ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАНЯТТЯ

Модуль 06.2 Експлуатація БТР взимку і влітку.

Навчально-виховна мета:

1. Вивчити порядок експлуатації БТР в зимових і літніх умовах.

2. Ознайомити з порядком роботи командирів щодо підготовки БТТ до експлуатації в зимових і літніх умовах.

Учбові питання.

1. Умови і особливості експлуатації БТР у зимовий період. Підготовка машини до зимової експлуатації. Пошкодження від впливу низьких температур, причини, ознаки і заходи по попередженню. Підтримання техніки у бойовій готовності взимку.

2. Умови і особливості експлуатації БТР у літній період. Підготовка машини до експлуатації влітку. Вплив високих температур і запиленості повітря на роботу агрегатів і механізмів БТР.

3. Обов’язки посадових осіб щодо підготування техніки до експлуатації в зимовий і літній періоди.

Література:

1. БТР-70, технічний опис і інструкція з експлуатації – М., 1981.

2. Римаренко А.Г. Експлуатація БТТ. – М., 1974.

3. БТР-70, памятка экипажу по эксплуатации. – М., 1985.

УЧБОВЕ ПИТАННЯ №1

Умови і особливості експлуатації БТР у зимовий період. Підготовка машини до зимової експлуатації. Пошкодження від впливу низьких температур, причини, ознаки і заходи по попередженню. Підтримання техніки у бойовій готовності взимку.

Питання відпрацьовується у письмовій формі - пропонується вивчити матеріал та написати конспект на вище зазначену тему, використовуючи раніш отриманні теоретичні знання та положення рекомендованої літератури .Матеріал питання обов’язковий для вивчення всіма студентами.

Зимовий і літній періоди експлуатації БТТ визначаються вс­тановленням сталої температури навколишнього повітря, для зимо­вих умов нижче +5° С, для літніх - + 5° С і вище.

На­дійна безаварійна робота машин у кожному періоді експлуатації залежить від знання особового складу особливостей експлуатації машин, суворого дотримання встановлених інструкціями правил використовування машин і виконання необхідного обсягу робіт з під­готовки машини до експлуатації в цих умовах.

В зимових умовах експлуатація машин ускладнюється внаслідок низьким температур повітря, наявності снігового покриву, сніго­падів, заметілі.

Ці умови значно погіршують роботу двигунів, агрегатів, систем і механізмів машини, підвищуючи інтенсивність їх зношення.

В зимових умовах підвищується розхід палива, зни­жується працездатність акумуляторних батарей, також погіршуються умови праці екіпажу, збільшується час на підготовку машини до руху.

Необхідність руху по глибокому снігу приводить до перевантаження двигунів, застрягання машини, а також ускладнює оцінку і подолання перешкод.

Рух по дорогам взимку ускладнюється внаслідок можливого буксування машини, а також юзу і заносів.

Під час снігопадів погіршуються умови спостерігання за маршрутом, значно знижуються середні швидкості руху машин.

При низьких температурах ускладнюється запуск двигуна вна­слідок: ускладнення умов запалення робочої суміші у циліндрах двигунів, збільшення опору провертання колінчастого вала внаслідок згущення масла і зниження працездатності акумуляторних батарей.

При низьких температурах погіршується утворення суміші у карбюраторі, що погіршує умови запалення робочої суміші.

Для забезпечення запуску двигунів взимку необхідно створити достатні пускові оберти колінчастого валу. Оскільки опір провер­тання колінчастого валу внаслідок підвищеної в'язкості масла збільшується, то для забезпечення необхідних пускових обертів від стартера вимагається значно більша потужність, а значить і струм, яким живиться стартер.

Однак, акумуляторні батареї при низьких температурах електро­літу внаслідок підвищеного внутрішнього опору не в змозі забезпечити необхідну потужність стартера. Дослід показує, що прокручу­вання стартером колінчастого вала непрогрітого двигуна вже при температурі –15° С стає неможливим.

