Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПРОГРАМА для державних іспитів цивільне право.docx
Скачиваний:
15
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
63.15 Кб
Скачать

Міністерство внутрішніх справ україни

Харківський національний університет внутрішніх справ

Факультет права та масових комунікацій

Кафедра цивільного права та процесу

Програма

ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ

(державної атестації)

з дисципліни «Цивільне та сімейне право»

галузь знань 0304 ПРАВО

напрям підготовки 6.030401 Правознавство

ступінь вищої освіти бакалавр

форма навчання денна та заочна

м. Харків

2015

Програма державного екзамену з дисципліни «Цивільне та сімейне право» для бакалаврів за напрямом підготовки 6.030401 Правознавство на 30 арк.

СХВАЛЕНО

Науково-методичною радою

ХНУВС

______________ Протокол № _______

(дата, місяць, рік )

ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою факультету

права та масових комунікацій

20.01.2015р.  Протокол № 17

(дата, місяць, рік )

___________ В.І.Московець

ПОГОДЖЕНО

Секцією науково-методичної ради з юридичних дисциплін

_________ Протокол № _______

(дата, місяць, рік )

____________ О.М.Музичук

ЗАТВЕРДЖЕНО

На засіданні кафедри цивільного права та процесу

8.01.2015р. Протокол № 10

_____________ В.А. Кройтор

Рецензенти:

Дідук А.Г. доцент кафедри цивільно-правових дисциплін Національного університету державної податкової служби України, канд. юрид. наук.,

Жорнокуй Ю.М. доцент кафедри правового забезпечення господарської діяльності Харківського національного університету канд. юрид. наук., доцент.

Розробники: Кройтор В.А., Аврамова О.Є., Батожська О.В., Кухарєв О.Є., Мороз О. В., Синєгубов О.В., Семенова А.П., Шишка О.Р., Ясечко С.В., Сліпченко С.О., Мічурін Є.О. – Харків: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2015. – 30с.

© Кройтор В.А., Аврамова О.Є., Вакулович Е.В., 2015р.

© Харківський національний університет внутрішніх справ

1.Загальні методичні рекомендації

Підготовка юристів відповідних юридичних навчальних закладів забезпечується вивченням студентами певної системи правових дисциплін, що передбачені навчальним планом. Найбільш важливі з цих дисциплін, в тому числі і цивільне та сімейне право, виносяться на державний іспит.

Значення цивільного та сімейного права (в усіх його проявах: галузі права, науки, законодавства, навчальної дисципліни) для юридичної освіти важко переоцінити. Людина, як носій певних прав та інтересів, є складовою частиною й водночас центром ідей громадянського суспільства. Цивільне та сімейне право, як відомо, “обслуговує” сферу життєдіяльності громадянського суспільства, є засобом позивної регламентації нормальних відносин у суспільстві. Саме юристи покликані бути провідниками реалізації основних ідей громадянського суспільства. Ці ідеї є головними принципами приватного (цивільного) права: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя фізичної особи; рівність усіх форм власності; свобода договору; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, передбачених законом; свобода підприємництва; судовий захист будь-якого права у разі його порушення та ін.

Цивільне та сімейне право є однією з найбільш складних юридичних дисциплін. Важкість його вивчення пояснюється великим обсягом учбового матеріалу, складністю теоретичних категорій, мінливістю та суперечливістю законодавчих актів.

Державний екзамен з цивільного та сімейного права одна з форм підсумкової перевірки рівня оволодіння випускниками загальнотеоретичних знань про цивільне та сімейне право. Необхідність цих знань, вміння ними користуватися в діяльності юриста-практика є особливо актуальними у сучасний період реформування державно-правової дійсності в нашій країні.

Мета даної програми полягає у наданні допомоги випускникам зорієнтуватися в обсязі та характері знань, які вони повинні будуть виявити під час державного іспиту;

у критеріях оцінки знань;

у літературі та нормативному матеріалі, за яким слід готуватися до іспиту;

у методиці підготовки до екзамену та порядку його проведення.

Державний екзамен – заключна форма її вивчення, механізм виявлення і оцінки результатів навчального процесу, завершальний етап перевірки рівня підготовки студентів.

