Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мвід 2014.doc
Скачиваний:
596
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
137.22 Кб
Скачать

Тема 6: «Відділення в обороні».

Заняття 1: “Організація і ведення оборони механізованим відділенням”.

1 Навчальне питання

Основи оборони. Місце та завдання відділення в обороні

Оборона – вид бойових дій, здійснюється з метою:

    • відбиття наступу сил противника, які переважають;

    • завдання йому максимальних втрат;

    • утримання важливих районів (об’єктів) місцевості;

    • створення сприятливих умов для переходу в наступ.

Позиційна оборона – основний вид оборони. Вона організується та проводиться з метою відбиття наступу противника стійким утриманням зайнятих смуг, рубежів і позицій, недопущенням його прориву в глибину і завданням максимального ураження. Позиційна оборона застосовується на напрямках, де втрата території, що обороняється, неприпустима.

Маневрена оборона застосовується на тих напрямках, де можливе тимчасове залишення окремих районів території через відсутність достатніх сил для ведення позиційної оборони, а також у тих випадках, коли за умов обстановки доцільно втягнути ударні угруповання противника в підготовлені вогневі зони (райони), виграти час і, завдавши противнику ураження на декількох оборонних рубежах, знизити його наступальні можливості або примусити його відмовитися від подальшого наступу.

Підрозділи можуть переходити до оборони навмисно або вимушено, завчасно або під час бою, в умовах відсутності зіткнення з противником або у безпосередньому зіткненні з ним.

Місце та завдання відділення в обороні

В опорному пункті взводу механізоване відділення може знаходитись в центрі, на правому або лівому фланзі.

Для виконання поставлених завдань механізованому відділенню вказується – траншея, екіпажам танків, БМП, БТР та іншим вогневим засобам – вогнева позиція.

БМП без десанту в обороні може виділятися:

- для дій у вогневій засідці;

- у складі бронегрупи батальйону (роти).

Механізоване відділення обороняє бойову позицію фронтом до 100 м, на якій обладнуються основні і запасні (тимчасові) позиції для вогневих засобів, що дають змогу разом із сусідніми відділеннями знищувати противника вогнем перед фронтом і на флангах опорного пункту взводу.

Бойова позиція складається з ділянки оборони, в межах якої обладнуються основні і запасні окопчики для стрільців (бойових груп), гранатометника, командира відділення, площадка (окопчик) для ручного кулемета, укриття для особового складу (щілина, бліндаж, перекрита ділянки траншеї), ніші для бойових і господарчих запасів, тупіки і розширення для забезпечення зустрічного руху, відхоже місце, водозбірна яма і хід сполучення до БМП (БТР).

Залежно від обстановки і рішення командира вони можуть розміщуватися розосереджено (рівномірно), бойовими групами. Відстань між ними при рівномірному розміщенні особового складу може бути 14 – 16 м, між бойовими групами (“двійками”, “трійками”) – 20 – 30 м, а між собою в середині – до 5 м.

Проміжки між відділеннями можуть бути до 50 м.

Вогнева позиція БМП (БТР), обладнується за позиціями вогневих засобів відділення на відстані до 50 м із таким розрахунком, щоб їх вогнем забезпечувалося виконання вогневих задач і прикриття відділення на позиції.

Система вогню взводу являє собою вміле розміщення вогневих засобів на місцевості із урахуванням їх можливостей відповідно до рішення командира і побудови взводу для ураження противника при його підході до переднього краю оборони, розгортанні і переході в атаку, відбитті атаки танків і мотопіхоти противника перед переднім краєм оборони, на флангах і під час уклинення його в опорний пункт.

Система вогню механізованого взводу в обороні включає:

    • ділянки зосередженого вогню взводу;

    • зони протитанкового і суцільного багатошарового вогню вогневих засобів взводу перед переднім краєм, у проміжках, на флангах і в глибині оборони;

    • підготовлений маневр вогнем у загрозливому напрямку.

Її основу складає вогонь танків, БМП, протитанкових гранатометів і кулеметів.

Вона повинна забезпечувати ураження противника, передусім його танків та інших броньованих машин, на підступах до оборони, перед переднім краєм, між сусідніми опорними пунктами й у глибині оборони, можливість ведення дійсного фронтального, флангового і перехресного вогню, а також кругову оборону опорного пункту.

Під час організації системи вогню механізованому взводу і відділенню указуються смуга вогню, додатковий сектор обстрілу, а взводу, крім того, – одна-дві ділянки зосередженого вогню.

Зосереджений вогонь БМП взводу може бути призначений на відстані 2-3 км від переднього краю. Для взводу ділянка ЗВ по ширині призначається до 75 м (по 25 м на гармату), по глибині – до 50 м.

Зосереджений вогонь:

із стрілецької зброї - до 600 м,

із кулеметів ПК і ПКТ – до 1000 м,

із КПВТ - до 2000 м.

Для організованого ураження противника призначаються рубежі відкриття вогню ПТКР, із танків, із гармат БМП, із стрілецької зброї.

Дальність ефективного вогню складає:

- з ПТКР - 4000 м;

- з танків - 1800 – 2500 м.;

- з БМП - 1000 – 1300 м.;

- з стрілецької зброї - 400 – 600 м.

Перекриття основних і призначення додаткових секторів обстрілу забезпечує створення зон суцільного багатошарового вогню перед переднім краєм і на флангах позиції відділення.

Для ведення вогню в обороні БМП (БТР), кулеметам, танкам й іншим вогневим засобами призначаються:

- основні і запасні вогневі позиції;

- основний і додатковий сектор обстрілу на відстань їх дійсного вогню.

Вогонь гранатомета підготовлюється в смузі вогню відділення.

При організації системи вогню відділенню призначається:

- смуга вогню,

- додатковий сектор обстрілу.

Смуги вогню (сектори обстрілу) сусідніх підрозділів (вогневих засобів) на стиках повинні взаємно перекриватися.

Смуга вогню вказується на місцевості 4-ма орієнтирами (точками), починаючи з правого флангу позиції.

Сектор обстрілу - 2.

Система вогню відділення вважається готовою тоді, коли:

- вогневі засоби зайняли позиції,

- підготовлені дані для стрільби

- є необхідна кількість боєприпасів.

Завдання відділення в обороні полягають в утриманні позиції і у взаємодії з сусідами, знищенні своїм вогнем: танків і піхоти противника і недопущенні його прориву в глибину опорного пункту взводу, створення сприятливих умов для переходу в наступ.