Виявлення підроблених документів

Мета: навчити слухачів виявляти підроблені документи

Зміст

Тема №1 Види поліграфічного друку. Основні елементи захисту документів. Документи, що засвідчують особу 3

Тема №2 Документи, що супроводжують транспортні засоби. Види підробок. Методи та способи їх дослідження. Використання технічних прийомів та засобів 16

Тема №1 Види поліграфічного друку. Основні елементи захисту документів. Документи, що засвідчують особу

На цьому занятті будуть розглянуті види поліграфічного друку, які використовуються в бланках документів, та основні елементи захисту документів. Також буде наданий перелік документів та елементів їх захисту, з якими можуть мати справу патрульні в ході виконання своїх функцій.

Основні види поліграфічного друку

Друкування – це перенесення фарби з друкарської форми на папір, пластик або інший матеріал.

Найбільш поширеними способами нанесення зображень на документи є:

• плоский (офсетний) друк;

• глибокий друк;

• високий друк;

• трафаретний друк (шовкографія);

• ірисовий друк (розкат).

Також використовуються засоби оперативної поліграфії зі струменевим і лазерним способами нанесення зображень.

Кожному способу властиві свої особливості, що випливають як з характеру виготовлення друкарських форм, так і зі способу проведення друкарського процесу та застосовуваних матеріалів.

Плоский офсетний друк – спосіб друку, при якому друкуючі та пробільні елементи форми лежать в одній площині. Для друкування тексту і фонових сіток різноманітних документів провідне місце займає один з різновидів плоского друку - офсетний друк.

Для плоского друку характерні:

• матова поверхня фарбної речовини знаків;

• недостатньо чіткі краї штрихів знаків;

• невеликий шар фарби, що рівномірно розподіляється в штрихах на поверхні паперу

Найбільш розповсюдженим способом передачі напівтонових зображень є їх растрування (тобто отримання напівтонових та штрихових зображень у вигляді мікроштрихів)

Ірисовий друк (від гр. iris – райдуга; ще його називають друком в розкат або райдужним друком) дозволяє отримувати багатокольоровий відбиток з повільним переходом від одного кольору до іншого за один прогін (тобто папір обертається навколо фарбного барабана один раз). Використовується в якості засобів захисту цінних паперів та грошових знаків завдяки точному суміщенню ділянок різнокольорових штрихів.

Глибокий (металографський, інтагліо) друк – спосіб друку, при якому фарба виступає над поверхнею паперу.

Для зображень, отриманих способом глибокого друку характерні такі ознаки:

• рельєфно виступаючий фарбувальний шар у штрихах;

• чіткі краї знаків

Високий друк – спосіб, в якому техніка друку схожа на видавлювання.

Способом високого друку виконується серійний номер паперових свідоцтв про реєстрацію ТЗ, серійні номери банкнот та цифри серійних номерів марок акцизного податку.

Ознаками високого друку є:

• чіткі, рівні краї штрихів знаків;

• наявність потовщення фарби на краях по периметру штрихів;

• втиснений рельєф за формою знаків на лицьовій та зворотній сторонах аркушу паперу.

Трафаретний друк – спосіб друку, при якому друкуючі елементи пропускають фарбу, а пробільні – не пропускають. При виготовленні документів застосовується, в основному дрібнотрафаретний спосіб, що використовує форму для друку, основу якої становить сітчастий матеріал (шовк, металева сітка, тканина з синтетичних волокон).

Іншими словами, трафаретний друк – процес нанесення малюнку по трафарету, при якому фарба видавлюється через тканину з дуже маленькими отворами, тобто ніби просіюється.

Ознаками трафаретного друку є:

• штрихи знаків роздроблені на дрібні елементи сітки (мають чарункову структуру);

• великий шар фарби рівномірно розподілений по всій площі штрихів;

• пилоподібна будова країв штрихів.

Електрофотографічний спосіб друку

Ознаки зображень, отриманих електрофотографічним способом друку:

• поверхневе розташування фарби;

• штрихи знаків утворені дрібними, спеченими між собою частинками однокольорового або багатокольорового тонеру;

• наявність крапок-марашок на пробільних поверхнях паперу і по краях зображень;

• опадання фарбувальної речовини в місцях перегинів паперу;

• наявність характерного блиску.

Струменевий спосіб друку

Ознаки зображень, отриманих струменевим способом друку:

• штрихи складаються з різнофарбних (однофарбних) крапок різного розміру, які взаємонакладаються;

• фарба розташована на поверхні паперу.

При огляді документа патрульні повинні насамперед пам’ятати про те, що документ є захищеним композиційно, тобто захист документу складається не з одного елементу, а з сукупності захисних елементів. І тому при огляді не можна спиратися на наявність одного захисного елементу, хоча його відсутність є підставою для виникнення підозри щодо справжності документу.

Необхідно зазначити, що чим більшим попитом користується документ, тим більше в нього шансів бути частково чи повністю підробленим. У першу чергу, до таких документів відносяться:

• цінні папери (акції, облігації, векселі, чеки, тощо);

• грошові знаки (які і є цінними паперами);

• кредитні та інші розрахункові пластикові картки;

• документи, які засвідчують особу, або дають право на отримання відповідних пільг (загальнодержавні посвідчення особи; паспорти та документи для перетину кордону; посвідчення, тощо);

• дипломи навчальних закладів;

• марки акцизного збору.

