ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ МОТИВАЦІЯ ТА МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ............................................................................................................6

1.1. Мотивація як психологічна проблема ……….……………………...6

1.2. Мотивація навчання у молодшому шкільному віці………………..13

1.3. Поняття неуспішності у навчанні…………………………………...24

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ЗВ'ЯЗКУ МОТИВАЦЇ НАВЧАННЯ З РІВНЕМ УСПІШНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ……………….……….33

2.1. Діагностика мотивації навчання дітей молодшого

шкільного віку …………………………..…………………………….….33

2.2. Аналіз успішності учнів та її порівняння з мотивацією …….…….42

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...…47

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….49

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………51

ВСТУП

Актуальність теми. Учбова діяльність, через свою специфіку, має об'єктивну складність, оскільки учень постійно освоює те, чого він раніше не знав, чим не володів, стикаючись при цьому, природно, з численними труднощами. Правильна мотивація до навчання буде сприяти підвищення рівня успішності.

Одні школярі долають ці труднощі відносно легко, інші – тільки шляхом мобілізації усіх своїх ресурсів, треті - взагалі без сторонньої допомоги не здатні самостійно вирішити виникаючі проблеми. Комплекс труднощів в учбовій діяльності, дестабілізує особу та її внутрішній світ, породжує внутрішньоособисті протиріччя між бажаннями і можливостями, вимогами соціуму і власними спрямуваннями. На цей факт вказують багато зарубіжних і вітчизняних психологів (3. Фрейд, К. Хорні, Л. Фестингер, К. Роджерс, Л.С. Виготський, Л.И. Божович, М. С. Неймарк, Л.С. Славина, А.И. Захаров). Внутрішньоособисті протиріччя можуть переростати у внутрішньоособові конфлікти, які, у свою чергу, посилюють негативні переживання зовнішніх труднощів.

Особливу гостроту ця проблема набуває в молодшому шкільному віці. Це пов'язано з тим, що молодший школяр тільки поринає в атмосферу шкільного життя, учбова діяльність висуває до нього такі вимоги, яких не було на попередніх етапах його розвитку. Тому, зіткаючись з труднощами, не усі молодші школярі через свої особисті і інтелектуальні особливості здатні їх подолати, що і породжує різнопланові внутрішньоособисті протиріччя, які, як правило, дітьми не усвідомлюються.

Психологічні причини, що лежать в основі неуспішності, І.В. Дубровіна і інші психологи об'єднали в дві групи, до першої з яких віднесли недоліки пізнавальної діяльності в широкому значенні слова, а до другої – недоліки в розвитку мотиваційної сфери дітей.

У цей період з'являються нові мотиви (потреби, інтереси, бажання), відбуваються перестановки в ієрархічній мотиваційній системі дитини. Старі інтереси, мотиви втрачають свою спонукальну силу, на зміну їм приходять нові. Те, що має відношення до учбової діяльності, виявляється значущим, цінним, те ж, що має відношення до гри, стає менш важливим. В той же час у молодших школярів як і раніше помітне переважання мотивів над мотиваційними установками, оскільки в основному ними ставляться цілі на найближче майбутнє, пов'язане із справжніми подіями. По - колишньому ведучими являються «безпосередньо діючі мотиви».

Об'єктом дослідження мотивація навчання учнів початкових класів.

Предметом дослідження психологічні особливості взаємозв’язку мотивації учіння з рівнем успішності дітей молодшого шкільного віку.

Метою дослідження стало вивчення мотивації у дітей молодшого шкільного віку та взаємозв’язку з їхньою успішністю у навчанні.

Гіпотеза: мотивація навчання впливає на рівень академічної успішності учнів початкових класів.

Завдання дослідження:

1. Розглянути теоретичні основи мотивації навчання у молодшому шкільному віці;

2. Виявити чинники низької успішності учнів початкових класів.

3. Провести діагностику мотивів учіння молодших школярів.

4. Виявити зв'язок мотивації навчання з успішністю молодших школярів.

Основними методами дослідження виступили: теоретичні (аналіз, синтез) та емпіричні (тестування дітей, кількісні методи обробки матеріалів даслідження). Для діагностики мотивації навчання дітей застосовувалися наступні методики: «Направленість на одержання знань», «Направленість на оцінку», «Вивчення відношення до навчання».

Теоретична значущість дослідження. Матеріали дослідження розширюють уявлення про зміст і види мотивації учбової діяльності молодших школярів. Отримані в дослідженні результати відкривають можливість для інтеграції існуючих теоретичних підходів до розуміння умов розвитку мотиваційної сфери молодших школярів в процесі учбової діяльності.

Практична значущість дослідження. Теоретичні положення, що містяться в роботі, висновки та науково – методичні рекомендації дозволяють осмислити і ефективно здійснити процес формування мотивації навчання молодших школярів.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Розділ 1

Сутність поняття мотивація та мотивація навчання

1.1. Мотивація як психологічна проблема

В сучасних умовах проблема розвитку мотивів і потреб людини є однією з найбільш актуальних в психології мотивації. Це визначається як вітчизняними, так і закордонними дослідженнями. Важливість цієї проблеми

РОЗДІЛ 2

ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ЗВ'ЯЗКУ МОТИВАЦЇ НАВЧАННЯ З РІВНЕМ УСПІШНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

2.1. Діагностика мотивації навчання дітей молодшого

шкільного віку

З метою перевірки гіпотези, сформульованої на початку дослідження, була проведена дослідно-експериментальна робота. Базою для експерименту стала ЗОШ № 52 м. Миколаїва. Експериментальним був третій клас у складі 29 дітей. Емпіричне дослідження проводилося в період 2011 - 2012 року.

