- •1.Предмет і завдання психології.
- •2. Основні галузі психології.
- •3. Історія розвитку психології.
- •4. Міфологічний етап розвитку психологія.
- •5. Філософський етап розвитку психологія.
- •6. Науковий етап розвитку психології.
- •7. Місце психології в системі наук.
- •8. Поняття про психіку, функції психіки.
- •9. Етапи розвитку психіки.
- •10. Мозок і психіка.
- •11. Рефлекторна природа психіки.
- •12. Будова нервової системи людини.
- •13. Психічні процеси. Психічні стани. Психічні властивості.
- •14. Методи психологічних досліджень. Загальна характеристика.
- •15.Основні методи психологічних досліджень. Спостереження.
- •16. Основні методи психологічних досліджень. Експеримент.
- •17. Додаткові методи психологічних досліджень.
- •18. Напрями сучасної психології. Біхевіоризм.
- •19. Напрями сучасної психології. Психоаналіз
- •20. Напрями сучасної психології. Гуманістична психологія.
- •21. Напрями сучасної психології. Генетична психологія.
- •22. Гештальтпсихологія.
- •23. Діяльнісний підхід в психології.
- •24. Особистість, її психологічна структура.
- •25. Біологічне і соціальне в особистості.
- •26. Особистість, індивід, індивідуальність.
- •27.Діяльність і її структура.
- •28. Види діяльності: гра, навчання, праця.
- •29. Способи діяльності. Вміння, навички, звички.
- •30. Діяльність і активність.
- •31. Поняття групи в психології. Соціометрія.
- •32. Види груп. Особистість в групі.
- •33. Спілкування. Структура спілкування.
- •34. Спілкування функції спілкування.
- •35. Засоби спілкування: вербальні, невербальні.
- •36. Особливості невербальних засобів спілкування.
- •37. Взаємодія в спілкуванні. Види взаємодій.
- •38. Механізми психологічного впливу.
- •39. Перцептивний аспект у спілкуванні.
- •40. Ефект першого враження.
- •41. Періодизація вікового розвитку.
- •42. Характеристика періодів розвитку.
- •43. Відчуття фізіологічне підґрунтя відчуттів.
- •44. Класифікація відчуттів.
- •45. Індивідуальні властивості відчуттів.
- •46. Сприймання. Різновиди сприймання.
- •47. Властивості сприймання.
- •48. Пам'ять. Види пам’яті.
- •49. Процеси пам’яті.
- •50. Увага. Види уваги.
- •51. Мислення. Форми мислення.
- •53. Класифікація видів мислення
- •53. Мовлення його функції і особливості.
- •54. Різновиди мовлення.
- •55. Емоції. Види емоцій.
- •56. Емоції та почуття. Спільне та відмінне в емоціях та почуттях.
- •57.Форми переживання емоцій та почуттів.
- •58. Поняття про уяву. Функції уяви. Види уяви.
- •59. Способи (прийоми) створення образів уяви.
- •60. Воля. Структура вольової дії.
- •61. Темперамент. Типи темпераменту.
- •62.Характер. Структура характеру.
- •63. Здібності загальні і спеціальні. Задатки.
- •64. Рівні розвитку здібностей: обдарованість, талант, геніальність.
1.Предмет і завдання психології.
Предметом психології є психіка (від грец. psychikos - душевний) людини і тварини" тобто психічні явища, притаманні людині і тварині. Психологія вивчає внутрішній психічний світ людини, психічні процеси, стани, властивості, закони виникнення, розвитку й перебігу психічної діяльності, становлення психічних властивостей людини, життєве значення психіки. Психологічна наука вивчає такі психічні явища: - психічні процеси, до яких входять відчуття, сприймання, запам'ятовування, мислення, уява, почуття і т.д.; - психічні стани - уважність, байдужість, спокій, схвильованість, піднесення, зацікавленість тощо; - психічні властивості - спостережливість, чутливість, розумові, емоційні, вольові якості людини, її здібності, риси характеру тощо. Психологічна наука розв'язує три групи завдань: науково-дослідні, діагностичні, корекційні. 1. Науково-дослідні завдання передбачають вивчення об'єкта науки на різних рівнях. Наприклад, на рівні загальних закономірностей і чинників розвитку розв'язують такі завдання: а) дослідження вікової динаміки окремих психофізіологічних функцій, процесів, властивостей; 6) виявлення окремих взаємозв'язків психіки впродовж усього життєвого циклу людини з урахуванням її діяльності. 2. Діагностичні завдання мають на меті: 1) розпізнати й оцінити рівень психіки особистості, ступеня зрілості індивідуальних і соціальних характеристик людини на різних етапах; 2) оцінити відхилення у психічному розвитку порівняно з віком і досвідом; 3) визначити потенційні можливості психічного розвитку; 4) здобути наукові дані для вдосконалення та прогнозування розвитку окремого індивіда. Для виконання діагностичних завдань психолог визначає конкретне завдання, підбирає відповідні методи збору даних, аналізує ці дані, інтерпретує, встановлює діагноз, здійснює психологічний прогноз. 3. Корекційні (психокорекційні) завдання спрямовані на виправлення дефектів у психічному розвитку; усунення причин, що призводять до таких дефектів; спеціальну організацію навчального експерименту та психологічного тренінгу; розроблення рекомендацій щодо способу життя з урахуванням віку та індивідуальності людини. Ці завдання виконують науковці-психологи, які працюють у спеціальних установах, та практичні психологи (які працюють у школі, промисловості, спорті тощо).
2. Основні галузі психології.
За спрямованістю діяльності психологів на пізнання, дослідження або перетворення психіки доцільно виділити три великі групи галузей — теоретичну, науково-прикладну та практичну психологію. 1. До теоретичної психології належать: загальна психологія, історія психології, експериментальна, генетична, соціальна, порівняльна, диференціальна психологія, психофізіологія, психологія особистості, моделювання психіки.До науково-прикладної психології слід віднести ряд галузей, для яких характерні дослідження і практичне використання з метою оптимізації поведінки та діяльності людей. Напрями науково-прикладної психології доцільно розрізняти за певними ознаками. а) За видом діяльності та поведінки людини:психологія праці; інженерна психологія; психологія творчості; військова психологія; психологія управління та менеджменту; екологічна психологія; психологія спорту. б) За психологічними питаннями розвитку людини у науково-прикладній психології можна виділити такі напрями: вікова психологія; педагогічна психологія; психологія аномального розвитку, або спеціальна психологія. в) За відношенням до нормальної або хворої психіки виділяються такі дисципліни: психологія здоров’я; медична психологія; психофармакологія (наука про вплив лікарських речовин на психічну діяльність людини); психотерапія (вивчає та використовує засоби психологічної дії для лікування хворих); психопрофілактика (має справу із заходами попередження психічних захворювань); психогігієна (наука про систему засобів підтримання та забезпечення психічного здоров'я особистості на належному рівні). г) За відношенням до права виділяється: юридична психологія. 3.Практична психологія функціонує і розвивається як система спеціальних психологічних служб, спрямованих на надання безпосередньої допомоги людям у вирішенні їхніх психологічних проблем. Головна мета практичної психології — створити сприятливі соціальні та психологічні умови для діяльності людини в усіх сферах життя — від сімейних стосунків до управління державою, надати дієву допомогу у розвитку та захисті її психічного здоров'я. Основними функціями практичної психології є аналіз і прогнозування поведінки й діяльності людини, активний соціальний та психологічний вплив, консультагивно-методична, просвітницька, профілактична, реабілітаційна та психогігієнічна функції тощо.