Слід пам'ятати, що в зимових умовах розряджені акумуляторні батареї можуть вийти з ладу внаслідок замерзання електроліту. Тому взимку розрядження батарей допускається не більше 25% від їх повної ємності.

При низьких температурах значно підвищується зношення дета­лей в агрегатах та механізмах машин. Особливо інтенсивно зношу­ється двигун при холодному запуску. Основною причиною цього є недостатня подача масла до поверхней, що труться внаслідок під­вищеної в'язкості і погіршення прокачування.

Як показують проведені експерименти, один запуск не розігрітого двигуна при температурі повітря 0° С рівноцінний по зношенню трьом годинам його праці під навантаженням при нормальному теп­ловому режимі.

З цього витікає, що перед запуском двигуна його необхідно розігрівати підігрівачем.

Застигання мастила у ступицях коліс погіршує умови роботи підшипників, а попадання в них води ускладнює зрушення машини з місця.

Все викладене вище потребує проведення спеціальних робіт по підготуванню машини до експлуатації в зимових умовах і додержання встановле­них правил експлуатації.

При підготовці машини до зимової експлуатації необхідно про­вести чергове технічне обслуговування №1 чи №2 і додатково:

• замінити у системі охолодження воду низькозамерзаючою рідиною, а перед цим промити систему охолодження трьохкомпонентною присадкою з метою видалення накипу і осадка;

• злити відстій з обох бензинових баків і промити бензиновий фільтр-відстійник і фільтри тонкого очищання;

- виконати роботи по догляду за пусковим підігрівачем і пе­ревірити його роботу;

- промити бензином паливний бачок пускового підігрівача і фільтр-відстійник.

- перевірити справність жалюзі і їх привода;

• відключити масляні радіатори;

• перевірити справність і роботу опалювачів;

• провести черговий підзаряд чи контрольно-тренувальний цикл акумуляторній батареї;

• в районі з різко континентальним кліматом змінити щільність електроліту з літньої на зимову;

• в агрегатах трансмісії і редукторах приводів вентиляторів замінити масло МТ-16п зимовими сортами масел /масло ТСп-1О/.

Правила експлуатації машини в зимових умовах:

• у передбаченні подовженої стоянки, якщо машина була заправлена водою замість НЗР, злити воду із системи охолодження;

• заміняти і дозаправляти масло відразу після повернення машини з виходу, поки агрегати, вузли і масло, що в них знаходиться, не охололи;

• заправляти бензин і масло, не допускаючи попадання снігу (води) у баки, агрегати і вузли машини;

• для підтримання працездатності і попередження розморожування акумуляторної батареї на допускати її розряду більше ніж 25 % від повної ємності;

- при температурі навколишнього повітря -25°С і нижче при стоянці поза утепленим приміщенням більше 6 годин АКБ зняти і збе­рігати в приміщенні, що опалюється.

Для попередження пошкодження двигуна додержуватись насту­пних правил:

• під час примусових подовжених зупинках періодично прогрівати двигуни підігрівачем чи роботою на холостих обертах; під час прогріву двигунів давати оберти не вище середніх, але такі, які забезпечують підзаряд АКБ. Категорично забороняється робота на великих обертах для прискорення прогріву холодних двигунів;

• для забезпечення інтенсивності охолодження, під час руху прикрити жалюзі, регулюючи величину їх закривання по температурі охолоджувальної рідини;

• при температурі навколишнього повітря нижче 0°С пускати двигуни тільки після попереднього розігрівання їх за допомогою пускового підігрівача.

Прокручувати стартером непрогріті двигуни забороняється.

Для попередження утворення льодяних пробок у системі охо­лодження і у зливних отворах, температура води перед її зливан­ням /якщо температура навколишнього повітря мінусова/ повинна бути не нижче 60°С.

Воду, яка накопичилася на днищі, зливати через отвори у днищі відразу після зупинки машини.

Не допускати попадання снігу з корпусу машини, оскільки сніг, що розтанув, може перетворитися у лід і приморозити тяги приводів керування.

При значних втратах низькозамерзаючої рідини /НЗР/ необхідно переві­ряти її щільність і доводити рівень до норми.

