Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Аграрне право вказівки ло сим.з..docx
Скачиваний:
28
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
153.66 Кб
Скачать

Міністерство внутрішніх справ україни

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

Кафедра правового забезпечення господарської діяльності

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

з дисципліни

АГРАРНЕ ПРАВО

Галузь знань 0304 Право

Напрям підготовки (спеціальність) 6.030402 Правознавство

Спеціалізація Господарсько-правова

Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр

Форма навчання Денна, заочна

м. Харків

2012

Передмова

Навчально-методичні матеріали до семінарських занять з дисципліни «Аграрне право» для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю) 6.030402 Правознавство на 55 арк.

СХВАЛЕНО

Навчально-методичною радою

Харківського національного

університету внутрішніх справ

__________________Протокол № _______

(дата, місяць, рік )

ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою навчально-наукового

інституту (факультету)____________

_______________________________

(назва ННІ, факультету)

_______________________Протокол № _______

(дата, місяць, рік )

______________ ________________

(підпис) (П.І.Б.)

ПОГОДЖЕНО

Секцією навчально-методичної ради Харківського національного

університету внутрішніх справ

_____________________Протокол № _______

(дата, місяць, рік )

____________ ________________

(підпис) (П.І.Б.)

ЗАТВЕРДЖЕНО

На засіданні кафедри _____________________________________________

(назва кафедри)

_______________________Протокол № _______

(дата, місяць, рік )

_______________________ _____________________________

(підпис) (П.І.Б.)

Рецензенти:

  • Сергієнко Валерій Вікторович, к.ю.н, доцент, завідувач кафедри правового регулювання економіки факультету економіки й права Харківського національного економічного університету,

  • Бригадир Ігор Васильович – к.ю.н, доцент, доцент кафедри трудового та господарського права ХНУВС.

Розробники: Шуміло О.М., доцент кафедри правового забезпечення господарської діяльності Навчально-наукового інституту права та масових комунікацій ХНУВС, кандидат юридичних наук, Лебедєва Т.М., доцент кафедри правового забезпечення господарської діяльності Навчально-наукового інституту права та масових комунікацій ХНУВС, кандидат юридичних наук. – Харків: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2012. – 55 с.

© Шуміло О.М., Лебедєва Т.М.

© Харківський національний університет внутрішніх справ, 2012

1. Загальні методичні вказівки

Загальні вимоги до вивчення дисципліни. Вивчення аграрного права України - важлива і невід’ємна частина правової освіти слухачів та студентів юридичних вузів і факультетів. Підвищений інтерес до вивчення аграрного права України як важливої складової правової освіти зумовлено низкою обставин. Передусім це пов’язано з прийняттям та введенням в дію нормативно-правових актів, що регулюють аграрні правовідносини, які потребують об’єктивного осмислення їх ролі та місця в національній системі права і регулюванні суспільних аграрних відносин з врахуванням положень Цивільного та Господарського кодексів України, які набрали чинності 1 січня 2004 року. По-друге, це пов’язано з практичною необхідністю ефективно застосовувати аграрно-правові норми для реального вирішення аграрної політики держави у процесі наповнення внутрішнього ринку якісною та доступною сільськогосподарською продукцією і тим самим забезпечення продовольчої безпеки України. По-третє, доцільністю творчого і всебічного осмислення і обґрунтування низки нових концептуальних підходів до регламентації аграрних правовідносин, проведення їх наукової класифікації за галузевими, інституційними і іншими ознаками.

Завданням навчальної дисципліни є: отримання студентами знань про основні категорії та інститути аграрного права, розкриття їх змісту; засвоєння студентами основних положень нормативно-правових актів, що регулюють аграрно-правові відносини; визначення основних проблем розвитку аграрного права та законодавства; розроблення на підставі визначення юридичних властивостей пропозицій щодо удосконалення чинної нормативно-правової бази на основі виявлених ознак її недосконалості за результатами вивчення та аналізу ефективності чинних нормативно-правових документів.

При вивченні аграрного права студент повинен, передусім, керува­тися навчальною програмою курсу, де визначений обсяг матеріалів, коло теоретичних проблем і конкретних питань, що повинні бути засвоєні, а також методичними вказівками до кожної теми.

Слід зазначити, що окремі принципові моменти правового регулювання аграрних відносин вже висвітлено у навчальній літературі з екологічного, земельного, цивільного та господарського права, які раніше сформулювалися, та виходячи з положень теорії аграрного права, узагальнення наукових ідей і концепцій щодо розвитку аграрного права, аналізу сучасної системи нормативно-правових актів України, спрямовано на об’єктивне сприйняття курсантами і слухачами аграрно-правових явищ та специфіки відображення їх у чинному аграрному законодавстві.

В умовах ринкових відносин в аграрному секторі економіки нового імпульсу набули формулювання правовідносин між суб’єктами аграрного права різних організаційно-правових форм щодо вирощування, переробки, транспортування, зберігання та реалізації сільськогосподарської продукції за активної участі державних органів виконавчої влади і органів самоврядування, в тому числі і ОВС України.

Навчальна дисципліна "Аграрне право" відіграє значну роль у формуванні фахівця юриста. Таке твердження ґрунтується на необхідності вміння студентами вирішувати складні практичні завдання на підставі знань отриманих під час вивчення такого курсу.

