Методологія пошуку знань 4 курс

ШАНОВНИЙ ЧЕТВЕРОКУРСНИКУ!

Цей навчальний рік – один з найзначущіх років твого навчання. У цьому році ти отримаєш диплом бакалавра, а разом з ним матимеш професію та можливість застосовувати отримані в університеті знання на практиці вже як дипломований фахівець. Зараз у тебе є можливість перейти до наступного етапу отримання знань, знань більш досконалих та незамінних у наступній професійній діяльності, знань, які дадуть тобі право називатися дипломованим фахівцем. І на цьому етапі, так само, як і на попередніх, ми прагнемо допомогти тобі оволодівати ними. Цей диск відкриє для тебе нові можливості навчання за рахунок користування навчально-науково-

методологічним інструментарієм, що розроблений у Харківському національному технічному університеті сільського господарства імені Петра Василенка. Бажаємо успіхів!

Проблемою сьогодення для людини є стійка необхідність складання зрозумілої системи пошуку, отримання, засвоєння, систематизації знань, що дає можливість її використовування в будь-якій конкретній області знань, практики, тощо, та має за своїм змістом (чи властивостями, чи характером та інше) всі ознаки звичайної комплексності [1].

Людина, яка озброєна комплексною системою пошуку та представлення знань, з одного боку, має сама по собі всі ознаки фахівця високої кваліфікації, а з іншого боку є захищеною, бо має завжди можливість у будь-яких обставинах життєдіяльності скласти стратегію та тактику своєї роботи та відповідної поведінки, зробити адекватні висновки та визначити свої можливості, мати науковообгрунтовані передумови для вирішення будьяких питань, проблем і таке інше.

За своєю суттю пошук і представлення знань являє собою результат сукупного мислення та визначеної методології обробки (а іноді спеціального поєднання чи переробки) відповідної апріорної інформації, попередніх знань. Навіть фахівець з вищою освітою не володіє всіма визначеними аспектами знань, але така можливість реально існує. Цю можливість доводять відповідні концепції розуміння суті знань:

1.Будь-яка методологія складається з сукупності елементів знань, що відображують психологію, філософію, логіку, мову, історичний розвиток тощо, а головне - інформаційну аналітику.

2.Інформаційна аналітика, в свою чергу, складає специфічний

симбіоз (мови + логіки + інформатики і плюс ще багато іншого) і має бути представленоюу своєрідній формі - логіко-інформаційних моделях.

3. Логіко-інформаційні моделі мають дуже важливу властивість у справі пошуку та представлення знань - вони можуть відображувати будь-які знання (незалежно від науки чи наукового напряму, що конкретно розглядається) і складати стійкі передумови подальшого їх дослідження та розвитку.

На цей час є неможливим повне розкриття змісту введеного нами поняття „Інформаційна аналітика" у вигляді, що є природним для уявлень

відносно звичайного представлення будь-якої методології в цілому. Тому її представляємо у відповідних, окремих елементів. Це пов'язано з тим, що на цей час ще не склалися відповідні умови та уяви в цій сфері та декларування назви такого поняття не складає зрозуміле відношення. Як результат, це не сформує сталу необхідність (відповідну потребу чи статус в суспільстві) як до її необхідності, так і для її наступного розвитку. Такий підхід реалізується, коли у сфері освіти та життєдіяльності приходять до висновку, що необхідно мати спеціалістів високого рівня кваліфікації безпосередньо у сфері „АНАЛІТИКИ" відносно рамок у кожному фаху спеціальної освіти. Тому, виходячи з цього положення, а саме не створюючи прецедент „випередження часу", ми пішли шляхом, який складає у своєму змісті постійні підкреслення про наявність елементів чи їх причетність до „Інформаційної аналітики". Одночасно робимо наголос на результаті „спрацювання" цього напряму, що подаємо у вигляді іншого його смислу - „Пошуку і представлення знань".

„Теоретичні основи пошуку і представлення знань”(далі „ТОПіПЗ")

є першим кроком в реалізації цілісної надсистеми пошуку знань. І раніш елементи „ТОПіПЗ - Основи Інформаційної аналітики („ІА") зустрічалися в літературі у вигляді окремих розділів (методів), які використовувалися в конкретних напрямах навчання відповідно до вузьковизначених задач пошуку. На сьогоденному етапі розвитку освіти необхідно мати цілісне уявлення про методи пошуку і представлення знань. До них входять спеціальні дисципліни, що представляють собою відповідні знання в галузях освіти. Всі види (методи) пошуку і представлення знань доводять загальну сукупність і розглядаються як „База знань", що формує свою реалізацію у всіх наукових напрямах - права частина Мал. 1.

Фактично ТОПіПЗ складає систему загальнонавчальних знань. Вона деталізує (Мал. 1) „Базу знань" і, навіть за своїм смислом, формує ще більш глибоку її деталізацію. Крім того, ТОПіПЗ складає у рамках системи її динамічну складову (та і не тільки у „Базі знань", а й в навчанні в цілому). Всі досягнення „ТОПіПЗ - Основи „ІА" у повному обсязі використовуються в будь-якій галузевій освіті, бо є відображенням природних компонентів людського усвідомлення та завжди має безмежні можливості у складанні будь-яких розумінь (Мал. 2).

Логічні передумови формування змісту навчання в університеті передбачають отримання комплексу знань у вигляді єдиного цілого, що, крім того, зорієнтовано на відповідну спеціалізацію праці майбутнього фахівця (Мал. 3). За складання бази єдиного цілого передбачається використовування елементів знань у відповідних напрямах сукупностей наук: групи фундаментальних наук; групи суспільних наук, групи загальнонаукових і загальнотехнічних наук; спеціальні дисципліни та інш.

Мал. 1. Місце „ТОПіПЗ - Основи „1А" в загальній системі освіти

Мал. 2а. Складання передумов цілеспрямування у пошуці знань через використання загальних розумінь

(положень навчання)

Мал. 2б. Складання передумов цілеспрямування у пошуку знань через використання розумінь „Загального і часткових

інструментів співвідношень" (положень навчання)

Мал. 2в. Логіко-інформаційна модель функціонування міждисциплінарної області пошуку знань

Мал. 3. Модель структурних знань студентів

Взагалі в рамках університетської підготовки відсутня наявність такого поєднуючого складання у вигляді відповідної ланки чи на рівні будь-якої навчальної дисципліни, а реалізація такого складання фактично має місце у голові людини, що навчається, тобто студента.

У діяльності пошуку та представлення знань існують багато спрямованостей. Метою однієї з спрямованостей є отримання „цілого", для досягнення якого теж необхідно мати потрібний комплекс відповідних знань. Вони повинні складати необхідну значущість (властивість) - спрямованість на поєднання будь-яких знань для досягнення встановлених цілей і задач. Такі знання, що є носіями цілісності, і виконують відповідну місію поєднання знань, і створюють основу напрямку під назвою „Інформаційна аналітика". Взагалі це може бути представлено як складання у інтердисциплінарній області, яка реалізується в рамках функціонування за розуміннями загального змісту, що наведено на Мал. 2в. Визначені властивості одночасно з іншими характерними результатами пошуку знань і створюють ті потрібні для нас докази про необхідність використання ТОПіПЗ.

Наведемо ще один з доказів до вищезгаданої тези відносно необхідності використання„ТОПіПЗ - Основи „ІА", виходячи вже з точки зору про необхідність реалізації управління учбовим процесом з боку викладачів.

З цього приводу розглянемо становище студента, який потребує в своїй учбовій і самостійній діяльності знань, що мають за своїм смислом характер поєднаний. Цей вид знань, як правило, особливо має прояви в діяльності студента (фахівця з вищою освітою) під час:

а) при необхідності поєднання знань (отриманні особистого цілого) на етапі вивчення різних дисциплін і одночасного їх використання;

б) при поєднанні знань в умовах своєї практичної діяльності по закінченні університету на етапі самостійної праці, яка викликана конкретними ви-робничими та іншими цілями та задачами. В умовах „а)", (і особливо у випадку „б") студенту (фахівцю з вищою освітою) необхідно самостійно будувати (шукати, представляти та інш.) систему знань поєднучого характуру без участі керівництва з боку викладача (Мал. 3.).

Однак, навчання в університеті повинно скласти передумови такої діяльності з боку студента (фахівця). Суть таких передумов реалізує фактично складання досвіду розімкнутого управління. Реалізація такого управління здійснюється без участі викладача на запланованому рівні завдяки вивченню та подальшому використанню "ТОПІПЗ - Основи „ІА" в практиці професійної діяльності. Знання в цій сфері дають можливість прояви (реалізації) знань поєднувального характеру та одночасній реалізації того разімкнутого управління на методологічному рівні. Все це здійснюється за рахунок інтелектуального потенціалу студента, набутого шляхом використання високоінтелектуальних технологій пошуку та представлення знань поєднувального характеру, які і забезпечують отримання вищезгаданого „цілого". Досягнення „смислового цілого" є позитивним показником учбового процесу та складає здорову основу удосконалення процесу управління знаннями (Мал. 4.).

Студент в процесі навчання в університеті може опановувати безмежну кількість понять та узагальнень в рамках пошуку необхідного знання [1]. Тому серед задач, які допомагає вирішувати наша методологія, є визначення та накопичення банку варіантів складання пошуку знань і їх узагальнень. Звичайно, в рамках сьогоденного свого розвитку, тобто і розвитку науки, студент не в змозі охопити повного розуміння визначеної задачі, але на теперішній час перед нами у цьому плані стоїть достатньо реальна і більш спрощена задача, що складається із збирання, удосконалення, реалізації і організації будь-яких універсалій такого спрямування.

Мал. 4. Управліннязнаннями; 1) управління з боку викладача; 2) управління забільшою мірою реалізується без викладача; 3) самостійні

рішення)

У звичайних діях пошукового характеру, що нами застосовуються, ми фактично формуємо знання через будь-яке відповідне складання. Тобто, ми складаємо {організовуємо) собі становище в формуванні пошуку, коли

забезпечено якесь усталене розуміння та ми на його основі отримуємо наступні необхідні знання. Таким чином ми складаємо собі „перехідний елемент" у „ складанні співвіднесення". Взагалі ж у студента складається стан сталого розуміння, яке формує постійне спрямування його до загального методологічного розглядання відносно :„вилучення"--„використовування" - „оптимізації" методів пошуку (складання відповідного спрямування, що викликане рамками пізнання). З цього й випливає закономірність у формуванні цього напряму за формою саме складання в режимі попередніх кроків пошуку. Це має прояву у вигляді „загальної методології'' - одного з основних методологічних концептів в підході до рішення питань пізнання. Розуміння (закономірності) використання „Загального", на наш погляд, є дуже важливою миттєвістю у складанні пошуку і представленні знань, і тому ми прагнемо до детального розглядання цього питання.

Суть наступних реалізацій (за попередніми встановленнями) фактично передбачає формування пошуку на основі визначення „організаційного рішення - варіанту" проривного характеру, що дозволяє на його основі знайти шлях визначення необхідного знання, а саме скласти чергове методологічне утворення за необхідними властивостями. Цим ми показуємо, як організувати наступну реконструкцію у складанні пошуку знання на відмінність від попереднього складеного варіанту. Звісно, таке складання пошуку потребує відповідного організаційного рішення. Тобто, ми розуміємо, що саме організаційне складання методологічного характеру дає можливість отримати необхідний результат реконструкції у реалізації пошуку знання. Крім того, воно будує відповідне до цього складання за необхідним поглибленням концептуального розуміння варіанту, що ми маємо застосовувати у вигляду обраного (чергового) впровадження за суттю визначеного „Загального". Взагалі ж тут ми застосовуємо використання відповідної інформаційної пари, в рамках якої можна скласти будь-які співвіднесення. Визначене і є суттю тієї концептуалізації, бо фактично формує постійне звернення до розуміння суті визначеного „Загального" та чергової побудови інформаційного рівня, який підлягає розгляданню (Мал.5).

За основу розглядання будь-якого пошуку знання нами покладено відповідне, послідовне складання сукупності концептів на основі використання спочатку базового концептуального розуміння (тієї найголовнішої необхідної умови в складанні сукупності концептів за змістом реалізації „Загального" - як один з прикладів інваріантного рішення). Звичайно, виникає потреба в формуванні концепту за виглядом вже іншого поточного розуміння, а саме, подальше складання наступного на базі оформлення системного складання організації дослідження. Тут організація (за своєю властивістю) виступає у вигляді спеціального системного утворення, що й дозволяє досягнути відповідних закономірних результатів. Тобто, спочатку „Загальне" функціонує як просте проголошення напрямуваріанту пізнання, а наступні, більш вдосконалені (розвинені) результати реалізації забезпечуються саме за відповідним концептом визначеної організації (Мал. 6.).