Накази МВС та ГПУ по слідству / Наказ ГПУ № 4 гн

Прокуратура України

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

Н А К А З

№4 гн

(Зі змінами, внесеними наказом Генерального прокурора України

від 26.07.2013 № 4 гн-1)

19 грудня 2012 року м. Київ

Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні

З метою забезпечення ефективного нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, в тому числі у формі процесуального керівництва ним, підтримання державного обвинувачення, оскарження судових рішень і здійснення інших передбачених законом повноважень з цих питань, керуючись статтею 15 Закону України «Про прокуратуру»,

Н А К А З У Ю:

1. Першому заступнику та заступникам Генерального прокурора України, керівникам прокуратур усіх рівнів і галузевих підрозділів апаратів, прокурорам – процесуальним керівникам досудового розслідування забезпечити:

1.1. Єдину систему організації нагляду за додержанням законів усіма органами досудового розслідування, підтримання державного обвинувачення, оскарження незаконних судових рішень, здійснення інших повноважень з цих питань.

1.2. Безумовне реагування на виявлені порушення закону з часу надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення до прийняття остаточного рішення у провадженні.

1.3. Швидке, всебічне, повне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень, обов’язкову участь прокурорів – процесуальних керівників досудового розслідування в їх судовому розгляді (у визначених законом випадках), поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження.

1.4. Своєчасне вжиття заходів до усунення причин та умов, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення, відшкодування завданої ним шкоди фізичним та юридичним особам, державним і комунальним інтересам, розшуку майна, яке стало предметом злочинного посягання.

1.5. Пред’явлення процесуальними керівниками цивільних позовів у кримінальному провадженні вустановлених законом випадках.

2. Керівникам прокуратур усіх рівнів і галузевих підрозділів апаратів, прокурорам – процесуальним керівникам досудового розслідування забезпечити виконання вимог закону при прийманні, реєстрації, розгляді та вирішенні в органах досудового розслідування заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, своєчасне внесення щодо них відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

2.1. Перевіряти додержання органами пенітенціарної системи, охорони державного кордону, митної справи, державного пожежного нагляду і служби правопорядку у Збройних Силах України, вимог закону при виявленні кримінальних правопорушень та повідомленні про них органів досудового розслідування.

2.2. Відповідні перевірки проводити не рідше одного разу на місяць. За необхідності витребовувати дані з органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, державних органів контролю, лікувальних закладів, експертних установ тощо.

2.3. Невідкладно призначати процесуальних керівників досудового розслідування кримінальних правопорушень з урахуванням складності їх кваліфікації, суспільного резонансу, прогнозованих обсягів процесуальної роботи та з огляду на професійну майстерність і досвід відповідних прокурорів.

2.4. У разі необхідності створювати групи прокурорів і призначати старшого прокурора групи відповідною постановою.

2.5. Членам групи перед прийняттям процесуальних рішень доповідати про них старшому прокурору групи, рішення якого є остаточним.

2.6. Заміну прокурорів – процесуальних керівників здійснювати лише у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

2.7. Інформувати керівників органів прокуратури вищого рівня спеціальним повідомленням, а також чергового прокурора підрозділів приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації Головного управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України та галузевих підрозділів прокуратур обласного рівня у визначеному порядку про надходження повідомлень про кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки, терористичні акти, бандитизм, катастрофи, аварії, вибухи, пожежі та інші події, унаслідок яких заподіяно значну матеріальну шкоду або сталася загибель людей, умисні вбивства, вчинені при обтяжуючих обставинах і в умовах неочевидності, кримінальні правопорушення, вчинені організованими групами та злочинними організаціями, службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, народними депутатами України, суддями, керівниками правоохоронних органів і вчинені проти них, особливо тяжкі кримінальні правопорушення, вчинені іноземцями і проти них, а також стосовно журналістів у разі перешкоджання їхній законній професійній діяльності, про інші кримінальні правопорушення, які набули в суспільстві негативного резонансу.

2.8. Викладати в указаних інформаціях обставини та ознаки кримінального правопорушення, за яким розпочато досудове розслідування, його кваліфікацію, дані про підозрювану особу, застосований запобіжний захід, заподіяну шкоду, найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер.

2.9. Керівникам органів прокуратури виїжджати на місце події за фактами кримінальних правопорушень, передбачених пунктом 2.6 цього наказу, забезпечивши якісне проведення огляду, організацію невідкладних першочергових слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій.

(Пункт доповнено підпунктом 2.1 відповідно до наказу Генерального прокурора України від 26.07.13 №4гн-1, у зв’язку з цим пункти 2.1 – 2.8 вважати пунктами 2.2 – 2.9)

3. Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування, в тому числі у формі процесуального керівництва ним, участь у судовому провадженні та оскарженні судових рішень щодо кримінальних правопорушень:

- віднесених до підслідності органів внутрішніх справ, Служби безпеки України, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, крім тих, що підслідні спеціалізованим підрозділам у сферах транспорту, боротьби з організованою злочинністю і корупцією, покласти на керівників і підпорядкованих їм працівників прокуратур міст, районів, міжрайонних та прирівняних до них, відповідних підрозділів прокуратур обласного рівня та Головного управління з питань нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України;

- учинених неповнолітніми, за їх участю, особами, які не досягли віку притягнення до кримінальної відповідальності, а також інших(відповідно до компетенції), покласти на керівників і підпорядкованих їм працівників прокуратур міст, районів, міжрайонних та прирівняних до них, галузевих підрозділів з нагляду за додержанням прав і свобод дітей прокуратур обласного рівня тауправління захисту прав і свобод дітей Генеральної прокуратури України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у зазначених категоріях кримінальних проваджень доручати прокурорам, на яких покладено обов’язок щодо захисту прав і свобод дітей. Забезпечити безумовне виконання вимог Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування стосовно неповнолітніх, у тому числі його здійснення виключно спеціально уповноваженими слідчими;

- у сфері транспорту – на прокурорів спеціалізованих прокуратур з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері та галузеві підрозділи захисту прав і свобод громадян та інтересів держави, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту прокуратур обласного рівня, Головного управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту Генеральної прокуратури України;

- у сферах охорони навколишнього природного середовища і земельних відносин, що вчинені на річці Дніпро, її водосховищах, Дніпровсько-Бузькому лимані, їх водоохоронних зонах, прибережних захисних смугах, та на підприємствах, які здійснюють скиди в ці водні об’єкти, а також учинених працівниками піднаглядних екологічним прокурорам правоохоронних органів у цій сфері – на екологічних прокурорів або прокурорів відповідних галузевих підрозділів Дніпровської екологічної прокуратури;

- у сфері боротьби з організованою злочинністю - на підрозділи нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами‚ які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, Генеральної прокуратури України;

- віднесених до підслідності органів прокуратури, крім тих, що підслідні спеціалізованим підрозділам у сферах транспорту, боротьби з організованою злочинністю і корупцією та воєнній сфері, – на прокурорів міст, районів,районів у містах, міжрайонних прокурорів, галузеві підрозділи прокуратур обласного рівня з питань наглядової діяльності при проведенні досудового розслідування в органах прокуратури та Головне слідче управління і Головне управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України;

- передбачених статтями 402–421, 423–435 Кримінального кодексу України та інших визначених відповідним наказом Генерального прокурора України випадках – на спеціалізованих прокурорів з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на правах обласних і міських та на галузевий підрозділ Генеральної прокуратури України.

(До пункту внесено зміни відповідно до наказу Генерального прокурора України від 26.07.13 № 4гн-1)

3.1. Контроль за якістю здійснення процесуального керівництва на стадії досудового розслідування та участі у судовому провадженні здійснювати керівникам органів прокуратури та галузевих підрозділів апаратів прокуратур усіх рівнів, які за розподілом обов’язків відповідають за відповідну ділянку роботи.

3.2. Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, у тому числі у формі процесуального керівництва ним, участь у судовому провадженні та оскарженні судових рішень у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення здійснювати відповідно до окремого галузевого наказу Генерального прокурора України.

(Пункт доповнено підпунктом 3.2 відповідно до наказу Генерального прокурора України від 26.07.13 №4гн-1)

4. Під час кримінального провадження прокурорам забезпечувати виконання вимог закону щодо додержання розумних строків, а також строків, прямо визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, з огляду на складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних і кримінальних правопорушень, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для забезпечення належної якості досудового розслідування. Принципово реагувати на факти порушення розумних строків.

5. З метою виконання завдань кримінального провадження прокурорам, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, забезпечити інформування підозрюваного та потерпілого про їхнє право на примирення, підозрюваному – про право на угоду про визнання винуватості, роз’яснення механізму реалізації цих прав.

6. Прокурорам усіх рівнів уживати заходів до покращання якості досудового розслідування.

6.1. При вирішенні питань щодо погодження клопотань слідчих про проведення слідчих (розшукових) дій ретельно перевіряти наявність відповідних підстав.

6.2. Невідкладно скасовувати незаконні постанови про закриття кримінальних проваджень, а також відновлювати незаконно зупинені досудові розслідування.

6.3. Забезпечити надходження клопотань про продовження строку досудового розслідування у Генеральну прокуратуру України за 20 діб до закінчення відповідного строку, попередньо обговоривши їх на нарадах під головуванням прокурорів обласного рівня.

6.4. Клопотання про продовження строку досудового розслідування прокурора або слідчого Генеральної прокуратури України надавати Генеральному прокурору України чи його заступнику за 10 діб до закінчення відповідних строків.

6.5. Принципово реагувати на всі факти порушення вимог кримінального процесуального законодавства при проведенні слідчих (розшукових) дій.

7. Керівникам органів прокуратури усіх рівнів за наявності підстав перевіряти обґрунтованість повідомлень про підозру, дотримання строків, прав і законних інтересів підозрюваних.

7.1. При прийнятті рішення про закриття кримінального провадження, у якому особі повідомлено про підозру, упродовж п’яти днів направляти його керівнику органу прокуратури вищого рівня з мотивованим висновком.

7.2. Прокурорам районів у містах такі провадження направляти через прокуратуру міста з районним поділом.

7.3. Вживати заходів реагування щодо службових осіб, винних у порушенні вимог Кримінального процесуального кодексу України чи Кримінального кодексу України, наслідком якого стало незаконне притягнення громадян до кримінальної відповідальності.

7.4. У місячний строк такі провадження із затвердженим прокурором обласного рівня висновком і документами реагування (за їх наявності) надсилати до Генеральної прокуратури України.

8. Керівникам органів прокуратури та галузевих підрозділів апаратів прокуратур усіх рівнів здійснювати контроль за законністю застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

8.1. Ураховувати, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим, подавати клопотання про його застосування виключно у разі, якщо іншими запобіжними заходами неможливо забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків чи запобігти передбаченим законом ризикам.

8.2. Вживати заходів до запобігання незаконному адміністративному затриманню осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.

8.3. Забезпечувати неухильне дотримання прав підозрюваного, у тому числі припинення обмежень, яких він зазнав у зв’язку із застосуванням указаного запобіжного заходу, після закінчення дії відповідної ухвали суду або її скасування.

8.4. У кожному випадку погодження клопотань про продовження строків тримання підозрюваних під вартою, якщо це пов’язано з неналежним виконанням службових обов’язків, проводити відповідну перевірку, результати якої розглядати на оперативних нарадах.

8.5. Матеріали, що стосуються заходів забезпечення кримінального провадження, зберігати в наглядових провадженнях.

9. За наявності передбачених законом підстав порушувати перед судом питання про тимчасовий доступ до речей і документів з їх вилученням, арешт тимчасово вилученого майна.

9.1. За необхідності, але не рідше одного разу на півріччя, перевіряти стан збереження речових доказів і схоронності тимчасово вилученого майна, достовірність та повноту записів у книгах їх обліку. Доручати проведення таких перевірок особисто керівникам органів досудового розслідування.

9.2. За фактами неналежного зберігання речових доказів, що призвело до їх втрати, незаконного знищення, реалізації, технологічної переробки чи пошкодження, незбереження їх істотних ознак і властивостей, а також у випадках привласнення чи розтрати проводити перевірки та приймати рішення в порядку Кримінального процесуального кодексу України.

10. Прокурорам, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування, перед погодженням клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій перевіряти відповідність наведених у них даних вимогам законів, матеріалам і фактичним обставинам кримінального провадження.

10.1. Питання про погодження клопотань слідчих про проведення негласних слідчих (розшукових) дій або про відмову в їх погодженні вирішувати невідкладно.

10.2. У разі відмови в їх погодженні виносити постанову з викладенням мотивів такого рішення.

10.3. Перевіряти законність здійснення негласних слідчих (розшукових) дій, проведення яких не потребує дозволу слідчого судді або рішення прокурора, упродовж доби з часу отримання письмового повідомлення слідчого про їх проведення.

10.4. У разі необґрунтованого прийняття таких рішень слідчим надавати вказівки про їх припинення.

10.5. Погодження клопотань про продовження строків проведення негласних слідчих (розшукових) дій здійснювати після ретельного вивчення результатів проведених раніше таких заходів і лише за наявності додаткових відомостей, що дають підстави для цього.

10.6. У разі відсутності потреби в продовженні проведення негласних слідчих (розшукових) дій вживати заходів до їх припинення.

10.7. Реєструвати клопотання, постанови про проведення негласних слідчих (розшукових) дій відповідно до правил таємного діловодства.

10.8. Дотримуватися вимог режиму таємності, вживати заходів щодо забезпечення захисту від розголошення даних про факт, методи проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відомостей про особу, місце чи річ, щодо яких проводяться такі дії.

11. Неупереджений та об’єктивний розгляд скарг учасників кримінального провадження на рішення та дії працівників органів досудового розслідування, у тому числі скарг підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого на недотримання розумних строків слідчим, прокурором.

11.1. Прокурорам та слідчим прокуратури, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються в судовому порядку, брати участь у розгляді таких скарг. При підготовці до участі в судовому засіданні вирішувати питання щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних рішень самостійно.

11.2. У разі надходження до органів прокуратури України скарг учасників кримінального провадження, звернень депутатів усіх рівнів, інших осіб, у яких оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, крім тих, що віднесені до компетенції вищестоящих прокурорів, роз’яснювати судовий порядок оскарження.

12. Керівникам органів прокуратури усіх рівнів та прокурорам, які здійснюють процесуальне керівництво, вживати заходів до підвищення відповідальності керівників органів досудового розслідування.

12.1. Принципово реагувати на неналежне виконання процесуальних повноважень щодо контролю за законністю дій слідчих, за якісним розслідуванням і розкриттям злочинів.

12.2. Використовувати передбачене статтею 30 Закону України «Про прокуратуру» право надання доручень щодо проведення перевірок.

13. Прокурорам усіх рівнів вживати заходів до забезпечення достовірності статистичних даних у кримінальному провадженні.

14. Забезпечувати участь прокурора в судовому провадженні з розгляду обвинувальних актів, крім випадків, передбачених законом, клопотань про звільнення осіб від кримінальної відповідальності, застосування, продовження, зміни або припинення примусових заходів медичного та виховного характеру, виконання вироку суду іноземної держави або його приведення у відповідність із законодавством України,вирішення питань, пов’язаних з виконанням судових рішень, відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.

14.1. У судовому провадженні в першій інстанції брати участь прокурору, групі прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво або у разі їх заміни, іншим прокурорам відповідно до вимог закону.

14.2. Участь у судових засіданнях брати у форменому одязі, дотримуватися прокурорської етики, сприяти підвищенню авторитету та позитивного іміджу органів прокуратури.

15. У судовому розгляді кримінальних проваджень здійснювати свої повноваження щодо підтримання державного обвинувачення, відмови від підтримання державного обвинувачення, зміни його або висунення додаткового обвинувачення, оскарження судових рішень, інші повноваження на стадіях провадження в суді першої інстанції та з перегляду судових рішень відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

16. У підготовчому судовому засіданні думка прокурора щодо можливості затвердження угоди, закриття провадження, направлення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності, призначення судового розгляду кримінального провадження повинна бути об’єктивною, ґрунтуватися на матеріалах провадження та нормах закону.

16.1. При вирішенні судом питань, пов’язаних з підготовкою до судового розгляду, заявляти клопотання, зокрема про здійснення судових викликів осіб до суду для допиту та витребування речей чи документів, долучення документів і матеріалів, що мають значення для кримінального провадження. За наявності підстав клопотати про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого, висловлювати думку щодо клопотань інших учасників судового провадження.

16.2. Активно використовувати повноваження прокурора щодо вирішення питань, пов’язаних з підготовкою до судового розгляду.

17. У випадку призначення судового розгляду судом присяжних при відборі присяжних використовувати право ставити їм питання, які можуть мати значення для їх відводу.

18. Під час судового розгляду брати активну участь у з’ясуванні обставин кримінального правопорушення та перевірці їх доказами, об’єктивно і неупереджено оцінювати їх з точки зору належності, допустимості, достовірності. За необхідності клопотати про виклик до суду свідків, експертів, спеціалістів, дослідження додаткових доказів, застосування заходів забезпечення кримінального провадження або проведення слідчих (розшукових) дій.

18.1. За наявності підстав подавати клопотання про визнання доказів недопустимими. Заперечувати проти необґрунтованих клопотань сторони захисту та потерпілого з цього питання.

18.2. При виконанні процесуальних функцій реагувати на будь-які порушення закону, що обмежують права учасників судового провадження.

19. За наявності підстав ініціювати під час судового провадження укладення угоди про визнання винуватості. У разі ініціювання обвинуваченим чи потерпілим укладення угоди про примирення роз’яснювати механізм його реалізації та не чинити перешкод в укладенні угоди.

19.1. Угоду про визнання винуватості попередньо узгоджувати з керівником органу прокуратури. Копію угоди з його відміткою долучати до наглядового провадження.

20. Сприяти суду в забезпеченні розумних строків судового провадження. Виключити випадки неявки у судові засідання прокурора без поважних причин. У разі неможливості участі в судовому засіданні заздалегідь письмово повідомляти суд про причину з пропозицією про відкладення засідання.

20.1. У випадках неявки в судове засідання інших учасників судового провадження за наявності підстав заявляти клопотання про привід обвинуваченого чи про зміну йому запобіжного заходу на більш суворий, порушення судом питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, накладення грошових стягнень на учасників судового провадження.

20.2. У разі надання судом доручення органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії вживати заходів щодо своєчасного і повного виконання доручення, надання доступу до отриманих матеріалів учасникам судового провадження та надання їх суду у встановлений строк.

21. За результатами судового розгляду давати належну правову оцінку як тим обставинам, що викривають, так і тим, що виправдовують обвинуваченого.

21.1. У разі встановлення за результатами судового розгляду підстав для відмови від підтримання державного обвинувачення, зміни обвинувачення або висунення додаткового обвинувачення погоджувати відповідні процесуальні документи з керівником органу прокуратури, а в разі підтримання державного обвинувачення останнім – із прокурором вищого рівня.

21.2. При зміні обвинувачення погоджувати новий обвинувальний акт, при висуненні додаткового обвинувачення – вмотивовано клопотати про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченням, при відмові від обвинувачення виносити відповідну мотивовану постанову.

21.3. У разі здійснення повноважень у судовому розгляді групою прокурорів зазначені вище процесуальні документи підписувати старшому прокурору такої групи.

21.4. При підтриманні державного обвинувачення групою прокурорів, до складу якої входять службові особи прокуратур різних рівнів, відповідні процесуальні документи погоджувати керівнику прокуратури вищого рівня.

22. Готуючись до судових дебатів, складати письмові промови або їх тези, у яких викладати міркування щодо обсягу доведеного обвинувачення, оцінки доказів, застосування кримінального закону, призначення покарання та вирішення інших питань, передбачених статтею 368 Кримінального процесуального кодексу України.

22.1. При визначенні позиції щодо покарання суворо додержуватися вимог кримінального закону про його відповідність і справедливість з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпеки кримінального правопорушення, особи винного, обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання, а також особи і поведінки потерпілого. У всіх передбачених законом випадках ставити перед судом питання про призначення додаткового покарання, застосування спеціальної конфіскації, відшкодування завданих правопорушеннями збитків та моральної шкоди.

23. Не пізніше наступного дня після прийняття судового рішення надавати керівнику прокуратури довідку про результати судового розгляду для узгодження питання щодо необхідності оскарження судового рішення.

23.1. У довідці зазначати відомості про позицію прокурора щодо повернення судом обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, можливості укладення угоди, закриття провадження, звільнення особи від кримінальної відповідальності, зміну, висунення додаткового або відмову від обвинувачення, позицію у судових дебатах, а також дані про постановлену судом ухвалу або ухвалений вирок з висновком про законність судового рішення та про наявність підстав для його оскарження.

23.2. Довідку з висновком керівника прокуратури про законність судового рішення та з його копією поштою і електронним зв’язком у триденний строк після прийняття направляти до підрозділів, які здійснюють нагляд за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратур вищого рівня (у тому числі спеціалізованих).