- •Методичні рекомендації
- •Техніка безпеки в лабораторії аналітичної хімії
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Лабораторне устаткування.
- •Модуль і Лабораторна робота № 1
- •Катіони і групи
- •Часткові реакції катіонів і групи
- •1. Дія гідротартрату натрію NaHc4h4o6
- •2. Дія натрій (ііі) гексанітрокобальтату
- •2. Реакція Несслера
- •Вивчення загальних і часткових реакцій
- •Дія групового реагенту II групи
- •Часткові реакції катіонів II групи
- •1. Реакція з калій хроматом к2СгО4
- •2. Реакція з н2sо4 і її розчинними солями
- •1. Реакція з амоній оксалатом (nн4)2с2о4
- •2. Реакція з н2sо4 і її розчинними солями
- •1. Реакція з їдкими лугами
- •Реакція з натрій гідрофосфатом
- •Дія групового реагента
- •Часткові реакціі катіонів III групи
- •1. Дія їдких лугів
- •1. Дія їдких лугів
- •2. Дія калій гексаціаноферрата(II) к4[Fe(cn)6]
- •3. Дія роданистих солей nh4cns або kcns
- •1. Дія їдких лугів
- •2. Дія калій гексаціаноферрата (III) k3[Fe(cn)6]
- •1. Дія їдких лугів
- •1. Дія їдких лугів
- •2. Дія розчину аміаку nh4oh
- •3. Дія сірководню h2s
- •Лабораторна робота № 4
- •Аналітична класифікація аніонів
- •І група аніонів
- •Лабораторна робота № 5
- •III група аніонів
- •Реакції аніона нітратної кислоти nо3-
- •Реакція з сульфатом двовалентного заліза
- •2. Реакція з алюмінієм (або цинком) і лугом
- •Реакція аніона нітритної кислоти no2-
- •Модуль іі Лабораторна робота № 6
- •Теоретичні передумови до виконання роботи
- •Метод нейтралізації
- •Експериментальна частина
- •1. Розрахунок і приготування 250 мл розчину h2so4 молярної концентрації еквівалента 0,1 моль/л.
- •Хід роботи
- •2. Стандартизація розчину h2 so4 по бурі. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7
- •Експериментальна частина Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8
- •Теоретичні передумови до виконання роботи
- •Експериментальна частина Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9
- •Теоретичні передумови до виконання роботи
- •Перманганатометрія
- •Експериментальна частина Хід роботи
- •Лабораторна робота № 10
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 11
- •Теоретичні передумови до виконання роботи
- •Експериментальна частина Визначення вмісту йоду у водному розчині калій йодиду
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Контрольні завдання по темі «Окисно-відновне титрування»
- •Список рекомендованої літератури
- •Додатки
- •73006, М. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
Кафедра хімії
Методичні рекомендації
до проведення лабораторних занять
з дисципліни “Аналітична хімія” для студентів І курсу
денної форми навчання по спеціальності
“Агрономія”
Херсон - 2009
УДК: 54.12
Охріменко О.В., Біла Т.А. Методичні рекомендації до проведення лабораторних занять з дисципліни “Аналітична хімія” для студентів І курсу денної форми навчання по спеціальності “Агрономія” - Херсон. Колос. – 2009. -72с.
“Методичні рекомендації” підготували:
ОХРІМЕНКО ОЛЕНА ВІКТОРІВНА – доцент кафедри хімії, к.т.н.
БІЛА ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА – доцент кафедри хімії, к.с.-г.н.
Рецензент:
Гафіатулліна О.Г. - к.х. н., доцент кафедри хімії ХДАУ
Затверджено на засіданні кафедри хімії (протокол № 6 від 28.01.09.)
Рекомендовано до друку навчально-методичною комісією зі спеціальності
“Агрономія” (протокол № ___ від____________ )
Голова навчально-методичної комісії Базалій В.В.
ВСТУП
Аналітична хімія – це наука про методи хімічного аналізу речовин. Хімічний аналіз широко використовується при контролі за якістю сировини, готової продукції, напівфабрикатів, промислових відходів.
Мета курсу аналітичної хімії в сільськогосподарському вузі – навчити студентів методам визначення хімічного складу різних речовин. Аналіз ґрунтів, добрив, засобів захисту сільськогосподарських культур, продуктів хімічної промисловості – це далеко не повний перелік завдань, які приходиться вирішувати вченому агроному.
