РХБзП_Т

		У випадку
	Назва	отруєння якими	Дози та спосіб застосування	Механізм
		речовинами		лікувальної дії
		застосовується
	1	2	3	4
		препарати опію	підшкірно, внутрішньом’язово	рецепторів морфіну
		Радіоактивні
	Йодистий	ізотопи йоду у	У таблетках по 0,1 г внутрішньо	Захист щитовидної
		перші 5-15 днів	по 1 таблетці у день впродовж 5-	залози від радіоізо-
	калій
		після ядерного	10 днів	топів йоду
		вибуху
		Радіоактивні	Внутрішньо 4 г з півсклянкою	Зв’язування та ви-
	Полі-сурмін			ведення з калом
		ізотопи Sr, Cs, Ba	води
				ізотопів Sr, Cs, Ba
		Сполуки свинцю,	ЕДТА (тетацин) 10 %-й розчин,	Пришвидшення
	Комплексо-		пентацин 5 %-й розчин
		кадмію,		виведення речовин із
	ни		внутрішньовенно по 10 мл з 5 %-м
		плутонію, урану		сечею
			розчином глюкози
	Профілактика і лікування уражень

Медична допомога ураженим ОР складається з наступних етапів:

–самодопомога та взаємодопомога, яка надається на місці ураження;

–перша лікарська допомога, яка надається у полкових медичних пунктах;

–кваліфікована лікарська допомога та лікування, які здійснюються в армійських шпиталях.

Перша допомога ураженим ОР полягає у припиненні потрапляння ОР до організму, що здійснюється або надяганням на ураженого протигазу (якщо він не був надітий раніше), або дегазацією ОР на шкірних покривах та обмундируванні ураженого. Після припинення потрапляння ОР до організму ураженому необхідно ввести антидот.

Уражені ОР залежно від ступеня ураження для подальшого лікування евакуюються

увійськові медичні пункти чи шпиталі.

Для збереження боєздатності військ як засоби профілактики, надання первинної допомоги, а також для проведення спеціальної обробки використовуються наступні засоби: індивідуальна аптечка АИ; індивідуальні протихімічні пакети ИПП-8, ИПП-9, ИПП-10; комплект дегазації зброї й обмундирування ИДПС-69; дегазуючий пакет порошковий ДПП; індивідуальний перев’язувальний пакет ИПП; дихальна трубка ДТ-1.

У нинішній час надається важлива роль можливому застосуванню засобів масового ураження, у тому числі біологічної зброї. Численні факти свідчать про те, що незважаючи на існування Конвенції ООН про заборону біологічної і токсичної зброї (1972 р.) у деяких країнах продовжують рости асигнування і здійснюватися великі програми військовобіологічної спрямованості, у засекречених науково-дослідних лабораторіях під прикриттям захисної тематики продовжують вестися роботи з удосконалювання наявних і створенню нових бактеріальних (біологічних) рецептур, способів і засобів їх бойового застосування, здійснюється активне навчання особового складу збройних сил діям в умовах застосування хімічної і біологічної зброї.

Біологічна зброя – це спеціальні боєприпаси і бойові прилади з засобами їх доставки до цілі, споряджені біологічними засобами; вона призначено для масового ураження людей, сільськогосподарських тварин і посівів сільськогосподарських культур.

Основу уражаючої дії бактеріологічної (біологічної) зброї складають бактеріальні (біологічні) засоби (БЗ) – спеціально відібрані для бойового застосування біологічні агенти, здатні при проникненні в організм людей (тварин, рослин) викликати важкі захворювання (ураження). До них відносяться:

окремі види хвороботворних мікробів-збудників найбільш небезпечних інфекційних захворювань;

мікробні токсини – продукти життєдіяльності деяких мікробів (зокрема, бактерій), що володіють стосовно організму людини украй високою отруйністю (токсичністю).

Для знищення посівів зернових і технічних сільськогосподарських культур і підриву тим самим економічного потенціалу можна очікувати навмисне використання противником найбільш небезпечних шкідників сільськогосподарських культур, таких, як сарана, колорадський жук і ін. Мікроорганізми, у тому числі збудники інфекційних хвороб, у залежності від розмірів, будівлі і біологічних властивостей підрозділяються на такі класи: бактерії, віруси, риккетсії, грибки.

Бактерії являють собою одноклітинні мікроорганізми, видимі тільки під мікроскопом; розмножуються простим розподілом. Вони швидко гинуть від впливу прямих сонячних променів, дезинфікуючих речовин і високої температури. До низьких температур бактерії малочутливі і переносять навіть заморожування. Деякі види бактерій для виживання в несприятливих умовах здатні покриватися захисною капсулою або перетворюватися в спору, що володіє великою стійкістю до зазначених факторів.