До програми дослідження було включено наступні методи: цілеспрямоване спостереження, бесіду, тестування. Зупинимося на характеристиці кожної методики тестування детальніше.

1) методика «Направленості на одержання знань»;

2) методика «Направленості на оцінку»;

3) методика «Вивчення відношення до навчання».

Методика «Направленості на одержання знань» була спрямована на виявлення направленості у молодших школярів на здобуття знань. Методика розроблена Є.П. Ільїним та Н.А. Кудряковою. Ця методика проводилася з дітьми у формі тестування.

…………………

Після тестування учні розділилися на три рівні, відносно направленості на одержання знань, відображених у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Розподіл учнів за рівнями мотивації навчання

Рівень мотивації	Кількість учнів	Відсоток учнів, %
Високий	17	59
Середній	12	41
Низький	0	0

З цього можна зробити висновок, що більша половина учнів (59%) з високим рівнем мотивації і учбової активності. Учні добросовісно виконують доручення і вказівки вчителя. Вчитель являється для них авторитетом.

Менша частина учнів (41%) маю середній рівень мотивації до навчання. До школи ходять з мотивацією не на учбову діяльність.

2.2. Аналіз успішності учнів та її порівняння з мотивацією

Досі, одним з самих "хворих" місць усіх шкіл залишається слабка успішність школярів. Причина криється не лише в недосконалих методах роботи шкіл, але і в особливостях віку, в психологічній готовності дитини до школи.

Аналіз літературних джерел показує, що багатьма авторами вивчається проблема неуспішності школярів. Неуспішність - це результат нашої неуваги, байдужості, нашого "може само пройде". Досвід показує: вчасно і правильно вжиті міри не лише дозволяють дитині нормально вчитися, але і зберігають його фізичне і психічне здоров'я.

…..

З метою перевірки гіпотези, був зроблений зріз успішності учнів класу.

Взагалі, всіх учнів класу можна поділити на чотири категорії:

• Високий рівень – учні, в яких середній бал з навчальних дисциплін від 10 до 12 балів;

• Достатній – учні, в яких середній бал з навчальних дисциплін від 7 до 9 балів;

• Задовільний – учні, в яких середній бал з навчальних дисциплін від 4 до 6 балів;

• Початковий – учні, в яких середній бал нижче ніж 4 бали.

Показники рівня успішності учнів наведені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Предмети № п/п	Укр. мова	Читан-ня	Англ. мова	Рос. мова	Мат-ка	Приро-во	Громад. Освіта	Сер. бал
1.	8	10	9	8	8	9	8	8,5
2.	8	8	7	8	7	8	9	8
3.	5	4	4	5	4	5	6	5
4.	8	10	8	7	8	7	10	8
5.	8	11	8	8	8	8	8	8,5
6.	9	10	11	11	10	10	11	10
7.	8	11	9	9	9	8	10	9
8.	9	12	11	10	9	10	11	10
9.	8	10	8	8	9	8	9	8,5
10.	8	7	9	7	8	10	11	8,5
11.	11	12	12	11	12	12	11	11,5
12.	11	12	11	11	10	11	11	11
13.	8	11	9	7	8	10	11	9
14.	7	8	6	7	7	7	7	7
15.	9	10	8	10	9	8	9	9
16.	8	10	7	9	8	8	8	8,5
17.	9	9	9	10	8	8	10	9
18.	9	10	10	9	8	10	11	9,5
19.	6	10	6	6	5	8	7	7
20.	11	12	10	11	11	11	12	11
21.	10	11	10	11	10	10	11	10,5
22.	8	10	8	9	9	8	9	8,5
23.	8	10	8	9	8	8	11	9
24.	8	9	9	8	11	9	9	9
25.	5	7	5	5	5	5	6	5,5
26.	8	9	7	8	8	8	9	8
27.	4	6	4	4	4	5	7	5
28.	7	9	8	7	10	9	9	9
29.	8	8	8	8	8	9	9	8

На рисунку 2.2, згідно таблиці 2.4, видно, що в класі:

Рис.2.2. Відсоток успішності учнів 3-го класу

Показники успішності учнів класу хороші, адже 86% учнів вчиться на оцінки добре і відмінно.

З метою проведення порівняльного аналізу рівня успішності та рівня мотивації до навчання беремо результати таблиці 2.1 та таблиці 2.4. Бачимо, що рівень мотивації до навчання в класі 59% і рівень успішності учнів категорії відмінники та хорошисти 86%; середній рівень мотивації до навчання 41% і рівень успішності учнів категорії трійошники 14%; низький рівень мотивації до навчання 0% та учнів з низькою успішності в класі немає.

Після проведеної роботи можемо зробити висновок, що гіпотеза підтвердилась. Діти з високою мотивацію до навчальної діяльності мають добру або високу успішність та охотно освоюють навчальні дисципліни.

Але чи роблять вони це із своєї власної волі та внутрішньої мотивації, чи для цього на них впливає хтось із зовні? На це питання можемо відповісти проаналізувавши результати таблиці 2.2, 2.3 та таблиці 2.4. Бачимо, що більшість дітей, які навчаються на оцінки добре та відмінно мають направленість на оцінку, а отже вчаться не задля власних потреб і мотивів, а для зовнішніх (батьків, вчителів, схвалення соціумом)., але не всі. Це дає змогу замислитись, що діти добре вчаться, а в кінцевому результаті мало знають, адже при такому навчанні не йде запам’ятовування – вивчив, здав, забув. При найкращому варіанті повинно бути, що дитина добре вчиться із власної мотивації до навчання.