ВСТУП
В основних напрямках економічного та соціального розвитку сучасної України передбачено подальше укріплення та розширення мінерально-сировинної бази країни, підвищення ефективності та якості підготовки до освоєння розвіданих запасів корисних копалин, розвиток сировинного потенціалу діючих гірничодобувних підприємств, покращення охорони надр, комплексне використання мінеральних ресурсів.
Під час своєї виробничої діяльності, гірничий інженер часто стикається з різноманітними геолого-макшейдерськими кресленнями, тому безумовно повинен в них розбиратися. Метою даної курсової роботи є закріплення наукових основ управління станом масиву гірських порід, запасами і якістю сировини, що видобувається, на всіх стадіях освоєння родовища корисної копалини, які знадобляться гірничим інженерам для організації виробництва при проектуванні, будівництві, реконструкції, експлуатації та ліквідації гірничого підприємства.
1. Вказівки загального характеру
Кам’яновугільні вугленосні відкладення Донбасу представлені різноманітним комплексом теригенних порід – пісковиками, алевролітами і аргілітами, серед яких у вигляді малопотужних шарів заключені пласти вугілля та вапняків.
Засновником вітчизняної школи геологів-вугільщиків Л.І. Лутугіним та його учнями було підраховано 650 окремих назв вугільних пластів, у тому числі близько 50 вугільних пластів були позначені різними буквеними індексами, що привело до необхідності впорядкувати синоніміку вугільних пластів. За результатами геологічної зйомки було встановлено близько 300 пластів і прошарків вугілля.
Узагальнивши величезний фактичний матеріал, Л.І. Лутугін і його учні встановили точне стратиграфічне положення і взаємозв’язок усіх вугільних пластів і вугленосних свит в Донбасі і запропонували для позначок систему умовних знаків (синоніміку), що стала загальноприйнятою.
Відкладення кам’яновугільної системи (С) в Донбасі представлені трьома відділами – нижнім (С1), середнім (С2), верхнім (С3). Кожен з відділів в свою чергу підрозділяється на свити.
Згідно синоніміки Донбасу, кожній з вугленосних свит присвоєні буквені індекси латинського алфавіту в послідовності від більш давніх свит до більш молодих. При цьому великі літери відповідають вапнякам, як маркируючим горизонтам, прописні – вугільним пластам. Усередині свит пласти вугілля і вапняків нумеруються арабськими цифрами. Вони проставляються праворуч унизу від літери (В1, К3, l3) – кожна послідуюча цифра у одного й того ж буквеного індексу вказує вапняк (В1, В2 ..., В12), що вище залягає, або вугільний пласт (b1, b2 …, b6). Порядкові номери у буквених індексів рядом розташованих вапняків і вугільних пластів можуть не збігатися.
Не витримані за простяганням чи падінням пласти вугілля і вапняків мають додаткові цифрові позначки, які проставляються праворуч зверху у буквеного індексу ( К42, m51, l82).
Таблиця 1.1
Синоніміка пластів вугілля та вапняків Донецького басейну
|
Система |
Відділи та їх геологічні індекси |
Індекси свит |
Індекси пластів вапняку |
Індекси пластів вугілля | ||
|
Геологічні |
По синоніміці Донбасу | |||||
|
Кам’яновугільна С |
Верхній С3 |
|
P O N |
|
| |
|
Середній С2 |
|
M L
J H G F E |
|
| ||
|
Нижній С1 |
|
|
- |
- | ||
,
,
…,
,
,
…,
,
,
…,
,
,
…,
,
,
,
…,
,
…,
,
…,
,
…,
,
…,
,
…,
,
,
…,
,
…,
,
…,
,
…,
,
,
…,
,
…,
,
,
…,
,
…,
,
,
…,
,
…,
,
…,
,
…,
,
…,
,
…,
,
,
…,
,
…,
,
,
…,