Мета екзамену – завершити курс вивчення конкретної дисципліни, перевірити систему понять, що склалися у студента і визначити ступінь отриманих знань. Екзамени сприяють розв’язанню головного завдання вищої освіти – підготовці кваліфікованих фахівців.

При підготовці до екзамену особливу увагу слід приділити конспектам лекцій викладачів, а вже потім підручникам, курсам лекцій та іншій друкарській продукції. Справа в тому, що лекції мають ряд переваг: вони більш детальні, ілюстровані й оперативні, дозволяють оцінити сучасну ситуацію, відобразити найбільш сучасну наукову і нормативну інформацію.

При підготовці до екзамену важливо нарівні з лекціями використовувати підручники, а також програму курсу. Адже вона містить розділи, теми, основні проблеми предмета, в рамках яких і формуються питання до іспиту.

Програма допоможе і на самому екзамені. Важливо зрозуміти, що вона складається за певними правилами: має свою логіку викладення навчального матеріалу, структурою, в якій кожний елемент (розділ, тема, проблема) займають чітко відведене йому місце і відіграє конкретну роль. Студент, враховуючи те, де розташоване екзаменаційне питання (в якому розділі, темі), як воно пов’язане і співвідноситься з іншими питаннями і застосовуючи прийоми систематичного і логічного тлумачення, зможе набагато впевненіше і грамотніше побудувати свою відповідь.

Державний екзамен складається державній екзаменаційній комісії і проводиться за білетами.

Відповідаючи на конкретне запитання на екзамені, необхідно виходити з принципу плюралізму, згідно з яким допускається різноманіття думок. Це означає, що студент має право вибирати з дискусійної проблеми будь-яку точку зору, але за умов її достатньої аргументації.

Члени комісії, вислухавши відповідь, у разі необхідності можуть поставити додаткові та уточнюючі запитання.

Оцінюючи знання студентів, які складають екзамен, державна комісія керується критеріями, що розроблені МОН України:

  • правильність відповідей на запитання (вірність, чіткість і досить глибокий виклад ідей, понять, фактів і т.п.);

  • повнота і лаконічність відповіді;

  • новизна навчальної інформації, ступінь використання наукових і нормативних джерел;

  • уміння пов’язувати теорію з практикою, творче застосування знань до неординарних ситуацій;

  • логіка і аргументованість викладення;

  • грамотне коментування, наведення прикладів, аналогій;

  • культура мови.

На основі загальних критеріїв, пропонуються наступні конкретні оцінки знань студентів:

відмінно” – якщо студент глибоко і в повному обсязі засвоїв увесь програмний матеріал, вичерпно та послідовно, грамотно і логічно його висвітлює, тісно пов’язує теорію з практикою, завданнями та діяльністю ОВС, не вагається з відповіддю при іншому формулюванні завдання, вільно виконує його, володіє навичками виконання аналітичних робіт, виявляє вміння самостійно узагальнювати та викладати матеріал, не допускаючи помилок;

добре” - якщо студент твердо знає програмний матеріал, грамотно і по суті викладає його, не допускає суттєвих неточностей у відповіді на запитання, може правильно пов’язати теоретичні положення з практикою та володіє необхідними навичками при виконанні завдань;

задовільно” - якщо студент засвоїв тільки основний програмний матеріал, але не знає окремих подробиць, припускається під час відповіді неточностей та недостатньо правильних формулювань, порушує послідовність у викладенні матеріалу та вагається при виконанні завдань;

незадовільно” - якщо студент частини програмного матеріалу, припускається суттєвих помилок при відповіді, з великими труднощами виконує завдання.

Щоб успішно скласти екзамен студенти повинні:

Знати: зазначені в програмі питання до державного іспиту.

Вміти: володіти загальнотеоретичними поняттями і категоріями;

  • правильно викладати свої думки про складні юридичні явища;

  • використовувати теоретичні знання у юридичній практиці;

  • знаходити необхідну юридичну та іншу суспільну літературу для поповнення своїх теоретичних знань;

  • давати аналіз та тлумачення нормам права, нормативно-правовим актам;

  • обґрунтовувати законність і доцільність правових рішень, які приймаються.