тести

Трактори і автомобілі

Тести по розділу «Технологічні основи мобільних енергетичних засобів»

1. Система машин для механізації сільськогосподарського виробництва це:

1. Мінімально необхідна номенклатура сільськогосподарських машин і знарядь, призначених для комплексного виконання всіх технологічних процесів у сільськогосподарському виробництві в оптимальні агротехнічні терміни;

.2. Мінімально необхідна номенклатура сільськогосподарських машин і знарядь, призначених для виконання одного технологічного процесу у сільськогосподарському виробництві в оптимальні агротехнічні терміни.

2. Під означенням МЕЗ слід розуміти:

1. Самохідні машини, конструкція яких не містить вбудованих робочих органів, що призначені для виконання визначених технологічних операцій;

2. Самохідні машини, які обладнані вбудованими робочими органами, що призначені для виконання визначених технологічних операцій.

3. Що означає енергетичний модуль:

1. Це сільськогосподарські трактори різного призначення, їх модифікації і різновиди, тракторні самохідні шасі, енергетичні засоби типу «Полісся», мотоблоки;

2. Це трактори і автомобілі які мають вбудовані робочі органи.

4. Що означає технологічний простір:

1.Під технологічним простором розуміють передбачене компонуванням енергетичного засобу місце для розташування сільськогосподарської машини або додаткового технологічного встаткування;

2. Це сукупність параметрів машини, що характеризують можливість і умови прямого огляду (без застосування допоміжних пристроїв) об'єктів спостереження з робочого місця оператора в процесі керування машиною.

5. Основні технологічні вимоги, що пред'являються до МТА: можна виразити наступними узагальненими показниками:

1. Продуктивність, агротехніка, собівартість робіт;

2. Агрегатіруємость, зручність і безпека роботи, надійність енергетичного засобу.

3. Агротехнічним просвітом, пошкоджуваністю культурних рослин, особливо при міжрядній обробці, оглядовості з місця водія і керованості.

4. Вартостью енергетичного засобу, паливної економічності і експлуатаційних витрат.

6. Продуктивність технологічного процесу залежить:

1. Номінального тягового зусилля трактора, потужності двигуна, агрегатіруємості трактора із сільськогосподарськими машинами, здатності трактора нести деякий запас технологічного матеріалу; важливу роль грають зручність і безпека роботи тракториста і надійність енергетичного засобу;

2. Від ступеню шкідливої дії тракторних рушіїв на ґрунт, агротехнічного просвіта і пошкоджуваністю культурних рослин, особливо при міжрядній обробці;

3. Оглядовості з місця водія і керованості;

4. Від вартості енергетичного засобу, паливної економічності і експлуатаційних витрат.

7. Агротехнічні властивості залежать:

1. Від ступеню шкідливої дії тракторних рушіїв на ґрунт, агротехнічного просвіта і пошкоджуваністю культурних рослин, особливо при міжрядній обробці,. оглядовості з місця водія і керованості;

2. Від вартості енергетичного засобу, паливної економічності і експлуатаційних витрат;

3. Номінального тягового зусилля трактора, потужності двигуна, агрегатіруємості трактора із сільськогосподарськими машинами;

4. Здатності трактора нести деякий запас технологічного матеріалу; важливу роль грають зручність і безпека роботи тракториста і надійність енергетичного засобу.

8. Вартісні показники залежать:

1. Від вартості енергетичного засобу, паливної економічності і експлуатаційних витрат;

2. Номінального тягового зусилля трактора, потужності двигуна, агрегатіруємості трактора із сільськогосподарськими машинами;

3. Здатності трактора нести деякий запас технологічного матеріалу; важливу роль грають зручність і безпека роботи тракториста і надійність енергетичного засобу;

4. Від ступеню шкідливої дії тракторних рушіїв на ґрунт, агротехнічного просвіта і пошкоджуваністю культурних рослин, особливо при міжрядній обробці,. оглядовості з місця водія і керованості.

9. Конструктивні параметри мобільних енергетичних засобів це:

1. Вага трактора і потужність двигуна, компонувальна схема, відповідність призначенню трактора двигуна, трансмісії, ходової системи, рівень автоматизації, оснащеність технологічним устаткуванням;

2. Технологічні простори, навісоспроможність, ергономіка, номінальне тягове зусилля трактора;

3. Оглядовість, керованість, тиск на ґрунт, просвіт, витрата палива і мастила, ціна трактора;

4. Номінальне тягове зусилля трактора, номінальне тягове зусилля трактора, оглядовість, керованість, тиск на ґрунт, просвіт.

10.Які колеса мав трактор у 1920-роки:

1. Металеві з грунтозацепами;

2. Дерев’яні;

3. Гумові;

4. Пневматичні шини.

11. Застосування дизелів замість карбюраторних двигунів обумовлене тим:

1. Що дизель володіє вищими індикаторними показниками, забезпечує економію палива приблизно на 30%, тому питома витрата палива у нього значно нижча, ніж у карбюраторного двигуна, має вищі протипожежні властивості;

2. Що дизель має гірщи індикаторні показники, вищу витрату палива приблизно на 30%, ніж у карбюраторного двигуна;

3. Характер залежності питомої витрати палива від навантаження носить більш крутий характер;

4. Підвищує вартість сільськогосподарського: робіт, що виконуються трактором з дизелем.

12.Якій привід на задню вісь був у вантажівок 1910-1920 років:

1. Ланцюговий;

2. Пасовий;

3. Карданна передача;

4. Не було.

13. По призначенню трактори розрізняють на:

1. Промислові, сільськогосподарські, лісопромислові, лісогосподарські й меліоративні трактори;

2. Загального призначення, універсально-просапни, спеціалізовани і малогабаритні;

3. Віноградниковий, буряківничий, гірський, болотохідний, тепличний, тваринницький і інщі.

14. Трактори загального призначення використають:

1. У рослинництві для виконання робіт (оранка, суцільна культивація, посів, збирання кормових і зернових культур).

2. Головним чином для оброблення просапних культур.

3. Для виконання робіт з оброблення й збирання окремих культур або для особливих виробничих умов;

4. Як лісогосподарські.

15. За якою ознакою класифікують вітчизняни трактори:

1. Номінальне тяговое зусілля;

2. Конструктивна вага трактора;

3. Номінальна потужність двигуна;

4. Номінальна тягова потужність.

16. Міжнародна практика використовує класифікацію тракторів (стандарти ICO), яка приймає за визначальний параметр

1. Максимальну тягову потужність;

2. Максимальну потужність двигуна;

3. Номінальну потужність двигуна;

4 .Конструктивну вагу трактора.

17. Особливість компонування тракторів з колісною формулою 4К4 б:

1. Для реалізації великої сили тяги на гаку, тому обидві осі зробили провідними, а передні і задні колеса – однакового (великого) розміру;

2. Для високої вантажопідйомності передніх коліс і гарною пристосованості до роботи з комбінованими агрегатами;

3. Для гарного огляду технологічного процесу, виконуваного фронтально навішеною машиною;

4. Для більш високої пристосованості до реалізації прогресивних технологій і складанню комбінованих агрегатів завдяки збільшенню навантажувальної здатності ходової системи.

18.За якою ознакою класифікують мобільні енергетичні засоби по компонувальним схемах:

1. По кількості технологічних просторів навколо трактора;

2. По запасу вантажопідйомності, для розміщення ємності з технологічним матеріалом;

3 .По типу трансмісії і керуванню;

4. По потужності двигуна.

19. СКільки технологічних просторів мають трактори компоновки класик-М:

1. Два; 2.Три; 3.Чотири; 4.Одне.

20. Основними властивостями ґрунту, від яких залежить характер взаємодії рушія трактора із ґрунтом, це:

1. Структура та механічний склад, вологість, щільність, опір стисканням і навантаженням, що зрушують;

2. Тиск рушіїв на ґрунт, зменшення кількості проходів, застосування порівняно нешироких коліс, що добре вписуються в міжряддя просапних культур;

3. Щільність, що у значній мірі визначає пористість, зміст вологи, гранометричність складу, кількості живих організмів і мікроорганізмів.

21. Структуроутворення ґрунту відбувається під впливом наступних факторів:

1. Біогенні, кліматагенні, діяльність людини;

2. Коренева система рослин і різні живі організми;

3. Зволоження і висихання, зміна температур, заморожування і відтавання ґрунту і інші;

4. Обробкою та іншими видами впливу на ґрунт.

22. Під універсальністю розуміють:

1. Здатність енергетичного засобу ефективно виконувати в складі МТА найбільший набір сільськогосподарських операцій із загальної їхньої кількості;

2. Виконання сільськогосподарських операцій;

3. Експлуатаційно-технологічні показники;

4. Використання трактора протягом певного часу, наприклад календарного року.

23. Оцінку технологічної універсальності здійснюють:

1. Коефіцієнтом використання трактора протягом певного часу, наприклад календарного року;

2. Кількістю відпрацьованих днів;

3. Переліком технологічних операцій;

4. Ефективністю використання енергетичного засобу.

24. Ефективність використання енергетичного засобу на окремих видах робіт, залежить від:

1. Показників ефективності використання мобільного енергетичного засобу відповідно в складі комбінованих агрегатів, на ґрунтообробних операціях, на міжрядній обробці просапних культур, на транспортних роботах, на збиральних роботах, включаючи кормозбиральні операції;

2. Запасу двигуна по потужності, наявності передньої начіпної системи і її вантажопідйомності, наявності переднього ВВП, запасу рушіїв по вантажопідйомності та тиску на ґрунт, регламентованому стандартом;

3. Номінального тягового зусилля трактора, ступеня баластування трактора та наявності гідравлічного збільшувача його зчіпної ваги (ГЗВ), типу та параметрів ходової системи (у тому числі можливості здвоювання коліс і переходу на вузьку гусеницю), узгодження ширини колії та ширини захоплення агрегатованого із трактором плуга;

4. Залежить від ефективності використання даного енергетичного засобу на ранневесняних роботах по закриттю вологи. Особливість цих робіт полягає в тому, що обробці піддається поораний вологий ґрунт із метою руйнування верхньої кірки.

25. Показник (а_а) ефективності використання мобільного енергетичного засобу в складі комбінованих агрегатів залежить від:

1. Оснащеності трактора технологічним устаткуванням і деякими технічними параметрами, запасу двигуна по потужності, наявності передньої начіпної системи і її вантажопідйомності, наявності переднього ВВП, запасу рушіїв по вантажопідйомності та тиску на ґрунт, регламентованому стандартом, запасу по вантажопідйомності переднього мосту, наявності місця для розміщення ємностей з технологічним матеріалом, кількості передач заднього ВВП і наявності синхронного приводу;

2. Номінального тягового зусилля трактора, ступеня баластування трактора та наявності гідравлічного збільшувача його зчіпної ваги (ГЗВ), типу та параметрів ходової системи (у тому числі можливості здвоювання коліс і переходу на вузьку гусеницю), узгодження ширини колії та ширини захоплення агрегатованого із трактором плуга, наявності системи регулювання глибини оранки;

3. Ефективності використання даного енергетичного засобу на ранневесняних роботах по закриттю вологи. Особливість цих робіт полягає в тому, що обробці піддається поораний вологий ґрунт із метою руйнування верхньої кірки. Ніж раніше буде проведена ця робота, тим більша кількість вологи буде збережено в ґрунті;

4. Ефективності роботи трактора на виконанні міжрядної обробки просапних культур. Як основні вимоги до конструкції: низький тиск рушіїв на ґрунт, регулювання колії, достатній агротехнічний просвіт, вписуваємість рушіїв у міжряддя по ширині, гарний фронтальний огляд.

