МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА “НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

ВИЩИХ АГРАРНИХ ЗАКЛАДІВ “АГРООСВІТА”

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

З ДИСЦИПЛІНИ “ ХОЛОДИЛЬНО-КОМПРЕСОРНІ МАШИНИ

ТА УСТАНОВКИ”

Київ

Аграрна освіта

2013

Укладачі:	Грохольський М.О., викладач Новоушицького технікуму Подільського ДАТУ; Гуртовенко Ю.О., викладач Технолого-економічного коледжу Білоцерківського НАУ
Рецензенти:	Грохольський М.О., викладач Новоушицького технікуму Подільського ДАТУ; Бадін О.М., викладач Технолого-економічного коледжу Білоцерківського НАУ; Зенкін В.В., викладач Коледжу переробної і харчової промисловості Харківського НТУСГ ім. П.Василенка
Редактор	Салмай Н.М.
Відповідальна за випуск	Ісаєнко Л.С.

1. Перехід однорідного тіла із одного агрегатного стану в інший називається:

питомий об’єм

питома теплоємність

фазове перетворення+

ентальпія

( Л-1, с.7-11 ), ( Л-2, с.6-10 ), ( Л-7, с.8-9)

2. Стан, в якому речовина знаходиться в трьох фазах: твердій, рідкій і газоподібній, називається:

1. електричним

2. евтектичним+

3. хімічним

4. тепловим

(Л-1, с.7-11 ), ( Л-2, с.6-10 ), ( Л-7, с.8-9)

3. Кількість теплоти, необхідна для плавлення 1 кг льоду або суміші, називається:

1. питомий об’єм

2. питома теплоємність

3. теплопровідність

4. теплота плавлення+

( Л-1, с.7-11 ), ( Л-2, с.6-10 ), ( Л-7, с.8-9)

4. Процес переходу робочого тіла із твердого агрегатного стану в пароподібний, минаючи рідку фазу:

   1. сублімація+

   2. конденсація

   3. кипіння

   4. десублімація

( Л-1, с.7-11 ), ( Л-2, с.6-10 ), ( Л-7, с.8-9)

5. Процес переходу робочого тіла із твердого агрегатного стану в рідкий:

1. сублімація

2. конденсація

3. кипіння

4. плавлення+

( Л-1, с.7-11 ), ( Л-2, с.6-10 ), ( Л-7, с.8-9)

6. Процес переходу робочого тіла із рідкого агрегатного стану в пароподібний:

1. сублімація

2. конденсація

3. кипіння+

4. плавлення

( Л-1, с.7-11 ), ( Л-2, с.6-10 ), ( Л-7, с.8-9)

7. Пониження тиску рідини або газу при проходженні їх через звужений отвір (вентиль, кран):

1. сублімація

2. кипіння

3. вихровий ефект

4. дроселювання+

( Л-1, с.7-11 ), ( Л-2, с.6-10 ), ( Л-7, с.8-9)

8. Зміна температури реального газу при дроселюванні, називається:

1. вихровим ефектом

2. термоелектричним ефектом

3. кипінням

4. ефектом Джоуля-Томсона+

( Л-1, с.7-11 ), ( Л-2, с.6-10 ), ( Л-7, с.8-9)

9. При проходженні струму в ланцюзі, що складається із двох різних провідників, один із спаїв нагрівається, другий – охолоджується. Як називається даний процес?

1. дроселювання

2. термоелектричний ефект+

3. вихровий ефект

4. ефект Джоуля-Томпсона

( Л-1, с.7-11 ), ( Л-2, с.6-10 ), ( Л-7, с.8-9)

10. Цикл, в якому тепло від охолоджуваного середовища передається оточуючому середовищу (воді або повітрю), називається:

1. холодильним циклом+

2. циклом Дизеля

3. циклом теплового насоса

4. тепловим циклом

( Л-1, с.13-16 ), ( Л-2, с.3-17) , ( Л-7, с.11-12)

11. Лінії постійних тисків (р=const) в теплових діаграмах (S – T та і – lgP) називаються:

1. ізохори

2. ізоентальпії

3. ізотерми

4. ізобари+

( Л-1, с.11-13 ), ( Л-2, с.17-22 ), ( Л-7, с.10-11)

12. Лінії постійних питомих об’ємів (V=const) в теплових діаграмах (S – T та і – lgP) називаються:

1. ізохори+

2. ізоентальпії

3. адіабати

4. ізобари

( Л-1, с.11-13 ), ( Л-2, с.17-22 ), ( Л-7, с.10-11)