Лабораторні роботи з аналітичної хімії мають дослідницький характер і проводяться в спеціалізованих лабораторіях. Студенти вчаться готувати реактиви і матеріали для аналізу та користуватися ними в ході його виконання, проводити розрахунки, виконувати якісний та кількісний аналіз відповідно до вимог методики.
Вивчення аналітичної хімії відбувається за кредитно-модульної системи. Зміст курсу “Аналітична хімія” розділено на два модулі: “Якісний аналіз” та “Кількісний аналіз”. В першому модулі на лабораторних заняттях студенти ознайомлюються з якісними реакціями на катіони і аніони І, ІІ та ІІІ аналітичних груп. В другому модулі студенти освоюють титриметричні методи аналізу: метод нейтралізації та окисно-відновне титрування.
Завдання методичних рекомендацій – допомогти студенту засвоїти курс аналітичної хімії, навчити студента самостійно виконувати експеримент, робити хімічні розрахунки, формулювати і узагальнювати висновки. Опису лабораторних завдань передують стислі теоретичні матеріали і умови виконання робіт, контрольні запитання та задачі для перевірки рівня засвоєння студентами знань. У кінці кожного розділу приведені багатоваріантні завдання, які студенти виконують після вивчення теми.
Методичні рекомендації містять додаткові справочні матеріали та перелік рекомендованої літератури.
Техніка безпеки в лабораторії аналітичної хімії
Під час роботи в лабораторії слід дотримуватися тиші, чистоти й порядку розміщення обладнання і реактивів на робочому місці.
Реактиви необхідно зберігати в закритому посуді, на якому є етикетка, де зазначено назву, формулу і концентрацію речовини (для рідин).
Не можна брати речовини руками і пробувати їх на смак. При визначенні речовин по запаху склянку варто тримати на відстані і направляти рухом руки повітря від отвору склянки до носа. Не вдихайте глибоко виділені гази або пару!
Не слід виливати надлишок реактивів із пробірок, колб, хімічних стаканів та інших посудин знову в той самий посуд з реактивами, оскільки останні можна забруднити й зіпсувати.
Усі досліди з отруйними речовинами або сполуками, які мають неприємний запах, слід проводити у витяжній шафі.
Під час роботи з концентрованими мінеральними кислотами (наприклад, з сульфатною) їх слід вливати у воду малими порціями (бажано по стінці пробірки або колби). Не лийте воду в концентровані кислоти! Розбавляти водою концентровану сульфатну кислоту треба обережно, безперервно перемішувати, доливаючи її у воду, а не навпаки.
Під час роботи з концентрованими розчинами кислот і лугів слід користуватися захисними окулярами та гумовими рукавичками.
Категорично забороняється всмоктувати в піпетки розчини кислот, лугів і отруйних речовин. Для цього необхідно користуватися гумовими грушами.
Не пробуйте реактиви на смак і не втягуйте піпеткою в рот невідому сполуку, оскільки вона може бути отруйною.
Забороняється виливати в раковини умивальників залишки розчинів, що містять сильні кислоти. Їх слід зливати в спеціальні місткості, які щільно закриваються і не б'ються (зокрема виготовлені з пластмас). Вони знаходяться у витяжній шафі або поряд з раковиною умивальника.
Під час роботи з речовинами, що подразнюють органи дихання або мають сильний запах, слід, як правило, користуватися витяжною шафою. Сипкі реактиви треба набирати спеціальними ложечками або шпателями.
Не викидайте в раковини умивальників використані фільтри, папір, вату, розбиті пробірки та уламки скла.
13. З легкозаймистими рідинами не можна працювати поблизу нагрівальних приладів. У випадку запалення пальних речовин швидко погасіть пальник, вимкніть електронагрівальні прилади, залишіть судину з вогненебезпечною речовиною і гасіть пожежу:
а) палаючі рідини прикрийте повстю, а потім, якщо потрібно, засипте піском, але не заливайте водою;
б) у випадку запалення лужних металів гасіть полум'я тільки сухим піском, але не водою.
14. В усіх випадках пожежі в лабораторії негайно викличте пожежну команду; до приходу пожежної команди скористайтеся вуглекислотним вогнегасником.