26. Показник (а_п) ефективності використання мобільного енергетичного засобу, на ґрунтообробних операціях залежить від:

1. Номінального тягового зусилля трактора, ступеня баластування трактора та наявності гідравлічного збільшувача його зчіпної ваги (ГЗВ), типу та параметрів ходової системи (у тому числі можливості здвоювання коліс і переходу на вузьку гусеницю), узгодження ширини колії та ширини захоплення агрегатованого із трактором плуга, наявності системи регулювання глибини оранки;

2. Оснащеності трактора технологічним устаткуванням і деякими технічними параметрами, запасу двигуна по потужності, наявності передньої начіпної системи і її вантажопідйомності, наявності переднього ВВП, запасу рушіїв по вантажопідйомності та тиску на ґрунт, регламентованому стандартом, запасу по вантажопідйомності переднього мосту, наявності місця для розміщення ємностей з технологічним матеріалом, кількості передач заднього ВВП і наявності синхронного приводу;

3. Ефективності роботи трактора на виконанні міжрядної обробки просапних культур. Як основні вимоги до конструкції: низький тиск рушіїв на ґрунт, регулювання колії, достатній агротехнічний просвіт, вписуваємість рушіїв у міжряддя по ширині, гарний фронтальний огляд;

4. Ефективності використання даного енергетичного засобу на ранневесняних роботах по закриттю вологи. Особливість цих робіт полягає в тому, що обробці піддається поораний вологий ґрунт із метою руйнування верхньої кірки. Ніж раніше буде проведена ця робота, тим більша кількість вологи буде збережено в ґрунті.

27. Показник (а_мо) ефективності використання мобільного енергетичного засобу на міжрядній обробці просапних культур залежить від:

1. Ефективності роботи трактора на виконанні міжрядної обробки просапних культур. Як основні вимоги до конструкції: низький тиск рушіїв на ґрунт, регулювання колії, достатній агротехнічний просвіт, вписуваємість рушіїв у міжряддя по ширині, гарний фронтальний огляд;

2. Оснащеності трактора технологічним устаткуванням і деякими технічними параметрами, запасу двигуна по потужності, наявності передньої начіпної системи і її вантажопідйомності, наявності переднього ВВП, запасу рушіїв по вантажопідйомності та тиску на ґрунт, регламентованому стандартом, запасу по вантажопідйомності переднього мосту, наявності місця для розміщення ємностей з технологічним матеріалом, кількості передач заднього ВВП і наявності синхронного приводу;

3. Ефективності використання даного енергетичного засобу на ранневесняних роботах по закриттю вологи. Особливість цих робіт полягає в тому, що обробці піддається поораний вологий ґрунт із метою руйнування верхньої кірки. Ніж раніше буде проведена ця робота, тим більша кількість вологи буде збережено в ґрунті;

4. Номінального тягового зусилля трактора, ступеня баластування трактора та наявності гідравлічного збільшувача його зчіпної ваги (ГЗВ), типу та параметрів ходової системи (у тому числі можливості здвоювання коліс і переходу на вузьку гусеницю), узгодження ширини колії та ширини захоплення агрегатованого із трактором плуга, наявності системи регулювання глибини оранки.

28. Показник (а_тр) ефективності використання мобільного енергетичного засобу на транспортних роботах залежить від:

1. Пристосованості енергетичного засобу до виконання транспортних робіт і характеризується, насамперед, типом ходової системи трактора. Гусеничні трактор: застосовують тільки в якості резервних транспортних засобів і в умовах крайнього бездоріжжя, тому що вони, з одного боку, не ефективні внаслідок малої транспортної швидкості, а з інший, – і ходова система піддається великому зношуванню при роботі на транспортних швидкостях;

2. Оснащеності трактора технологічним устаткуванням і деякими технічними параметрами, запасу двигуна по потужності, наявності передньої начіпної системи і її вантажопідйомності, наявності переднього ВВП, запасу рушіїв по вантажопідйомності та тиску на ґрунт, регламентованому стандартом, запасу по вантажопідйомності переднього мосту, наявності місця для розміщення ємностей з технологічним матеріалом, кількості передач заднього ВВП і наявності синхронного приводу;

3. Ефективності використання даного енергетичного засобу на ранневесняних роботах по закриттю вологи. Особливість цих робіт полягає в тому, що обробці піддається поораний вологий ґрунт із метою руйнування верхньої кірки. Ніж раніше буде проведена ця робота, тим більша кількість вологи буде збережено в ґрунті;

4. Номінального тягового зусилля трактора, ступеня баластування трактора та наявності гідравлічного збільшувача його зчіпної ваги (ГЗВ), типу та параметрів ходової системи (у тому числі можливості здвоювання коліс і переходу на вузьку гусеницю), узгодження ширини колії та ширини захоплення агрегатованого із трактором плуга, наявності системи регулювання глибини оранки.

29. Показник () ефективності використання мобільного енергетичного засобу на збиральних роботах, включаючи кормозбиральні операції залежить від:

1. Енергетичного засобу в агрегаті зі збиральними машинами. При цьому варто оцінити можливість агрегатування енергетичного засобу кормозбиральними машинами, ефективна робота з якими пред'являє наступні додаткові вимоги: висока потужність двигуна (200...300 к.с.), безступінчаста, автоматично регульована трансмісія, наявність ВВП, що має кілька передач і здатного тривалий час працювати в режимі передачі повної потужності двигуна, фронтальне навішення збиральної машини, запас поздовжньої стійкості енергетичного засобу при до навішенні збиральної машини позаду, повний реверс трансмісії та робочого місця тракториста, високе розташування водія для гарної оглядовості технологічного процесу;

2. Запасу двигуна по потужності, наявності передньої начіпної системи і її вантажопідйомності, наявності переднього ВВП, запасу рушіїв по вантажопідйомності та тиску на ґрунт, регламентованому стандартом;

3. Номінального тягового зусилля трактора, ступеня баластування трактора та наявності гідравлічного збільшувача його зчіпної ваги (ГЗВ), типу та параметрів ходової системи (у тому числі можливості здвоювання коліс і переходу на вузьку гусеницю), узгодження ширини колії та ширини захоплення агрегатованого із трактором плуга;

4. Залежить від ефективності використання даного енергетичного засобу на ранневесняних роботах по закриттю вологи. Особливість цих робіт полягає в тому, що обробці піддається поораний вологий ґрунт із метою руйнування верхньої кірки.

30. Найбільшу суму балів технологічної універсальності тракторів різних компонувальних схем має:

1. Системний–4; 2. Системний–3, 3. Класик–М; 4. Класик.

31. Найменшу суму балів технологічної універсальності тракторів різних компонувальних схем має:

1. Класик; 2. Системний–4; 3. Системний–3; 4. Класик–М.

32. Потенційна продуктивність енергетичного засобу це:

1. Продуктивність зі знаряддям такої ширини захоплення, при якій його тяговий опір дорівнює номінальному розрахунковому тяговому зусиллю трактора, а швидкість руху МТА максимальна при даній потужності двигуна;

2. Показник, по якому розділяються між собою дві дисципліни – теорія технологічної експлуатації трактора і теорія експлуатації МТП;

3. Продуктивність яка характеризує потенційні можливості енергетичного засобу, які можуть бути використані в процесі його експлуатації;

4. Параметри і характеристики енергетичного засобу.

33. Коефіцієнт використання ваги трактора це:

1. Відношення сили тяги на гаку трактора до ваги трактора;

2. Відношення сили тяги на гаку трактора до потужності двигуна;

3. Відношення потужності двигуна до сили тяги на гаку;

4. Відношення ваги трактора до сили тяги на гаку.

34. Коефіцієнт використання ваги для тракторів 4К2 дорівнює:

1. 0,37 - 0,39; 2. 0,4 – 0,45; 3. 0,5 - 0,6; 4. 0,7 – 0,8.

35. Коефіцієнт використання ваги для тракторів 4К4 дорівнює:

1. 0,4 – 0,45; 2. 0,37 - 0,39; 3. 0,5 - 0,6; 4. 0,7 – 0,8.

36. Коефіцієнт використання ваги для гусеничних тракторів дорівнює:

1. 0,5 - 0,6; 2. 0,37 - 0,39; 3. 0,5 - 0,6; 4. 0,4 – 0,45.

37. Від яких основних параметрів і характеристик енергетичного засобу залежить потенційна змінна продуктивність:

1. Ширини захоплення знаряддя, номінальної швидкості трактора, коефіцієнту використання часу зміни;

2. Потужності двигуна, ваги енергетичного засобу, номінальної швидкості трактора;

3. Номінального тягового зусилля, конструктивної ваги трактора, номінальної потужності двигуна;

4. Номінальної тягової потужності, номінального тягового зусилля, конструктивної ваги трактора.

