Міністерство аграрної політики України

Херcонський державний аграрний університет

Кафедра менеджменту організацій

ПАКЕТ

ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

по дисципліні

МЕНЕДЖМЕНТ

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

для студентів

спеціальності 6.050200 «Менеджмент організацій»

Укладачі:

Губа М.І., к.е.н.. доцент

Кирилов Ю.Є., к.е.н., доцент

м.Херсон

1. Коли застосовуються нетарифні методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності?

1. У випадках, коли відсутня валютна заборгованість країни.

2. У випадках порушення суб'єктом ЗЕД правових та регулювальних норм.

3. За існування вільної торгівлі.

4. За участі у митному союзі.

2. Найбільш популярний метод нетарифного регулювання — це:

1. Експортні ліцензії.

2. Система "вимоги змішування".

3. Система міжнародних стандартів.

4. Імпортні квоти.

3. Визначення "кількісне обмеження обсягів іноземної продукції" характеризується поняттям:

1. Імпортна квота.

2. Імпортна ліцензія.

3. Система "вимоги змішування".

4. Експортна квота.

4. Яке з наведених визначень відповідає поняттю "експортна квота"?

1. Дозвіл на вивезення товарів.

2. Дозвіл на ввезення товарів.

3. Дозвіл на ввезення та вивезення товарів.

4. Кількісне обмеження обсягів експортованої продукції.

5. Що входить до поняття "глобальні квоти"?

1. Квоти, що встановлюються щодо товару з визначенням групи країн.

2. Квоти, що встановлюються щодо товару з визначенням конкретної країни.

3. Квоти, що встановлюються щодо товару без зазначення конкретних країн.

4. Квоти, що встановлюються щодо товару з визначенням конкретного регіону.

6. Що із переліченого може бути як опадовою частішою процесу нетарифного регулювання, так і інструментом державного регулювання?

1. Ліцензії.

2. Квоти.

3. Контингенти.

4. Вимоги національного законодавства.

7. "Добровільне" обмеження експорту застосовується країною на основі:

1. Домовленостей з іншими країнами.

2. Автономно країною.

3. Рішення міжнародних організацій.

4. Рішенням Уряду країни.

8. Що із перерахованого відноситься до прихованих методів протекціонізму?

1. Монополія держави на зовнішню торгівлю.

2. Політика в рамках державних закупівель.

3. Контингентування імпорту.

4. Ліцензування імпорту.

9. Певний відсоток вартості товару, який мусить забезпечуватися місцевим виробником, - це:

1. Вимоги національного законодавства.

2. Політика державних закупівель.

3. Технічні бар'єри.

4. Політика добровільного обмеження експорту.

10. Який засіб є більш ефективним у регулюванні імпорту з точки зору адміністрування?

1. Митний тариф.

2. Акцизний збір.

3. Квота.

4. Податок на додану вартість.

11. Що з переліченого відноситься де технічних бар'єрів?

1. Система сертифікації.

2. Система ліцензування.

3. Система контингентування.

4. Система квотування.

12. Прямі субсидії держави-це:

1. Тарифні заходи регулювання.

2. Кількісні методи регулювання.

3. Нетарифні заходи регулювання.

4. Технічні бар'єри.

13. Винагородою торговельного агента є:

1. Процент від нетто-суми, яку отримав принципал після реалізації продукції.

2. Процент від брутто-суми, яку отримав принципал після реалі­зації продукції.

3. Різниця між експортною та реалізаційною ціною.

4. Різниця між імпортною та реалізаційною ціною.

14. Які переваги має орендар за умови використання оперативного лізингу?

1. Застраховує себе від швидкого морального старіння об'єкта оренди.

2. Має можливість зменшити суму оподаткування.

3. Відсоток лізингових платежів є нижчим за ставки банківських кредитів.

4. Відсоток лізингових платежів є нижчим за облікову банківську ставку.

15. За якими принципами мають здійснюватися лізингові операції?

1. Початкова вартість отриманого за лізингом товару не може бути вищою за рівень цін світового ринку.

2. Постачання товарів за імпортною лізинговою угодою не може розглядатись як тимчасове ввезення.

3. Вартість лізингу не може бути значно вищою за вартість аналогічного за терміном банківського комерційного кредиту.

4. Валютна самоокупність не може здійснюватися за рахунок експорту продукції, що виробляється за допомогою об'єкта оренди.

16. Операції, що передбачають довгострокову оренду, мають назву:

1. Хайринг.

2. Лізинг.

3. Рейтинг.

4. Оренда з правом викупу.

17. Назвіть операції, за яких лізингова фірма придбає за повну вартість рухоме або нерухоме майно з метою його надання в оренду фірмі-орендодавцю у конкретного постачальника: