1Організація роботи з худ. Праці в дит садку.

 1. Організація художньої праці Флоромозаїка з досвіду роботи педагогічного колективу Глухівського ДНЗ “Фіалка”

 2. Праця – як суспільно-корисна діяльність, формує світогляд, естетичні погляди, культуру поведінки людини. Трудове виховання в дитячому садку немислиме без художньої праці.

 3. Художня праця – це творча робота дитини з різноманітними матеріалами, під час якої вона створює корисні і естетично значущі предмети і вироби. Така праця є декоративною, художньо- прикладною діяльністю дитини, бо під час створення красивих речей і предметів враховуються естетичні якості матеріалів на основі тих уявлень знань та практичного досвіду, які набула дитина в процесі трудової діяльності.

 4. Організація художньої праці дітей 5-6 років складається з таких розділів: • 1.Робота з папером. • 2. Робота зі штучним матеріалом. • 3. Робота з тканиною і нитками. • 4. Робота з природним матеріалом.

 5. Робота з папером і картоном. • Під час роботи з папером певною мірою розвивається слух. За шелестом паперу можна визначити, який він. Дотиком можна відрізнити різні види паперу. • Робота з папером сприяє розвитку окоміру, вчить пізнавати кольори і гармонійно їх сполучати, розвиває почуття пропорції, симетрії, гармонії.

 6. • Через різні дії з папером розвивається твердість руки, увага, пам’ять,уява. • Використання різних способів і прийомів вчить дітей естетично осмислювати образи знайомих предметів, передавати їх в образотворчій діяльності, підкреслюючи красу і колорит зовнішнього виду в зміненій формі. • Робота з папером сприяє оволодінню культурою праці, що важливо для підготовки дітей д успішного навчання в школі.

 7. Робота зі штучним матеріалом • передбачає різноманітні відходи: гофрований картон, коробки, корки, котушки, дріт, шматочки синтетичних матеріалів, пінопласт, губка, фольга тощо. • Робота з таким матеріалом сприяє розвитку конструкційної діяльності дітей, розширює їх світогляд про навколишній світ.

 8. • Праця зі штучним матеріалом збуджує інтелектуальну і творчу активність, вчить планувати свою роботу, здійснювати свої задуми. • Створення поробок з різноманітного матеріалу наближається до художнього конструювання, сприяє розвитку естетичних почуттів і художніх здібностей дітей.

 9. Робота з тканиною і нитками • Вже з раннього віку діти граються клаптиками тканини, вчаться розрізняти їх на дотик. Мнучи тканину, розглядаючи колір, малюнок, діти таким чином отримують різноманітні знання про неї, розширюється їх світогляд, збагачуються знання про матеріали та їх якості.

 10. • Під час роботи з тканиною діти вчаться робити розмітку, у них закріплюються вимірювальні навички, вчаться різати матеріал, зшивати деталі, оздоблювати вироби. Пришивання гудзиків, петельок привчає дитину до бережливого, акуратного ставлення до речей. Уміння і навички шиття становлять важливий елемент у праці з самообслуговування, а саме з догляду за одягом.

 11. • У роботі з тканиною розвивається та удосконалюється культура праці, вміння планувати і організовувати свою роботу. Праця з тканиною формує потрібні вольові якості: завзятість, наполегливість, бажання довести розпочату справу до кінця, любов і повагу до праці, дисциплінованість, вміння працювати в колективі.

 12. • Робота з нитками теж має велике значення. Діти вчаться відмірювати їх, поєднувати кольори під час роботи, навчаються вишивати різноманітними швами. • Праця з нитками сприяє розвитку окоміру, дрібних м’язів пальців рук. • Працюючи з нитками, діти набувають знань про властивості матеріалів, засвоюють нові поняття, у них удосконалюються вміння аналізувати, порівнювати.

 13. Робота з природним матеріалом • Природний матеріал – скарбниця для розвитку дитячої творчості. Робота з природним матеріалом має великі можливості для зближення дитини з природою, виховання бережливого, турботливого ставлення до неї і формування перших навичок праці. • Праця з природним матеріалом розширює увагу дітей, удосконалює вміння уважно вдивлятися в різні явища, зберігати цілісність сприйняття при створенні поробок. Виготовлення поробок потребує від дитини спритності, точності виконання. Це, в свою чергу, сприяє підготовці руки дитини до письма, до навчальної діяльності в школі.

 14. • Під час роботи з природним матеріалом розвивається сенсомоторика – узгодження в роботі очей і руки, удосконалюється координація рухів, гнучкість, точність у виконанні дій, поступово створюється система навиків і вмінь. • Робота з природним матеріалом позитивно впливає на розумовий розвиток дитини, формування довільної уваги. • Поробки з природного матеріалу значною мірою задовольняють допитливість дитини, бо саме в цій праці є новизна, творчий пошук.

 15. • Праця з природним матеріалом сприяє розвитку особистості дитини, формуванню її характеру. В одному виді праці дітей є реальні можливості формувати у них контроль і самоконтроль. • Сприятливий емоційний настрій дітей під час виконання поробок, радість спілкування у праці, насолода, отримана при створенні іграшок, дуже важливі для загального розвитку дитини.

 16. Флоромозаїка • Флоромозаїка - це мистецтво створювати об'ємні панно з попередньо відшліфованих та розфарбованих зерен, насіння та кісточок плодів рослин. • Техніка «Флоромозаїка» основана на використанні природних матеріалів - квітів, листя, трав, кори дерев, майстерно засушених під пресом які зберегли завдяки цьому, свої природні форму і колір.

 17. • Крім засушених рослин, насіння, грибів, мохів, пташиного пір'я в мозаїці використовуються зрізи гілок різних дерев: липи, вільхи, акації, тополі, берези, клена, шелюги, осики - все йде в хід. Укладені в різних варіантах зрізи надають декоративному панно незвичайну фактуру.

 18. Історія мозаїки. • Історія мозаїки налічує багато тисячоліть. Найбільш ранні мозаїчні візерунки, що дійшли до нас, датуються приблизно 3000 роком до нашої ери. Вони були створені шумерами в Стародавній Месопотамії з пофарбованих глиняних цвяхів, які вдавлювалися в поверхню стін. Пізніше стародавні єгиптяни використовували мозаїчні фрагменти забарвлених матеріалів і напівкоштовні камені для декорування стін, меблів, предметів інтер’єру і прикрас. Стародавні греки першими з відомих цивілізацій використовували натуральні камені і раковини різних кольорів для створення малюнків.

 19. Картини із зерен. • Новий вид мозаїки – мозаїка з пофарбованих зерен. Завдяки цій техніці ви і ваша дитина не тільки зумієте розкрити свою фантазію, але й зможете прикрасити стіни свого житла. Адже картини із зерен виглядають оригінально і стильно, до того ж залежно від інтер'єру можна підібрати необхідні сюжети і відтінки для картин.

 20. • Цей вид мистецтва освоїти зовсім нескладно. Ще один плюс полягає в тому, що матеріали для таких мозаїк доступні кожному і їх можна купити практично в будь-якому магазині. В першу чергу, вам знадобляться різні зерна: рис (круглозерний, довгомірний, дикий), рисові пластівці, крупи: гречана, ячна, пшенична, манна, перлова, пшоно, просо, горох, коріандр, зерна маку, зерна кропу.

 21. • Оскільки картина вийде досить важкою, то звичайний папір як основа не підійде. Використовуйте для основи фанеру або ДСП розміром 22x30 см. Також вам знадобляться: клей ПВА, акрилові або гуашеві фарби, бамбукові палички (ними зручно перемішувати фарби і зерна), ємності для фарбування зерен, ніж, копіювальний папір для переведення малюнка, кулькова ручка, пінцет, лопаточка.

 22. • Особливу увагу варто приділити фарбуванню зерен, адже від цього залежатиме якість картини. Звичайні пластикові стаканчики можна використовувати як ємності для фарбування. Якщо фарба надто суха і зерна забарвлюються нерівномірно, потрібно додати трохи води і продовжувати розмішувати бамбуковою паличкою.

 23. • Коли зерна забарвлені, їх потрібно викласти для сушіння на чистий аркуш паперу рівномірним шаром. Приблизно через 3-5 хвилин, коли зерна трохи підсохнуть, відокремте їх від паперу і один від одного. Для цього круговими рухами натискайте на шар зерен. Зберігати забарвлені зерна можна в тих самих пластикових стаканчиках, в яких вони забарвлювалися.

 24. • Коли картина готова і клей висох, її можна покрити лаком. Це не тільки додасть картині блиску, але й захистить її від шкідників і вологості. • Активно залучайте до виготовлення картин із насіння своїх дітей. Ці заняття розвивають дрібну моторику, створюють довірчі стосунки між дорослими і дітьми і є одним із засобів виховання та розвитку особистості.

2правила техніки безпеки . Матеріали і інструменти для роботи з папером. Порядок користування з інструментами…………….

3Історія виникнення паперу.власт. паперу. Сорти.,які викор. У дит. С.

Папір – це матеріал, властивості якого в першу  чергу визначаються особливостями будови. Аркуші паперу складаються з переплетених між собою волокон, що утримуються за рахунок сил щеплення.

До винайдення паперу люди писали на кам’яних і глиняних плитках, дерев’яних дощечках, папірусі, пергаменті та інших матеріалах. Серед цих матеріалів найвизначніше місце займали папірус і пергамент. У Стародавньому Єгипті, в долині ріки Ніл, була поширена трав’яниста рослина – папірус. Єгиптяни розрізали стебла папірусу на тоненькі і широкі стрічки, склеювали їх між собою, пресували і сушили. Виготовлені таким способом довгі аркуші скручували і діставали згортки. Папірус як матеріал для письма був поширений і в інших країнах. В ІІ ст. до н. е. в Малій Азії почали виготовляти пергамент, хоч і дорожчий за папірус, але значно міцніший. Слово «пергамент» походить від назви міста Пергама, де вперше почали виготовляти з шкір телят, ягнят та козенят цей високоякісний матеріал для письма. Папір вперше був винайдений у ІІ ст. до н. е. в Китаї. Перший папір виготовляли з молодих пагонів бамбука, подрібненого до волокон. Одержану масу розбавляли водою і виливали на сито. Коли вода стікала, паперовий аркуш був готовий. Його залишалось лише спресувати і висушити. Древній Китай – країна традиційної ізольованості: всі свої винаходи китайці намагалися тримати в секреті. Не минув цієї участі і папір. Тому вдруге папір був «винайдений» у Самарканді  - одному з центрів науки і культури Середньої Азії того часу. Звідти папір став поширюватись по всьому світу. В Росії паперове виробництво виникло лише в середині ХVІ ст., коли під Москвою на річці Уча побудували перший «паперовий млин». Такі млини працювали і в нас на Україні. Особливо швидко розвивається паперове виробництво після винайдення книгодрукування. В 1665 р. на річці Пахрі під Москвою розпочато будівництво першої паперової фабрики. Російські винахідники внесли значний вклад  у розвиток технології паперового виробництва. У ХVІІ ст. в Росії винайшли спосіб відбілювання паперової маси на морозі, у 1710 р. – спосіб виробництва вогнетривкого азбестового паперу, у 1707-1714 рр. папір почали виготовляти з соломи. До кінця ХVІІІ ст., спосіб виготовлення паперу майже не змінився. І лише 1799 р., коли француз Нікола Луі Робер побудував машину для виробництва паперу, почався період удосконалення технології паперового виробництва.Люди виготовляють папір таким чином, що він містить волокна (дрібненькі частинки деревини), які розміщені рядами, і це забезпечує різні властивості паперу. Наприклад, папір має пружність, як дерев’яна гілочка. Коли згорнути з паперу трубку і покласти на стіл, то вона розправиться і знов набере форму аркуша. Користуючись цією властивістю паперу, з нього можна виготовляти трубки різних діаметрів. Папір має властивість згинатися. Якщо ми складений аркуш розправимо, то слід від лінії згину залишиться. Це зломилися дерев’яні волоконця паперу. Ця властивість дає нам змогу надавати аркушам паперу відповідних форм (коробочки, кубика та ін.). Крім того, по лінії згину (особливо вздовж волокон) папір легко розірвати по прямій лінії. А спробуйте це зробити з аркушем паперу без лінії згину - лінія розриву буде не пряма, зигзагоподібна. Папір можна різати ножем і ножицями. Лінія відрізу ножем буде рівніша, ніж при різанні ножицями. А щоб вирізати якусь деталь іграшки чи моделі, що має криволінійну форму, краще користуватися ножицями. З’єднуючи окремі частини іграшок або деталей моделі з паперу, часто користуються клеєм, бо папір має властивість склеюватись. Змащений клеєм папір наклеюють не відразу, а через хвилину-дві, коли він вбере в себе воду з клею. Якщо цього не дотримуватись, в місцях скелеювання будуть зморшки, від яких виготовлена іграшка втратить свою красу і цінність. Папір можна фарбувати. Іграшка чи модель має бути привабливою з чіткими обрисами. Для цього використовують олівці, фломастери, фарби, адже папір дуже легко розфарбовується. Відомо більше 600 видів паперу, різного за кольором та фактурою. Тим, хто працює з папером, необхідно знати особливості й властивості деяких сортів паперу. Ці знання допоможуть правильно використовувати папір під час виконання аплікації.Папір - матеріал, що складається із дрібних рослинних волосків, відповідним чином оброблених і з'єднаних у тонкий лист, у якому волокна зв'язані між собою поверхневими силами зчеплення. У повздовжньому й поперечному напрямках, папір має різні механічні й фізичні властивості: відрізана по поперечному напрямку волокон, вони при наклеюванні дають зморщечки, а в повздовжньому - лягає гладко, добре приклеюється. У процесі роботи варто враховувати ці особливості паперу. Не можна забувати, що при промазуванні клейстером, вона розбухає й подовжується. Поперек волокон папір подовжується набагато більше, ніж уздовж. Якщо тільки що промазаний папір відразу наклеїти, то в результаті триваючого розбухання й подовження на папері з'являться зморщечки й складки. Тому промазаному паперу потрібно полежати - дві хвилини. Тільки після цього можна наклеювати на тло.Для аплікації придатний глянцевий, настільний, мармуровий, шагреневий, тиснений, оксамитовий, срібний та бронзовий папір.Глянцевий папір - кращий матеріал для аплікації. Він яскраво пофарбований, легко ріжеться, добре приклеюється. З його блискучої поверхні легко знімаються клеї.Настільний папір - щільний, пофарбований в м'які тони, використовується не тільки для вирізання зображень, але й для тла. Робота з ним вимагає особливої обережності, тому що клеї й вологі руки залишають плями на його поверхні.Мармуровий папір - тонкий, блискучий, розводи його кольорів нагадують мармур. Від клейстеру на ньому не залишається плям. Застосовується при вирізанні ваз, декоративних орнаментів, букв цифр.Шагреневий - буває як щільний, так і м'який, малюнок на ньому нагадує зім'ятий папір. В аплікації використовується не часто, коли вирізують стовбури дерев, гілки, парканчики, землю.Тиснений папір - щільний, міцний, з рельєфним малюнком. В аплікації застосовується вибірково. Він служить для виконання таких зображень, як дах, кошик, меблі, букви, цифриОксамитовий папір відрізняється насиченістю й глибиною тону, щільністю, має бархатисту поверхню. Він з зусиллями ріжеться, на згинах ламається. З оксамитового паперу не можна вирізати відразу кілька зображень. Папір погано приклеюється, тому вимагає густого сильного клею, наприклад, казеїнового або синтетичного. Необхідно пам'ятати: що будь-які механічні впливи на лицьову поверхню псують її (утворюються білясті вм'ятини). Деталі малюнка майбутньої аплікації можна малювати тільки на звороті оксамитового паперу. Під час роботи з ним треба стежити, щоб клей не попадав на його лицьову сторону. Тому використовувати оксамитовий папір на заняттях у дитячому садку не рекомендується. Але цей папір є прекрасним декоративним матеріалом. Він широко застосовується для оформлення свят: Вирізання букв, цифр, знаменних дат, заголовків на стендах різного змісту.Срібний і бронзовий папір пофарбований алюмінієвою або бронзовою фарбою. Це ламкі сорти паперу, їх не можна згинати. Застосовується в тих же цілях, що й оксамитовий, крім того, використовується в аплікації на ялинкових прикрасах, прапорцях.Картоном прийнято називати товстий, дуже твердий папір. Картон найчастіше пофарбований у приглушені сірі, блакитні, бузкові, рожеві й коричневі тони.Якщо аплікація виконується на картоні, по закінченні роботи зворотна сторона його обклеюється писальним, шпалерний або обгортковим папером, щоб картон не жолобився. Аплікація висушується під важким пресом.Іноді папір фарбують у необхідний колір.