13. Лінії постійних ентальпій (і=const) в теплових діаграмах (S – T та і – lgP) називаються:

1. ізохори

2. ізоентальпії+

3. ізотерми

4. ізобари

( Л-1, с.11-13 ), ( Л-2, с.17-22 ), ( Л-7, с.10-11)

14. Лінії постійних температур (t=const) в теплових діаграмах (S – T та і – lgP) називаються:

1. ізохори

2. ізотерми+

3. адіабати

4. ізобари

( Л-1, с.11-13 ), ( Л-2, с.17-22 ), ( Л-7, с.10-11)

15. Лінії постійних ентропій (s=const) в теплових діаграмах (S – T та і – lgP) називаються:

1. ізоентропи+

2. ізохори

3. ізотерми

4. ізобари

( Л-1, с.11-13 ), ( Л-2, с.17-22 ), ( Л-7, с.10-11)

16. Ефективність холодильного циклу оцінює:

1. коефіцієнт теплопередачі

2. холодильний коефіцієнт+

3. коефіцієнт подачі

4. коефіцієнт теплопровідності

( Л-1, с.28-30 ), ( Л-2, с.33-39), ( Л-7, с,16-17)

17. Кількість теплоти, що відводиться за одиницю часу штучним охолодженням:

1. коефіцієнт теплопередачі

2. холодильний коефіцієнт

3. коефіцієнт подачі

4. холодопродуктивність холодильної машини+

( Л-1, с.89-91 ), ( Л-2, с.56-57 ), ( Л-7, с.48-49)

18. Холодопродуктивність, віднесена до одиниці маси холодильного агенту:

1. питома масова холодопродуктивність+

2. питома об’ємна холодопродуктивність

3. холодопродуктивність холодильної машини

4. холодильний коефіцієнт

( Л-1, с.28-30 ), ( Л-2, с.33-39), ( Л-7, с.16-17)

19. Питома масова холодопродуктивність, віднесена до одиниці об’єму холодоагенту:

1. питома масова холодопродуктивність

2. адіабатне розширення

3. об’ємна холодопродуктивність+

4. холодильний коефіцієнт

( Л-1, с.28-30 ), ( Л-2, с.33-39), ( Л-7, с.16-17)

20. Робоча речовина холодильного циклу називається:

1. холодоносієм

2. холодильним агентом+

3. водою

4. мастилом

( Л-1, с.17-18 ), ( Л-2, с.39-41 ), ( Л-7, с.12-15)

21. Вимоги до холодильних агентів:

1. тільки термодинамічні

2. тільки фізико-хімічні

3. тільки фізіологічні і економічні

4. термодинамічні, фізико-хімічні, фізіологічні і економічні+

( Л-1, с.17-18 ), ( Л-2, с.39-41 ), ( Л-7, с.12-15)

22. Температура кипіння аміаку (R-717) за атмосферного тиску становить:

1. -100 ºС

2. +100 ºС

3. -33,3 ºС+

4. -40,8 ºС

( Л-1, с.17-18 ), ( Л-2, с.39-41 ), ( Л-7, с.12-15)

23. Аміак (R-717) вибухонебезпечний при концентрації:

1. 90–100 %

2. 15–28 %+

3. 5–10 %

4. 50–60 %

( Л-1, с.17-18 ), ( Л-2, с.39-41 ), ( Л-7, с.12-15)

24. Температура кипіння фреону (R-22) за атмосферного тиску становить:

1. -100 ⁰С

2. -40,8 ⁰С+

3. -33,3 ⁰С

4. +100 ⁰С

( Л-1, с.17-18 ), ( Л-2, с.39-41 ), ( Л-7, с.12-15)

25. Температура кипіння фреону (R-134а) за атмосферного тиску становить:

1. -26,1 ⁰С+

2. -40,8 ⁰С

3. -33,3 ⁰С

4. - 100 ⁰С

( Л-1, с.17-18 ), ( Л-2, с.39-41 ), ( Л-7, с.12-15)

26. Речовина, за допомогою якої теплота відводиться від охолоджуваного об’єкта і передається холодильному агенту, називається:

1. холодагент

2. мастило

3. холодоносій+

4. адсорбент

( Л-1, с.21-22 ), ( Л-2, с.201-204 ), ( Л-7, с.15-16)

27. Найнижча температура замерзання водного розчину хлористого натрію(NaCl):

1. 0 °С

2. -21,2°С+

3. -31,1°С

4. -55°С

( Л-1 с.21-22 ), ( Л-2 с.201-204 ), ( Л-7 с.15-16)

