Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський інститут економіки і туризму

Туристично – інформаційний центр

Інформауція

«Турківський район та його туристичний потенціал»

Львів-2012

Ту́рківський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця України, що входить до Львівської області. Районний центр — Турка. Район був заснований у 1939 році на основі польського Турчанського повяту(пол.) на початку Другої світової війни.

Географія району

Турківський район розташований на південному заході області, у географічній зоні Українських Карпат з висотами 500—1400 м н.р.м. Його поверхню утворюють гірські масиви: низькі — Верхньодністровські Бескиди (у верхній течії Дністра) та Турківська Верховина, середні — Сколівські Бескиди і Верховинський Вододільний хребет, на якому неподалік від села Верхнє Гусне є найвища вершина Бещад — Пікуй (1408 м н. р. м.). Найбільші річки — Дністер (тут розташовані його витоки), Стрий, Сян.

Адміністративний поділ району

Центр району: місто Турка

Боринська селищна рада (смт Бориня)

Бітлянська сільська рада (Бітля, Сигловате)

Боберківська сільська рада (Боберка, Дністрик-Дубовий)

Верхненська сільська рада (Верхнє, Нижнє, Яворів)

Верхньовисоцька сільська рада (Верхнє Висоцьке)

Верхньогусненська сільська рада (Верхнє Гусне, Нижнє Гусне)

Верхньояблунська сільська рада (Верхня Яблунька)

Вовченська сільська рада (Вовче)

Головська сільська рада (Головське, Зубриця, Кринтята)

Завадівська сільська рада (Завадівка, Лосинець, Мельничне, Ясенка-Стецьова)

Ільницька сільська рада (Ільник, Закіпці, Ліктів, Радич)

Ісаївська сільська рада (Ісаї)

Карпатська сільська рада (Карпатське)

Комарницька сільська рада (Комарники, Буковинка, Закичера, Зворець)

Красненська сільська рада (Красне)

Кривківська сільська рада (Кривка, Івашківці)

Ластівківська сільська рада (Ластівка, Коритище, Свидник)

Либохорська сільська рада (Либохора)

Лімнянська сільська рада (Лімна, Бережок, Жукотин)

Мохнатська сільська рада (Мохнате, Матків)

Нижньовисоцька сільська рада (Нижнє Висоцьке, Заріччя, Ропавське, Штуковець, Яблунів)

Нижньотурівська сільська рада (Нижній Турів, Верхній Турів)

Нижньояблунська сільська рада (Нижня Яблунька)

Присліпська сільська рада (Присліп)

Риківська сільська рада (Риків, Багнувате, Межигір'я)

Розлуцька сільська рада (Розлуч)

Сянківська сільська рада (Сянки, Біньова)

Хащівська сільська рада (Хащів, Лопушанка)

Шандровецька сільська рада (Шандровець)

Шум'яцька сільська рада (Шум'яч)

Ясеницька сільська рада (Ясениця, Кіндратів)

Явірська сільська рада (Явора, Мала Волосянка, Стоділка)

Історія району

Населення району сформувалось завдяки річкам Літмир, Яблунька (або Турка), Стрий, які послужили заселенню Турки. На їхніх берегах осідали першопроходці племен бойків. Місто отримало назву від турів, які паслися на прибережних рівнинах. Початок заселення багатьох сіл Турківщини припадає на час існування Давньоруської держави.

У XV столітті землі Русі даруються польсько-литовським королем своїм васалам. Перша писемна згадака про Турку відноситься до 1431 року.

У 1538 році відбулося розмежування земель королівських від панських. Перебуваючи в складі Польсько-Литовського князівства, землі Турківщини були власністю короля і окремо шляхти.

Тоді ж відбулося прокладання через гори «Тесаної дороги» по давньому руському путі.

Будівництво церков та надання парафій послужило закладанню нових сіл на королівських землях. Королівські землі належали до Самбірської економії та об'єднувались у країни: Волосянську, Гвоздецьке, Ільницьку, Либохірську, Розлуцьку. 19 сіл, в тому числі Турка, були приватними. Щоб захистити край від нападів, на русько-угорському пограниччі заснована 1674 року регулярну оборону кордонів з комендатурою в Турці.

В 1730 році Турка стає містом і отримує магдебурзьке право. Розвивається торгівля, ремесла, формується центр міста з ратушею і замком. До складу міста входять: Старе село, Слобода, Середня Турка, Горішня Турка. В 1772 році Турківщина, як і вся Галичина, входить до Австро-Угорської імперії.

В Турці ліквідовується уряд воєводів і старост, залишено тільки суддів, які попередньо мусили присягнути австрійській короні. В 1781 році створюється патрімональне начальство, або домінія. В Турківському районі тоді було 16 доміній.

Вся Галичина була розділені на 18 «циркулів», а ті підпорядковувалися мандаторіям. Весь тягар державної влади фактично лежав на мандаторіальних урядниках. Мандаторій становив першу державну інстанцію, другою був начальник циркуля, а третьою — губернатор у Львові, який підлягав безпосередньо цісареві.

В 1848 році Турківський повіт займає територію від Тершова на півночі до Івашківців на півдні, від Головського на сході до Дидьової на заході.

Третиною площі земель володіли 4 панські родини. Обрання першої повітової Руської Ради відбулося в 1848 році. В 1865 році влада разом з актами державного районного уряду перейшла до канцелярій. Трохи пізніше утворилися староства.

До 1867 року Турка складалась з кількох окремих ґмін. Кожна з них керувалася війтом і присяжними, асесорами і радою, мала свою ґмінну печатку.

В 1880 році в Турці було 656 будинків, 4634 жителів у ґміні.

В 1884 році в Турківському повіті було 24 однокласні школи, 5 кузень, одна цегельня, 5 парових тартаків, 5 водних тартаків.

На той час Турківський повіт нараховув 72 ґміни.

В 1903 році було відкрито в Турці кредитну касу, а ще через два роки — лікарню.

В 1904 році була збудована залізниця, яка з'єднала Турку зі Львовом і Закарпаттям.

На початку XX століття в Турці проживало понад 6 тисяч чоловік. В самому повіті (1905 р.) було 2 сілськогосподарських і 125 промислових підприємств, на яких працювало 607 робітників. Діяло також 69 водяних млинів, 7 млинів з тартками, 9 каменоломень, 2 цегельні, 4 водяні тартаки, 8 парових тартаків і фабрика газованої води.

На весні 1919 року Західна Україна була захоплена Польщею. На Турківщині тривала активна визвольна боротьба. В 1931 році в Турці відбулася демонстрація безробітних усього повіту, на яку вийшло 2 тисячі чоловік.

В 1931 році в м. Турці було 1324 будинки. В повіті проживало близько 114457 чоловік. Сільське населення мешкало в 17475 будинках.

В 1938 році в Турці було понад 10 тисяч мешканців.

В 1940 році територія теперішнього Турківського району була поділена на Боринський і Турківський райони.

До Боринського району входило 24 сільські ради, до Турківського — 25. Проіснував Боринський район до 1959 року. В 1959 році обидва райони були об'єднані.

В грудні 1962 року Турківський і Старосамбірський райони об'єднані з центром в місті Старий Самбір.

В 1965 році знову був утворений Турківський район.