Свобода мирних зібрань

мирне зібрання

умисна та одночасна присутність у громадському

місці групи осіб з метою вираження спільних

інтересів;

вважається мирним, якщо його організатори мають

мирні наміри та зібрання має ненасильницький

характер;

вважається мирним навіть при поведінці, яка може

дратувати чи ображати інших осіб, а також

тимчасово перешкоджати, ускладнювати чи

створювати перешкоди для третіх осіб.

стаття 39 Конституції України

громадяни мають право збиратися мирно, без

зброї і проводити збори, мітинги, походи і

демонстрації, про проведення яких завчасно

сповіщаються органи виконавчої влади чи

органи місцевого самоврядування.

основні принципи

презумпція на користь мирних зібрань;

позитивний обов’язок держави щодо їх захисту;

недискримінація;

законність обмежень та їх пропорційність.

процедурні питання

повідомлення про проведення;

спонтанні мирні зібрання;

одночасні мирні зібрання та контрзібрання;

публічне місце;

принцип “видимості та чутності”;

види обмежень свободи мирних зібрань.

обмеження свободи мирних

зібрань

1)обмеження встановлені законом;

2)в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі

або для захисту прав і свобод інших осіб;

3)є необхідними в демократичному суспільстві

виключно судом при дотримані всіх трьох вимог (триступеневий тест)

позитивний обов’язок щодо захисту мирних зібрань

ефективна взаємодія з організаторами зібрання;

наявність ідентифікації представників міліції;

пропорційність реакції співробітників міліції;

використання посередництва для зниження напруги;

розрізнення між учасниками мирного зібрання та випадковими перехожими;

розрізнення між учасниками, чиї дії носять мирний характер, та учасниками, налаштованими на радикальні дії.