Мвс України

Харківський національний університет внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут права та масових комунікацій

Кафедра правового забезпечення господарської діяльності

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З АГРАРНОГО ПРАВА

Галузь знань 0304 Право

Напрямок підготовки 6.030402 Правознавство !

Спеціальність 7.060.101 Правознавство;

Спеціалізація всі спеціалізації і

Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр

Форма навчання денна і

Харків 2011 р.

ЗАТВЕРДЖЕНО Постановою Вченої ради Харківського національного університету внутрішніх справ „__” _____________ 2011 року Протокол №__

Рекомендовано до друку Методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ „__” _____________ 2011 року Протокол № __

Методичні вказівки для проведення практичних занять з аграрного права // Укладачі: доц., к.ю.н. Бригадир І.В., доц., к.ю.н. Шуміло О.М. – Харків: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2011. - 69 с.

Рецензенти: кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін Академії державної Митної Служби В.А. Зуєв

Кандидат юридичних наук, доцент, начальник кафедри цивільно-правових наук ХНУВС, полковник міліції В.А. Кройтор

Ухвалено на спільному засіданні кафедр трудового, земельного та екологічного права ХНУВС і трудового, екологічного та земельного права ННІПМК „__” _____________ 2011 року Протокол № __

Ухвалено на засіданні Вченої ради ННІПМК ХНУВС „__” ______________ 2011 року Протокол № __

©Бригадир І.В., Шуміло О.М. 2011.

© Харківський національний університет внутрішніх справ, 2011.

Загальні методичні рекомендації

Важливою і невід’ємною частиною правової освіти курсантів і слухачів вищої школи МВС України є вивчення аграрного права України.

Особливого значення набуває оволодіння знаннями у галузі аграрного права в сучасних умовах, а саме: забезпечення продовольчої безпеки, реформування аграрних, передусім земельних правовідносин, прийняття та введення в дію нового аграрного законодавства України.

Підвищений інтерес до вивчення аграрного права України як важливої складової правової освіти зумовлено низкою обставин. Передусім це пов’язано з прийняттям та введенням в дію нормативно-правових актів, що регулюють аграрні правовідносини, які потребують об’єктивного осмислення їх ролі та місця в національній системі права і регулюванні суспільних аграрних відносин з врахуванням положень Цивільного та Господарського кодексів України, які набрали чинності 1 січня 2004 року.

По-друге, це пов’язано з практичною необхідністю ефективно застосовувати аграрно-правові норми для реального вирішення аграрної політики держави у процесі наповнення внутрішнього ринку якісною та доступною сільськогосподарською продукцією і тим самим забезпечення продовольчої безпеки України.

По-третє, доцільністю творчого і всебічного осмислення і обґрунтування низки нових концептуальних підходів до регламентації аграрних правовідносин, проведення їх наукової класифікації за галузевими, інституційними і іншими ознаками.

Слід зазначити, що окремі принципові моменти правового регулювання аграрних відносин вже висвітлено у навчальній літературі з екологічного, земельного, цивільного та господарського права, які раніше сформулювалися, та виходячи з положень теорії аграрного права, узагальнення наукових ідей і концепцій щодо розвитку аграрного права, аналізу сучасної системи нормативно-правових актів України, спрямовано на об’єктивне сприйняття курсантами і слухачами аграрно-правових явищ та специфіки відображення їх у чинному аграрному законодавстві.

В умовах ринкових відносин в аграрному секторі економіки нового імпульсу набули формулювання правовідносин між суб’єктами аграрного права різних організаційно-правових форм щодо вирощування, переробки, транспортування, зберігання та реалізації сільськогосподарської продукції за активної участі державних органів виконавчої влади і органів самоврядування, в тому числі і ОВС України.

Особливу увагу, при проведенні практичних занять з аграрного права, слід приділити якості та повноті розв’язання проблемних задач. Перед тим як приступити до розв’язання задачі, слід уважно ознайомитися з її фабулою, визначити тип аграрних правовідносин, коло суб’єктів права, їх права та обов’язки. При використанні чинного законодавства слід дотримуватися засади „від загального до спеціального”. Окрім цього слід пам’ятати, що при конкуренції норм перевагою володіють норми спеціального аграрного законодавства.

Вивчаючий повинен знати:

• поняття предмету, методів правового регулювання та принципів аграрного права;

• поняття, правове забезпечення та порядок реалізації продовольчої безпеки України;

• структуру та види аграрних правовідносин;

• концептуальні аспекти та перспективи розвитку аграрних правовідносин;

• поняття, класифікацію та особливості застосування джерел аграрного права;

• правове становище суб’єктів аграрного права;

• регулювання виробничої, фінансової, господарської та інших видів діяльності аграрних товаровиробників;

• систему та повноваження органів державного управління аграрного сектору економіки;

• особливості правового режиму земельних та водних ресурсів, що використовуються як основний засіб виробництва суб’єктами аграрного права;

• аграрні правопорушення, їх види та класифікацію, особливості відшкодування збитків сільськогосподарським товаровиробникам.

• місце і роль МВС України в забезпечені правопорядку в аграрному секторі економіки;

Вивчаючий повинен вміти:

• чітко орієнтуватися, аналізувати та застосовувати аграрне і тісно пов’язане з ним інше законодавство, узагальнювати судову та господарську практику;

• структуру та види аграрних і тісно взаємопов’язаних з ними інших (господарських, фінансових, земельних, управлінських тощо) правовідносин з метою вірного застосування чинного законодавства;

• належним чином аналізувати та розв’язувати проблемні задачі;

• застосовувати відповідні нормативно-правові акти, котрими регулюється правове становище суб’єктів аграрного права;

• орієнтуватися та вміти аналізувати понятійний масив, який містить аграрне законодавство з метою запобігання виникнення аграрних правопорушень;

• готувати доповіді, реферати, повідомлення тощо.