Особливу увагу, при проведенні практичних занять з аграрного права, слід приділити якості та повноті розв’язання проблемних задач. Перед тим як приступити до розв’язання задачі, слід уважно ознайомитися з її фабулою, визначити тип аграрних правовідносин, коло суб’єктів права, їх права та обов’язки. При використанні чинного законодавства слід дотримуватися засади „від загального до спеціального”. Окрім цього слід пам’ятати, що при конкуренції норм перевагою володіють норми спеціального аграрного законодавства.

При вивченні навчальної дисципліни використовуються наступні форми навчання (навчальної роботи): лекційні заняття, практичні заняття, самостійна робота (включаючи написання рефератів, наукових доповідей, відпрацювання пропущених занять). Поточна успішність засвоєння навчальних тем та рівень знань студентів з дисципліни підлягає постійному контролю шляхом тестування по закінченню модулів та/або написання контрольних робіт. Після вивчення всього курсу відповідно до навчального плану складається іспит. Студенти допускаються до складання іспитів з дисципліни лише при умові успішної здачі навчальних модулів.

Аудиторні заняття (лекції та семінари) проводяться для надання систематизованих теоретичних знань про основні засади аграрного права і нормативно-правового регулювання аграрних правовідносин. Аудиторні заняття передбачають форми контролю засвоєння змісту дисципліни.

Лекційні заняття передбачають викладення проблемних аспектів теорії аграрного права. За своїм змістом лекції охоплюють основний теоретичний матеріал найбільш складних тем навчальної дисципліни.

Під час семінарського заняття викладач організовує обговорення попередньо визначених питань, до яких студенти повинні готувати тези виступів. Робота на семінарському занятті також передбачає доповіді за попередньо підготовленими студентами науковими доповідями.

Теми вивчаються на практичних заняттях шляхом аналізу основних теоретичних положень та їх застосування. В процесі розв’язання завдань (казусів) студент повинен вміти аналізувати фактичні обставини справи, знайти та застосувати правові норми щодо даної проблеми та вирішити справу по суті. Як до, так і в ході розв'язання завдань, викладач може ставити теоретичні питання, які стосуються інституту галузі права, що вив­чається. У відповіді на ці питання студент повинен показати знання рекомендо­ваної літератури та нормативних актів. Бажано, щоб студент висловив своє ставлення до дискусійних питань.

Вибір завдань та їх кількість при вивченні курсу аграрного права здійснюється викладачем, який проводить заняття в студентській групі, в залежності від кількості годин, відведених на вивчення окремої теми. Рішення завдань повинне бути виконане письмово. В ньому треба дати відповіді не тільки на питання, що поставлені в умовах завдання, але й на ті, які логічно витікають з рішення, аргументувавши, чому саме ця норма права повинна бути застосована. При цьому треба навести назву нормативного акту, дату його прийняття, конкретну статтю або пункт, на які робиться посилання при вирішенні завдання.

Зміст самостійної роботи студента над навчальною дисципліною визначається у Робочій навчальній програмі та інших методичних матеріалах, затверджених на кафедрі, а також завданнями та вказівками викладача, що проводить заняття у групі.

Критерії оцінювання рівня отриманих знань. Рівень освоєння навчального матеріалу визначаються за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, з обов'язковим зарахуванням підсумкових оцінок за національною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"), 100-бальною та ЕСТS. Контрольні заходи включають у себе поточний, модульний (рубіжний за змістовними модулями) та підсумковий контроль.

До форм поточного контролю належить оцінювання рівня набутих знань. Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських і має за мету перевірку засвоєння знань, умінь і навичок слухачем магістратури, з кожного окремого модуля навчальної дисципліни. Результати поточного контролю та бали за самостійну та індивідуальну роботи заносяться викладачем до журналів обліку відвідування занять слухачами магістратури за національної системою оцінювання.

Поточний контроль на семінарських заняттях, а також при виконання тестових завдань, підсумковому контролі чи екзаменах враховує: рівень знань слухача магістратури (глибина і міцність знань); самостійність виступу та викладу думок; послідовність виступу; достатність та доказовість інформації; узагальнення змісту; вміння синтезувати знання по окремих темах; вміння складати розгорнутий план відповіді, давати точні формулювання; правильно користуватись понятійним апаратом; грамотність, логічність і послідовність викладу; виконання навичок і прийоми виконання практичних завдань.

Поточний контроль знань і умінь студентів на семінарських заняттях здійснюється шляхом опитування з навчальних питань теми відповідного змістовного модулю. Під час цих занять студентами під контролем викладача обговорюються рішення завдань. Викладач оцінює правильність кваліфікації, повноту й обґрунтованість рішень, складених студентами, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати й відстоювати свою позицію.

Модульний контроль проводиться викладачем під час останнього аудиторного заняття модулю у вигляді контрольних робіт (у письмовій формі). Для отримання оцінки за результатами освоєння модулю студент повинен мати оцінки, які він повинен отримати під час аудиторної роботи, самостійної або індивідуальної роботи при вивченні цього модулю, в тому числі, за підготовку наукової доповіді.

Підсумкові бали з навчальної дисципліни визначаються, як середньоарифметичне результатів засвоєння модулів. Студент, який бажає підвищити підсумкові бали з дисципліни складає підсумковий модульний контроль. Результати складання підсумкового контролю (екзамен) оцінюється за 100 бальною шкалою. Підсумкові бали з урахуванням складання заліку розраховуються, як середньоарифметичне результатів підсумкових балів за результатами засвоєння модулів та балів набраних на екзамені.

Курсант (студент, слухач), який за результатами засвоєння всіх модулів навчальної дисципліни набрав менш ніж 75 (сімдесят п’ять) балів, зобов’язаний скласти підсумковий контроль (екзамен).