МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І ТУРИЗМУ

Туристично-інформаційний центр

Інформатор «Туристичні ресурси України (Долинський район)»

Львів2013

Зміст

Загальні відомості……………………………………………………3

Історія ……………………………………………………………… 7

Відомі уродженці………………………………………………… . . 9

Природо-охоронні об'єкти………………………………………...12

Ландшафтні заказники місцевого значення………………… …20

Фестивалі Долинського району………………………………….. 27

Категорія населених пунктів………………………………….…. 32

Музеї……………………………………………………………… 40

Культові споруди……………………………………………….. …47

Готелі та садиби…………………………………………….…….. 51

Ресторани і кафе……………………………………………………..58

Список використованої літератури………………………..……. 60

Долинський район

Доли́нський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця Івано-Франківської області України. Площа — 1 248 км². Районний центр —місто Долина

Історія Долинського району

Долинський район утворено у 1939 році. Заселення цих земель було певною мірою зумовлене наявністю покладів солі серед густих лісів. Тут побудували Вознесенський монастир, у якому з 1112 року монахи почали писати своєрідний літопис Долини. В 1525 році Долині було надане магдебурзьке право.

До одних із найдавніших населених пунктів району відноситься Гошів (1469 р.)

Клімат

Клімат району помірно континентальний, вологий, прохолодний влітку та м'який взимку. Середня тривалість безморозного періоду 155–160 днів, вегетаційного — 205–215 днів. Весняні приморозки припиняються в середньому в третій декаді квітня. Осінні приморозки настають в третій декаді вересня.

За умовами тепло-вологозабезпеченості і особливостями розподілу інших метеорологічних факторів у регіоні виділено два кліматичні райони:

1. Надмірно зволожений, помірно теплий, що охоплює передгірську частину району.

2. Надлишково зволожений, що охоплює гірську частину району і ділиться на два вертикальних підрозділи: — помірно теплий в гірських долинах; — прохолодний — до висоти 1000 м; — холодний — вище 1000 м.

Географічне розташування

Долинський район розташований в північно-західній частині Івано-Франківської області. Районним центром є м. Долина, яке розташоване на відстані 58 км від обласного центру. Загальна площа території району — 1,25 тис. км². У структурі адміністративно-територіального поділу Долинський район значиться з 1939 року.Район межує з Львівською, Закарпатською областями, Рожнятівським та Калуським районами Івано-Франківської області.

Водні ресурси

Найбільшою річкою району є р. Свіча, яка бере свій початок з хребта вишківських ґорґан, на висоті 1155 м. Загальна довжина ріки 167 км. Другою за величиною є р. Мізунка, що починається за хутором Сіда (біля Вишкова). Довжина ріки 51 км. В смт. Вигода вона впадає в р. Свічу. Через Долинський район протікає і р. Лужанка, яка має 29 км. Серед менших річок можна виділити такі як: р. Тур'янка, р. Сівка (притока Дністра), р. Саджавка.

Усі річки Долинського району належать до басейну р. Дністер і є річками гірського типу. Цим річкам притаманний нестійкий рівневий режим. Вода може підніматись на 3-4 м.Великих природних озер в районі немає. Одним з найбільших є Долинське озеро, яке займає площу 25 га. Середня глибина водойми 2,5 м. Запаси води в озері близько 600 тис. м³.В районі є чимало штучних водоймищ, ставків і озер, які використовуються дуже мало, в основному для відпочинку населення. Товарної риби майже не вирощується.

Природні ресурси

Долинський район багатий на різноманітні природні ресурси. Завдяки наявності важливих корисних копалин його народногосподарський комплекс має багатогалузевий характер.

Про сіль та нафту вже згадувалось. Багатий район і на поклади торфу. Розробляється родовище в с. Одиниця, розвідане біля с. Княжолука.

На території району знаходяться поклади гідромінеральних ресурсів, деякі із родовищ використовуються для випуску столової та лікувальної вод.

Ліси займають значну частину території району. Організацією проведення рубок головного користування, санітарних рубок займається Вигодське державне лісогосподарське підприємство та Долинське спеціалізоване міжгосподарське підприємство з ведення лісового господарства.