38. Від яких основних параметрів трактора залежить тяговий ККД:

1. ККД трансмісії, ККД кочення, ККД буксування;

2. ККД двигуна, ККД головної передачі, ККД кочення;

3. ККД трансмісії, ККД головної передачі, ККД буксування;

4. ККД кочення, ККД двигуна, ККД двигуна.

39. Тягова сила – Р_к, що виникає у зоні контакту ведучого колеса машини із опорною поверхнею, є:

1. Рівнодіючою горизонтальних складових реакцій колеса і опорної поверхні;

2. Реакцією від обертання колеса і опорної поверхні;

3. Реакцією взаємодії ваги машини і опорної поверхні;

4. Рівнодіючою вертикальних складових реакцій колеса і опорної поверхні.

40. Величина крутного моменту двигуна визначається за формулою:

1. Відношення потужності двигуна до частоти обертання колінчастого валу -

2. Добуток потужності двигуна і частоти обертання колінчастого валу -

3. Добуток тягового зусилля і радіуса кочення колеса -

4. Відношення тягового зусилля до радіуса кочення колеса

41.. Номінальна потужність двигуна, за визначенням, це:

1. Потужність, яку встановлює завод (фірма) – виготовлювач;

2. Експлуатаційна потужність;

3. Максимальна потужність;

4. Тягова потужність.

42.. Номінальна потужність двигуна – це ефективна потужність, яка встановлена заводом (фірмою) – виготовлювачем, має бути:

1. Більше рівня потужності двигуна, яка необхідна для забезпечення руху машини із заданою швидкістю, в заданих експлуатаційних умовах;

2 . Менше рівня потужності двигуна, яка необхідна для забезпечення руху машини із заданою швидкістю, в заданих експлуатаційних умовах.

43. Як навантаження МТА в експлуатації впливає на режим роботи двигуна ?

1. Зменшує швидкість руху МТА і частоту обертання колінчастого валу.

2. Збільшує швидкість руху МТА і частоту обертання колінчастого валу.

44. Показник агротехнічних властивостей залежить від:

1. Показників відповідно тиску рушіїв на ґрунт, агротехнічного просвіту, захисній зони, оглядовості з місця водія, керованості та втрати врожайності;

2. Зони, використовувані для оцінки стану, рельєфу поля та границі скошеної і нескошеної ділянок, зони керування, видимість якої забезпечує сприйняття інформації про необхідність зміни або збереження напрямку руху, зони контролю, видимість якої забезпечує оцінку положення передніх коліс щодо рослин;

3. Зони розташування робочих органів, зони положення зчіпних і причіпних пристроїв, габаритної зони силосозбиральної машини, зони вивантаження технологічного матеріалу;

4. Кількості огріхів або заїздів у захисну зону, на оброблювану ділянку (рядок рослин, культура, що скошується, звалювання в борозну і ін.), чистоту зрізу бур'яну, частота зрізу оброблюваних культурних рослин при міжрядній обробці, складності маневрування на поворотній смузі та при заїзді в борозну або в міжряддя.

45. Оглядовість це:

1. Сукупність параметрів машини, що характеризують можливість і умови прямого огляду (без застосування допоміжних пристроїв) об'єктів спостереження з робочого місця оператора в процесі керування машиною;

2. Здатність машини рухатися по заданій траєкторії з необхідною точністю при впливі водія на механізми керування;

3. Кількість огріхів або заїздів у захисну зону, на оброблювану ділянку (рядок рослин, культура, що скошується, звалювання в борозну і ін.), чистота зрізу бур'яну, частота зрізу оброблюваних культурних рослин при міжрядній обробці;

4. Складність маневрування на поворотній смузі та при заїзді в борозну або в міжряддя.

46. Під умовами огляду розуміють наступне:

1. Тракторист повинен перебувати в постійній позі, що не створює фізичної напруженості окремим групам м'язів і органам. При цьому не виключаються періодичні рухи для спостереження за роботою агрегату позаду або збоку;

2. Кількість огріхів або заїздів у захисну зону, на оброблювану ділянку (рядок рослин, культура, що скошується, звалювання в борозну і ін.), чистота зрізу бур'яну, частота зрізу оброблюваних культурних рослин при міжрядній обробці;