Суворе дотримання цих правил експлуатації забезпечує без­аварійну роботу і подовження строків служби агрегатів, механізмів і вузлів машини.

УЧБОВЕ ПИТАННЯ №2

Умови і особливості експлуатації БТР у літній період. Підготовка машини до експлуатації влітку. Вплив високих температур і запиленості повітря на роботу агрегатів і механізмів БТР.

Питання відпрацьовується у письмовій формі - пропонується вивчити матеріал та написати конспект на вище зазначену тему, використовуючи раніш отриманні теоретичні знання та положення рекомендованої літератури .Матеріал питання обов’язковий для вивчення всіма студентами.

Вплив високих температур навколишнього повітря в першу чергу підвищує нагрівання агрегатів, збільшується витрата води із системи охолодження і дистильованої води з електроліту аку­муляторних батарей, погіршуються умови роботи екіпажу.

Літні умови експлуатації також характеризуються підвище­ною запиленістю повітря, необхідністю подолання водних перешкод і болотяних ділянок. Все це також здійснює певний вплив на екс­плуатацію машин.

Пил, попадаючи до середини машини і осідаючи на її агрега­тах, погіршує умови їх охолодження, збільшує зусилля на рукоятках, важелях і педалях приводів керування.

В пилових умовах велику небезпеку для двигуна представляє попадання у циліндри не фільтрованого повітря. У цьому випадку двигун може вийти з ладу за кілька годин роботи. Так, наприклад, при надходженні у двигун тільки 11% неочищеного повітря зношення його збільшується у 4-5 разів.

Найбільш можливими шляхами надходження у двигун не фільтрованого повітря є нещільності у з'єднаннях повітроочисника із всмоктувальними колекторами (карбюраторами) і несвоєчасне обслуговуванню повітроочисників.

При експлуатації машин в умовах сильної запиленості повітря знижується видимість крізь прилади спостереження, ускладнюється рух машини в колоні, що знижує середні швидкості руху.

В літніх умовах наявність річок, озер, багна, розмокання ґрунту в період весінньо - осіннього бездоріжжя знижують маневре­ність і проходимість машин, погіршують умови роботи підшипників ходової частини і ведуть до підвищеного їх зношення.

Попадання води в корпус і агрегати машини під час подолання водних перешкод викликає корозію поверхней деталей і підвищене їх зношення.

Все це вимагає проведення ряда спеціальних робіт по підготовці машин до експлуатації в літніх умовах.

При підготовці машини до літньої експлуатації необхідно про­вести чергове технічне обслуговування №1 чи №2 і додатково:

• злити низькозамерзаючу охолоджувальну рідину з системи охолодження і промити систему.

Для промивки заповнити систему охолодження водою з трьохкомпонентною присадкою, пустити і про­гріти двигуни до температури води 80ºС.

Відкрити міжблокові кра­ни і через 3-5 хвилин роботи на мінімальних обертах зупинити двигу­ни.

Через 2 години після зупинки двигунів злити промивочну рідину і залити свіжу воду з трьохкомпонентною присадкою. Пам'ята­ти, що якість води, яка застосовується для охолодження двигунів, має не менше значення для довготривалості і надійності їх роботи, ніж якість палива і мастильних матеріалів. Вживання "м'якої" во­ди є одним з основних умов правильної експлуатації двигунів, яка попереджує утворення накипу і корозії водяної сорочки двигунів.

Категорично забороняється вживати для охолодження двигунів воду з високою жорсткістю: артезіанську, ключову і тем більш морську.

Прісну річкову і озерну воду для зниження жорсткості пропонуєть­ся кип'ятити, а потім фільтрувати. Воду після зливу її з системи охолодження збирати і використовувати знову, пам'ятаючи, що часта заміна води посилює корозію і утворення накипу.