28. Найнижча температура замерзання водного розчину хлористого кальцію (CaCl₂):

1. 0 °С

2. -21,2°С

3. -31,1°С

4. -55°С+

( Л-1, с.21-22 ), ( Л-2, с.201-204 ), ( Л-7, с.15-16)

29. До складу основного обладнання парокомпресійної холодильної машини входять:

1. прилади охолодження, компресор, маслозбірник, електродвигун

2. компресор, конденсатор, випарник, регулювальний вентиль+

3. регулювальний вентиль, шестерінчастий насос, конденсатор

4. випарник, лінійний ресивер, проміжна посудина, прилади охолодження

( Л-1, с.28-30 ), ( Л-2, с.33-39), ( Л-7, с.16-17)

30. У компресорі холодильний агент:

1. конденсується

2. дроселюється

3. стискається+

4. переохолоджується

( Л-1, с.28-30 ), ( Л-2, с.33-39), ( Л-7, с.16-17)

31. У конденсаторі холодильний агент:

1. переохолоджується

2. дроселюється

3. стискається

4. конденсується+

( Л-1, с.28-30 ), ( Л-2, с.33-39), ( Л-7, с.16-17)

32. У випарнику холодильний агент:

1. переохолоджується

2. дроселюється

3. кипить+

4. конденсується

( Л-1, с.28-30 ), ( Л-2, с.33-39), ( Л-7, с.16-17)

33. У регулювальному вентилі холодильний агент:

1. переохолоджується

2. дроселюється+

3. кипить

4. конденсується

( Л-1, с.28-30 ), ( Л-2, с.33-39), ( Л-7, с.16-17)

34. У регенеративному теплообміннику (РТО) пари холодильного агенту:

1. переохолоджуються

2. дроселюються

3. перегріваються+

4. конденсуються

( Л-1, с.28-31), ( Л-7, с.18-19)

35. У регенеративному теплообміннику (РТО) рідкий холодильний агент:

1. переохолоджується+

2. дроселюється

3. перегрівається

4. конденсується

( Л-1, с.28-31), ( Л-7, с.18-19)

36. Кількість водяної пари в 1м³ вологого повітря, називається:

1. вологовмістом вологого повітря

2. об’ємною вологістю повітря+

3. відносною вологістю повітря

4. ентальпією вологого повітря

( Л-1, с.7-11 ), ( Л-2, с.6-10 ), ( Л-7, с.8-9)

37. У компресорі здійснюється термодинамічний процес:

1. ізоентальпійний

2. адіабатний+

3. ізохорний

4. ізотермічний

( Л-1, с.28-30 ), ( Л-2, с.33-39), ( Л-7, с.16-17)

38. У регулювальному вентилі здійснюється термодинамічний процес:

1. адіабатний

2. ізохорний

3. ізоентальпійний +

4. ізобарний

( Л-1, с.28-30 ), ( Л-2, с.33-39), ( Л-7, с.16-17)

39. У конденсаторі здійснюється термодинамічний процес:

1. адіабатний

2. ізохорний

3. ізоентальпійний

4. ізобарний+

( Л-1, с.28-30 ), ( Л-2, с.33-39), ( Л-7, с.16-17)

40. У випарнику здійснюється термодинамічний процес:

1. адіабатний

2. ізохорний

3. ізоентальпійний

4. ізобарний+

( Л-1, с.28-30 ), ( Л-2, с.33-39), ( Л-7, с.16-17)

41. Перегрів парів холодильного агенту відбувається:

1. перед регулювальним вентилем

2. перед випарником

3. після конденсатора

4. перед компресором +

( Л-1, с.28-30 ), ( Л-2, с.33-39), ( Л-7, с.16-17)

42. Переохолодження рідкого холодильного агенту відбувається:

1. після регулювального вентиля

2. перед випарником

3. після конденсатора+

4. після компресора

43. Конденсація парів холодильного агенту відбувається:

1. у регулювальному вентилі

2. у випарнику

3. у конденсаторі+

4. у компресорі

( Л-1, с.28-30 ), ( Л-2, с.33-39), ( Л-7, с.16-17)

44. Охолодження парів холодильного агенту відбувається:

1. у конденсаторі+

2. у регулювальному вентилі

3. у випарнику

4. у компресорі

( Л-1, с.28-30 ), ( Л-2, с.33-39), ( Л-7, с.16-17)

45. Кипіння рідкого холодильного агенту відбувається:

1. у конденсаторі

2. у регулювальному вентилі

3. у випарнику+

4. у компресорі

( Л-1, с.28-30 ), ( Л-2, с.33-39), ( Л-7, с.16-17)

46. Дроселювання рідкого холодильного агенту відбувається:

1. у конденсаторі

2. у регулювальному вентилі+

3. у випарнику

4. у компресорі

( Л-1, с.28-30 ), ( Л-2, с.33-39), ( Л-7, с.16-17)

47. Стискання парів холодильного агенту відбувається:

1. у конденсаторі

2. у регулювальному вентилі

3. у випарнику

4. у компресорі+

( Л-1, с.28-30 ), ( Л-2, с.33-39), ( Л-7, с.16-17)

48. Теоретична (адіабатна) робота стискання в компресорі на і – lgP діаграмі визначається:

1. площею

2. периметром

3. дугою

4. відрізком+

( Л-1, с.28-30 ), ( Л-2, с.33-39), ( Л-7, с.16-17)

49. Питома масова холодопродуктивність на і – lgP діаграмі визначається:

1. площею

2. відрізком+

3. дугою

4. периметром

( Л-1, с.28-30 ), ( Л-2, с.33-39), ( Л-7, с.16-17)

50. Формула q₀ = i_1’ - i₄ для розрахунку:

1. питомої об’ємної холодопродуктивності

2. холодопродуктивності компресора

3. питомої масової холодопродуктивності +

4. теплоти, відведеної в конденсаторі

( Л-1, с.28-30 ), ( Л-2, с.33-39), ( Л-7, с.16-17)

51. Формула q_v = q₀/v₁ для розрахунку:

1. питомої об’ємної холодопродуктивності+

2. холодопродуктивності компресора

3. питомої масової холодопродуктивності

4. теплоти, відведеної в конденсаторі

( Л-1, с.28-30 ), ( Л-2, с.33-39), ( Л-7, с.16-17)

52. Формула L_a = i₂ – i₁ для розрахунку:

1. питомої об’ємної холодопродуктивності

2. холодопродуктивності компресора

3. питомої масової холодопродуктивності

4. теоретичної (адіабатної) роботи стискання+

( Л-1, с.28-30 ), ( Л-2, с.33-39), ( Л-7, с.16-17)

53. Формула q_к = i₂ – i₃ для розрахунку:

1. питомої об’ємної холодопродуктивності

2. холодопродуктивності компресора

3. питомої масової холодопродуктивності

4. теплоти, відведеної в конденсаторі+

( Л-1, с.28-30 ), ( Л-2, с.33-39), ( Л-7, с.16-17)

54. Двоступеневе стиснення застосовують при:

1. Р_к / Р_о ≥ 8+

2. Р_к / Р_о ≥ 2

3. Р_к / Р_о ≥ 4

4. Р_к / Р_о ≤ 1

( Л-1, с.31-32 ), ( Л-2, с.70-71 ), ( Л-3, с.67-68 ), ( Л-7, с.19)

55. Формула для розрахунку:

1. проміжної температури двоступеневої холодильної машини

2. проміжного тиску конденсації двоступеневої холодильної машини

3. проміжного тиску кипіння двоступеневої холодильної машини

4. проміжного тиску двоступеневої холодильної машини+

( Л-1, с.31-32 ), ( Л-2, с.70-71 ), ( Л-3, с.67-68 ), ( Л-7, с.19)

56. У двоступеневій холодильній машині пари холодильного агенту компресором низького ступеню нагнітаються:

1. у конденсатор

2. у захисний ресивер

3. у випарник

4. у проміжну посудину+

( Л-1, с.32-35 ), ( Л-2, с.71-78 ), ( Л-7, с.19-23)

57. В двоступеневій холодильній машині пари холодильного агенту компресором високого ступеня нагнітаються:

1. в конденсатор+

2. в лінійний ресивер

3. у випарник

4. в проміжну посудину

( Л-1, с.32-35 ), ( Л-2, с.71-78 ), ( Л-7, с.19-23)

58. В двоступеневій холодильній машині пари холодильного агенту компресором високого ступеня всмоктуються:

1. з конденсатора

2. з відокремлювача рідини

3. з випарника

4. з проміжної посудини+

( Л-1, с.32-35 ), ( Л-2, с.71-78 ), ( Л-7, с.19-23)

59. У двоступеневій холодильній машині пари холодильного агенту компресором низького ступеня всмоктуються:

