107. Дитина.За структурою матеріал програми скомпонований за віковими групами, а не за розділами. Кожний віковій групі відповідає певна назва: «Наші малята», «Дослідники, чомусики», «Наша ст. група,» «Від гри до навчання». В свою чергу для кожної вікової групи розроблені такі розділи: «Зростаємо дружніми», «Мова рідна, слово рідне», «Віконечко в природу» та ін. Ця програма містить розділ з природи «Віконечко у природу». Матеріал природи розміщений за сезонами: осінь, зима, весна, літо. Дітям даються знання по схемі: нежива природа, жива природа, турбота про здоров’я. Завдання цих розділів деталізовані та систематизовані. Недолік полягає в тому, що вона скомпонована за віковими групами, що не дозволяє дати змогу уникнути жорсткої адресованості програмових вимог.

За змістом. Мол. група (Осінь) Нежива природа: Сонце на початку осені яскраве. Дедалі осені дні стають прохолодніші. Вітер частіше дує. Опади – грози, грім, мокрий сніг. Грунт – земля чорна. Суха земля – тверда, мокра – липне. Вода – прозора, без запаху, тече. І так по кожній порі року окремо.

Жива природа: Рослини: Де ростуть. Бувають різними, потребують догляду. Ознайомлювати із змінами в різні пори року. Тварини: Особливості зовнішньої будови, умови їх існування, спосіб живлення, пересування, зміни в житті тварин. Турбота про здоров’я. Як треба одягатись? Одежа залежить від погодних умов.

ББК.Зміст освітньої лінії «Дитина уприродном удовкіллі» містить доступні дитині дошкільного віку уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля. Природнича освіченість передбачає наявність уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дитини до природи виявляється у її природодоцільній поведінці: виважене ставлення до рослин і тварин, готовність включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою, дотримування правил природокористування.

Українське довкілля.

Ранній вік

Освітні завдання

• Сприяти взаємодії дитини з довкіллям, проявленню емоцій.

• Формувати практичні вміння сприймати довколишнє у процесі ознайомлення з довкіллям.

• Вчити простих способів обстежування, спостереження, зосере­дження, вміння утримувати увагу.

• Формувати допитливість, вміння і бажання докладати зусилля для досягнення результату.

• Навчати позитивно сприймати довколишніх, явища, предмети.

• Привчати малюків брати активну участь в усіх видах діяльності в процесі ознайомлення з довкіллям (тільки в процесі взаємодії фор­муються практичні навики та усвідомлення своєї самоцінності).

Показники компетентності дитини:

• має уявлення про сім'ю, рідних людей, які дбають одне про одного;

• знає імена рідних та найпростіші правила етикету, проявляє різноманітні позитивні емоції щодо рідних, близьких;

• спостерігає за працею дорослих, проявляє повагу до результатів праці;

• має елементарні уявлення про рідне місто (село), його вулиці;

• володіє елементарними знаннями про транспорт, його призначен¬ня, професію водія, шофера. Вміє показати на картинках паса¬жирський та вантажний транспорт;

• орієнтується у видах людської діяльності, у призначенні предметів вжитку, місцях їх зберігання;

• впізнає предмети за їхніми ознаками та властивостями, функ¬ціональним призначенням; знаходить і виокремлює в довкіллі знайоме та незнайоме, застосовує уявлення про розмір, форму, колір предметів;

• відкриває нові властивості предметів, радіє своїм відкриттям.

Молодший вік

Освітні завдання

• Заохочувати дітей до активної діяльності, стимулювати пізнання, ініціативність, зосередженість у процесі ознайомлення з довкіл­лям, бажання робити щось корисне не лише для себе, а й для інших.

• Формувати активне, різноманітне, розгорнуте орієнтування у світі речей.

• Удосконалювати наочно-образне мислення, навчати дитину обсте­жувати та вивчати нове, визначати схоже, відмінне, об'єднувати за певними ознаками, частково аналізувати, узагальнювати як за зовнішніми ознаками, так і за функціональними, тобто за їх вжи­ванням.

• Формувати у малюків практичні вміння із засвоєння сенсорних еталонів та наочних моделей для розв'язання нових життєвих за­вдань. Формуючи сенсорні еталони, навчати дітей за допомогою аналізаторів активно обстежувати предмети, визначати їх зовнішні ознаки (форму, розмір, колір).

• Вчити малюків практичних умінь; докладати зусиль для здобуття результату, радіти продуктам своєї та чужої праці; переживати гордість за виконане доручення, за дії, що схвалюють дорослі.

• Формувати духовний світ дитини, спрямовувати на усвідомлення дитиною себе, людей, які її оточують, суспільного життя.

Показники компетентності дитини:

• дотримується правил співжиття в колективі, проявляє при цьому чемність, толерантність;

• прагне підтримувати порядок і затишок у житловому приміщенні, вдома та у дитячому садку, дбайливо ставиться до предметів побуту й іграшок, свого одягу та взуття;

• проявляє повагу до членів родини й особливостей родинних стосунків, турботливість, чуйність, тактовність;

• прагне висловлювати елементарні адекватні судження про свої досягнення;

• проявляє інтерес, дбайливе ставлення до навколишніх предметів.

• зацікавлено ставиться до предметного довкілля, доречно застосовує отримані раніше знання;

• має поняття про сенсорні еталони, про розмір, кількість, уміє орієнтуватися в просторі та в часі;

• називає предмети домашнього побуту і вжитку, знає їх застосу­вання;

• має елементарні уявлення про сім'ю, родину, про рідну Батьківщину;

• знає професії своїх батьків, працівників дитячого садка, лікаря, продавця, водія, будівельника, поштаря; має уявлення про важливість різних професій.

Середній вік

Показники компетентності дитини:

• самостійно займається певною діяльністю, прагне підтримувати порядок і затишок у домівці;

• шанобливо ставиться до рідного краю, до людей, їхнього минулого;

• знає, що разом із родиною живе в Україні; впізнає державну сим­воліку (Прапор, Гімн, Герб), любить Батьківщину;

• має уявлення про сім'ю, родину та родинні взаємини: взаємо­допомогу, взаємоповагу, турботу, любов;

• прагне створити затишок у рідній домівці, має знання про якості та використання предметів домашнього вжитку;

• називає професії, виконувану діяльність і результат праці до­рослих, сучасний транспорт і перший транспорт у Західному регіоні, розрізняє і групує за призначенням транспортні засоби;

• знає назву міста (села), в якому проживає, його визначні місця;

• називає предмети побуту, коротко характеризує їх, розповідає про домівку, своїх рідних, називає їхні імена, прізвища, професію або вид діяльності; використовує порівняння;

• вміє охарактеризувати працю дорослих;

• розповідає про свої враження від побаченого.

Старший вік

Освітні завдання

• Розвивати аналітичність і свідомість сприйняття навколишнього.

• Формувати здатність довільно керувати пізнавальними проце­сами, вміння послідовно, детально проводити обстеження або розглядати, створювати логічну схему послідовної діяльності з предметом. Формувати навики експериментування з новим матеріалом.

• Розвивати інтелект та обдарованість.

Показники компетентності дитини:

• бережно ставиться до предметів навколишньої дійсності, особи­стих речей;

• проявляє любов до своєї країни, бажання бути гідним її громадя­нином;

• знає, що є громадянином України; знає та поважає символіку України, видатних людей свого краю; любить своє місто (село), знає його характерні особливості;

• знаходить місце розташування України на мапі; знає, з якими країнами межує Україна;

• знає, що у світі живуть різні народи і нації;

• має уявлення про родину та родовід, про стосунки та захоплення членів родини, проявляє турботу та любов до них;

• знає про роль житла та важливість створення затишку в рідній домівці; використовує знання сенсорних еталонів у процесі ознайомлен­ня з новим предметом побуту, встановлює взаємозв'язки, класифікує; планує свої дії, погоджуючи їх з іншими;

• знає основні професії; розрізняє і групує за призначенням транс­портні та комунікативні засоби.

108. Планування та облік роботи по ознайомленню дошкільників з природою.

Основні вимоги до планування полягають у науковості, правильності, визначення перспективи, черговості виконання завдань, орієнтації на найновіші досягнення науки, передовий досвід, гнучкість, здатність чітко і швидко реагувати на зміни. Ці загальні вимоги до планування можуть вважатися як вихідні і під час планування пед процесу, якому план надає цілеспрямованості. Планування роботи повинно забезпечувати всебічний розвиток дітей, воно має здійснюватися на науковій пед. основі з урахуванням основних дидактичних принципів, бути тісно пов’язаним з

місцевими умовами. Принципи під час планування системи занять:

1) Врахування основних етапів засвоєння знань ( початкове сприймання, розширення і узагальнення знань і вмінь). Головне що неодмінно повинно знайти відображення у плані – це потреба неодноразового повернення до засвоєння певного матеріалу з урахуванням ускладнення змісту.

2) На заняттях по ознайомленню дітей з природою при їх плануванні потрібно за змогою передбачити використання методів що забезпечують безпосередній контакт дошкільників з реальними об’єктами природи.

3) Планування занять з розділу «ознайомлення з природою» необхідно інтегрувати з іншими розділами.

Під час планування повсякденної роботи слід виходити з таких положень:

1) зміст повсякденної роботи з дітьми повинен відображати сезонні зміни, що відбуваються в природі.

2) планування повсякденної роботи має здійснюватись у найтіснішому зв’язку з заняттями, передбачити що в процесі повсякденних спостережень праці, ігор формується значний фонд конкретних знань, умінь, навичок, без яких неможливий процес узагальнення.

3) під час планування повсякденної роботи по ознайомленню з природою слід передбачити що ознайомлення з тим чи іншим об’єктом природи повинно включати кілька фаз в його розвитку, а тому його потрібно вести протягом певного часу, часом тривалого часу.

Основна мета планування – послідовне виконання програми д/с по ознайомленню з природою, в якій закладено той обсяг знань, умінь, навичок, рівня вихованості, що забезпечуватиме всебічний розвиток дітей у процесі ознайомлення з природою. План може складатися на день, тиждень, 2 тижня, місяць. Основою для планування є нормативно-правові документи про функції д/з, про державні програми виховання дошкільників і відповідно нормативно-методичні матеріали. У даний час немає єдиної форми ведення плану.

Багатоваріантність форм ведення зумовлюється рівнем досвідченості вихователів, традиціями, що склалися в колективі. Компактна форма плану: перспективний, у вигляді сітки, де коротко вказується тематика спостережень, види праці, тощо, та щоденник-більш детальний. Принципи планування: 1) забезпечення формування моральності особистості дитини; 2) науковості; 3) врахування індивідуально- вікових особливостей дітей; 4) цілеспрямованості; 5) доступності; 6) енциклопедичності; 7) гуманізму; 8) народності; 9) демократизму; 10) краєзнавчий принцип.

Повсякдення робота по ознайомленню з природою планується в такі відрізки часу:

Вранці – 1) ( дид ігри, розглядання ілюстрацій, колекцій)

2) трудова діяльність,

3) спостереження в природі (колективний, індивідуальний)

З цих видів діяльності щодня планується не більше 1-2.

На денній прогулянці –

1) щодня планується спостерігати з усією групою або підгрупами.

2) 1-2 рази на тиждень планується трудова діяльність.

3) ігри з природничим матеріалом, дид ігри плануються за потребою.

У ІІ пол. дня - після полуденку планується:

1) спостереження за таким явищами в природі які не можна спостерігати в першій половині дня.

2) індивідуальна робота з дітьми.