Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЗМІСТ.docx
Скачиваний:
24
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
74.11 Кб
Скачать

41

ЗМІСТ

Ст.

ВСТУП………………………………………………………………………….

РОЗДІЛ 1. ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

1.1. Вивчення нормативних документів, які регламентують діяльність у сфері захисту прав споживачів.………………………………………………

4

1.2. Ознайомлення з державними органами та громадськими організаціями у справах захисту прав споживачів в Україні ………………

5

1.3. Права та основні напрямки діяльності громадських організацій із захисту прав споживачів …………………………………………………….

13

1.4. Основні права споживачів ……………………............................................

18

1.5. Сформувати та обґрунтувати пропозицію щодо задоволення потреб туристів основні права споживачів…...……………………………

21

РОЗДІЛ 2. МЕНЕДЖМЕНТ

2.1. Загальна характеристика бази практики ……………………………….

2.2. Вивчення та застосування функцій менеджменту в діяльності підприємстві …………………………………………………………………..

2.3. Вивчення та застосування методів менеджменту в управлінні підприємством………………………………………………………………...

2.4. Менеджмент персоналу ………………………………………….............

РОЗДІЛ 3. ЕКОНОМІКА ТОРГІВЛІ

3.1. Аналіз складу, структури та ефективності використання майна підприємства…………………………………………………………………

3.2. Вивначення структури витрат та аналіз чисельності працівників………

3.3. Вивчення та оцінка доходу підприємства та методики ціноутворення.

3.4. Оцінка узагальнюючих показників фінансово-господарської діяльності

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ……………………………………….…..

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….

ДОДАТКИ……………………………………………………………………

ВСТУП

Виробнича практика для студентів забезпечує можливість отримання досвіду та продовження наукового дослідження на підприємстві. Тому в результаті проходження практики і складання звіту я намагатимусь висвітлити всі необхідні питання, якнайповніше їх розкрити, зробити їх аналіз, дати певну оцінку явищам і процесам, які відбуваються на підприємстві та зробити певні висновки.

Базовим підприємством для написання звіту було обрано ТзОВ "Торгова мережа "Барвінок", основним видом діяльності якого є роздрібна та оптова торгівля продовольчими та непродовольчими товарами. Також підприємство має право на виготовлення харчових продуктів - перспективні напрями торгівельної діяльності.

На даному підприємстві я мала змогу ознайомитися з організацією виробництва, слідкувати за процесом виготовлення продукції. Колектив підприємства з розумінням поставився до моєї роботи і намагався у всьому допомагати.

В процесі перебування на підприємстві я також мала можливість прослідкувати за тим, як іде керування таким складним механізмом як підприємство. В цій роботі я намагатимусь передати всі знання, яких я набула за час перебування на підприємстві, включаючи не тільки документально підтверджені, а й власні висновки з приводу функціонування підприємства як системи; вміння керувати процесом виробництва, управлінським персоналом підприємства; місце на ринку, тобто конкурентноздатність виготовлених товарів та надання послуг. Розкриття усіх цих питань та ще багато інших і є метою написання цієї роботи.

Завданням виробничої практики є: формування економічного мислення і підприємництва, уміння вирішувати практичні ситуації, прищеплення умінь менеджерської діяльності в трудовому колективі, активізація творчих здібностей студентів у виявленні резервів підвищення ефективності діяльності, збір необхідних матеріалів, їх аналіз та систематизація для написання звіту з практики.

Звіт складається зі вступу, трьох розділів, індивідуальних робіт в кінці кожного розділу, висновків і пропозицій, списку використаних джерел та додатків.

Розділ I захист прав споживачів

1.1 Вивчення нормативних документів, які регламентують діяльність у сфері захисту прав споживачів

Споживання і справедлива торгівля - один із основоположних принципів будь-якого демократичного суспільства, а захист прав людини як споживача є об'єктивною, незворотною закономірністю розвитку та однією з найважливіших ознак такого суспільства.

На споживчому ринку головними діючими особами виступають споживачі, які купують товари для особистого споживання й некомерційного використання та суб’єкти господарювання, які здійснюють господарсько-торговельну діяльність у формі роздрібної торгівлі.

За останній час в Україні ухвалено цілу низку законодавчих і нормативних актів, мета яких — захищати права споживачів, підвищувати вимоги до якості товарів, що виробляються, до підприємств роздрібної торгівлі, незалежно від їхньої організаційно-правової форми, а також громадян-підприємців, які займаються господарсько-торговельною діяльністю, сприяти нормальній організації процесу торговельного обслуговування покупців, запобігати обмеженню їхніх інтересів у будь-якій формі.

Законодавчі та нормативні акти регулюють процеси торговельного обслуговування окремими видами товарів, визначають основні правила роботи підприємств роздрібної та дрібнороздрібної торговельної мережі, вимоги щодо якості й безпечності товарів, термінів їх реалізації, гарантії тощо.

Сукупність усіх правил, які регулюють торговельну діяльність, становить нормативно-правову базу, що визначає обов’яз­кову відповідальність суб’єктів господарсько-торговельної діяльності як юридичних, так і фізичних осіб, перед споживачем і захищають його законні права.

Загальні права громадян України встановлені Конституцією України, згідно з якою розробляються й затверджуються акти цивільного та господарського законодавства.

Україна першою серед колишніх республік СРСР прийняла Закон України "Про захист прав споживачів" (нині діє в редакції Закону від 15 грудня 1993 р.).

Основними актами цивільного та господарського законодавства України є Цивільний кодекс України № 435-IV та Господарський кодекс України № 436-IV, ухвалені Верховною Радою України 16 січня 2003 року.

Господарський кодекс України визначає правові засади господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності. Він регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

У ст. 39 третього розділу Господарського кодексу України «Захист прав споживачів» визначені основні права споживачів.

Загальні положення законодавства України у сфері захисту прав споживачів

  1. Конституція України, Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР

  2. Руководящие принципы ООН для защиты интересов потребителей, Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН №39/248 от 9апреля1985 г

  3. Соглашение об основных направленнях сотрудничества государств-участников Содружества Независимых Государств в области защиты прав потребителей от 25 января2000 г.

  4. Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про співробітництво у сфері захисту прав споживачів від 23 травня 1994р

  5. Цивільний Кодекс України, Закон України від 16 січня 2003 р. №435-IV

  6. Закон України „Про захист прав споживачів”від 12 травня 1991 р.№ 1023-ХІІ

  7. Закон України „Про підтвердження відповідності” від 17 травня 2001 р. № 2406-ІП

  8. Закон України „Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 р. № 393/96-вр

  9. Закон України „Про стандартизацію” від 17 травня 2001 р. № 2408-ІП

  10. Декрет Кабінету Міністрів України „Про стандартизацію та сертифікацію” від 10 травня 1993 р. № 46-93

  11. Указ Президента України від 13 серпня 2002 р. № 700 „Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення”

  12. Указ Президента України „Про заходи щодо посилення державного захисту прав споживачів” від 12 січня 2002 р. № 16

Держава забезпечує громадянам захист їхніх інтересів як споживачів, надає можливість вільного вибору товарів (послуг), набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання товарів (послуг) відповідно до їхніх потреб і гарантує придбання або одержання іншим законним способом товарів (послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров’я та життєдіяльності.

Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань стосовно реалізації їхніх прав. Конкретні права споживачів, механізм реалізації захисту цих прав та відносини між споживачами товарів (послуг) і виробниками (продавцями) регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» та іншими законодавчими актами.

Закон України «Про захист прав споживачів» був ухвалений 15 грудня 1993 року. Відповідно до нього в країні створено систему державних органів у справах захисту прав споживачів на чолі з Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а також сформовано мережу громадських організацій споживачів (об’єднання споживачів). Закон визначив широке коло повноважень Державного комітету та його територіальних органів.

За порушення законодавства про захист прав споживачів Закон встановив матеріальну відповідальність суб’єктів господарювання сфери торгівлі, зокрема й громадян-підприємців.

Важливими нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність у сфері роздрібної торгівлі, є Укази Президента України щодо посилення державного захисту прав споживачів та державного регулювання відносин у сфері торгівлі, а також правила торговельного обслуговування населення та інші нормативно-правові акти, ухвалені Кабінетом Міністрів України.

Важливе значення для захисту прав споживачів мають також норми інших документів, зокрема, законів від 7 червня 1996 р. № 236/96-ВР "Про захист від недобросовісної конкуренції", від 3 липня 1996 р. № 270/96-ВР "Про рекламу" (в редакції Закону від 11 липня 2003 р.), від 23 грудня 1997 р. № 771/97-ВР "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", від 17 травня 2001 р. № 2408-ІИ "Про стандартизацію", декретів Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1993 р. № 30-93 "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення", від 10 травня 1993 р. № 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію" та інші, які прямо чи опосередковано спрямовуються на сприяння реалізації споживачами своїх прав.

Не можна недооцінювати значення нормативних актів різних міністерств і відомств, зокрема Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Антимонопольного комітету України, Державної митної служби України. Такі нормативні акти мають юридичну силу лише за умови їх державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, яка здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

Такі підзаконні акти, як Правила побутового обслуговування населення, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1994 р. № 313 (в редакції постанови від 4 червня 1999 р. № 974), Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 108, Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затв. наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11 липня 2003 р. № 185, Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затв. наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11 березня 2004 р. № 98, та інші містять широкий спектр адміністративно-організаційних заходів, спрямованих на припинення порушень суб'єктами підприємницької діяльності, які так чи інакше призводять до реалізації споживачам неякісних товарів (послуг).

Захист прав споживачів також має здійснюватися відповідно до вимог міжнародного права. Так, згідно зі ст. 2 Закону України "Про захист прав споживачів" якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені в законодавстві України про захист прав споживачів, то застосовуються правила міжнародного договору.

З проголошенням Україною незалежності перед державою постала проблема створення власної системи стандартизації, сертифікації, метрології та акредитації, яка могла б працювати в ринкових умовах, а також сприяла б входженню України до структур світової економіки і торгівлі. Нині основні принципи світової торгівлі сформульовані в Генеральній угоді з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та Угоді про технічні бар'єри в торгівлі (ТБТ). За цими угодами кожна країна має право встановлювати власне технічне регулювання в інтересах національної безпеки, запобігання зловживанням, охорони життя, здоров'я та безпеки майна громадян, охорони навколишнього середовища.

Водночас із розвитком товарного ринку розробляються нові й удосконалюються чинні законодавчі та нормативно-правові акти. Знання й виконання законодавства і нормативних документів сприяє уникнення свавілля на споживчому ринку, насиченню його якісними товарами, які відповідають зростаючим вимогам споживачів і поліпшують торговельне обслуговування населення.

Проходячи практику на підприємстві ТзОВ «Барвінок», я можу сказати, що тут дотримуються всіх правил, щодо «Захисту прав Споживачів». В офісі компанії розміщений куток споживача де є книга «Відгуків та Пропозицій», «Правила Обслуговування»,та Закон України «Про Захист прав споживачів». Також кожний покупець має можливість залишити свій відгук на сайті компанії, за яким постійно спостерігає заступник директора і кожну пропозицію, або скаргу приймає до уваги та доводить до відома начальства (при необхідності)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]