1. з конденсатора

2. з регулюючого вентиля

3. з випарника+

4. з проміжної посудини

( Л-1, с.32-35 ), ( Л-2, с.71-78 ), ( Л-7, с.19-23)

60. У каскадній холодильній машині для обох каскадів спільним апаратом є:

1. конденсатор

2. випарник

3. конденсатор-випарник+

4. компресор

( Л-1, с.37-39 ), ( Л-2, с.84-85 ), ( Л-7, с.14-25)

61. У каскадній холодильній машині обидва каскади працюють на:

1. одному холодильному агенті

2. нижній каскад – на холодильному агенті, а верхній – на етиленгліколі

3. на різних холодильних агентах+

4. нижній каскад – на етиленгліколі, а верхній – на холодильному агенті

( Л-1, с.37-39 ), ( Л-2, с.84-85 ), ( Л-7, с.24-25)

62. Водоаміачна абсорбційна холодильна машина складається з:

1. випарника, конденсатора, абсорбера, генератора, водоаміачного насоса, регулювальних вентилів на лініях аміаку і водоаміачного розчину+

2. випарника, конденсатора, абсорбера, генератора, компресора регулювальних вентилів на лініях аміаку і водоаміачного розчину

3. абсорбера, генератора, водоаміачного насоса, регулювальних вентилів на лініях аміаку і водоаміачного розчину

4. випарника, компресора, конденсатора, регулювального вентиля

( Л-1, с.168-170 ), ( Л-2, с.335-336 ), ( Л-7, с.25-26)

63. Апарат, призначений для стискання парів холодильного агенту до тиску конденсації і циркуляції його по системі:

1. конденсатор

2. насос

3. компресор+

4. детандер

( Л-1, с.39-40 ), ( Л-2, с.86-87 ), ( Л-7, с.27-28)

64. До основних типів компресорів відносяться:

1. тільки поршневі і гвинтові

2. тільки ротаційні і турбокомпресори

3. тільки спіральні

4. поршневі, гвинтові, ротаційні, турбокомпресори, спіральні +

( Л-1, с.39-40 ), ( Л-2, с.86-87 ), ( Л-7, с.27-28)

65. За рахунок чого проходить стискання холодильного агенту у поршневому компресорі:

1. відцентрової сили

2. використання сил інерції

3. зменшення об’єму +

4. стискання

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

66. Фази робочого циклу поршневого компресора:

1. всмоктування, розширення, нагнітання і стискання

2. розширення, всмоктування, нагнітання і стискання

3. розширення, всмоктування, стискання і нагнітання +

4. всмоктування, розширення, стискання і нагнітання

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

67. Безкрейцкопфні компресори бувають:

1. прямоточні і непрямоточні +

2. тільки прямоточні

3. тільки непрямоточні

4. тільки одноступеневі

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

68. У прямоточному поршневому компресорі клапани розташовані:

1. всмоктувальний і нагнітальний змонтовані у клапанній плиті

2. всмоктувальний і нагнітальний розташовані в поршні

3. всмоктувальний розташований у поршні, нагнітальний змонтований на клапанній плиті+

4. всмоктувальний клапан відсутній, нагнітальний змонтований на клапанній плиті

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

69. У безсальникових компресорах електродвигун:

1. не охолоджується

2. охолоджується парами холодильного агенту, що всмоктуються+

3. охолоджується водою

4. охолоджується етилегліколем

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

70. Кривошипно-шатунний механізм поршневого компресора призначений:

1. для з’єднання поршня з шатуном

2. для з’єднання шатуна з колінчастим валом

3. для перетворення обертального руху колінчастого вала в зворотно-поступальний рух поршня+

4. для перетворення поступального руху колінчастого вала в зворотний рух поршня

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

71. Нижня головка шатуна поршневого компресора:

1. тільки роз’ємна

2. тільки нероз’ємна

3. з прорізом

4. роз’ємна і нероз’ємна+

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

72. Сальник компресора призначений для:

1. ущільнення шатуна

2. з’єднання колінчатого вала з електродвигуном

3. з’єднання шатуна з колінчатим валом

4. ущільнення колінчатого вала в місці виходу його з картера+

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

73. Шатунні підшипники в компресорах П110, П165, П220 змащуються:

1. під тиском від сальника

2. розбризкуванням

3. під тиском від масляного насоса+

4. затопленням

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

74. У компресорі П220 осі циліндрів розміщено:

1. радіально+

2. вертикально

3. V-подібно

4. W-подібно

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

75. У компресорі П165 осі циліндрів розміщено:

1. радіально

2. вертикально

3. V-подібно

4. W-подібно+

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

76. У компресорі П110 осі циліндрів розміщено:

1. радіально

2. вертикально

3. V-подібно+

4. W-подібно

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

77. Корінні підшипники в компресорах П110, П165, П220 змащуються:

1. під тиском від сальника

2. розбризкуванням+

3. під тиском від масляного насоса

4. затопленням

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

78. Верхні головки шатунів у компресорах П110, П165, П220 змащуються:

1. під тиском від сальника

2. під тиском від масляного насоса

3. затопленням

4. розбризкуванням+

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

79. Нижні головки шатунів у компресорах П110, П165, П220 змащуються:

1. під тиском від сальника

2. під тиском від масляного насоса+

3. затопленням

4. розбризкуванням

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

80. Циліндри в компресорах П110, П165, П220 охолоджуються:

1. повітрям

2. парами холодильного агенту, що всмоктуються

3. розсолом

4. водою в охолоджувальній сорочці+

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

81. Компресор АВ100:

1. непрямоточний, вертикальний, 2-циліндровий

2. прямоточний, вертикальний, 2-циліндровий+

3. прямоточний, V-подібний, 4-циліндровий

4. непрямоточний, V-подібний, 4-циліндровий

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

82. Компресор АУ200:

1. непрямоточний, вертикальний, 2-циліндровий

2. прямоточний, вертикальний, 2-циліндровий

3. прямоточний, V-подібний, 4-циліндровий+

4. непрямоточний, V-подібний, 4-циліндровий

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

83. Компресор АУ45:

1. прямоточний, W-подібний, 4-циліндровий

2. прямоточний, V-подібний, 4-циліндровий

3. непрямоточний, W-подібний, 4-циліндровий

4. непрямоточний, V-подібний, 4-циліндровий+

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

84. Шатунні підшипники в компресорі АУ45 змащуються:

1. під тиском від масляного насоса+

2. під тиском від сальника

3. розбризкуванням

4. затопленням

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

85. Компресор ФВ20:

1. прямоточний, вертикальний, 2-циліндровий

2. прямоточний, V-подібний, 4-циліндровий

3. непрямоточний, вертикальний, 2-циліндровий+

4. непрямоточний, V-подібний, 4-циліндровий

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

86. Циліндри в компресорі ФВ20 охолоджуються:

1. повітрям

2. парами холодильного агенту, що всмоктуються+

3. розсолом

4. водою в охолоджувальній сорочці

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

87. Компресор ФВ6:

1. непрямоточний, вертикальний, 2-циліндровий+

2. прямоточний, вертикальний, 2-циліндровий

3. прямоточний, V-подібний, 6-циліндровий

4. непрямоточний, V-подібний, 6-циліндровий

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

88. Циліндри в компресорі ФВ6 охолоджуються:

1. повітрям+

2. парами холодильного агенту, що всмоктуються

3. розсолом

4. водою в охолоджувальній сорочці

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

89. Компресор 2ФВ4/4,5:

1. прямоточний, вертикальний, 2-циліндровий

2. прямоточний, V-подібний, 4-циліндровий

3. непрямоточний, V-подібний, 4-циліндровий

4. непрямоточний, вертикальний, 2-циліндровий+

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

90. Змащування у компресорі 2ФВ4/4,5:

1. під тиском від масляного насоса

2. під тиском від сальника

3. барботажне+

4. затопленням

( Л-1, с.39-79 ), ( Л-2, с.131-171 ), ( Л-7, с.27-42)

91. У двоступеневому поршневому компресорі АД-25:

1. три циліндри низького тиску, один – високого тиску+

2. три циліндри високого тиску, один – низького тиску

3. два циліндри низького тиску, два – високого тиску

4. чотири циліндри по черзі високого або низького тиску

( Л-2, с.158-160 ), ( Л-3, с.150-153 ), ( Л-7, с.39)

92. Фази робочого циклу ротаційного компресора:

1. розширення, стискання і виштовхування

2. всмоктування, стискання і виштовхування+

3. розширення, всмоктування і виштовхування

4. всмоктування, нагнітання і виштовхування

( Л-1, с.75-79 ), ( Л-2, с.162-170 ), ( Л-7, с.40-41)

93. У ротаційному компресорі з ротором, що котиться, в наявності:

1. тільки нагнітальний клапан+

2. нагнітальний і всмоктувальний клапани

3. тільки всмоктувальний клапан

4. нагнітальний і всмоктувальний клапан відсутні

( Л-1, с.75-79 ), ( Л-2, с.162-170 ), ( Л-7, с.40-41)

