Зміст

Вступ……………………………………………………………………………

1. Вивчення сучасного стану агроландшафтів масиву………………….

   1. Природні умови формування ландшафту…………………………..

   2. Господарсько-економічні умови та їх вплив на формування ландшафту…………………………………………………………………

Висновки до розділу 1………………………………………………………….

2. Вивчення сучасного стану ландшафту господарства (СР)…………

   1. Природні умови формування ландшафту…………………………

   2. Вплив господарсько-економічних умов на формування стану ландшафту СР……………………………………………………….

   3. Оцінка стану агроландшафту господарства (СР)…………………

Висновки до розділу 2………………………………………………………...

3. Розробка комплексу заходів щодо меліорації ландшафту і оптимізації його еколого-меліоративного режиму……………………………..

   1. Проект землевпорядкування господарства……………………….

   2. Проект меліорації ландшафту господарства (ділянки)……………………………………………………………………

   3. Техніко-економічне обґрунтування меліорації ландшафту в господарстві…………………………………………………………….

Висновки до розділу 3………………………………………………………...

Список використаної літератури…………………………………………….

Вступ

Мета проекту: набуття практичних навичок виконання реальних проектів комплексної меліорації і ландшафту на території селищної ради.

Задачі проекту:

1. Визначити сучасний стан вивчає мого агроландшафту (природно-технічної геосистеми) зрошуваного масиву і селищної ради (СР);

2. Визначити для вивчаємих ландшафтів актуальні еколого-меліоративні та економічні проблеми, які знижують ефективність сільськогосподарського природокористування і виробництва на масиві та в окремому господарстві і СР;

3. На основі аналізу спеціальної літератури визначаються шляхи і методи підвищення ефективності зрошуваного землеробства, бажаний стан ландшафту на ділянці та шляхи його досягнення;

4. Розробити проект комплексної меліорації ландшафту на ділянці СР, включаючи техніко-економічне обґрунтування (технічний проект зрошення дощуванням).

1. Вивчення сучасного стану агроландшафтів масиву

1. Природні умови формування ландшафту

Чорноморська селищна рада знаходиться в Голопристанському районі Херсонської області.

Клімат. Голопристанський район займає північний агрокліматичний район Херсонської області.

Голопристанський район, як і вся Херсонська область, займає найбільш несприятливу в агрономічному відношенні частину території України - сухий степ. Кожні чотири роки з десяти навесні і на початку літа відзначаються інтенсивні суховії. Кожні п'ять років з одинадцяти бувають посушливими. Весняні заморозки припиняються в третій декаді квітня, а перші настають у другій декаді вересня.

Клімат Голопристанського району континентальний, жаркий, посушливий. Річне надходження радіації становить 115 - 116 ккал/см2, з яких 94 - 95 ккал надходить протягом вегетаційного періоду. Середньорічна температура повітря + 9,0 - 10,5˚C, середньорічна температура в липні +22,8 - 23,8˚C, січня - від - 2,2 до - 4,3˚C. Сума ефективних температур коливається в межах 3200 - 3300˚C. Найбільш дощовий місяць липень (35 - 60 мм), найбільш сухий - березень (20 - 29 мм).

За цей період тут випадає 215 – 220 мм опадів при річній нормі 380 – 430 мм. Безморозний період продовжується 175 - 180 днів, а вегетаційний 215 - 225 днів; гідротермічний коефіцієнт Селянинова дорівнює 0,7. Основна кількість опадів (60 - 70%) приходиться на теплий період року переважно у виді злив, що, як правило, супроводжуються грозою, шквалистим вітром, а іноді і градом. Характерні тривалі бездощові періоди тривалістю 50 - 60 днів і більш. Сніжний покрив невисокий і хитливий.

Висока температура і низька вологість повітря обумовлюють інтенсивний випар з поверхні ґрунту і транспірацію. Випар з добре обробленої пари (квітень - вересень) становить 200 - 220 мм, тобто воно дорівнює або навіть трохи перевищує кількість опадів, що випали за цей період. Випаровуваність - максимально можливий випар при безупинному доступі води до поверхні, що випаровується - за теплий період року (квітень - жовтень) становить 900 - 1000 мм, що в 3 - 3,5 рази перевищує річну суму опадів. Сумарний випар зі зрошуваного полю в перші дні після поливу наближається до випаровуваності, а в періоди максимального споживання рослинами води стає рівним їй.

За рік звичайно буває 15 - 20 днів із сильним вітром, швидкість якого 14м/с. Вони виникають найчастіше під час посушливої погоди, коли ґрунт не покритий рослинністю (квітень - березень).

Ґрунтові умови. Ґрунти Голопристанського району характеризуються природною солонцюватістю. На території даного району виділені наступні ґрунти:

чорноземи південні осадові піщані і супіщані - 11,2 %;

темно-каштанові осадочно-солонцюваті суглинні - 71,1 %;

каштанові осадочно-солонцюваті суглинні - 2,5 %;

лучно-каштанові осадочно-солонцюваті суглинні - 6,2 %;

солонці - 9,0 %.

Таким чином, усі ґрунти Голопристанського району є солонцюватими і мають потребу в проведенні через кожні 4 - 5 років хімічної меліорації.

Ґрунтоутворюючими породами є легкі суглинки, які перекривають пилуваті супіски і дрібнозернисті піски.

Щільність гумусових горизонтів 50...65 см.

Вміст гумусу в орному 1,8...2 %, в підорному - 1,2...2,0 %.

Ґрунтовий покрив Красназнамянського зрошуваного масиву представлений переважно темно-каштановими ґрунтами різного механічного складу; в прибережній смузі (до 5 км від моря) поширені засолені ґрунти – солонці, солончаки та ін.

Геологічні та гідрогеологічні умови. Геологічний розріз в нижній частині представлений нижньо- та середньо сарматськими глинами, які відіграють роль регіонального водоопіру, а вище – сарматськими, мотичними та понтичними тріщинуватими та закарстованими вапняками, перекритими товщиною кіммерійських водо упорних глин потужністю від 5 до 30 м. Закінчується розріз могутньою товщиною (від кілька десятків метрів до 80-100 м) пісочно-глинистих середньо- та верхньопліоценових, а також четвертинних алювіальних утворень з покривом лесових грунтів (від 1-3 до 5-7 м).

Гідрогеологічні умови характеризуються розвитком двох водоносних комплексів: пліоцен-четвертинного та неогенового. Перший, приурочений до алювіальних четвертинних, а також середньо- та верхньопліценових відкладень. Він містить ґрунтові води. В південній приморський частині територій масиву в зв’язку з наявністю окремих шарів потужністю 10-25 м води в пліоценових відкладеннях мають самостійний характер. Їх рівень перевищує дзеркало власно ґрунтових вод на 0,5-15 м. В природних умовах ґрунтові води в приморський частині залягають на глибині 2-5 м, а у вузькій (2-3 м) прибережній смузі – менше 2 м. Майже на всій території тераси – дельти ґрунтові води прісні з мінералізацією до 1 г/л.

В приморський смузі в зв’язку з несприятливими умовами природного відтоку мінералізація їх підвищується до 110 г/л та більше. Підземні води в нижній частині пліоцен-четвертинного водоносного комплексу прісні, гідрокарбонатні, тільки в південно-західній частині вони хлоридні з мінералізацією до 50-60 г/л.

З вводом до експлуатації Каховського водосховища та Краснознам’янської зрошуваної системи (1959-1966рр.), що була побудована без надійних протифільтраційних заходів, відбулись суттєві зміни гідрогеологічного стану на масиві: розпочався процес заболочування та підтоплення населених пунктів, а також почалось спостереження ознаків вторинного засолення зрошуваних та богарних ґрунтів. Особливо погіршився гідрогеолого-меліоративний стан агроландшафту в Приморський частині масиву, де в умовах дуже слабкої природної дренованості рівень ґрунтових вод піднявся на 1,5-2,5 м.

В зв’язку з цим з 1962 року розпочалося будівництво колекторно-скидної мережі, систематичного вертикального дренажу та створення протифільтраційних покрить на каналах. Ці меліоративні заходи суттєво покращили гідрогеологічний стан Краснознам’янського масиву. Вони дозволили виключити випадки вторинного засолення, підтоплення та заболочування агроландшафту і населених пунктів.

2. Господарсько–економічні умови та їх вплив на формування ландшафту

Краснознам’янська зрошувальна система умовно поділяється на дві частини: з самопливним зрошенням (побудована в 1956-1966 рр.) та механічним підйомом води (побудована в 1976 р.).

Водозабір самопливної частини системи здійснюється з Північнокримського каналу на 61-му кілометрі. На магістральному каналі побудовано 12 підпірних споруд, 51 водовипуск, 8 мостів і 5 аварійних скидів. На системі організовано 123 водовиділи у господарства, 1221 гідротехнічна споруда, серед яких 371 – з витратою понад 2 м³/с і 230 гідрометричних постів.

Основний спосіб поливу сільськогосподарських культур здійснюється дощувальними машинами ДДА-100МА. Крім самопливної Краснознам’янської зрошувальної системи, на площі 24,2 тис.га збудовано та в 1976р. введено в експлуатацію зональну зрошувальну систему з магістральним каналом загальною довжиною 30 км. Вода у зональний канал надходить з Північнокримського каналу по підходящому каналу й піднімається насосною станцією на висоту 18 м. Зрошувальну мережу виконано в закритих трубопроводах загальною довжиною 610 км, у тому числі 579 км налічує внутрішньо-господарська мережа. Полив здійснюється широкозахватними дощувальними машинами «Фрегат», «Дніпро», «Вожанка» та інші.

Потрібний напір у мережі для роботи дощувальних машин забезпечує 21 насосна станція підкачування.

Характерною особливістю Краснознам’янської зрошувальної системи є широке застосування вертикального дренажу на площі майже 100 тис.га і горизонтального – 7,0 тис.га. Управління Краснознам’янської зрошувальної системи розміщене у м.Скадовск Херсонської області. До його складу входять чотири експлуатаційні дільниці, які об’єднують десять гідротехнічних дільниць, оснащених механізмами для ремонтних робіт, приладами для вимірювання води, засобами зв’язку і контролю.

У даній роботі я приймаю овочеву 7-пільну сівозміну:

1.Кукурудза з/к + люцерна

2.Люцерна

3.Люцерна

4.Озима пшениця

5.Помідори

6.Капуста

7.Цибуля