діяльності. Вона передбачає поступове оволодіння ними методами науково-дослідної роботи. Студенти набувають досвід роботи з літературою, архівними матеріалами, оволодівають уміннями і навичками комунікативної культури, навчаються систематизувати матеріалі (зібрані під час пошукової та експериментальної роботи) методичного і психолого-педагогічного спрямування та аналізувати їх. Під керівництвом викладачів або науковців студенти пишуть наукові роботи з питань педагогіки, психології, виховної та соціальної роботи, з якими виступають на студентських конференціях, конкурсах-захистах науково-дослідних робіт тощо. Важливо, щоб Ви отримували насолоду від інтелектуальної діяльності. З цього приводу видатний математик Норберт Вінер писав: „Я ніколи не уявляв собі логіку, знання і всю розумову діяльність як завершену, замкнену картину; я міг зрозуміти ці явища тільки як процес, за допомогою якого людина організує своє життя таким чином, щоб воно проходило у відповідності з довкіллям. Важливою є битва за знання, а не перемога”. Участь у дослідженнях потребує від вас, шановні студенти, поглиблених теоретичних знань, уміння узагальнювати знання, здобуті раніше, і доповнювати їх у процесі практичного розв’язання поставленої проблеми. Оволодівши аналітичним мисленням, ви зможете перейти від аналізу до синтезу, вийти на новий рівень знань.
Вища школа виконує важливе соціальне замовлення держави: формує інтелектуальний потенціал України, забезпечує висококваліфікованими фахівцями галузі народного господарства, науки, культури. Наш інститут готує вчителів для масової загальноосвітньої школи, а учитель сьогодні має бути не лише педагогічним працівником, а й умілим дослідником, він повинен уміти орієнтуватися в бурхливому морі педагогічної діяльності, адже наукові дослідження – це джерело педагогічного пошуку, засіб професійного самовдосконалення, що сприяє збагаченню теорії та практики педагогіки і забезпечує формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя.
Маємо надію, що даний навчально-методичний посібник щодо написання науково-дослідної роботи допоможе обрати методи дослідження і правильно оформити роботу.