ПРОЕКТ

СТАНОМ на 1 липня 2011 року

10.00

Кримінальний процесуальний кодекс України
Розділ I. Загальні положення	3
Глава 1. Кримінальне процесуальне законодавство України та межі його дії	3
Глава 2. Засади кримінального провадження	5
Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження	10
§ 1. Суд і підсудність
§ 2. Сторона обвинувачення
§ 3. Сторона захисту
§ 4. Потерпілий і його представник
§ 5. Інші учасники кримінального провадження
§ 6. Відводи
Глава 4. Докази і доказування	26
§ 1. Поняття доказів, належність та допустимість при визнанні відомостей доказами
§ 2. Доказування
§ 3. Показання
§ 4. Речі і документи
§ 5. Висновок експерта
Глава 5. Фіксування кримінального провадження. Процесуальні рішення	32
Глава 6. Повідомлення	34
Глава 7. Процесуальні строки	35
Глава 8. Процесуальні витрати	35
Глава 9. Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні	37
Розділ ІІ. Заходи забезпечення кримінального провадження	37
Глава 10. Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування	37
Глава 11. Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід	38
Глава 12. Накладення грошового стягнення	40
Глава 13. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом	41
Глава 14. Відсторонення від посади	43
Глава 15. Тимчасовий доступ до речей і документів	44
Глава 16. Тимчасове вилучення майна	47
Глава 17. Арешт майна	47
Глава 18. Запобіжні заходи, затримання особи	49
§ 1. Запобіжні заходи, затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду
§ 2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду
Розділ IIІ. Досудове розслідування	62
Глава 19. Загальні положення досудового розслідування	62
Глава 20. Слідчі (розшукові) дії	65
Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії	73
§ 1. Загальні положення про негласні слідчі (розшукові) дії
§ 2. Втручання у приватне спілкування
§ 3. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій
Глава 22. Повідомлення про підозру	81
Глава 23. Зупинення досудового розслідування	82
Глава 24. Закінчення досудового розслідування. Продовження строку досудового розслідування	83
§ 1. Форми закінчення досудового розслідування
§ 2. Звільнення особи від кримінальної відповідальності
§ 3. Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру
§ 4. Продовження строку досудового розслідування
Глава 25. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків	88
Глава 26. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування	89
§ 1. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування
§ 2. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування
§ 3. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора
Розділ IV. Судове провадження у першій інстанції	92
Глава 27. Підготовче провадження	92
Глава 28. Судовий розгляд	93
§ 1. Загальні положення судового розгляду
§ 2. Межі судового розгляду
§ 3. Процедура судового розгляду
Глава 29. Судові рішення	104
Глава 30. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції	108
§ 1. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків
§ 2. Провадження у суді присяжних
Розділ V. Судове провадження з перегляду судових рішень	111
Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції	111
Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції	119
Глава 33. Провадження у Верховному Суді України	124
Глава 34. Провадження за нововиявленими обставинами	127
Розділ VІ. Особливі порядки кримінального провадження	129
Глава 35. Кримінальне провадження на підставі угод	129
Глава 36. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення	132
Глава 37. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб	134
Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх	135
§ 1. Загальні правила кримінального провадження щодо неповнолітніх
§ 2. Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності
Глава 39. Кримінальне провадження за участю неосудних і обмежено осудних осіб та осіб, у яких психічний розлад виник після вчинення кримінального правопорушення	138
Глава 40. Кримінальне провадження, яке містить державну таємницю	142
Глава 41. Кримінальне провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ, суден України	142
Розділ VIІ. Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження	143
Розділ VIIІ. Виконання судових рішень	144
Розділ IХ. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження	146
Глава 42. Загальні засади міжнародного співробітництва	146
Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій	149
Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)	154
Глава 45. Кримінальне провадження у порядку перейняття	161
Глава 46. Визнання та виконання вироків іноземних судів та передання засуджених осіб	162
Розділ X. Прикінцеві положення	168
Розділ XІ. Перехідні положення	204
Додаток	207

Розділ I. Загальні положення Глава 1. Кримінальне процесуальне законодавство України та межі його дії

Стаття 1. Кримінальне процесуальне законодавство України

1. Кримінальне процесуальне законодавство становлять відповідні положення Конституції України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та цей Кодекс.

Стаття 2. Призначення Кримінального процесуального кодексу України

1. Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює порядок кримінального (досудового і судового) провадження щодо кримінальних правопорушень (кримінальних проступків і злочинів).