94. У ротаційному компресорі з ротором, що обертається, в наявності:

1. тільки нагнітальний клапан

2. нагнітальний і всмоктувальний клапани

3. тільки всмоктувальний клапан

4. нагнітальний і всмоктувальний клапани відсутні+

( Л-1, с.75-79 ), ( Л-2, с.162-170 ), ( Л-7, с.40-41)

95. Матеріал пластин ротаційного компресора:

1. тільки чорний метал

2. тільки кольоровий метал

3. неметалеві+

4. чорний або кольоровий метал

( Л-1, с.75-79 ), ( Л-2, с.162-170 ), ( Л-7, с.40-41)

96. За рахунок чого проходить стискання холодильного агенту у ротаційному компресорі:

1. відцентрової сили

2. зменшення об’єму+

3. використання сил інерції

4. стискання

( Л-1, с.75-79 ), ( Л-2, с.162-170 ), ( Л-7, с.40-41)

97. Вікно нагнітання у гвинтових компресорах розміщене:

1. у верхній частині компресора

2. у верхній зоні нагнітання

3. у нижній частині компресора+

4. біля всмоктувального вікна

( Л-3, с.159-162 ), ( Л-2, с.170-171 ), ( Л-7, с.41-42)

98. У гвинтовому компресорі:

1. нагнітальний і всмоктувальний клапани відсутні+

2. є тільки нагнітальний клапан

3. є нагнітальний і всмоктувальний клапани

4. є тільки всмоктувальний клапан

( Л-3, с.159-162 ), ( Л-2, с.170-171 ), ( Л-7, с.41-42)

99. У компресорі ВХ350 ведучий ротор має:

1. 3 випуклих зуби

2. 4 випуклих зуби+

3. 5 випуклих зубів

4. 6 випуклих зубів

( Л-3, с.159-162 ), ( Л-2, с.170-171 ), ( Л-7, с.41-42)

100. У компресорі ВХ350 ведений ротор має:

1. 3 западини

2. 4 западини

3. 5 западин

4. 6 западин+

( Л-3, с.159-162 ), ( Л-2, с.170-171 ), ( Л-7, с.41-42)

101. За рахунок чого проходить стискання холодильного агенту у гвинтовому компресорі:

1. відцентрової сили

2. зменшення об’єму+

3. використання сил інерції

4. стискання

( Л-3, с.159-162 ), ( Л-2, с.170-171 ), ( Л-7, с.41-42)

102. Холодопродуктивність гвинтового компресора регулюється зміною:

1. частоти обертання веденого вала

2. кількості зубів ведучого вала

3. робочої довжини валів+

4. кількості пари, що всмоктується компресором

( Л-3, с.159-162 ), ( Л-2, с.170-171 ), ( Л-7, с.41-42)

103. Для чого призначений золотник у у гвинтовому компресорі для?

1. регулювання холодопродуктивності+

2. регулювання подачі масла

3. запобігання підвищення тиску нагнітання

4. запобігання пониження тиску нагнітання

( Л-3, с.159-162 ), ( Л-2, с.170-171 ), ( Л-7, с.41-42)

104. За рахунок чого проходить стискання холодильного агенту у спіральному компресорі:

1. відцентрової сили

2. використання сил інерції

3. зменшення об’єму+

4. стискання

( Л-7, с.44-45)

105. Фази робочого циклу спірального компресора:

1. всмоктування, стискання і нагнітання+

2. розширення, стискання і нагнітання

3. розширення, всмоктування і нагнітання

4. всмоктування, розширення і нагнітання

( Л-7 с.44-45)

106. За яким параметром підбирається компресор?

1. діаметром загального нагнітального трубопроводу

2. діаметром всмоктуючого трубопроводу

3. об’ємом описаним поршнями компресора+

4. масовою витратою пари (масовою подачею компресора)

( Л-1, с.93-98 ), ( Л-2, с.66-70, 79-83 ), ( Л-7, с.51-56)

107. Кількість теплоти, яку забирає холодильна машина від охолоджувального об’єкту за одиницю часу:

1. холодопродуктивність компресора+

2. теплоємність

3. теплопередача

4. теоретична потужність

( Л-1, с.89-91 ), ( Л-2, с.56-57 ), (Л-7, с.48-49)

108. Формула Q₀ = q_v ^. V_h ^. λ для розрахунку:

1. холодопродуктивності конденсатора

2. холодопродуктивності компресора+

3. кількості теплоти

4. холодопродуктивності холодильного агенту

( Л-1, с.89-91 ), ( Л-2, с.56-57 ), Л-7, с.48-49)

