Національна опера України імені Тараса Шевченка
Націона́льна о́пера Украї́ни і́мені Тара́са Шевче́нка розташована у центрі Києвана вулиціВолодимирській, 50.
Незважаючи на свою відносно коротку історію, театр здобув визнання далеко за межами України. Самобутні інтерпретації класичної музичної спадщини і сучасних творів, виняткової злагодженості оркестр і хор, талановиті солісти, яскраві й самобутні виконавські традиції дозволили театру досягти мистецьких вершин і посісти важливе місце в сьогоденній музичній культурі Європи.
Історичний нарис Дореволюційні роки
Постійна оперна трупа була організована у Києві27 жовтня (8 листопада)1867. Поштовхом до створення постійно чинного театру стали успішні гастролі італійських оперних труп у 1865–1866 роках у Києві.
Трупа працювала у приміщенні Міського театру, збудованого1856року за проектом архітектораІ.Штрома.
Київська опера стала поряд з театрами МосквиіПетербургаоднією з найкращих уРосійській імперії. Дебютом трупи була «Аскольдова могила» Олексія Верстовського, яка розповідала про легендарне минулеКиєва. Подальші творчі здобутки київської оперної трупи пов'язані, перш за все, з діяльністю генія української музики, композитораМиколи Лисенка.1874року вперше прозвучала українською мовою його опера «Різдвяна ніч» (за режисурою М. Старицького).
Будівля Київського міського театру на початку 1900-х років.
Київський міський оперний театр, 1911 рік
У перші роки існування театру репертуар поповнювався творами переважно російських композиторів: М.Глинки («Життя за царя», «Руслан і Людмила»), О.Даргомижського («Русалка») А.Рубінштейна («Маккавей») та ін. Це було неодмінною умовою існування музичного театру. Проте вдавалося ставити і європейську класику, на досить високому рівні показуючи в перекладі російською мовою опери «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Весілля Фігаро» В.-А.Моцарта, «Чарівний стрілець» К.Вебера, «Лючія ді Ламмермур» Г.Доніцетті, а також один за одним твори Дж. Верді, який став улюбленим композитором киян.
За життя Петра Чайковського в Києвібули поставлені його опери «Опричник»(1874), «Євгеній Онєгін» (1884), «Мазепа» (1886) та «Пікова дама» (1890). Безпосередньо за участю авторів відбулися київські прем'єри опер «Алеко» С.Рахманінова (1893), «Снігуронька» М.Римського-Корсакова (1895).
Перший сезон був відкритий оперою Верстовського «Аскольдова могила». Незабаром у театрі були поставлені опери «Івана Сусанін» та «Руслан і Людмила» М.Глінки, на прем'єри опер «Опричник» (1874), «Євгеній Онєгін» (1889) та «Пікова Дама» (1890) приїздивП. Чайковський, в1893до театру приїздивС. Рахманіновна прем'єру опери «Алеко», а в1895— Римський-Корсаков на прем'єру «Снігуроньки».
У лютому 1896році після ранкової вистави «Євгенія Онєгіна» сталася пожежа, що повністю знищила будівлю Міського театру, після чого був оголошений конкурс на проект нової будівлі. Цей конкурс виграв проект російського архітектораВіктора Шретера. Спорудження нової будівлі на місці старого театру розпочалося у 1898 р.
Зал оперного театру включав партер,амфітеатр,бельетажта чотири яруси, що вміщують близько 1650 глядачів (у партері 384 місця), загальна кубатура театру — майже 100 000 м³, площа приміщень — 40210 м². Над головним входом театру був встановлений офіційний герб Києва із зображенням архістратига Михаїла — покровителя міста, проте за наполяганням Київського митрополитаФіогноста, який вважав театр гріховним закладом, герб замінили алегоричною композицією: геральдичні грифони тримають у лапах ліру як символ музичного мистецтва. Фасад будівлі прикрашали бюсти композиторів М.Глинки та О.Сєрова, які подарували Києву артисти петербурзького Маріїнського театру.
Окрім опер російських композиторів, театрі також були поставлені опери Дж. Пуччіні,Р. Вагнера,Ж. Массне, а також опериМ. Лисенка«Травнева ніч» (1903) та «Ноктюрн» (1914).
З 1901 року в цей період солістами були: співачки Л. Андрєєва-Дельмас,Е. Боброва-Пфейфер,Є. Бронська,К. Брун,К. Воронець-Монтвід,М. Донець-Тессейр,С. Друзякіна,М. Коваленко,К. Ковелькова,О. Монська,О. Петляш-Барілотті,З. Рибчинська,М. Скибицька,Р. Файнберг-Горська; співакиС. Белина-Скупевський,А. Боначич,О. Борисенко,Г. Боссе,М. Бочаров,О. Брагін,A. Брайнін,М. Донець,О. Каміонський,М. Каржевін,О. Каченовський,B. Лосський,М. Микиша,Ф. Орешкевич,П. Цесевичта ін.