• ретельно перевіряти стан радіаторів системи охолодження, трубопроводів і їх з'єднань; радіатори продувати зовні стиснутим повітрям; дюритові з'єднання, які мають щілини і таке ін., замінити;

• перевірити справність і роботу пароповітряних клапанів пробок заливних горловин системи охолодження;

• в агрегатах і вузлах машини замінити зимові сорта масел маслом МТ-І6п.

Під час заміни масла ТСп-10 маслом МТ-І6п промивати агрегати. При цьому, повністю злити з агрегатів масло ТСп-10, попередньо розігрівши його до позитивних температур пробігом машини, залити в агрегати попередньо розігріте масло МТ-І6п, негайно провести пробіг машини на 15-20 км, одразу ж після пробігу злити масло і знову заправити агрегати свіжим маслом МТ-16п до норми;

• провести підзаряд чи контрольно-тренувальний цикл акумуляторній батареї. В районах з різкоконтинентальним кліматом змінити щільність електроліту з зимової на літню.

Для забезпечення нормальної роботи машини в літніх умо­вах необхідно додержуватись наступних правил експлуатації:

- уважно слідкувати за показанням термометрів і не допускати перегрівання двигунів під час руху.

- для попередження перегрівання, система охолодження повинна бути

повністю заправленою, поверхня радіаторів чистою, а ущільнення радіаторів справними;

- для запобігання від попадання пилу в паливо і масло пробки заливних горловин і заправочних отворів перед вивертанням дбайливо очищати;

- усі роботи по обслуговуванню фільтрів і повітроочисників виконувати в умовах, які виключають попадання на них пилу, піску і т. ін. /бажано у закритому приміщенні/.

Після зняття фільтрів і повітроочисників відкриті місця корпусів фільтрів і повітряних горловин карбюраторів дбайливо закривати.

- під час експлуатації машини в умовах високої темпера­тури і сильного запилення повітря через 5-6 днів перевіряти рівень електроліту в акумуляторній батареї, усунути з батареї пил, прочистити отвори у пробках, долити дистильовану воду, а повітроочисники чистити через кожні 100 км пробігу машини.

УЧБОВЕ ПИТАННЯ №3

Обов’язки посадових осіб у справі підготування техніки до експлуатації в зимовий і літній періоди.

Питання відпрацьовується у письмовій формі - пропонується вивчити матеріал та написати конспект на вище зазначену тему, використовуючи раніш отриманні теоретичні знання та положення рекомендованої літератури .Матеріал питання обов’язковий для вивчення всіма студентами.

На­дійна безаварійна робота машин у кожному періоді експлуатації залежить від знання особового складу особливостей експлуатації машин, суворого дотримання встановлених інструкціями правил використовування машин і виконання необхідного обсягу робіт з під­готовки машини до експлуатації в цих умовах.

Підготування особового складу проводиться на спеціальних зборах. Основна задача зборів полягає в тому, щоб навчити особовий склад правильно виконувати роботи по переводу техніки на режим експлуатації в особливих умовах і технічно грамотно використовувати і обслуговувати машини в цих умовах.

Командири підрозділів повинні організовувати роботу екіпажів і встановлювати ретельний контроль за виконанням усіх робіт. Готовність машин до експлуатації послідовно перевіряється командиром взводу, командиром роти, заступником командира батальйона з озброєнняю По закінченню робіт по підготовці машин віддається наказ по в\ч про готовність машин до експлуатації в особливих умовах.

Теми для рефератів та повідомлень:

1. Вплив літних (зимових) умов на роботу агрегатів і механізмів БТР-70.

2. Засоби і способи забезпечення готовності і працездатності машин при низької температурі повітря.

3. Вплив підвищеної запиленості повітря на працездатність машин.

Підготовка рефератів та повідомлень пропонується студентам з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Модуль 06.5 Зберігання бронетанкової техніки.

Навчально-виховна мета:

1.Вивчити призначення, види зберігання БТТ, обсяг робіт під час постановки БТТ для короткочасного і довгочасного зберігання, утримання машин на зберіганні , порядок зняття техніки зі зберігання.

2.Прищепити студентам почуття високої відповідальності за підтримання БТТ у постійній бойовій готовності.

Учбові питання:

1. Види зберігання бронетанкової техніки і озброєння (БТОТ). Основні положення по зберіганню.

2. Вимоги до техніки, що підлягає постановці на короткочасне і довгочасне зберігання.

3. Утримання машин під час зберігання і порядок зняття зі зберігання.

4. Обсяг і послідовність проведення робіт під час приведення БТР у бойову готовність в звичайних умовах та по тривозі.

Література: 1. БТР-70. Тех..опис і інструкція з експлуатації. М. ВІ.1985 рік;

2. Керівництво по зберіганню БТОТ. Кїів. 1996 рік.

3. Наставление по танко – техническому обеспечению войск. М. ВИ.1968 год.

УЧБОВЕ ПИТАННЯ №1

Види зберігання бронетанкової техніки і озброєння (БТОТ). Основні положення по зберіганню.

Питання відпрацьовується у письмовій формі - пропонується вивчити матеріал та написати конспект на вище зазначену тему, використовуючи раніш отриманні теоретичні знання та положення рекомендованої літератури .Матеріал питання обов’язковий для вивчення всіма студентами.

Зберігання БТОТ – це період експлуатації, при якому вона не використовується у визначений інтервал часу, а постійна бойова готовність її підтримується за рахунок застосування способів і засобів захисту від впливу факторів зовнішнього середовища і виконання комплексу організаційно – технічних заходів.

Комплекс організаційно – технічних заходів включає:

постановку машин на зберігання і їх обслуговування у процесі зберігання в установлені строки;

розробку і здійснення заходів для скорочення строків знімання БТОТ зі зберігання;

контроль за технічним станом БТОТ і якістю робіт, що проводяться, а також своєчасним вживанням заходів щодо усунення виявлених недоліків;

своєчасне планування, матеріально – технічне забезпечення і облік робіт, які проводяться при підготовці техніки і озброєння до зберігання, її обслуговуванні у процесі зберігання;

створення необхідних умов (будівництво сховищ, технологічних ліній обслуговування і ін.) для якісного зберігання і обслуговування БТОТ.

Машини утримуються на зберіганні в спеціально обладнаних місцях (опалювальних і неопалювальних сховищах, навісах, відкритих площадках та ін.).

В мирних умовах військова техніка (бойова група) більшу частину часу знаходиться на зберіганні. Не дивлячись на те, що машини під час зберігання не працюють, якщо не здійснювати спеціальних заходів, технічний стан механізмів і систем погіршується. Внаслідок корозії металів деталі можуть або повністю виходити з ладу, або зношуватись раніше встановленого строку до чергового ремонту. Наприклад: вже через 15-20 днів після зупинки двигуна на робочих поверхнях гільз з’являються сліди корозії у вигляді невеликих плям, з яких в подальшому поступово розвиваються раковини. Також погіршується робота деяких систем внаслідок старіння гумо-технічних виробів. Тому для підтримання озброєння і техніки у технічно справному і боєготовому стані при зберіганні машини, як правило, консервують, організується спеціальне їх обслуговування і передбачається систематичний контроль за їх станом.

Організація зберігання БТТ здійснюється згідно вимог Наказів МО, Настанови з танко-технічного забезпечення військ і Керівництва по зберіганню БТОТ. Постановці на зберігання підлягають усі машини, які не планується експлуатувати більше місяця. В залежності від терміну перерви в експлуатації встановлюються два види зберігання БТТ:

• короткочасне (КЗ), розраховане на строк до одного року;

• довгочасне (ДЗ), розраховане на строк більше одного року.

Основними кліматичними і біологічними факторами, впливаючими на машини в процесі зберігання, є :

• температура повітря і її змінення;

• відносна вологість повітря;

• атмосферні опади, вітер, конденсація вологи, сонячне проміння, корозійно – активні агенти повітря, пил, пісок, гриби плісняві, бактерії.

Захист машин від впливу кліматичних і біологічних факторів у процесі зберігання забезпечується шляхом їх консервації.

Консервація машин проводиться такими методами:

• консервація машин без герметизації з використанням консерваційних мастил;

• консервація машин з герметизацією, з використанням вологовбірача і динамічної осушки повітря у герметизованому об’ємі.

Герметизація машин може бути частковою, коли герметизується корпус або ізолюється від навколишнього середовища частина машини і повною, коли передбачається повне ізолювання машини від навколишнього середовища. При часткової герметизації машини застосовуються способи герметизації: „напівчохол”; „чохол”, „заклейка”, “кокон”, “кокон - заклейка”, “ОПВТ”. Повна герметизація машини здійснюється способом “чохол”.

При короткочасному зберіганні застосовується метод консервації поверхні деталей, вузлів і агрегатів машин робочо – консерваційними маслами і мастилами.

При довгочасному зберіганні застосовується комбінований метод консервації.

Постановку машин на зберігання організовує командир частини. Про постановку машин віддається наказ по частини. На підставі його наказу розробляється план постановки машин на зберігання.

Екіпажі виконують роботи у відповідності з картами технологічного процесу підготовки машин до зберігання, які розробляються командирами рот стосовно марок машин, які перебувають на озброєнні підрозділів.

Екіпажу видається план – завдання, в якому вказується обсяг робіт для кожного виконавця на день.

УЧБОВЕ ПИТАННЯ №2

Вимоги до техніки, що підлягає постановці на короткочасне і довгочасне зберігання.

Питання відпрацьовується у письмовій формі - пропонується вивчити матеріал та написати конспект на вище зазначену тему, використовуючи раніш отриманні теоретичні знання та положення рекомендованої літератури .Матеріал питання обов’язковий для вивчення всіма студентами.

Короткочасному зберіганню підлягають машини бойової та стройової груп, які не будуть використовуватися більше одного місяця.

Машини на короткочасному зберіганні утримуються укомплектованими знімним обладнанням, ЗІП-ом і табельним майном.

Колісні машини утримуються на зберіганні у сховищах (на відкритих площадках) з бетонною підлогою. Машини, які планується зберігати більше 6 місяців, вивішуються на підставки.

Обсяг робіт по підготовці машин до зберігання визначається окремо для машин, які були в експлуатації, і машин, що одержані з заводів промисловості або капітального ремонту.

Довгочасному зберіганню підлягають машини бойової та стройової груп, які не будуть використовуватися більше одного року.

Постановці на зберігання допускаються тільки технічно справні машини.

Машини, які підготовлені до зберігання повинні бути придатні до бойового застосування, полагоджені, укомплектовані належним обладнанням і ЗІП, мати незнижений ресурс, не менше установленого наказом Міністра оборони України, заправлені пальним і мастильними матеріалами, спеціальними рідинами, очищені від бруду і продуктів корозії і покрашені у належний колір.

Агрегати, вузли, механізми машин, які належить пломбувати на заводах промисловості, БТРЗ, а також при утриманні на зберіганні, повинні бути опломбовані.

Озброєння повинно бути вивірено і пристріляне, на кожній машині повинні бути контрольно – вивірочні мішені.

Засоби зв’язку повинні мати технічні характеристики, які відповідають установленим нормам, і утримуватися на машинах на своїх штатних місцях.

Прилади колективного захисту (ППО) повинні мати параметри, які відповідають вимогам технічних описів і інструкцій з експлуатації.

Системи силових установок, агрегатів трансмісії та ходової частини короткочасного зберігання повинні утримуватися повністю заправленими.

Якщо на зразках БТОТ довгочасного зберігання системи живлення і охолодження не заправляються паливом і низько замерзаючою охолоджувальною рідиною, то вони промиваються і консервуються .

На машинах короткочасного зберігання застосовуються всесезонні або сезонні сорта ПММ і спеціальних рідин.

На машинах довгочасного зберігання застосовуються тільки все сезонні або зимові сорта основних марок ПММ свіжого вироблення.

АКБ машин короткочасного зберігання утримуються приведеними у робочий стан і встановлені на машинах.