В гірських карпатських лісах багато природних ягідників: суниці, малини, ожини, чорниці, брусниці, а також багата фауна (олені, ведмеді, козулі, рисі, куниці тощо).

Відомі уродженці

• Бартків Василь Павлович (с. Розточки) — народний депутат України 4-го скликання;

• Васькович Григорій (с. Розточки) — видатний діяч ОУН, близький співпрацівник Степана Бандери на еміграції;

• Верховинець Василь Миколайович (с. Старий Мізунь) — український композитор;

• Волковецький Степан Васильович (с. Витвиця) — народний депутат I-го і II-го скликання, голова Івано-Франківської обласної ради (1992–1998), посол України в Грузії та Азербайджані;

• Галів Тимофій Миколайович (с. Белеїв) — референт СБ ОУН Станіславської області

• Данилишин Богдан Михайлович (с. Церковна) — міністр економіки України (2007 — 2010);

• Дяк Михайло Дмитрович (с. Кальна) — член-засновник Українського Національного Фронту, дисидент, політв'язень;

• Забілий Руслан Володимирович (с. Вишків) — український історик, фахівець з історії ОУН-УПА, директор Центру досліджень визвольного руху та Національного музея-меморіала жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у Львові.

• Квецко Дмитро Миколайович (с. Слобода-Болехівська) — український дисидент, лідер й ідеолог підпільної націоналістичної організації «Український національний фронт», багаторічний радянський політв'язень;

• Клим Іван (с. Старий Мізунь) — повітовий провідник ОУН Долинщини, член Крайового Проводу ОУН Осередніх і Східних Земель;

• Козак Микола (с. Рахиня) — майор СБ ОУН, видатний борець з агентурою НКВС на Волині, нагороджений Золотим Хрестом заслуги УПА;

• Корпан Микола (с.Тяпче) — учасник Бою під Крутами, похований на Аскольдовій могилі в Києві;

• Кос Микола (с. Липа) — крайовий провідник ОУН на ПЗУЗ;

• Кощинець Василь Васильович (с. Розточки) — народний депутат України 3-го скликання, Голова Державного департаменту України з питань виконання покарань (2005 — 2010);

• Красівський Зеновій Михайлович (с. Витвиця) — дисидент, поет, член Українського Національного Фронту (УНФ) та Української Гельсінської Групи (УГГ);

• Лесів Ярослав Васильович (с. Лужки) — член Української Гельсінської групи (УГГ), активний учасник Українського Національного Фронту, священник УГКЦ;

• Могитич Роман Іванович, також Моґетич, Могетич (1890 — близько 1956) — український народний учитель. Автор театральних п'єс, поезій. Народився в селі Княжолука;

• Наум Наталія Михайлівна (с. Старий Мізунь) — заслужена артистка України;

• Охримович Володимир Юліанович (с. Шевченкове) — посол до Австрійського парламенту (1907 — 1908), громадський діяч, учений, редактор газети «Діло»;

• Павлишин Лука (с. Тяпче) — заступник керівника Північної похідної групи ОУН (1941-1942), обласний командир загонів УНС Дрогобиччини (1942);

• Климентина Попович-Боярська (с. Шевченкове) — українська поетеса;

• Селешко Михайло (с. Витвиця) — видатний діяч УВО і ОУН;

• Сенів Юрко (псевдо: «Костенко») (с. Раків) — діяч ОУН та УПА, Лицар Срібного Хреста Бойової Заслуги ІІ класу , Бронзового Хреста Бойової Заслуги (посмертно).

• Січко Петро Васильович (с. Витвиця) — член ОУН, політв'язень, активний діяч Української Гельсінської Групи;

• Тисяк Василь (с. Шевченкове) — відомий оперний співак;

• Шашкевич Богуслав (с. Лолин) — отаман УГА, командир 9-ої Белзько-Угнівської бригади;

• Шухевич Осип (с. Раків) — український письменник;

• Юсип Ярослав-«Журавель» (с. Кропивник) — сотник УПА, командир сотні «Журавлі», заступник командира ТВ-23 «Магура»;

• Ярич Василь Якимович (с. Велика Тур'я) — український скульптор;

• Ярич Іван Якимович (с. Велика Тур'я) — український письменник-гуморист, журналіст.