Стаття 3. Завдання кримінального судочинства

1. Завданнями кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

Стаття 4. Визначення основних термінів Кодексу

1. Терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, коли немає спеціальних вказівок, мають таке значення:

1) Апеляційна скарга – скарга учасника кримінального провадження про перегляд судового рішення в апеляційному порядку;

2) Близькі родичі та члени сім’ї – чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, в тому числі особи, що спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;

3) Головуючий – професійний суддя, який головує при колегіальному судовому розгляді або здійснює його одноособово;

4) Державне обвинувачення – процесуальна діяльність прокурора або іншої уповноваженої цим Кодексом особи, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення;

5) Дізнання – форма досудового розслідування, у якій здійснюється розслідування кримінальних проступків;

6) Досудове розслідування – стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням в суд обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

7) Досудове слідство – форма досудового розслідування, у якій здійснюється розслідування злочинів;

8) Закон України про кримінальну відповідальність – законодавчі акти України, які встановлюють кримінальну відповідальність (Кримінальний кодекс України та законодавчий акт, що передбачає кримінальні проступки).

9) Касаційна скарга – скарга учасника кримінального провадження про перегляд справи у касаційному порядку;

10) Керівник органу досудового розслідування – начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, та його заступники, які діють у межах своєї компетенції;

11) Кримінальне провадження – досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність;

12) Малолітня особа – дитина до досягнення нею чотирнадцяти років;

13) Неповнолітня особа – дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років;

14) Обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом;

15) Прокурор - Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міжрайонні прокурори, прокурори міст і районів та прирівняні до них, заступники, помічники прокурора, начальники підрозділів органів прокуратури, їхні заступники, прокурори підрозділів органів прокуратури, прокурори-криміналісти, які діють у межах своїх повноважень;

16) Слідчий – службова особа Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, провадити досудове розслідування кримінальних правопорушень;

17) Слідчий суддя – суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та, у випадку, передбаченому статтею 243 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції визначається зборами суддів із складу суддів цього суду;

18) Сторони кримінального провадження – з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий та його представник у випадках встановлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої вирішується (вирішено) питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, їхні захисники та законні представники;

19) Суд – суддя одноособово, колегія суддів або суд присяжних, що здійснюють правосуддя на підставі закону;

20) Суд апеляційної інстанції - Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційний суд області, міста Києва чи Севастополя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення;

21) Суд касаційної інстанції - Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ;

22) Суд першої інстанції - районний, районний у місті, міський та міськрайонний суд, який має право ухвалити вирок або ухвалу про закриття кримінального провадження;

23) Суддя – голова, заступник голови, суддя Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя, районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів, які відповідно до Конституції України на професійній основі уповноважені здійснювати правосуддя; присяжний;

24) Судове провадження – кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає попереднє судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України, за нововиявленими обставинами;

25) Судовий розгляд – розгляд кримінального провадження по суті для вирішення питання про винуватість або невинуватість особи, яка притягнута до кримінальної відповідальності, наявності підстав для застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, інших питань, які вирішуються судом;

26) Учасники кримінального провадження – сторони, потерпілий і його представники, заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, судовий розпорядник.

2. Інші терміни, що їх вжито у цьому Кодексі, визначаються спеціальними нормами у цьому Кодексі та інших законах України.

Стаття 5. Дія Кодексу у просторі

1. Кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення.

2. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується також при здійсненні провадження щодо кримінальних правопорушень, вчинених на території дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні.

3. Якщо міжнародними договорами України передбачено поширення юрисдикції України на особовий склад Збройних Сил України, який перебуває на території іншої держави, то провадження щодо кримінальних правопорушень, вчинених на території іншої держави стосовно особи з цього особового складу, здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом.

4. При виконанні на території України окремих процесуальних дій за дорученням компетентних органів іноземних держав застосовуються положення цього Кодексу, якщо міжнародним договором України не передбачено інше.

Стаття 6. Дія Кодексу в часі

1. Процесуальна дія виконується, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

2. Допустимість доказів визначається положеннями цього Кодексу, які були чинними на час їх отримання.

Стаття 7. Дія Кодексу за колом осіб

1. Кримінальне провадження щодо будь-якої особи, незалежно від її громадянства, статі, майнового стану, посади та інших обставин, здійснюється за правилами цього Кодексу.

2. Кримінальне провадження щодо особи, яка користується дипломатичним імунітетом, може здійснюватися за правилами цього Кодексу лише за згодою такої особи або за згодою компетентного органу держави (міжнародної організації), яку представляє така особа, у порядку, передбаченому законодавством України та міжнародними договорами України.