АКБ машин довгочасного зберігання утримуються у сухому вигляді і зберігаються з запасом електроліту у спеціально обладнаних приміщеннях.

Машинам, що підлягають короткочасному зберіганню проводиться чергове ТО незалежно від пробігу (ТО № 1 чи ТО № 2) і додаткові спеціальні роботи, а машини, що підлягають довгочасному зберіганню – ТО № 2 з усуненням усіх виявлених у процесі обслуговування дефектів і несправностей.

Роботи по постановці машин на зберігання виконуються в такому порядку:

• перевірка працездатності машини з заміром параметрів систем, вузлів, агрегатів. При необхідності, стан окремих систем і агрегатів можна перевірити пробігом:

для ГМ – до 15 км;

для колісних машин – до 50 км.

- ліквідування виявлених несправностей на машинах;

- виконання ТО-1 або ТО-2;

- при необхідності проводиться заміна ПММ і спеціальних рідин, пофарбування агрегатів і їх консервація;

- оформлення документації.

Додаткові спецроботи для захисту механізмів і систем включають в себе:

• перевірка стану гумотехнічних виробів;

• змащення петель та защіпок люків;

• відновлення фарби на непофарбованих поверхнях;

• заправка системи охолодження НОР;

• консервація озброєння;

• обробка ЗІП;

• обробка шин БТР;

• консервація двигуна;

• герметизація корпусу машини.

Постановка машин на короткочасне зберігання проводиться екіпажами, закріпленими за ними, з залученням сил ізасобів підрозділів ТО і ремонту.

Постановка машин на довгочасне зберігання проводиться силами і засобами частини та військовозобов’язаними, призваними на учбові збори для обслуговування ОВТ.

На кожну машину, поставлену на довгочасне зберігання, заповнюється карточка машини, що знаходиться на довгочасному зберіганні. Карточка ведеться в батальйоні.

На машини, поставлені на короткочасне зберігання із герметизованими корпусами в батальйонах (ротах) ведуть журнал герметизованих машин. У цих документах акуратно роблять необхідні записи про проведені технічні обслуговування озброєння, засобів зв’язку та інших агрегатів та систем машин.

При постановці БТР на зберігання застосовуються наступні матеріали:

• тканина ТТ (танкова); що уявляє з себе х/б тканину яка пропитана вогнетривким складом і з однієї сторони покрита нітроцелюлозною плівкою. Вона водонепроникна, негорюча, морозостійка до 30ºС;

• папір ПВ (пароводонепроникний) двошаровий, крепірований, з бітумною склейкою, з одного боку покритий водовідштовхуючим складом;

• клей КТ – спеціальний гумовий клей, що має високу липучість. Завдяки введенню в його склад спеціальних речовин він не висихає, тому легко може бути видалений при розгерметизації;

• замазка ЗЗК (замазка для замазування корпусів);

• сілікагель марок МСМ і КСМ (мілкий і крупний),- це вологопоглинач призначений для осушення повітря.

Отже, після завершення всіх робіт по підготовці машини до зберігання консервуються двигуни:

1. З метою поліпшення захисних якостей заправлених у картери масел в них доцільно вводити спеціальні уповільнювачі корозії – присадка АКОР – 2 до 15-20%;

1. Промиваються і консервуються циліндри двигунів, для чого:

• пустити один з двигунів і прогріти його до температури ОР не нижче 50ºС;

• зупинити двигун, перекривши бензинові крани баків;

• вивернути свічки запалення і продути циліндри двигунів, провертаючи колінвал стартером 2-3 рази. Вмикати стартер не більше ніж на 5 сек., відкриваючи при кожному вмиканні повітряні і дросельні затулки карбюратора;

• поставити поршень першого циліндра у положення В.М.К. ходу стискання;

• залити крізь отвір для свічки у перший циліндр 40-50 см³ обезводженого і нагрітого до температури 70-80ºС масла, що застосовується для двигуна;

• в такому ж порядку залити масло в інші циліндри в послідовності їх роботи, обертаючи колінвал послідовно на 90º;

• провернути колінвал двигуна стартером на 4-5 сек;

• поставити свічки запалення на місце, попередньо змастивши їх різьбову частину маслом.