Поліграфічні вимоги для досягнення бажаної захищеності документа достатньо відомі. Ними є: використання графічних елементів, спеціальних видів паперу, пластику та барвників, спеціальних видів друку, електронних, біологічних та радіо-технологій, а також спеціальної обробки готової продукції (фінішна обробка, в яку входить нанесення голографічних елементів).

У різних країнах підходи до захисту цінних паперів відрізняються один від одного. Наприклад, у США та Канаді основним елементом системи захисту вважають металографічний друк. Тому вся текстова частина бланку цінного паперу друкується цим способом друку. В Англії обов’язковими є вже використання спеціального паперу, металографічного друку та інших спеціальних способів друку. В інших країнах акцент робиться лише на папір і спеціальні способи друку, при цьому металографічний друк є бажаним, проте не обов’язковим.

Розглянемо основні елементи захисту документів, які використовуються в нашій країні.

Будь-який документ, що засвідчує особу, складається з двох основних частин:

• бланк документа;

• реквізити документа

Бланк документа складається з:

• обкладинки;

• внутрішніх аркушів;

• надрукованого тексту;

• фонової сітки;

• графічних зображень, тощо;

• елементів спеціального захисту.

Складові елементи бланка індивідуальні для кожного випуску документа і майже завжди постійні для всіх примірників одного тиражу.

Елементи захисту документів

Для захисту документа від повної підробки використовують різні технологічні засоби: спеціальний папір, водяні знаки, кольорові і флуоресцентні волокна, захисні стрічки та багато іншого.

1. Папір, який виготовляється для документів

Папір (від італ. bambagia – бавовна) – матеріал переважно з рослинних волокон. Основні складники паперу: деревина, рослинні волокна, вода.

2. Водяні знаки

За видом малюнка водяні знаки класифікуються на:

• однотонові (малюнок світліший чи темніший від фону);

• двотонові (малюнок містить одночасно два різновиди штрихів темніші і світліші від фону);

• багатотонові, так звані «портретні» (малюнок містить тонкі тонові переходи від світлих до темних)

3. Кольорові і флуоресцентні волокна та планшети у структурі паперу

4. Захисні стрічки

5. Захисні нитки, якими прошивається документ

Способи друку, що найчастіше використовуються в документах:

• високий друк;

• глибокий друк;

• плоский друк;

• трафаретний друк.

6. Приховані зображення

7. Мікродрук – лінії або інші графічні знаки, що виконуються маленькими літерами, які можна побачити лише за допомогою збільшуваного скла.

8. OVI – друк фарбами, що змінюють колір в залежності від кута зору

9. Штрих-код

10. Голографічний елемент – об'ємний багатоплановий або плоский малюнок на металізованій фользі або оптично прозорому матеріалі (ламінуючій плівці). При зміні кута огляду або освітлення є видимими різні шари, фрагменти зображення, веселково переливається його колір.

В бланк ідентифікаційних документів можуть вноситися наступні реквізити:

• тип документа;

• код держави;

• серія і номер паспорта може наноситись після його заповнення (перфорація, штамп) або під час виготовлення бланка типографським способом і дублюватись перфорацією. Перфорація – зображення (цифра), що утворюється в результаті проколювання сторінки або обкладинки.

Захистом від підробки документа є також специфічні особливості заповнення чистого бланку, а саме:

- виконання записів спеціальним чорнилом;

- наклеювання фотографії спеціальним клеєм;

- кріплення фотографій до сторінки документа за допомогою пістонів та ін.

Дані про власника:

• фотокартка;

• прізвище, ім’я (по батькові), громадянство;

• дата і місце народження;

• стать;

• підпис власника;

• персональний номер.

Додатково в деякі документи може вноситися: зріст, колір очей, особливі прикмети (наприклад, посвідчення особи моряка), відбиток фаланг пальців руки (використовується деякими країнами як додатковий метод захисту фотокартки та встановлення належності документа пред’явнику).

Службові відмітки:

• дата видачі;

• орган, що видав документ;

• термін дії документа;

• термін продовження дії документа;

• дані про дітей, які вписуються до паспорта;

• відбитки мастикової або конгревної печатки органу, що видав документ, та підпис посадової особи.

Кріплення фотокарток за допомогою пістонів

Документи, що засвідчують особу

Наступна частина лекції буде присвячена основним ідентифікаційним документам, що можуть зустрітися правоохоронцям під час патрулювання в разі перевірки документів

Основним документом, ідентифікуючим особу в нашій державі, звісно, є паспорт громадянина України.

Експрес-дослідження паспортів вимагає відповідних знань засобів захисту цього документа від підроблення. Така інформація значно підвищить ефективність попереднього дослідження, допоможе легко виявити ознаки повного або часткового підроблення документа.

Бланки паспортів виготовляються зі спеціального високоякісного паперу і мають вигляд зшитої внакидку нитками обрізної книжечки розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та шістнадцяти сторінок. Сторінки книжечки пронумеровані, на кожній з них перфоровано серію та номер паспорта і зображено Державний герб України.

Обкладинка паспорта виготовляється зі спеціальної тканини (ледерину) синього кольору, що вкрита товстим шаром ґрунту, на якому виконується муарове тиснення під шкіру. У верхній частині зовнішнього боку обкладинки витіснено напис «УКРАЇНА», у нижній частині – напис «ПАСПОРТ», а в середній – зображення Державного Герба України, виконані золотистим кольором.

Основні зображення на сторінках паспорту, виконані плоским поліграфічним друком.