Бактерії викликають такі тяжкі захворювання, як чума, туляремія, сибірська виразка, сап, меліоідоз та ін.

Віруси – мікроорганізми по розмірах у сотні разів менше самих дрібних видів бактерій. На відміну від бактерій віруси можуть розвиватися тільки в клітинах живих тканин і тому називаються внутрішньоклітинними паразитами. Вони добре переносять висушування і заморожування. Віруси є причиною таких тяжких і небезпечних захворювань, як натуральна віспа, жовта лихоманка, Венесуельський енцефаломіеліт коней, геморрагічна лихоманка Ласса (аргентинська, болівійська та ін.).

Риккетсії – група мікроорганізмів, що займає проміжне положення між бактеріями і вірусами. По зовнішньому вигляду і розмірам вони наближаються до бактерій, а з вірусами їх зближає суворо паразитична природа існування. Деякі з них мають значну стійкість при висушуванні і заморожуванні. Риккетсії викликають захворювання сипним тифом, Ку-лихоманкою та ін.

Грибки – мікроорганізми, що відрізняються від бактерій більш складною будовою і способами розмноження. Спори грибків високостійкі до висушування, впливу сонячних променів і дезинфікуючих речовин. Захворювання, які викликаються патогенними грибками, характеризуються ураженням внутрішніх органів з тяжким і тривалим плином (бластомікоз, гістоплазмоз).

Мікробні токсини – продукти життєдіяльності деяких видів бактерій, що володіють високою токсичністю. При влученні з їжею, водою в організм людини, тварин ці продукти викликають тяжкі, часто зі смертельним результатом отруєння. Найбільш небезпечним з відомих бактеріальних токсинів є ботулінічний токсин, що приводить при відсутності своєчасного лікування до смертельних випадків у 60-70% випадків. Токсини, особливо у висушеному виді, досить стійкі до заморожування, коливанням відносної вологості повітря і не втрачають у повітрі своїх уражаючих властивостей до 12 г. Руйнуються токсини при тривалому кип'ятінні і впливі дезинфікуючих речовин.

Друге навчальне питання: “ Поняття радіаційного, хімічного, біологічного захисту. Мета, завдання та заходи радіаційного, хімічного, біологічного захисту”.

Бойове забезпечення підрозділами родів військ організується за будь-яких умов обстановки з метою недопущення раптового нападу противника, зниження ефективності його ударів по наших військах, створення ним сприятливих умов для успішного виконання покладених завдань.

Видами бойового забезпечення є:

– розвідка;

–охорона;

–радіаційний, хімічний, біологічний захист;

–тактичне маскування;

–інженерне забезпечення;

–радіоелектронна боротьба;

–топогеодезичне забезпечення;

–метеорологічне забезпечення.

Організація бойового забезпечення включає: підготовку необхідних даних, визначення завдань кожного виду забезпечення, а також сил і засобів для їх виконання, доведення завдань до виконавців, організацію взаємодії, зв'язку і управління.

РХБ захист військ є одним із основних видів бойового забезпечення бойових дій. Він організується постійно при підготовці та веденні бойових дій як в умовах застосування противником ЗМУ, так і при застосуванні звичайної або високоточної зброї.

Радіаційний, хімічний, біологічний захист організовується і здійснюється з метою унеможливлення або максимального зменшення втрат особового складу підрозділу і забезпечення необхідних умов для виконання поставлених завдань під час дій в обстановці радіоактивного, хімічного, біологічного зараження, підвищення їх захисту від високоточної та інших видів зброї, а також маскування своїх дій димами (аерозолями).

Основні завдання радіаційного, хімічного, біологічного захисту:

1.Виявлення та оцінювання РХБ обстановки:

-РХ розвідка;

-РХ контроль;

-Збір та обробка інформації про параметри ядерного вибуху та РХБ обстановку.

2.Підтримання живучості військ в умовах рхб зараження:

-Оповіщення про РХБ обстановку;

-Застосування засобів індивідуального і колективного захисту;

-Виконання режимно-обмежувальних заходів.

1.Ліквідація рхб зараження:

-Спеціальна обробка військ;

-Дегазація, дезактивація, дезінфекція ділянок місцевості і доріг.

2.Маскування дій військ і об’єктів:

-Застосування димів та аерозолів.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

В умовах широкого застосування противником ВТЗ у сучасних бойових діях, можливого застосування тактичної ядерної і хімічної зброї, зруйнувань РХБ небезпечних

об’єктів важливого значення набуває чітка організація та здійснення РХБ захисту військ для підвищення їх живучості та діях в умовах РХБ зараження.

Успішне виконання поставлених завдань залежить від своєчасності і повноти організації всебічного забезпечення, у тому числі РХБ захисту, як того вимагає Міністр оборони України, начальник Генерального штабу і начальник військ РХБ захисту Збройних Сил України