3. Після консервації циліндрів герметизують отвори під щуп і сапун, а також заклеюють щілини повітроочисника.

3. Отвори випускних труб герметизують дерев’яними пробками, провареними у моторному маслі.

3. Глушаки фарбують вогнетривким лаком з алюмінієвою пудрою.

В такому ж порядку консервують другий двигун.

Шини БТР після очищання, промивки і протирання накачують до нормального тиску. Якщо плануємий строк зберігання перевищує 6 місяців, з метою розвантаження ходової частини машини і збереження гуми шин машини вивішують на підставках так, щоб колеса були вище полу на 8-10 см.

На відкритих майданчиках шини необхідно захищати від впливу прямих променів сонця, фарбуючи їх алюмінієвою фарбою на основі лака. У вивішених машин тиск у шинах зменшують до одного кгс/см².

Послідовність герметизації встановленої на стоянці машини: починають з башти, дульного зрізу кулемета, потім герметизують кришу силової установки, днище корпуса і ущільнення у ходовій частині; люки герметизують після завантаження у машину силікагель і підвішування контрольного мішечка, який підвішують проволокою до крючка, що проходить крізь гумову пробку в один з отворів для болтів кріплення освітлювача ОУ – 3ГА. Силікагель завантажують в мішечках по 400г або по 5кг у кількості 40 кг. Початкову вагу контрольного мішечка записують в журнал зберігання герметизованих машин.

УЧБОВЕ ПИТАННЯ №3

Утримання машин під час зберігання і порядок зняття зі зберігання.

Питання відпрацьовується у письмовій формі - пропонується вивчити матеріал та написати конспект на вище зазначену тему, використовуючи раніш отриманні теоретичні знання та положення рекомендованої літератури .Матеріал питання обов’язковий для вивчення всіма студентами.

Утримання машин на зберіганні – це комплекс організаційно – технічних заходів, направлених на забезпечення зберігання, справності та постійної готовності до використання за призначенням.

Утримання машин на зберіганні включає:

• проведення встановлених видів ТО;

• заміну герметизуючих матеріалів, брезенту, АКБ, шоломофонів, ПММ, шин і т. ін;

• контроль за станом в процесі зберігання.

Для машин, які утримуються на КЗ, установлені такі види комплексного ТО:

• контрольно – технічний огляд (КТО);

• ТО-1з;

• СО;

• РТО.

Для машин, які утримуються на ДЗ, установлені такі види комплексного ТО:

• КТО;

• ТО-1з;

• ТО-2з;

• ТО-2з з пере консервацією й контрольним пробігом;

• РТО.

Установлена така періодичність видів комплексного ТО:

а) при КЗ:

- КТО - в ПД і ПГД та в часи догляду за технікою;

- ТО-1з – один раз в 3 місяці;

- СО – повинно поєднуватися два рази на рік з роботами ТО-1з;

- РТО – на машинах бойової групи, відповідно до інструкцій.

б) при ДЗ:

- КТО - в ПД і ПГД та в часи догляду за технікою;

- ТО-1з – один раз в 6 місяців;

- ТО-2з – проводиться на загерметизованих машинах один раз на рік з частковою разгерметизацією;

- ТО-2з – з пере консервацією і контрольним пробігом.

Стан машин, які знаходяться наказ таз, перевіряється:

• посадовими особами підрозділів і частини під час періодичних перевірок машин;

• командирами частин і з’єднань під час оглядів машин та парків;

• шляхом інспектування і перевірок частин і з’єднань.

З КЗ машини знімаються для забезпечення бойової підготовки військ і використовуються у межах річних норм.

З ДЗ машини знімаються для виконання заходів, передбачених планами МО України і НГШ ЗСУ.

У всіх випадках знімання машин віддається наказ по частини. Роботи по зніманню машин зі зберігання здійснюються екіпажами під керівництвом командирів підрозділів.