109. Формула для розрахунку:

1. маси компресора

2. масової витрати води

3. масової витрати розсолу

4. масової витрати пари (масової подачі компресора) +

( Л-1, с.93-98 ), ( Л-2, с.66-70, 79-83 ), ( Л-7, с.51-56)

110. Формула N_а = M ^. I_a = M ^. (i₂ – i₁) для розрахунку:

1. теоретичної (адіабатної) потужності+

2. індикаторної потужності

3. ефективної потужності

4. потужності, затраченої на тертя

( Л-1, с.93-98 ), ( Л-2, с.66-70, 79-83 ), ( Л-7, с.51-56)

111. Формула для розрахунку:

1. теоретичної (адіабатної) потужності

2. індикаторної потужності+

3. ефективної потужності

4. потужності, затраченої на тертя

( Л-1, с.93-98 ), ( Л-2, с.66-70, 79-83 ), ( Л-7, с.51-56)

112. Формула N_e = N_i + N_тр для розрахунку:

1. теоретичної (адіабатної) потужності

2. індикаторної потужності

3. ефективної потужності +

4. потужності, затраченої на тертя

( Л-1, с.93-98 ), ( Л-2, с.66-70, 79-83 ), ( Л-7, с.51-56)

113. Формула N_тр =V_h ^. Р_тр для розрахунку:

1. теоретичної (адіабатної) потужності

2. індикаторної потужності

3. ефективної потужності

4. потужності, затраченої на тертя +

( Л-1, с.93-98 ), ( Л-2, с.66-70, 79-83 ), ( Л-7, с.51-56)

114. Формула для розрахунку:

1. об’ємного коефіцієнта

2. коефіцієнта подачі компресора+

3. індикаторного коефіцієнта корисної дії компресора

4. приведеного коефіцієнта підігріву

( Л-1, с.93-98 ), ( Л-2, с.66-70, 79-83 ), ( Л-7, с.51-56)

115. Формула для розрахунку:

1. об’ємного коефіцієнта+

2. коефіцієнта подачі компресора

3. індикаторного коефіцієнта корисної дії компресора

4. приведеного коефіцієнта підігріву

( Л-1, с.93-98 ), ( Л-2, с.66-70, 79-83 ), ( Л-7, с.51-56)

116. Формула для розрахунку:

1. об’ємного коефіцієнта

2. коефіцієнта подачі компресора

3. індикаторного коефіцієнта корисної дії компресора

4. приведеного коефіцієнта підігріву+

( Л-1, с.93-98 ), ( Л-2, с.66-70, 79-83 ), ( Л-7, с.51-56)

117. Формула η_і = λ_w' + b ^. t₀ для розрахунку:

1. об’ємного коефіцієнта

2. коефіцієнта подачі компресора

3. індикаторного коефіцієнта корисної дії компресора+

4. приведеного коефіцієнта підігріву

( Л-1, с.93-98 ), ( Л-2, с.66-70, 79-83 ), ( Л-7, с.51-56)

118. Теплообмінний апарат, в якому охолоджуються і конденсуються пари холодильного агенту:

1. холодильник

2. випарник

3. регенеративний теплообмінник

4. конденсатор+

( Л-1 с.100-103 ), ( Л-2 с.176-181 ), (Л-4 с.33-34), ( Л-7 с.57-58)

119. Формула для розрахунку площі:

1. теплопередаючої поверхні компресора

2. теплопередаючої поверхні конденсатора+

3. камери охолодження

4. камери зберігання

( Л-1, с.100-103 ), ( Л-2, с.176-181 ), (Л-4, с.33-34), ( Л-7, с.57-58)

120. Формула для розрахунку:

1. щільності теплового потоку в компресорі

2. площі теплопередаючої поверхні конденсатора

3. площі камери охолодження

4. щільності теплового потоку в конденсаторі+

( Л-1, с.100-103 ), ( Л-2, с.176-181 ), (Л-4, с.33-34), ( Л-7, с.57-58)

121. За яким параметром підбирається конденсатор:

1. діаметром загального нагнітального трубопроводу

2. площею теплопередаючої поверхні +

3. діаметром рідинного (зливного) трубопроводу

4. масовою витратою води

( Л-1, с.100-103 ), ( Л-2, с.176-181 ), (Л-4, с.33-34), ( Л-7, с.57-58)

122. Процес передачі тепла від тіла з більшою температурою до тіла з меншою температурою через стінку називається: